Вирощування кукурудзи в монокультурі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вирощування кукурудзи в монокультурі

В. Іванюк

Постановка проблеми. Кукурудза серед усіх зернових культур виділяється високою потенційною продуктивністю, у зв'язку з чим вона є однією з важливих культур у сучасному землеробстві. Посівні її площі в Україні постійно зростають і останніми роками становлять 4-5 млн га. На частині цих площ агровиробники практикують повторне або беззмінне вирощування кукурудзи.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Кукурудза належить до малочутливих культур щодо повторного висівання. Можливість її вирощування беззмінно доводить багато досліджень, проведених як в Україні, так і за кордоном. Зокрема довготривалі дослідження, проведені у Полтавському інституті АПВ ім. М.І. Вавілова на чорноземі типовому, показають, що тривалість її безперервного вирощування складає 6-7 років [2]. Встановлена можливість повторних посівів кукурудзи в сівозмінах на одному й тому самому полі, а також тривалішої сівби (до 26 років) на постійних ділянках. Кращою культурою переривання беззмінності кукурудзи в Степу є горох, гіршою ? ячмінь, а соняшник займає проміжне місце [1].

За даними Інституту агробіології (Австрія), тривала монокультура (з 1970 р.) на буроземах показала врожайність в середньому за 1975-1984 рр. 70 ц/га, або на 14% нижче, ніж у трипілці кукурудза-ярий ячмінь-озима пшениця [2].

На чорноземах беззмінне вирощування, за умови щорічного внесення органічних добрив, можливе впродовж 6-10 років, а на менш родючих ґрунтах - 3-5 років [3].

Проте монокультурне вирощування спричинює погіршення фітосанітарної ситуації, а саме поширення шкідників, хвороб, специфічних видів бур'янів, стійких до застосовування гербіцидів. Це вимагає інтенсифікації захисту кукурудзи від шкідливих організмів [4; 5].

Постановка завдання. Завданням досліджень є вивчення впливу органо-мінеральної і мінеральної систем удобрення та використання гербіцидів на родючість ґрунту й продуктивність кукурудзи за беззмінного вирощування в умовах Західного Лісостепу України.

Виклад основного матеріалу. У зоні Західного Лісостепу України з 1964 року у стаціонарному досліді кафедри ґрунтознавства, землеробства та агрохімії Львівського НАУ вивчали вплив беззмінного вирощування кукурудзи на агрономічні властивості ґрунту, забур'яненість і продуктивність культур.

Ґрунт дослідної ділянки - темно-сірий опідзолений середньосуглинковий. Вміст гумусу (за Тюріним) - 2,8%, рухомого фосфору й обмінного калію (за Кірсановим) - 195 і 110 мг на 1 кг ґрунту відповідно, лужногідролізованого азоту (за Корнфільдом) - 105 мг/кг, рН сольового розчину (потенціометрично) - 5,7. Схему досліду наведено в табл. 1.

Як показали результати дослідження, різні системи удобрення та використання гербіцидів зумовили неоднаковий вплив на вміст і збереження вологи (табл. 1, 2). У середньому вміст польової вологи повних сходів коливався в межах 14,3-16,6%. Найвищим (16,6%) в шарі ґрунту(0-30 см) він був на варіантах сумісного внесення органічних і мінеральних добрив та використання гербіцидів, що, на нашу думку, можна пояснити кращою структурою ґрунту, а отже, й водопоглинальною і водоутримувальною здатністю.

На варіантах мінеральної системи вміст вологи знижувався на 0,8-1,4 % порівняно з органо-мінеральною системою удобрення. За допомогою хімічного захисту, який ефективно регулює кількість бур'янів, можна підвищити вміст вологи 0,2-0,7%. Щодо запасу продуктивної вологості встановлено, що різниця між варіантами захисту в шарі ґрунту 0-30 см становить - 1,1-1,5 мм, а системами удобрення - 3,3-3,7 мм.

Таблиця 1

Вплив систем удобрення та використання гербіцидів на вміст польової та продуктивної вологи, повні сходи*

У чисельнику - польова вологість, %; у знаменнику - продуктивна вологість, мм.

Перед збиранням урожаю (див. табл. 2) осінні опади та зменшення інтенсивності випаровування сприяли зростанню вологості ґрунту до 20,7-23,6 %, а продуктивної - 22,0-27,8 мм. У шарі ґрунту 0-30 см найменше вологи нагромаджується за внесення під кукурудзу лише мінеральних добрив N120P90K90 та без використання гербіцидів.

На повних сходах кукурудзи найбільше нагромаджується вологи за органо-мінеральної системи удобрення. В орному шарі ґрунту за органо-мінеральної системи удобрення запас доступної вологи становив 75,0-76,5 мм, що на 4,0 та 3,1 мм більше, ніж за мінеральної.

гербіцид удобрення волога кукурудза

Таблиця 2

Вплив систем удобрення та використання гербіцидів на вміст польової та продуктивної вологи, перед збиранням урожаю*

У чисельнику - польова вологість, %; у знаменнику - продуктивна вологість, мм.

Аналізуючи структурно-агрегатний склад, можна сказати, що темно-сірий опідзолений ґрунт дослідної ділянки після багаторічного беззмінного вирощування кукурудзи характеризується задовільним і добрим структурним станом. Сума агрегатів розміром 0,25-10 мм за сухого просіювання - у межах 64-76%, а водостійкість агрегатів - 35,4-44,2%. Перевага була за варіантами із внесенням органічних добрив, які, як відомо з літературних джерел, мають істотний вплив на фізичні властивості ґрунту.

Кукурудза - один із найслабших конкурентів бур'янів в агрофітоценозах. Вона пригнічує їх у десять разів гірше, ніж озима пшениця, і в три рази гірше, ніж соняшник.

За результатами наших досліджень, на повних сходах кукурудзи перед використанням гербіциду Тітус забур'яненість становила 165-325 шт./м2 рослин. Найбільша їх кількість була на варіантах без використання гербіцидів -301-325 шт./м2, що на 137-147 шт./м2 більше, ніж на варіантах із хімічним захистом. Збільшення забур'яненості на цих варіантах пов'язане з високим запасом насіння бур'янів, яке нагромадилося за попередні роки. За використання органо-мінеральної системи удобрення у беззмінних посівах кукурудзи на безгербіцидних варіантах кількість бур'янів зростає, що пов'язано з поліпшенням умов проростання насіння бур'янів на 8 %. На час збирання урожаю забур'янення кукурудзи зменшилося до 19-58 шт./м2. Найбільша їх кількість була на варіантах з органо-мінеральною системою удобрення та без використання гербіциду.

Найменша сира маса бур'янів перед збиранням урожаю була на варіанті із застосуванням мінеральних добрив і внесенням гербіцидів - 85 г/м2. На варіантах без використання гербіцидів сира маса бур'янів була в 3-4 рази більшою - 402-523 г/м2.

Вирощування в монокультурі призводить до поширення спеціалізованих бур'янів, які домінують у посівах. У посівах кукурудзи на момент 2-4 справжніх листків до внесення гербіциду домінувала на всіх варіантах дослідження галінсога дрібноквіткова. Її вміст на варіантах із застосуванням гербіцидів становив 37-49%. Крім того, переважали лобода біла (8-16%), щириця звичайна (12-14%) та куряче просо (4-15%). Кількість інших видів була незначною.

На варіантах без використання Тітуса також домінувала галінсога дрібноквіткова. На мінеральному фоні удобрення її вміст становив 42%, за органо-мінерального - відповідно 45%. Зафіксовано зростання кількості щириці звичайної, гірчаку та курячого проса (плоскуха звичайна).

Проведені нами дослідження доводять, що, незважаючи на довготривале беззмінне вирощування, кукурудза формує досить високі врожаї (табл. 3). У середньому за роки досліджень за рахунок кращих властивостей ґрунту на цих ділянках найвища продуктивність кукурудзи була на варіантах з органо-мінеральною системою удобрення та внесення гербіцидів. Урожайність становила 462 ц/га, що на 24 ц більше, ніж без внесення гербіцидів. Внесення лише мінеральних добрив у нормі N120P90K90 спричинює зменшення урожаю на 32-38 ц, або 7,3-8,1%. Приріст урожаю є достовірним.

Таблиця 3

Врожайність беззмінних посівів кукурудзи на силос залежно від систем удобрення та внесення гербіцидів, ц/га

Фактор удобрення має значно більший вплив на продуктивність кукурудзи, ніж захист від бур'янів. Сила його впливу на урожайність становила 60-80 %, а засобів захисту - 7-13%.

Висновки

В умовах Західного Лісостепу України за довготривалого беззмінного вирощування кукурудзи на силос сумісне застосування органічних і мінеральних добрив є більше виправданим, ніж мінеральна система удобрення, оскільки сприяє підвищенню родючості ґрунту та продуктивності кукурудзи.

Бібліографічний список

1. Бойко П. І. Сівозміни у землеробстві України / П. І. Бойко, В. Ф. Сайко. - К. : Аграрна наука, 2002. ? 145 с.

2. Гангур В. В. Царица полей в монокультуре : продуктивность кукурузы на зерно при бессменном выращивании и в севообороте / В. В. Гангур // Зерно : всеукраинский журнал современного агропромышленника. - 2009. - № 6. - С. 27-29.

3. Девятова Т. А. Фактор времени в изучении влияния приемов земледелия на агроэкологическое состояние черноземов / Т. А. Девятова, Н. В. Стороженко, Т. Н. Крамарева // Вестник Воронежского государственного университета : Химия. Биология. Фармация. - 2004. - № 2. - С. 135-138.

4. Мамаева Г. Г. Влияние монокультуры на экологическое состояние системы почва - растение и почвоутомление / Г. Г. Мамаева // Экологическая безопасность в АПК : реф. журн. - 2002. - № 3. ? С. 594.

5. Стулин А. С. Влияние длительного применения удобрений в бессменном посеве кукурузы на ее продуктивность и вынос элементов питания на черноземе выщелоченном // Агрохимия. - 2007. - № 1. - С. 25-30.

Размещено на Allbest.ru