Ефективність інсектицидів різного походження для захисту озимої пшениці від шкідників

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ефективність інсектицидів різного походження для захисту озимої пшениці від шкідників

Пшениця озима є провідною зерновою культурою в Україні, за рахунок якої забезпечується загальний рівень виробництва зерна.

Існує чимало причин, які зумовлюють значне накопичення шкодочинних об'єктів у посівах зернових колосових культур. Основні з них: 1. Порушення агротехніки вирощування сільськогосподарських культур; 2. Значне скорочення ротації культур; 3. Посів колосових культур по стерньових попередниках; 4. Кліматичні зміни та низка інших чинників, які вимагають науково обґрунтованого регулювання кількості шкідливих комах у посівах. Тому вирощування пшениці озимої неможливе без надійного захисту від шкодочинних об'єктів.

Питання захисту пшениці озимої від шкідників завжди повинні бути в полі зору як науковців, так і аграріїв. Як зазначає В.П. Федоренко [6], шкідлива ентомофауна пшениці озимої в Україні налічує понад 300 видів. Більшість з-поміж них олігофаги, але значних збитків завдають і багатоїдні комахи та гризуни. Злакові рослини пошкоджуються протягом усього періоду вегетації - від посіву до збирання врожаю. Зародком проростаючого зерна живляться дротяники, несправжні дротяники, личинки росткової мухи. Гусениці підгризаючих совок, личинки пластинчастовусих жуків перегризають молоді проростки, що часто призводить до значного зрідження посівів [3; 7].

На молодих сходах оселяються личинки злакових мух: шведської, пшеничної, зеленоочки, гессенської. Вони пошкоджують точку росту, центральне стебло, центральний листок, від чого рослини засихають.

Низка авторів [1; 4; 5] вважають, що особливо важливим фітосанітарний моніторинг є для таких видів шкідників озимої пшениці, як злакові мухи, попелиці, клопи-черепашки, хлібні жужелиці, хлібні пильщики.

Для захисту пшениці від комплексу шкідників найчастіше застосовують хімічні препарати, проте слід пам'ятати про можливість застосування біологічних засобів захисту і вплив корисних комах на кількість найнебезпечніших фітофагів зернового поля.

Останніми роками за кордоном в асортименті інсектицидів з'явилися нові препарати із групи авермектинів, що є природним комплексом подібних макроциклічних лактонів, продукованих ґрунтовими мікроорганізмами Streptomyces avermitilis. Інсектоакарицидна дія авермектинів на відміну від традиційних хімічних препаратів складається з блокування передачі нервових імпульсів до рухомого нейрона, який викликає параліч членистоногих [2].

Основна мета застосування хімічних і біологічних засобів захисту рослин - зведення до мінімуму негативної дії шкідливих організмів. Для закладання досліду ми використовували такі препарати, як Бі-58 (новий), к.е., Протеус, о. д. і Коннект, к.с., а також біологічні препарати Актофіт, к.е. і Лепідоцид, в.р.

Досліди були проведені в господарстві СВК «Перемога», що розташоване в Іваничівському районі Волинської області.

Посівам озимої пшениці, особливо на ранніх стадіях її розвитку, шкодять злакові мухи. Це велика група внутрішньостеблових шкідників, найпошире-нішими з-посеред яких є гессенська, шведська, чорна пшенична мухи й опоміза пшенична.

Одержані дослідні дані свідчать про те, що у 2012 році до обприскування кількість злакових мух становила від 50,9 до 52,5 на 100 помахів сачком, а у 2013 році - від 54,9 до 57,2 на 100 помахів сачком. У контрольному варіанті кількість злакових мух у 2012 і 2013 роках збільшувалася, а за використання інсектицидів - зменшувалася до 21,3-1,2 мухи на 100 помахів сачком. Найменше шкідників виявили після обприскування препаратом Протеус, о.д. і у 2012, і у 2013 роках: їх кількість становила 1,2 мухи на 100 помахів сачком. У четвертому варіанті досліду із застосуванням пестициду Коннект, к.с. кількість злакових мух у 2012 році становила 1,4 мухи на 100 помахів сачком, а у 2013 - 1,8 мухи на 100 помахів сачком. На варіанті із застосуванням біологічного препарату Актофіт, к.е. кількість шкідників була на рівні еталонного варіанта із застосуванням Бі-58 (нов.) і становила за роками досліджень 13,5 - 21,7 екз. на 100 помахів сачком.

Виявлено, що видовий склад злакових попелиць на озимій пшениці представлений великою злаковою (Sitobion avenae F.), звичайною злаковою (Schizaphis graminum Rond.), черемхово-злаковою (Rhopalosiphum padi L.) та кукурудзяно-сорговою (Rh. maidis Fitch.) попелицями.

За період досліджень спостерігали масове заселення посівів попелицями і трипсами. Технічна ефективність препаратів для захисту посівів від цих шкідників у роки досліджень показана в табл. 1.

Проаналізувавши дані за всіма варіантами, ми бачимо, що до обприску-вання інсектицидами середня кількість трипсів становила від 35,8 до 40,1 екз. на колос, а попелиць - від 16,1 до 19,0 екз. на рослину.

Через сім днів після обробки найменше шкідників спостерігали у третьому варіанті із застосуванням препарату Протеус, о.д.: трипсів - 1,0, попелиць - 0,5 екз. на рослину порівняно з контролем, де їх було - 42,3 екз./колос, а попелиць - 21,5 екз./на колос. Господарську ефективність застосування інсектицидів проти шкідників озимої пшениці за роки досліджень показано у табл. 2.

Врожайність у 2012 році на контролі становила 51,3 ц/га. На варіанті із застосуванням комбінованого інсектициду нового покоління Протеус, о.д. зросла до 59,7 ц/га. У 2013 році на контрольному варіанті урожайність дорівнювала 48,6 ц/га, а після обприскування препаратами збільшилась до 52,9 - 57,2 ц/га.

хімічний біологічний рослина інсектицид

Таблиця 1. Технічна ефективність інсектицидів проти шкідників озимої пшениці за роки досліджень

Таблиця 2. Врожайність озимої пшениці сорту Миронівська-65

Середня врожайність за роками становить у контрольному варіанті 50 ц/га, за використання препарату Протеус, о.д. - 58,5 ц/га і біологічного інсектициду Актофіт, к.е. - 56,8 ц/га. За обприскування інсектицидами порівняно з контрольним варіантом ми отримали таку додаткову врожайність: еталонний варіант - 3,9 ц/га (7,8%), дослідний варіант із застосуванням препарату Протеус, о.д. - 8,5 ц/га (17,0%). На варіанті, де обприскування проводили біологічним препаратом Актофіт, к.е., приріст урожаю становив 3,5 ц/га (7%).

Встановлено, що проти трипсів і попелиць найефективнішим є препарат Протеус, о.д. - 97,5 - 97,1% відповідно, дещо гірше зарекомендував себе препарат Коннект, к.с., ефективність якого проти трипсів становила 96,9%, а проти попелиць - 95,3%. Проти злакових мух найвищу ефективність показав препарат Коннект, к.с. - 88,4%.

Для захисту озимої пшениці від комплексу шкідників добре зарекомендував себе біологічний препарат Актофіт, к.е., технічна ефективність якого становить 76,3% проти трипсів і 86,3% проти попелиць. При цьому ми отримуємо екологічно чисту продукцію, дуже необхідну для виготовлення дитячого та дієтичного харчування.

Бібліографічний список

1. Бабич С.М. Основні шкідники колосових хлібів та хімічний захист посівів від них / С.М. Бабич // Аграрні вісті. - 2008. - №6. - С. 9-13.

2. Береза Н.В. Нематоцид фитоверм / [Н.В. Береза, В.Н. Чижков, Е.Б. Кругляк] // Екология и защита растений. - 1996. - №12. - С. 13.

3. Захист рослин від шкідника / Горбачов І. В., Гриценко В.В., Захваткин Н.А. - М.: Колос, 2002.

4. Кондратюк С.В. Злакові мухи на озимій пшениці / С.В. Кондратюк // Карантин і захист рослин. - 2008. - №9. - С. 12-14.

5. Секун М.П. Заходи з обмеження чисельності злакових мух на озимій пшениці / М.П. Секун, С.В. Кондратюк // Захист і карантин рослин. - 2008. - Вип. 54. - С. 31-37

6. Федоренко В.П. Шкідники сільськогосподарських культур / В.П. Федоренко, Й.Т. Покозій, М.В. Круть. - К.: Колобіг, 2004. - 355 с.

7. Чоні С. Шкідники зернових колосових культур / С. Чоні // Farmer. - 2013. - №12. - С. 65-67.

Размещено на Allbest.ru