Вплив мінерального удобрення та інокуляції на продуктивність нуту

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Уманський національний університет садівництва

Вплив мінерального удобрення та інокуляції на продуктивність нуту

Г. Господаренко, д. с.-г. н.

Постановка проблеми. Біологічна азотфіксація в господарських цілях є одним з основних напрямів сучасної агрохімії. Такий підхід знаходить своє технологічне застосування під час вирощування бобових культур, у тому числі нуту. Питання використання мінеральних добрив, особливо азотних, під нут є суперечливим, оскільки культура спроможна за сприятливих умов засвоювати значну кількість азоту з повітря завдяки симбіозу з бульбочковими бактеріями. З цього приводу К.А.Тимирязєв зазначав, що відкриття факту можливості живлення рослин вільним азотом повітря - одне з найвидатніших надбань науки XIX століття. Суперечності з питання азотного живлення пов'язані з особливостями біології нуту, а також ґрунтово-кліматичними умовами різних регіонів вирощування. Формування високого вмісту та збору білка рослинами нуту за різного рівня мінерального живлення та застосування інокуляції в науковій літературі розкрито в дуже малому обсязі і подальші дослідження в цьому напрямі є актуальними.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Нині світова потреба в рослинному білку покривається за рахунок інтенсивного розширення площ посіву бобових культур, підвищення їхнього врожаю з метою отримання якісних, із високим умістом білка продуктів харчування, цінних білкових інгредієнтів і відпо-відно кормів для тваринництва [1]. Рослинний білок є найважливішою складовою харчових і кормових ресурсів, використання яких суттєво впливає на стан здоров'я людей, їх добробут, тривалість і рівень життя. Особливого значення це набуло сьогодні, коли має місце значний ріст населення нашої планети, що призводить у низці країн до білкового голодування. Наприкінці ХХ ст. частка рослинного білка складала 70 % у загальному балансі цього продукту [2].

На посівах зернобобових культур ефективно проводити позакореневе азотне підживлення до початку утворення бобів 3-5 % розчином карбаміду, що підвищує вміст білка в зерні та його якість завдяки збільшенню вмісту незамінних амінокислот. Зростанню врожаю та вмісту білка в зерні на 1-1,5 % і більше сприяє поліпшення фосфорного і калійного живлення завдяки застосуванню добрив по 40-60 кг д.р./га [3].

Для організму людини важливим є не тільки кількісне споживання білка, а й його біологічна цінність, яка визначається кількісним і якісним складом амінокис-лот. Перспективною сировиною серед зернобобових для отримання промислового білка в Україні є нут [4].

Споживання зерен нуту, в складі яких містяться ненасичені жирні кислоти, дає змогу запобігти виникненню важких захворювань, як-от ожиріння, порушення функції підшлункової залози, та утворенню ракових клітин. Зерно нуту має у своєму складі досить великий уміст фосфору, калію, магнію, кальцію, йоду, заліза, селену та марганцю, що впливає на вміст білка та жиру [5].

Мінеральні добрива - один із швидкодіючих факторів зовнішнього природного середовища, який впливає не лише на врожай, а й на якість продукції [6]. Застосування макро- і мікродобрив позитивно змінює якість зерна нуту, збільшу-ючи вміст білка, жиру та клітковини. Оптимальне удобрення нуту та внесення дефекату підвищує якість зерна. За спільного застосування мінеральних добрив і вапнування ґрунту у поєднанні з інокуляцією відмічено тенденцію до збільшення вмісту білка, жиру та клітковини в зерні нуту [7].

Постановка завдання. Мета нашого дослідження - з'ясувати, як впливає мінеральне удобрення та інокуляція на продуктивність нуту.

Дослідження проводили впродовж 2011 ? 2013 років в умовах тимчасового досліду на дослідному полі Уманського національного університету садівництва. Ґрунт дослідних ділянок - чорнозем опідзолений важкосуглинковий. Відповідно до ДСТУ 4362:2004 він мав підвищений вміст гумусу, вміст азоту лужногідролі-зованих сполук - низький, середній - рухомих сполук фосфору і калію, реакція ґрунтового розчину - слабокисла. Розміщення ділянок - послідовне, повторність досліду - триразова. Площа дослідної ділянки - 54 м2; облікової - 30 м2. Польовий дослід закладали відповідно до загальноприйнятих методик. Вивчали дію та взаємодію двох факторів - удобрення та інокуляції. Фосфорні та калійні добрива і дефекат вносили під зяблеву оранку, азотні добрива - під передпосівну культи-вацію та позакоренево - у фазі бобоутворення нуту. Перед сівбою насіння обробляли суспензієюризобофіту (препарат бульбочкових бактерій Mesorhizobium cicerі, виготовлений на основі штаму Н-12 із розрахунку 106 бактерій на насінину).

Висівали нут сорту Розанна після пшениці озимої. Схема досліду охоплювала такі варіанти: 1) без добрив (контроль); 2) N60K60; 3) N60P60; 4) P60K60 -фон; 5) Фон + N30; 6) Фон + N30 + S35; 7) Фон + N60; 8) Фон + N90; 9) Фон + Мо + N30; 10) СаСО3 + фон + N30; 11) СаСО3 + фон + Мо + N30; 12) СаСО3 + фон + Мо + N30 + N30 позакоренево. Форми добрив - аміачна селітра, карбамід, сульфат амонію, суперфосфат подвійний, калій хлористий, молібдат амонію. Вапнувальний матеріал - дефекат, норму внесення якого розраховували за гідролітичною кислотністю.

Збирали та обліковували врожай нуту поділянково прямим комбайну-ванням. Урожайність соломи визначали методом пробного снопа. Опрацювання й узагальнення результатів дослідів проводили, використовуючи метод математичної статистики [8].

Для якісної оцінки тісноти зв'язку використовували коефіцієнт детермінації за шкалою Чеддока: 0,1 - 0,3 - незначний зв'язок; 0,3 - 0,5 - помірний; 0,5 - 0,7 - істотний; 0,7 - 0,9 - високий; 0,9 - 0,99 - дуже високий; 1 - функціональний.

Виклад основного матеріалу.Одержання високих урожаїв сільськогосподарських культур із відповідною якістю зерна суттєво залежить від ґрунтово-кліматичних умов їх вирощування, а також від удобрення та сортових особливостей. Не менш важливим агрозаходом є передпосівна інокуляція насіння зернобобових культур. Загалом всі ці фактори впливають на показники якості зерна рослин нуту. За результатами проведених досліджень встановлено, що на формування вмісту білка нуту суттєво впливає удобрення в поєднанні з інокуляцією насіння. Інокуляція насіння біопрепаратом селекційних штамів бульбочкових бактерій істотно впливає на вміст у зерні нуту білка, жиру, клітковини та крохмалю. Як видно з даних табл. 1, вміст білка та клітковини в нуті значно залежить від мінерального живлення рослин, а також від погодних умов його вирощування. Зокрема у 2011-2013 рр. уміст білка та клітковини в зерні нуту на ділянках без внесення добрив та без інокуляції становив відповідно 19,0 і 5,01 %, а у варіанті з мінеральним удобренням та вапнуванням ґрунту (СаСО3 + фон + Мо + N30 + N30) - на 5,3 та 0,6 % більше. Між умістом білка та жиру в зерні встановлено незначну кореляційну залежність (R2 = 0,3).

Таблиця 1

Якість зерна нуту залежно від удобрення та інокуляції, 2011-2013 рр. *

*Над рискою - без інокуляції, під рискою - з інокуляцією.

Показник умісту крохмалю в зерні нуту за роки досліджень на фоні з внесенням азотних, фосфорних і калійних добрив та дефекату з поєднанням інокуляції варіював у межах від 3,49 до 3,75 %. Вплив інокуляції насіння на показник умісту крохмалю в усіх варіантах був у межах 0,05 %. Між умістом білка та крохмалю в зерні встановлено незначну кореляційну залежність (R2 = 0,1). Аналізуючи показники вмісту білка, клітковини, жиру та крохмалю за 2013 р., можна констатувати, що погодні умови, які склалися в період вегетації, були сприятливішими для формування якості зерна нуту, ніж у 2011 та 2012 роках. Встановлено, що з основних елементів живлення найбільший вплив на вміст білка в зерні нуту мають азотні добрива, а також внесення дефекату.

За три роки досліджень зростаючі норми азотних добрив і внесення дефекату та молібдену у поєднанні з інокуляцією насіння сприяли істотному зростанню зазначеного показника відповідно на 4,8 % порівняно з контролем (19,7 %).

За показниками вмісту білка та клітковини в зерні нуту за роки дослідження найкращим був варіант з інокуляцією насіння на фоні внесення мінеральних добрив у нормі N60P60K60. Також ефективним був варіант СаСО3 + фон + Мо + N30 + N30, який сприяв підвищенню інтенсивності наростання біомаси рослин, що в майбутньому визначало їх індивідуальну продуктивність, загальну врожайність агроценозу та якість зерна нуту. Між вмістом білка та клітковини в зерні встановлено незначну кореляційну залежність (R2 = 0,2).

Урожайність нуту в досліді також істотно залежала від погодних умов вегетаційного періоду та агротехнологічних заходів, які вивчали в досліді, і змінювалася від 2,15 до 3,67 т/га (табл. 2). Зауважимо, що проведення інокуляції насіння давало змогу одержати достовірний приріст урожаю в усіх варіантах досліду. Розмір його був різним і змінювався в середньому за роки досліджень від 15 % на ділянках без добрив і на фоні внесення високих доз азотних добрив (варіант Фон + N90) до 21 % на фоні вапнування і внесення стартової дози азотних добрив (30 кг д.р./га). Заміна аміачної селітри на сульфат амонію (варіант Фон + N30 S35) сприяла підвищенню врожайності нуту на 0,2 ц/га, або на 7 %. Підвищення норми внесення азотних добрив з 60 до 90 кг д. р./га не давало досто-вірного приросту врожаю.

Важливим показником продуктивності культури є збір білка з одиниці площі посіву. За роки досліджень цей показник був найвищим у варіанті досліду з інокуляцією та вапнуванням ґрунту на фоні мінерального удобрення і становив 0,90 т/га, що більше порівняно з контролем на 0,42 т/га. Ефективним прийомом зростання збору білка є проведення інокуляції в поєднанні з вапнуванням ґрунту. У 2011-2013 рр. встановлено різний збір білка з одного гектара. Зі зростанням урожайності у варіантах з інокуляцією насіння азотфіксуючими бактеріями на фоні фосфорних, калійних добрив і вапнуванням ґрунту та молібденом збільшувався збір білка на 87 % порівняно з контролем.

Таблиця 2

Урожайність нуту й збір білка залежно від фону мінерального удобрення та інокуляції, 2011-2013 рр. *

*1 - без інокуляції, 2 - з інокуляцією (фактор В).

Між показником збору білка та урожайністю зерна нуту встановлено високу кореляційну залежність (R2 = 0,9), а між вмістом білка в зерні та врожайністю - незначну (R2 = 0,2).

Висновки

удобрення нут інокуляція продуктивність

Для підвищення врожайності зерна нуту, поліпшення його якісних показників і зростання збору білка необхідно на фоні вапнування застосовувати фосфорні і калійні добрива й обробляти насіння ризобофітом. Інокуляція насіння нуту препаратами азотфіксуючих бактерій повинна бути обов'язковим агротехнологічним заходом на чорноземі опідзоленому. Застосування інокуляції ризобофітом сприяє отриманню 2,8 ц/га, або 13 %, приросту врожаю зерна. Сумісне застосування Р60K60 зі стартовими дозами азотних добрив N30-90 та ризобофіту підвищує врожайність насіння нуту на 15 % порівняно з ділянками без добрив. Найраціональнішим є застосування ризобофіту на фоні фосфорних, калійних і молібденових добрив із внесенням під передпосівну культивацію стартової дози азотних добрив на фоні вапнування ґрунту. Врожайність нуту була максимальною у варіанті СаСО3 + фон + Мо + N30 + N30 - 3,67 т/га, що на 1,52 т/га більше від контролю без добрив та інокуляції. Збільшення дози азотних добрив до N90 є неефективним. Азотні добрива краще застосовувати у вигляді сульфату амонію. Це сприяє не лише підвищенню врожайності, а й поліпшенню якості зерна нуту, насамперед за рахунок зростання вмісту білка, тоді як уміст жиру залишається стабільним. На фоні вапнування застосування молібденових добрив не сприяє підвищенню продуктивності нуту.

Бібліографічний список

1. Смирнова-Иконникова М. И. Содержания белка у зерновых бобовых культур / М. И. Смирнова-Иконникова // Вестник с.-х. науки. - 1962. - № 7. - С.7-9.

2. Бабич А. О. Сучасне виробництво і використання сої / А.О. Бабич.- К.: Урожай, 1993.- 429 с.

3. Господаренко Г. М. Особливості удобрення зернобобових / Г. М. Господаренко // TheUkrainianFarmer. - 2013. - № 2. - С. 66-68.

4. Д'яконова А. К. Технологічні аспекти переробки зерна бобових культур /А. К. Д'яконова// Хранение и переработказерна.- 2006. - № 2 (80). - С. 28-29.

5. Холодова О. Ю. Характеристика поживних властивостей нуту та сучасний стан його використання у харчовій промисловості / О.Ю. Холодова // Товарознавство та інновації. - 2011. - Вип. 3. - С. 165-170.

6. Господаренко Г. М. Агрохімія : підручник / Г.М. Господаренко. - К. : ННЦ «ІАЕ», 2010. - С. 20-21.

7. Кутова А. М. Ефективність мікродобрив за різних рівнів удобрення сільськогосподарських культур на чорноземі опідзоленому Лівобережного Лісостепу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук : спец. 06.01.04 „Агрохімія” / А. М. Кутова. - Харків, 2013. - 24 с.

8.Основи наукових досліджень в агрономії : підручник / за ред. В. О. Єщенка. - К. : Дія, 2005. - 288 с.

Размещено на Allbest.ru