Динаміка ботанічного складу середньостиглих травостоїв

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААНУ

Динаміка ботанічного складу середньостиглих травостоїв

М.Мельник, м. н. с.

Постановка проблеми. Враховуючи те, що в умовах Правобережного Лісостепу продуктивність традиційних видів трав знизилася, виникає потреба у створенні нових моделей із залученням трав інших екотипів, зокрема степових, які в різних поєднаннях спроможні формувати високопродуктивні й адаптовані до умов довкілля кормові агрофітоценози на широкому спектрі ґрунтових відмін, тобто можливе моделювання цільових травостоїв за видовим і сортовим складом, які якнайкраще відповідатимуть конкретному місцю розташування й типу використання.У штучно створеному травостої значний вплив на зміну його ботанічного складу має конкурентоспроможність між видами. Продуктивне довголіття бобових невелике і часто воно різко знижується в результаті сильної конкуренції з боку високоагресивних злаків. Правильний підбір компонентів для створення злаково-бобових ценозів може підвищити продуктивне довголіття сіяних травостоїв. Тому знання залежностей, котрі мають місце в конкретних агрофітоценозах, дадуть змогу цілеспрямовано регулювати їх ботанічний склад. Враховуючи важливість цього показника, ми вивчали динаміку ботанічного складу люцерно-злакових традиційних та адаптованих травостоїв залежно від їх складу.

Ботанічний склад травостою - один з основних чинників,який визначає рівень врожайності, а також вміст і збір поживних речовин на лукопасовищних угіддях. Потенційна продуктивність, тобто спроможність травостою якнайповніше використовувати поживні речовини ґрунту, добрив,весь комплекс сприятливих умов росту й розвитку багаторічних трав, залежить від ботанічного складу. За урожайністю та ботанічним складом можна судити про доцільність підбору компонентів у травосумішці для підвищення продуктивності та якості корму, а також як це впливає на продуктивне довголіття травостою. Пасовищне використання істотно впливає на зміну ботанічного та видового складу[5].

Залежно від складу травосумішки, рівня родючості ґрунту, інтенсивності відчуження надземної маси змінюється швидкість і напрям змін ботанічного складу сіяної луки. Загальна закономірність поведінки різних видів трав полягає в заміні малорічних сіяних трав на більш довгорічні, які відтак складають основу рослинного угруповання [4].Ботанічний склад багаторічних культурних пасовищ залежить насамперед від вихідного травостою й ґрунту, на якому вони створені, кліматичних умов, системи удобрення пасовища, а на сіяних пасовищах - і від тривалості їх використання [1].

Аналіз останніх досліджень і публікацій.Результатами досліджень учених-луківників підтверджено, що ботанічний склад - перший показник корму, його біологічної повноцінності, стабільності врожаїв багаторічних трав за роками та довголіття агрофітоценозів. За врожаєм і ботанічним складом можна судити про доцільність прийомів підвищення продуктивності сіяних травостоїв. У зв'язку з цим регулювання ботанічного складу травостоїв є однією з найважливіших проблем у науковому і практичному луківництві [2].

Встановлено, що від складу травосумішок значною мірою залежать не тільки продуктивність сіножатей і пасовищ, їх довголіття, а й видовий склад травостою, його стійкість до проникнення дикорослих видів, якість корму [3].

Важливу роль у формуванні високої й тривалої кормової продуктивності сіяних лук відіграють вікові зміни ботанічного складу травостоїв після досягнення найвищої їх продуктивності на другому році життя. Поживна цінність лук суттєво зростає за рахунок збільшення частки бобових компонентів у ботанічному складі врожаю зеленої маси під впливом збільшення частоти його відчужень з двох до чотирьох [6].

Постановка завдання. Мета наших досліджень - виявити динаміку ботанічного складу ранньостиглих традиційних та адаптованих злаково-бобових травостоїв за пасовищного використання в умовах нестійкого зволоження.

Виклад основного матеріалу. Польові дослідження проводили упродовж 2010-2013 рр. на дослідному полі лабораторії сіножатей та пасовищ Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААНУ. Ґрунт дослідної ділянки - сірий лісовий середньосуглинковий, характеризується такими агрохімічними показниками: вміст гумусу - 2,2 %, легкогідролізованого азоту - 7,3 мг, рухомого фосфору - 10,7 мг, обмінного калію - 9,2 мг/100 г ґрунту. Реакція ґрунтового розчину слабокисла, рН сольової витяжки - 5,4. Погодні умови в роки досліджень характеризувалися нестабільністю режимів температури й опадів, що суттєво впливало на ріст і розвиток компонентів травосумішок і формування їх продуктивності.

Для створення травостоїв пасовищного типу задіювалитакий сортовий склад:середньостигла традиційна: стоколос безостий Всеслав + костриця лучна Діброва + тонконіг лучний Удич + конюшина повзуча Даная; середньостигла адаптована: стоколос прибережний Боян + костриця очеретяна Людмила + костриця тонколиста Барва + лядвенець рогатий Аякс. У закладанні дослідів, виконанні експериментальної частини досліджень, проведенні біометричних аналізів керувалися загальноприйнятими методиками. Зокрема ботанічний склад травостою визначали методом вагового аналізу з розбиранням пробного снопа, відібраного з прокосів у чотириразовій повторності кожного циклу використання - щорічно [7].

Проаналізувавши ботанічний склад середньостиглих травостоїв за три роки використання, встановили, що на видовий склад впливали різні чинники. Дослідження показали, що продуктивне довголіття окремих компонентів знижувалосяв результаті їх біологічних особливостей, конкуренції між компонентами агрофітоценозу та ґрунтово-кліматичних умов.

У перший рік використання (див. рис.) в середньостиглій традиційній сумішці домінували верхові злакові трави, частка яких в урожаї становила 57,41 %,(стоколосу безостого - 24,83 %, костриці лучної - 32,58 %). Низовий компонент (тонконіг лучний) - 13,7 %. Бобовий компонент традиційної сумішки представлений конюшиною повзучою,частка якої склала 27,43 %. В адаптованій сумішці також домінували верхові злакові трави, частка яких в урожаї становила 58,3%, (стоколос прибережний - 30,13 %, костриця очеретяна - 28,17 %). Низовий компонент представлений кострицею тонколистою, частка якої склала 15,98 %. Бобовий компонент адаптованої сумішки представлений лядвенцем рогатим - 24,32 %. Кількісне співвідношення різнотрав'я було незначним - 1,4 %.

Рис. Динаміка ботанічного складу середньостиглих травостоїв за роками використання (середнє 2011-2013 рр.), %.

На другий рік використання травостоїв (див. рис.) ботанічний склад суттєво не змінився. У середньостиглій традиційній сумішці дещо збільшилася частка стоколосу безостого (25,1 %) та костриці лучної (32,76 %). Частка тонконогу лучного зросла з 13,7 % до 14,16 %. Частка різнотрав'я становила 1,54 %. Бобовий компонент у середньостиглій традиційній сумішці представлений конюшиною повзучою, вміст якої зменшився до 26,44 % внаслідок складних гідротермічних умов вегетаційного періоду. Конюшина повзуча за своїми біологічними особливостями є вологолюбною і негативно реагує на аномально високі середньодобові температури. Цим можна пояснити зменшення частки конюшини за циклами використання.

Аналіз ботанічного складу середньостиглої адаптованої сумішки показав, що протягом двох років використання домінантом в цій сумішці виступав стоколос прибережний,частка якого збільшилася до 31,4 %. Костриця очеретяна в цих умовах виявилася менш конкурентоспроможною у сумісному посіві зі стоколосом прибережним, в результаті чого її частка зменшилася до 25,32 %. Частка костриці тонколистої протягом двох років використаннябула стабільною і становила 15,88-15,98 %. Кількість лядвенцю рогатого збільшилася і становила 25,92 %. Це можна пояснити тим, що в умовах гострого дефіциту вологи в ґрунті лядвенець витриваліший за своїми біологічними особливостями, завдяки чому швидко відростає. Кількісне співвідношення різнотрав'я було незначним - 1,48 %.

Процес переформування агрофітоценозу продовжувався і впродовж третього року використання (див. рис.). В агрофітоценозі традиційної сумішки домінувала костриця лучна - 31,06 %. Частка стоколосу безостого становила 22,56 %. Його довговічність і висока продуктивність у поєднанні з меншою конкурентною спроможністю в травосумішці створювали сприятливіші взаємовідносини з іншими компонентами. Частка конюшини повзучої зменшилася до 21,44 %.Спостерігали збільшення тонконогу лучного - до 23,48 %. Частка різнотрав'я становила 1,45 %.

Аналіз адаптованої сумішки показав, що найбільш конкурентоспроможним у фітоценозі виявився стоколос прибережний, в результаті чого його частка зросла до 32,96 %. Дещо поступалася йому костриця очеретяна (27,58 %). За своїми біологічними особливостями вона добре переносить посуху, тому її частка зрослапорівняно з попереднім роком. Кількість костриці тонколистої дещо зменшилася і становила 14,64 %. Знизилася також частка лядвенцю рогатого - до 22,94 %. Спостерігали тенденцію до збільшення від весни до осені, що можнапояснити біологічними особливостями. Кількісне співвідношення різнотрав'я було незначним - 1,88 %.

Висновки

Ботанічний аналіз показав, що основну роль у формуванні урожаю середньостиглих традиційних і адаптованих травостоїв відіграють сіяні багаторічні злаки і бобові трави, частка яких у формуванні травостою становить відповідно 75-77і 21-23 %. Із верхових злакових трав важливе місце займають костриця лучна та стоколос прибережний, що є найбільш конкурентоспроможними у сумісних посівах зі стоколосом безостим і кострицею очеретяною. Із низових злакових трав найбільш конкурентоспроможним виявився тонконіг лучний.

Конюшина повзуча та лядвенець рогатий - цінні види багаторічних бобових трав, які вдало доповнюють злаковий травостій та забезпечують одержання якісного корму і є стійкими до несприятливих умов.

Дослідженнями встановлено, що співвідношення компонентів злаково-бобових травосумішок змінювалося під впливом погодних умов. У посушливі місяці зростала частка посухостійких видів і різнотрав'я.

травостій ботанічний зволоження

Бібліографічний список

Куксін М. В. Створення і раціональне використання культурних пасовищ : монографія / М. В. Куксін. - К. : Урожай, 1980. - 200 с.

Макаренко П. С. Луківництво / П. С. Макаренко. - К. : Нора-прінт, 2002. - 394 с.

Мащак Я. І.Продуктивність основних видів багаторічних лукопасовищних трав / Я І. Мащак, С. М. Тимчишин// Наук. вісник Львів. нац. акад. вет. медицини. - Львів, 2005. - Т. 7(№ 3), ч. 3. - С. 83-86.

Минина И. П. Изучение динамики видов в сеяных сообществах/ И. П. Минина // Методика опытных работ на сенокосах и пастбищах. - М. : Сельхозгиз, 1961. - С. 4 - 98.

Тоомре Р. И. Долголетние культурные пастбища / Р.И.Тоомре. -М. : Колос, 1966. - 400 с.

Чепур С. С. Мінливість ботанічного складу врожаю сіяних лук під впливом частоти відчужень зеленої маси і органічних добрив в умовах гірсько-лісового поясу Карпат / Чепур С. С., Моспан Г. М.//Корми і кормовиробництво. - 2012. - Вип. 72. - С. 115-119.

Методика проведення дослідів з кормовиробництва і годівлі тварин /[А. О. Бабич, М. Ф. Кулик, П. С. Макаренко та ін.]. - К. : Аграрна наука, 1998. - 78 с.

Размещено на Allbest.ru