Проблема відновлення раціональних посівних площ соняшнику в степовій зоні

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПРОБЛЕМА ВІДНОВЛЕННЯ РАЦІОНАЛЬНИХ ПОСІВНИХ ПЛОЩ СОНЯШНИКУ В СТЕПОВІЙ ЗОНІ

В. Ф. Невлад,

здобувач,

Недоліки в організаційно-економічному облаштуванні сільського господарства і особливо рослинництва за роки перебудови і розрухи полягають у тому, що галузь втратила науково обгрунтовані орієнтири, розроблені вченими і впроваджені у виробництво за часів радянської влади і набула хаотичного, переважно кон'юнктурного, характеру. Зруйновані канонічні основи агротехніки: науково обгрунтовані сівозміни, система удобрення полів, система захисту рослин від шкідників і хвороб, втрачені індустріальні й інтенсивні технології.

В переважній більшості знищена, створена свого часу, оптимальна концентрація і спеціалізація і, як наслідок, зникли законодавчі і обов'язкові для рільництва науково обґрунтовані сівозміни. Більше ніж у два раза знизився рівень механізації на полях, бур'янами заростають значні площі, повсюдно з'явився такий карантинний бур'ян, як амброзія. Все це призвело до деградації українських чорноземів, зниження їх родючої сили, набагато понизило гумусний фон грунтів. Втрачається мільйонне багатство країни. Не минула тяжка доля і соняшникову підгалузь. З інтенсивної вона перетворилася в екстенсивну. За 1990--2003 pp. урожайність соняшнику знизилася в 1,8 раза, а посівна площа внаслідок цінової кон'юнктури зросла в 2,3 раза. Валовий збір зріс на 65,5 відсотків.

Метою статті є спроба обгрунтувати, обчислити та дати прогнозні розрахунки скорочення посівних площ соняшнику при сталих валових зборах і все- зростаючій урожайності по роках та областях степової зони. Відомо, що соняшник є найбільш засмічуючою культурою на полях. В ідеальному варіанті його з'явлення на одному полі можливе лише через 7--8 років. Практично -- маємо 2--3 роки, це викликає зниження урожайності самого насіння соняшнику, а також він негативно впливає на зернові культури як попередник. Тому ми вважаємо, що після збирання соняшнику, поле, особливо в зоні Степу, необхідно не займати ніякою культурою, а використовувати як чистий пар. Від цього ми нічого не втрачаємо, бо посіяне по пару пшеничне поле дасть прибавку урожаю в межах 30--100 %.

Перш, ніж приступити до обгрунтування цієї пропозиції, спробуємо обґрунтувати необхідність скорочення посівних площ соняшнику і підвищення урожайності та переведення цієї підгалузі на інтенсивну технологію виробництва.

Стратегічна лінія нашого дослідження з цього питання полягає в наступному:

а)скороченні посівних площ до оптимальної науково обґрунтованої межі -- 1500--1600 тис. га;

б)постійному підвищенню урожайності до межі 1990--1991 pp. (а це близько 18 ц/га);

в)стабільному валовому збору насіння в межах запропонованого балансу, який в повній мірі забезпечує загальний попит.

Вихідною базою наших розрахунків прийнятий середньорічний попит на насіння соняшнику за 2001--2004 pp., який буде основою прогнозування валових зборів насіння (табл. 1) [1].

З метою встановлення попиту в розрізі областей в степовій зоні приймемо за основу середні питомі показники за 2001--2004 pp., що дасть можливість орієнтуватися в перспективі (табл. 2) [2]. Ці показники практично не будуть відрізнятися від загальнодержавних.

Протягом останніх років попит на насіння соняшнику зберігається за рахунок потреб переробних підприємств та його експорту. У зв'язку з прийняттям Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур» від 10 вересня 1999 року № 1033-XIV, яким встановлено митну ставку на насіння соняшнику в розмірі 17 % відбулися значні зміни в напрямах його використання.

Таблиця 1 Загальний попит на насіння соняшнику за 2001--2004 pp. в Україні

Таблиця 2 Загальний попит на насіння соняшнику в областях степової зони на перспективу (2005--2010 pp.)

Якщо протягом 2000 р. експортували з країни понад 834 тис. т насіння, то у 2002 р. лише 68 тис. т. У зв'язку з отриманням значних обсягів виробництва насіння в 2003 р. експорт зріс і становив 867 тис. т, але це не вплинуло на обсяги попиту внутрішнього ринку. Експортні обсяги зменшилися у зв'язку з тим, що експорт з повною сплатою мита став невигідним. Регулювання ринку дало змогу збільшити виробництво олії на вітчизняних переробних підприємствах та забезпечити запасами для стабільної поставки його на внутрішній ринок країни.

Одночасно збільшилася переробка насіння соняшнику на дрібних переробних підприємствах. Загальні обсяги переробки на власних переробних підприємствах з року в рік зростають, а питома вага досягає 75--80 %. Так, в середньому за 2001--2004 pp. переробка насіння на олію в Україні становила 2637 тис. т, або 86,4 % до загального валового збору. Господарства степової зони переробили 2117,6 тис. т, що теж становить 86,4 %. За основу прийнята умова, що за 5 років 2005--2010 pp. посівні площі повинні скоротитися у два раза, тобто щорічно корегувати їх на 10 %, урожайність відповідно зростатиме, щоб забезпечити практично незмінні валові збори і повний внутрішній попит, враховуючи великі обсяги переробки. соняшник посівний площа мито

Питома вага експорту становила 12,7 %, або 387 тис. т, в степовій зоні експорт становив 305 тис. т, або 12,6 %.

Для розрахунку таблиці 2 визначимо валові збори по областях зони на перспективу, скориставшись даними варіантних розрахунків та пропозиції (табл. 3). У 2006 р. валовий збір зменшиться на 7 %, у 2007 р. -- на 4,6 %, а в 2008 р. -- на 6 %. В подальшому валові збори повинні стабілізуватися на рівні 2100 тис. т по усіх областях степової зони, а в цілому в Україні -- 2500--2600 тис. т.

Науково обґрунтовано, що в структурі посівних площ степової зони питома вага посівів соняшнику не може перевищувати 10 %. Оптимальний розмір посівних площ в степовій зоні розрахований в економіко-математичній моделі В.І. Осадчука («Кон'юнктура ринку насіння соняшнику та продуктів його переробки» (автореферат). -- К., 2002. -- С. 13). Модель використана нами для прогнозних розрахунків зниження посівних площ соняшнику по роках та областях степової зони (табл. 4). Вона відповідає агрономічним нормам та сівозмінам і не перевищує науково обґрунтовані розміри відведення площі для посівів соняшнику

33

Таблиця 3 Варіантні розрахунки й пропозиції по скороченню посівних площ та підвищення урожайності насіння соняшнику

Таблиця 4 Прогнозні розрахунки скорочення посівних площ соняшнику по роках та областях степової

Висновок

Аналіз показує, що в ринковій економіці, де діє закон «попит--пропозиція» цінова кон'юнктура та прагнення до збільшення прибутків від реалізації насіння соняшнику та олії спричинили ажіотажне розширення посівних площ цієї культури при непомірному знищенні рівня агротехніки, а відповідно і урожайності. Завдання полягає в тому, щоб повернути посіви поля на інтенсивну технологію вирощу соняшнику. Для цього необхідно підвищення агротехніки за рахунок: скорочення посів у два раза; запровадження науково обґрунтованих сівозмін, в яких після соняшника обов'язково повинні застосовуватись чисті пари; доведення щільності удобрення посіву соняшника до рівня 1990--1991 рр. забезпечення повної потреби в гербіцидах та в не застосування отрутохімікатів; застосування продуктивніших сортів та гібридів.

Список літератури

1. Олійно-жирова галузь України і Російської (Показники роботи за 2004 р. та січень 2 УкрНДЮЖ. - Харків, 2005. - 48 с.

2. Поточна кон'юнктура і прогноз ринків сіг дарської продукції та продовольства в Украг¹ 2005 маркетинговий рік (випуск 13). ННЦ «! 2004. - С. 12-28.

3. Осадчук В.І. Кон'юнктура ринку насіння со продуктів його переробки (автореферат). -Й С. 13.

Размещено на Allbest.ru