Пріоритети розвитку перспективного сільськогосподарського землекористування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Пріоритети розвитку перспективного сільськогосподарського землекористування

Лазарєва О.В., д.е.н., доцент

Чорноморський національний університет імені Петра Могили

Розкриті передумови розвитку перспективного сільськогосподарського землекористування. Вказані ефективні напрямки проведення екологічної політики. Обґрунтовані елементи екологічного підходу у землекористуванні, такі як формування екологічної свідомості на основі теоретичних знань, екологізація управління, екологізація виробництва, екологізація споживання і сформована на основі цього екологізація стилю життя. Окреслена парадигма розвитку перспективного сільськогосподарського землекористування, траєкторія якого має базуватись на введенні в дію інноваційного механізму з притаманними йому такими складовими як правова, організаційна, економічна та екологічна. Запропоновані пріоритети розвитку перспективного сільськогосподарського землекористування.

Ключові слова: землекористування, інноваційний механізм, перспективне сільськогосподарське землекористування, екологічний підхід, стратегічні орієнтири, пріоритети розвитку.

Lazarieva O.

PRIORITIES OF DEVELOPMENT OF PERSPECTIVE AGRICULTURAL LAND-TENURE

Pre-conditions of development of perspective agricultural land-tenure were exposed. Effective directions of realization of ecological politics were indicated. Elements of ecological approach in land-tenure was reasonable, such as forming of ecological consciousness on the basic of theoretical knowledge, ecologization of management, ecologization of production, ecologization of consumption and ecologization of life style is formed on basis of it. The paradigm of development of perspective agricultural land-tenure was outlined, the trajectory of that must be based on introduction in an action of innovative mechanism with inherent to him such constituents as legal, organizational, economic and ecological. Priorities of development of perspective agricultural-tenure were offered.

Key words: land-tenure, innovative mechanism, perspective agricultural land-tenure, ecological approach, strategic reference-points, priorities of development.

Лазарева Е.В.

ПРИОРИТЕТЫ РАЗВИТИЯ ПЕРСПЕКТИВНОГО СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННОГО ЗЕМЛЕПОЛЬЗОВАНИЯ

Рассмотрены предусловия развития перспективного сельскохозяйственного землепользования. Указаны эффективные направления проведения экологической политики. Обоснованы элементы экологического подхода в землепользовании, такие как формирование экологического сознания на основе теоретических знаний, экологизация управления, экологизация производства, экологизация потребления и сформированная на основе этого экологизация стиля жизни. Очерчена парадигма развития перспективного сельскохозяйственного землепользования, траектория которого должна базироваться на введение в действие инновационного механизма с присущими ему такими составляющими как правовая, организационная, экономическая и экологическая.

Ключевые слова: землепользование, инновационный механизм, перспективное сельскохозяйственное землепользование, экологический подход, стратегические ориентиры, приоритеты развития.

Постановка проблеми у загальному вигляді і її зв'язок з важливими науковими та практичними завданнями

Концепція інтенсифікації економічного зростання активізує пошук шляхів прискорення темпів росту показників господарської діяльності, адекватних сучасному стану розвитку світової економіки. Відповідно до цього, впровадження інноваційних елементів перспективного розвитку сільськогосподарського землекористування, орієнтація на ефективне використання досягнень вітчизняної науки у сфері управління земельними ресурсами є невід'ємними складовими стратегії розвитку України. Отже, виникає нагальна необхідність розв'язання питань, пов'язаних із визначенням пріоритетних аспектів розвитку перспективного сільськогосподарського землекористування.

Впровадження інноваційного перспективного вектора розвитку сільськогосподарського землекористування є глибокі зміни самої суті вітчизняного землекористування: створення нової системи земельних відносин на основі приватної власності на землю, збільшення кількості землекористувачів та землевласників, формування інфраструктури ринку землі й іпотечного кредитування та ін. Тому й виникає потреба у прийнятті нестандартних рішень, що вимагають високого рівня не стільки традиційного інтелекту, скільки креативності землевласників та землекористувачів.

сільськогосподарський землекористування екологічний

Аналіз останніх досліджень, у яких започатковано вирішення проблеми

Проблеми розвитку сільськогосподарського землекористування окреслені в працях таких відомих науковців, як В.В. Горлачук [3], О.С. Дорош [6], А.Г. Мартин [11], А.М. Третяк [17], А.Я. Сохнич [14] та інших вчених. Однак критичний аналіз літературних джерел свідчить, що питанню вивчення пріоритетів розвитку перспективного сільськогосподарського землекористування приділено недостатньо уваги. Фактично не розроблені теоретичні засади екологобезпечного використання землі, не сформовано науково обґрунтованого механізму перспективного розвитку сільськогосподарського землекористування.

Цілі статті. З урахуванням вищевикладеного метою статті є впровадження інноваційного механізму перспективного сільськогосподарського землекористування та обґрунтування пріоритетів його розвитку.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів

На сучасному етапі розвитку земельних відносин очевидним стало, що ключовим питанням у забезпеченні пріоритетного розвитку перспективного сільськогосподарського землекористування є не стільки кількість земельних ресурсів, в першу чергу сільськогосподарських угідь, їх розподіл і перерозподіл між суб'єктами господарювання на землі, скільки створення сприятливого середовища для підвищення ефективності їх використання як головного засобу сільськогосподарського виробництва і сталого відтворення ґрунту, і на цій основі забезпечення швидкого зростання продуктивних сил, як умови, що сприятиме підвищенню конкурентоспроможності сільськогосподарського землекористування, поліпшенню стандартів якості життя громадян України і її регіонів.

Слід відзначити, що такі інструменти розвитку сільськогосподарського землекористування як прогнози, планування, науково обґрунтована концепція, які б опирались на відповідні закони і підзаконні акти, поки що не використовуються. Тому виникає об'єктивна необхідність регулювання сільськогосподарського землекористування на основі науково обґрунтованих довгострокових прогнозів.

Одним із найбільш ефективних чинників, які можуть бути використані для планування соціально-економічного розвитку сільськогосподарського землекористування є впровадження планування або ж перспективного планування сільськогосподарського землекористування.

Науковці наголошують [8], що систему планування сільськогосподарського землекористування варто змінити в такий спосіб, щоб вона не тільки збалансовувала екологічні, економічні та соціальні цілі, а й забезпечувала збереження соціально- економічної цінності земель та змогла задовольнити потреби майбутніх поколінь у земельних ресурсах високої якості.

Передумовами для розвитку перспективного сільськогосподарського землекористування є наявність таких важливих передумов, як багатий природно-ресурсний потенціал, інвестиційна привабливість аграрного сектора та пов'язаних з ним послуг (наприклад, агроекотуризм), вагомий людський капітал, формування європейської моделі сільськогосподарського землекористування, підвищення рівня конкурентоспроможності аграрного потенціалу та ін.

Сьогодні науковці стверджують, що важливою умовою перспективного сільськогосподарського землекористування є екологізація всіх циклів виробництва за допомогою застосування ресурсозберігаючих, еколого безпечних технологій їх вирощування, виконання регламенту застосування хімічних засобів захисту рослин і мінеральних добрив з урахуванням екологічного підходу [16].

Вважаємо, що ефективними напрямами проведення екологічної політики є опрацювання парадигми екологізації, основні положення якої представлено наступним чином: розробка теоретико-методологічної бази екологізації, узгодженість локальних реформ з процесом екологізації в країні, активізація інноваційної діяльності та підвищення інвестиційної активності в екологізації господарської діяльності.

Екологічний підхід до ведення сільськогосподарського виробництва у землекористуванні як об'єкт пізнання має включати в себе такі взаємопов'язані елементи, як формування екологічної свідомості на основі теоретичних знань, екологізація управління, екологізація виробництва, екологізація споживання і сформована на основі цього екологізація стилю життя. Екологічний підхід є необхідною передумовою розвитку сталого землекористування країни, оскільки він формує екологічну свідомість землевласників та землекористувачів, стимулює розвиток і впровадження у сферу землекористування ресурсоощадливих, екологобезпечних технологій.

Вищерозвинуте теоретичне визначення сутності процесу екологічного підходу в землекористуванні призвело до висновку про перехід до принципово нової парадигми розвитку перспективного сільськогосподарського землекористування, траєкторія якого має базуватись на введенні в дію інноваційного механізму, якому притаманні такі невід'ємні складові як правова складова, організаційна, економічна та екологічна.

Не зважаючи на те, що сьогодні науковцями вже окреслені механізми сільськогосподарського землекористування [1, 2, 4, 5, 7, 9, 10, 12, 13, 15], вважаємо за необхідне висвітлити окремі сторони цього питання, щоб зрозуміти, завдяки чому досягається узгодження еколого - економічних і соціальних інтересів землевласників та землекористувачів, забезпечивши гармонізацію стратегічних орієнтирів розвитку земельної політики.

Правова складова інноваційного механізму перспективного сільськогосподарського землекористування має складатися з таких основних інструментів її реалізації:

- забезпечення конституційних прав власності на землю громадян, юридичних осіб і держави, орієнтованих на реалізацію стратегії земельної політики;

- вдосконалення існуючих законодавчих актів та нормативних документів з урахуванням ринкової ситуації та усунення протиріч між ними; прийняття низки Законів, які б дозволили реалізуватись окремим статтям земельного кодексу України;

- розробка науково обгрунтованих державних та регіональних програм розвитку земельних відносин, які б враховували головні напрямки та пріоритети земельної політики держави на поточний період і на перспективу;

- розроблення стандартів, які визначають вимоги до якості землі та граничних норм допустимого антропогенного навантаження на ґрунти з метою охорони навколишнього середовища.

Організаційна складова має базуватись на наступних інструментах її реалізації:

- оптимізація аграрного землекористування, яка повинна бути спрямована на консолідацію земельних ділянок для спільного їх використання на основі застосування індустріальних технологій, що сприятиме ефективному господарюванню на землі;

- проведення землеустрою агроформувань, що передбачає організацію системи сівозмін, контурно-меліоративну організацію території, здійснення землеохоронних заходів тощо;

- завершення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру та реєстрації прав власності на земельні ділянки, що сприятиме функціонуванню ефективної системи управління землекористуванням;

- моніторинг земель, що дозволить виявляти кризові ситуації, приймати ефективні управлінські рішення, спрямовані на запобігання та ліквідацію наслідків негативних процесів в землекористуванні.

Економічна складова інноваційного механізму перспективного сільськогосподарського землекористування передбачає застосування наступних інструментів:

- запровадження довгострокової оренди землі, що сприятиме формуванню інвестиційної привабливості землекористувань, передбачення в договірі оренди проведення індексації орендної плати на коефіцієнт інфляції;

- запровадження системи кредитування для власників землі, що передбачає заставу земельних ділянок у формі земельної іпотеки та створює умови для отримання додаткових грошових коштів, сприятиме пожвавленню ринкових відносин в аграрній сфері;

- відшкодування витрат на здійснення передбачених Програмою заходів щодо охорони грунтів, що стимулюватиме землевласників та землекористувачів до дбайливого та господарського ставлення до земельних ділянок;

- встановлення диференційованого земельного податку з урахуванням територіальної інфраструктури та розміру землекористувань, а також факту використання землі не за цільовим призначенням;

- формування інноваційної моделі розвитку землекористування на основі залучення інвестицій в аграрний сектор економіки, що дозволить впровадити новітні технології вирощування сільськогосподарських культур, сприятиме розширенню їх асортимента;

- усунення міжгалузевого диспаритету цін на продукцію промисловості і сільського господарства, що створить рівні стартові умови для розвитку різних сфер економіки;

- визначення грошової оцінки земель із врахуванням ринкових факторів з метою створення необхідної інформаційної бази для визначення розміру орендної плати та справляння земельного податку.

Екологічна складова інноваційного механізму перспективного сільськогосподарського землекористування формується з таких інструментів її реалізації:

- екологічне обгрунтування складу земельних угідь, системи сівозмін, впорядкування їх територій, що забезпечить досягнення умови бездефіцитного балансу гумусу в грунті;

- здійснення заходів з охорони земель та підвищення родючості грунту, забезпечення мінімізації негативного впливу на земельні ресурси, що сприятиме стабілізації агроландшафтів як умови їх інвестиційної привабливості;

- контроль якості сільськогосподарської продукції, створення умов оздоровлення довкілля.

Соціальна складова включає в себе:

- розвиток соціальної інфраструктури з урахуванням державної підтримки і стимулювання процесів оздоровлення та соціального переоблаштування сільських територій, на основі чого поліпшується життя сільського населення;

- організація та запровадження в сільській місцевості диверсифікованих видів діяльності, що сприятиме створенню додаткових робочих місць та комплексному, багатофункціональному розвитку сільських територій.

Отже, інноваційний механізм перспективного сільськогосподарського землекористування повинен базуватись на гармонійному поєднанні правової, організаційної, економічної, екологічної та соціальної складових, кожна з яких грунтується на взаємодії інструментів їх реалізації, забезпечуючи досягнення синергетичного ефекту раціоналізації землекористування та розвитку земельної політики держави.

При цьому вважаємо, що пріоритетами перспективного сільськогосподарського землекористування є:

- впровадження інноваційних засад стратегічного управління сільськогосподарським землекористування з використанням методології форсайту;

- забезпечення оптимального використання земель з урахуванням програм розвитку територій;

- підвищення рівня прозорості та публічності в процесі реалізації земельної політики;

- передбачення екологобезпечного використання земельних ресурсів з метою стабілізації еколого-економічного розвитку сільських територій;

- врахування пріоритетності екологічних вимог над економічними, відтворення та раціональне використання сільськогосподарських земель;

- планування використання земель шляхом їх зонування, за допомогою чого визначатимуться подальші перспективи землекористування із погляду раціонального та ефективного використання земель конкретних територій;

- консолідація сільськогосподарського землекористування, що забезпечить організацію землеволодінь та землекористувань підприємств з врахуванням оптимальних розмірів та сприятиме формуванню конкурентоспроможних господарських структур;

- апробація багатоваріантних маркетингових та науково-технічних рішень щодо перспективного використання земельно-ресурсного потенціалу на основі досягнень науки і техніки та вимог ринкового середовища.

Висновки

В процесі дослідження встановлено, що екологічний підхід у землекористуванні як об'єкт пізнання має включати в себе такі взаємопов'язані елементи як формування екологічної свідомості на основі теоретичних знань, екологізація управління, екологізація виробництва, екологізація споживання і, сформована на основі цього, екологізація стилю життя.

Впровадження запропонованого механізму перспективного сільськогосподарського землекористування неодмінно призведе до позитивних зрушень в системі охорони та відтворення земельних ресурсів. Так, з економічної точки зору підвищиться інвестиційна привабливість сільськогосподарського землекористування; з правової - буде забезпечено прямий вплив на суспільні відносини щодо володіння, розпорядження, використання, охорони і відтворення земельних ресурсів; з організаційної - буде забезпечено здійснення впорядкування та регулювання земельних відносин в рамках перспективного розвитку; з екологічної - будуть створені гарантії екологобезпечної діяльності людини, підвищиться родючість грунтів; з соціальної - буде запроваджено розвиток диверсифікованих видів діяльності та поліпшиться соціальна інфраструктура.

Для практичної реалізації пріоритетів розвитку перспективного сільськогосподарського землекористування необхідно впровадити інноваційні засади стратегічного управління сільськогосподарським землекористування з використанням методології форсайту; забезпечити використання земель з урахуванням програм розвитку територій; підвищити рівень прозорості та публічності в процесі реалізації земельної політики; передбачити екологобезпечне використання земельних ресурсів з метою стабілізації еколого-економічного розвитку сільських територій; врахувати пріоритетність екологічних вимог над економічними; планувати використання земель шляхом їх зонування; забезпечити консолідацію сільськогосподарського землекористування та апробацію рішень щодо перспективного використання земельноресурсного потенціалу.

Подальші дослідження мають бути спрямовані на обґрунтуванні та впровадженні в практику інноваційних підходів щодо розвитку перспективного сільськогосподарського землекористування на основі економіко-математичної моделі його оптимізації.

Список використаних джерел

1. Власенко І.І. Принципи функціонування екологобезпечного землекористування у сільському господарсьві / І.І. Власенко // Збалансоване природокористування. - № 1. - 2014 - С. 140.

2. Гарнага О.М. Основи управління землекористуванням [Текст]: монографія / О. М. Гарнага; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т водного госп.-ва та природокористування. - Рівне: НУВГП, 2014. - 212 с. - Бібліогр.: с. 203-212.

3. Горлачук В. В. Теоретичні основи формування інноваційної моделі землекористування / В. В. Горлачук, О. В. Лазарєва, О. М. Білоусов // Бізнес-навігатор. - № 1(27). - 2012. - С. 152-156.

4. Гуторов О.І. Управління земельними ресурсами: лекція / О.І. Гуторов, Т.Є. Череда; Харк. нац. аграр. ун-т ім. В.В. Докучаєва. - Х., 2013. - С. 42-50.

5. Добряк Д.С. Еколого-економічний механізм реабілітації деградованих і малопродуктивних земель сільськогосподарського значення / Д.С. Добряк // Економіка АПК. - № 9. - 2016. - С. 15.

6. Дорош О.С. Територіальне планування сільськогосподарського землекористування - основа його просторового розміщення [Електронний ресурс] / О.С. Дорош // Економіка природокористування і охорони довкілля. - 2012. - С. 95-100. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/epod 2012 2012 16

7. Дробот О.І. Концептуальні засади збалансованого використання земельних ресурсів у сільському господарстві / О.І. Дробот, М.Я. Височанська. - Збалансоване природокористування. - № 4. - 2016. - С. 134.

8. Економічні, екологічні та соціальні аспекти використання земельних ресурсів в Україні: колективна моногр. / за ред. д-ра екон. наук, професора, чл.-кор. НААН О.В. Ульянченка; Харк. нац. аграр. ун-т. - Х: Смугаста тип., 2015. - 320 с.

9. Колосюк А.А. Організаційно-економічний механізм управління сільськогосподарським землекористуванням у регіоні (за матеріалами Миколаївської та Одеської областей: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.06 «Економіка природокористування та охорони навколишнього середовища» / А.А. Колосюк; Міжнар. ун-т бізнесу і права. - Херсон, 2012. - 19 с.

10. Лазарева О. В. Методичні аспекти формування економіко-екологічного механізму управління землекористуванням / О. В. Лазарева // Економіка АПК. - 2006. - № 12. - С. 62-65.

11. Мартин А.Г. Землеустрій в Україні: сьогодення та майбутнє / А.Г. Мартин // Землевпорядний вісник. - 2016. - № 8. - С. 10-13.

12. Методика формування економічного механізму екобезпечного сільськогосподарського землекористування: наукове видання / О.І. Фурдичко, О.І. Шкуратов, М.Х. Шершун та ін. -- К.: Екоінвестком, 2012. -- 28 с.

13. Механізми управління земельними відносинами в контексті забезпечення сталого розвитку / Ш. І. Ібатуллін, О. В. Степенко, О. В. Сакаль [та ін.]. - К.: Державна установа «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України», 2012. - 52 с.

14. Сохнич О. Розвиток перспективного сільськогосподарського землекористування [Текст]: монографія / О. Сохнич, В. Горлачук, А. Сохнич. - Миколаїв: Іліон, 2011. - 192 с.

15. Степенко О. Управління земельними відносинами в Україні: механізми та напрями розвитку / О. Степенко, О. Сакаль,Н. Третяк // Економіст. - № 8. - 2014. - С. 42.

16. Стрішенець О. Стан та перспективи землекористування в Україні: порівняльний аналіз й інтенсифікуючи політика / О. Стрішенець // Економічний вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. - № 4. - 2015. - С. 85-90.

17. Третяк А.М. Стан реформування земельної політики в Україні на сучасному етапі / А.М. Третяк // Землевпорядний вісник. - 2009. - № 6. - С. 13.

Размещено на Allbest.ru