Регулювання ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення: досвід Польщі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Регулювання ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення: досвід Польщі

І.В. Юрченко, кандидат економічних наук

Анотація

Мета статті - визначити основні принципи регулювання ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення в Польщі, щоб у перспективі застосувати цей досвід в Україні.

Методика дослідження. Використано методи наукової абстракції, логіки, аналізу і синтезу, узагальнення й систематизації, наукового порівняння.

Результати досліджень. Встановлено, що в основу моделі регулювання ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення Польщі покладено головний принцип - розвиток сімейного фермерства. Ринковий обіг земель сільськогосподарського призначення здійснюється з метою створення сприятливих умов розвитку сімейних ферм. У Польщі він не є вільним і регулюється державою. Основним інструментом регулювання є застосування переважного права на купівлю земельної ділянки.

Елементи наукової новизни. Розкрито досвід Республіки Польща щодо регулювання ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення. Висвітлено основну мету регулювання, створення та функціонування польського Національного центру підтримки сільського господарства. Досліджено нормативно-правову базу з упорядження ринкового обігу земель. Побудовано модель регулювання ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення Польщі.

Практична значущість. Польський досвід показує, що регулювання ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення має відбуватися з чітко визначеною на законодавчому рівні метою такого регулювання (розвиток сімейного фермерства), згідно з якою у Польщі побудована модель регулювання з відповідними інструментами: обмеження на купівлю земель сільськогосподарського призначення юридичним особам; обмеження площ земель у власності та тих, що купуються; використання переважного права на купівлю та створення вимог до покупців земельних ділянок. Ринковий обіг земель сільськогосподарського призначення не є і не має бути вільним, а, навпаки -- контрольованим і регульованим. З метою реалізації моделі регулювання ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення в Польщі створено відповідну інституцію - Національний центр підтримки сільського господарства. Використання польського досвіду щодо регулювання ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення в Україні вбачається актуальним.

Ключові слова: ринковий обіг земель, землі сільськогосподарського призначення, переважне право, державне регулювання, обмеження площ, покупці, продавці.

Abstract

Practical significance. The Polish experience shows that the regulation of the market turnover of agricultural land must occur with a clearly defined purpose of such regulation at the legislative level (the development of family farming). For this purpose, in Poland has been built a regulatory model with appropriate instruments: a restriction on the purchase of agricultural land by legal entities; limitation of land areas (in terms of ownership and purchase); use of the preemptive right to purchase and creation of requirements for land buyers. The market turnover of agricultural land is not and should not be free, but rather should be controlled and regulated. In order to implement the model for regulating the market turnover of agricultural land, a corresponding institution was created in Poland - the National Center for Agricultural Support, which regulates market turnover of agricultural land on behalf of the state. The use of the Polish experience in regulating the market turnover of agricultural land in Ukraine is positive and relevant.

Цель статьи - определить особенности регулирования рыночного оборота земель сельскохозяйственного назначения в Польше, чтобы в будущем применить этот опыт в Украине.

Методика исследования. Использованы методы: научной абстракции, логики, анализа и синтеза, обобщения и систематизации, научного сравнения.

Результаты исследований. Установлено, что в основе модели регулирования рыночного оборота земель сельскохозяйственного назначения Польши лежит главный принцип - развитие семейного фермерства. Рыночный оборот земель сельскохозяйственного назначения регулируется таким образом, чтобы постоянно поддерживать благоприятные условия для развития семейных ферм. Рыночный оборот земель в Польше не является свободным и регулируется государством. Основным инструментом регулирования выступает преимущественное право на покупку земельного участка.

Элементы научной новизны. Раскрыт опыт Республики Польша относительно регулирования рыночного оборота земель сельскохозяйственного назначения. Освещены основные цели регулирования рыночного оборота земель в сельском хозяйстве, создание и функционирование польского Национального центра поддержки сельского хозяйства. Исследована нормативно-правовая база по регулированию рыночного оборота земель. Построена модель регулирования рыночного оборота земель сельскохозяйственного назначения в Польше.

Практическая значимость. Польский опыт показывает, что регулирование рыночного оборота земель сельскохозяйственного назначения должно происходить с четко определенной на законодательном уровне целью такого регулирования (развитие семейного фермерства), в этих целях, в Польше выстроена модель регулирования с соответствующими инструментами: ограничение на покупку земель сельскохозяйственного назначения юридическими лицами; ограничение площадей земель в собственности и покупаемых; использование преимущественного права на покупку и создание требований к покупателям земельных участков. Рыночный оборот земель сельскохозяйственного назначения не является и не должно быть свободным, а наоборот - контролируемым и регулируемым. С целью реализации модели регулирования рыночного оборота земель сельскохозяйственного назначения в Польше создана соответствующая институция - Национальный центр поддержки сельского хозяйства. Использование польского опыта регулирования рыночного оборота земель сельскохозяйственного назначения в Украине является позитивным и актуальным.

Ключевые слова: рыночный оборот земель, земли сельскохозяйственного назначения, преимущественное право, государственное регулирование, ограничение площадей, покупатели, продавцы.

Постановка проблеми. Земельна реформа в Україні триває з 1991 року. Законом України «Про форми власності», Земельним кодексом України, який ухвалено у 1992 р., запроваджено право приватної власності на землю сільськогосподарського призначення та закладено основи нормативно-правової бази земельної реформи. Проте повної реалізації права на землю не було досягнуто. Насамперед, у законодавчому полі були відсутні необхідні нормативно-правові акти, які б регламентували регулювання відносин у даній сфері. Саме тому, ще у 1992 р. вперше було накладено шестирічний мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення, наданих у власність, який перманентно продовжується. Востаннє мораторій продовжено до 1 січня 2019 р.

Вивчення досвіду європейських країн щодо регулювання ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення можна вважати доречним і актуальним, адже в інших країнах вже напрацьовано позитивну практику та застосовується чіткий інструментарій регулювання ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення, який може бути корисним і для України.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Пошук оптимальної моделі регулювання ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення є одним із головних питань аграрної науки.

Значний внесок у дослідження теоретичних аспектів ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення та трансформації земельних відносин до ринкових умов, зробили такі науковці як: В.П. Гмиря [2], В.Є. Данкевич [3], O.М. Кульбака [б], Ю.O. Лупенко [7], М.П. Мартинюк [8], В.Д. Сидор [14], А.Я. Сохнич [15], М.Г. Ступень [16], М.М. Федоров [17], О.В. Ходаківська [18].

Проте, через інституційні недоліки у сфері регулювання земельних відносин, відсутність загальнодержавної моделі ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення, держава продовжує щорічний мораторій на відчуження земель сільськогосподарського призначення, що спонукає до подальших наукових пошуків та розробок у цьому напрямі.

Мета статті - визначити основні принципи регулювання ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення в Польщі з метою у перспективі застосувати його в Україні.

Виклад основних результатів дослідження. Ефективне використання земель у сільськогосподарському виробництві є запорукою продовольчої безпеки країни. Тому обов'язок держави полягає у забезпеченні належного управління землями сільськогосподарського призначення. У ст. 23 Конституції Польщі визначено, що основою аграрного ладу польської держави є сімейне господарство (сімейні ферми) [5]. Політику Польщі щодо регулювання ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення спрямовано на розвиток сімейних ферм.

Основними принципами регулювання ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення в Польщі є:

захист сільськогосподарських земель (у результаті скуповування земель сільськогосподарського призначення з метою використання їх для інших цілей, відмінних від сільського товаровиробництва);

підвищення прозорості при купівлі- продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення (введення чітких правил купівлі-продажу земельних ділянок);

створення та зміцнення сімейних ферм (виходячи з того, що основою сільськогосподарської системи Польщі має бути сімейна ферма, покупцями та власниками земель сільськогосподарського призначення можуть бути тільки фермери, які самі працюватимуть на них) [12];

розширення можливостей для фермерів в отриманні доступу до земель сільськогосподарського призначення, що знаходяться у власності держави та підвищення конкурентоспроможності польських фермерів (не всі фермери мають можливість купити земельну ділянку, тому в Польщі на період 20162021 рр. призупинено продаж земель сільськогосподарського призначення, натомість такі землі будуть надаватися в оренду, що дає змогу фермерам розширити площі у своєму користуванні при менших витратах, а заощаджені кошти спрямувати на розвиток власних господарств, що забезпечить ефективну конкуренцію польських фермерів із закордонними виробниками сільськогосподарської продукції) [10, 12].

Виходячи з державної політики Польщі щодо ринкового обігу земель та з метою контролю за переходом права власності та інших майнових прав щодо державного майна в сільському господарстві, в тому числі земель сільськогосподарського призначення, було створено державне Агентство сільськогосподарської нерухомості (Agencja Nieruchomosci Rolnych - ANR), на яке покладено завдання від імені держави здійснювати дискретний (пасивне управління, втручання в разі необхідності через переважне право) контроль ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення [1].

Діяльність державного Агентства сільськогосподарської нерухомості Польщі здійснювалась відповідно до ст. 1 Закону країни «Про формування системи сільського господарства» № 64 від 11.04.2003 р., згідно з якою основними завданнями при здійсненні регулювання обігу земель сільськогосподарського призначення є:

1) поліпшити структуру ферм;

2) протидіяти надмірній концентрації власності на землі сільськогосподарського призначення;

3) забезпечити сільськогосподарське виробництво кваліфікованими кадрами [1].

Державне Агентство сільськогосподарської нерухомості Польщі виконувало свою діяльність 26 років (1991-2017 рр.), проте відповідно до Закону Польщі «Про Національний центр сільськогосподарської підтримки» № 623 від 10.02.2017 р. реструктуризовано, а по суті перейменовано у Національний центр сільськогосподарської підтримки (Krajowy Osrodek Wsparcia Rolnictwa-KOWR), із збереженням функцій Агентства [6].

Національний центр підтримки сільського господарства Польщі - це державна установа, утворена з метою швидкого реагування на зміни у сільському господарстві країни [9]. Оскільки Національний центр підтримки сільського господарства було сформовано на базі двох сільськогосподарських установ: Агенції сільськогосподарського ринку та Агентства сільськогосподарської нерухомості, функції й завдання цих двох установ перейшли до компетенції новоствореного центру.

Національний центр підтримки сільського господарства реалізує завдання, що випливають із державної політики, зокрема у сфері впровадження та застосування інструментів підтримки сільського господарства, активної сільськогосподарської політики та розвитку сільських територій, які стосуються упорядкування ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення. Таким чином, ринковий обіг земель сільськогосподарського призначення в Польщі є регульованим державою в особі Національного центру сільськогосподарської підтримки.

Основним нормативно-правовим актом, відповідно до якого в Польщі здійснюється регулювання ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення, є Закон Польщі «Про формування сільськогосподарської системи» № 64 від 11.04.2003 року [11].

Згідно з вище зазначеним законом, розмір земельної ділянки сільськогосподарського призначення, що купується, не може перевищувати 300 га, а покупцем земель сільськогосподарського призначення державної власності має бути тільки фізична особа - фермер, який:

1) керує фермерським господарством, в якому загальна площа сільськогосподарських угідь становить не менше 1 га, але не більше 300 га;

2) має сільськогосподарський фах;

3) проживає не менше п'яти років у місцевості, де знаходиться земельна ділянка сільськогосподарського призначення;

4) є одноосібним керівником фермерського господарства [4].

Крім того, покупцем земель сільськогосподарського призначення державної власності може бути юридична особа. Так, згідно зі статтею 2а.1 Закону Польщі «Про формування сільськогосподарської системи» № 64 від 11.04.2003 р., покупцем земель сільськогосподарського призначення державної власності може бути юридична особа, якщо вона є:

близькою до продавця (нащадки, предки, брати, сестри, діти, дружина, чоловік, усиновителі та усиновлені);

одиницею місцевого самоврядування;

державним казначейством або від його імені Національний центр підтримки сільського господарства;

юридичною особою, яка діє відповідно до положень, що регламентують відносини між державою і католицькою церквою в Республіці Польща та іншими релігійними об'єднаннями;

національним парком, у разі придбання сільськогосподарської землі для цілей, пов'язаних з його збереженням;

юридична особа, яка утворена в результаті успадкування або стягнення боргів під час реструктуризації виробництва [11].

Покупцями земель сільськогосподарського призначення приватної власності можуть бути:

1) будь-хто, якщо сільськогосподарська нерухомість у місцевому плані просторового розвитку була призначена для інших цілей, крім сільськогосподарських;

2) будь-хто, якщо земельна ділянка не перевищує 0,3 га;

3) будь-хто, якщо земельна ділянка не більше 0,5 га разом з побудованими на ній спорудами, які не використовуються фермерським господарством;

4) будь-хто, якщо до земельної ділянки на день набрання юридичної сили купівлі було прийнято рішення за умов, що земельна ділянка призначалася для інших цілей, крім сільськогосподарських;

5) особа, яка є близькою до власника земельної ділянки (без обмежень);

6) орган місцевого самоврядування;

7) державне казначейство;

8) церква чи релігійне об'єднання як юридична особа [4].

Крім зазначених умов придбання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, в Польщі існує ще один дієвий інструмент регулювання ринкового обігу земель - переважне право на придбання земель сільськогосподарського призначення.

Переважне право на придбання земельної ділянки є пріоритетним правом на купівлю, якщо попередній власник вирішив продати земельну ділянку.

Переважне право на придбання земель сільськогосподарського призначення у разі їх продажу надається у такому порядку:

фізичній особі - фермеру, який є орендарем земельної ділянки, що пропонується для продажу, та орендує дану земельну ділянку не менше як три роки;

Національному центру підтримки сільського господарства [4].

Продавець земельної ділянки сільськогосподарського призначення в обов'язковому порядку у письмовій формі має повідомити осіб, які мають переважне право на купівлю такої земельної ділянки, про намір її продажу. Якщо угоду на продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення було укладено без повідомлення про це осіб, які можуть мати переважне право на її купівлю, то таку угоду визнають недійсною.

Крім того, існують випадки, коли земельна ділянка може бути придбана через звернення до Національного центру підтримки сільського господарства з відповідним проханням. Одержати погодження на це можна:

на прохання продавця продати земельну ділянку зазначеній особі, якщо продавець доведе, що придбати її не мали можливості інші суб'єкти права;

на прохання покупця, якщо внаслідок купівлі земельної ділянки не виникає надмірної концентрації земель сільськогосподарського призначення;

покупець (фізична особа) зобов'язується жити упродовж 5 років з дати набуття у власність земельної ділянки в районі, де вона знаходиться;

фізична особа, яка бажає створити сімейну ферму, що має відповідну кваліфікацію в галузі сільського господарства [4].

Щодо іноземних громадян, то для них у Польщі не має заборони на купівлю земель сільськогосподарського призначення. Проте існує ряд вимог, яких потрібно дотримуватися нерезиденту, щоб придбати земельну ділянку сільськогосподарського призначення:

довести наявність тісних зв'язків з Польською державою (наявність права на постійне місце проживання у цій країні; копія свідоцтва про шлюб з громадянином Польщі; документ про зміну громадянства; місце проживання; підтвердження фактичної ефективності бізнесу в Польщі, оформленого на своє ім'я);

надати пояснення як саме і в який спосіб буде використовуватися земельна ділянка;

надати інформацію про джерело коштів для придбання земельної ділянки;

отримати дозвіл Міністерства внутрішніх справ Польщі на купівлю земельної ділянки сільськогосподарського призначення, який засвідчує, що купівля земельної ділянки не несе загрози для національної оборони, національної безпеки або громадського порядку Польщі [11].

Отже, якщо відбувається продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності через Національний центр сільськогосподарської підтримки, то покупцем такої землі може бути тільки фермер (функціонуючий або новостворе- ний). Продаж такої земельної ділянки провадиться на конкурсних засадах (тендерах) з певними вимогами до покупця (обмеження площі тощо).

Якщо продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення здійснюється приватною особою (у тому числі фермером), то такий продаж відбувається через оголошення на відповідних інформаційних майданчиках, а покупцем може бути будь-хто, але за певних умов. Першочергове право купівлі мають родичі продавця, орендарі земельної ділянки (фермери) та Національний центр сільськогосподарської підтримки. Якщо жоден з них не виявив бажання придбати запропоновану земельну ділянку сільськогосподарського призначення, право на купівлю переходить до фізичних осіб, які хочуть купити земельну ділянку з метою створення і ведення фермерського господарства. Якщо таких не було, земельною ділянкою може заволодіти будь-яка фізична особа, за умови, що площа її не буде більше як 0,3 га. Якщо й надалі не знайшлося бажаючих купити земельну ділянку, право на купівлю переходить до юридичних осіб, але у законодавчо встановлених та чітко визначених обставинах. Якщо серед усіх перелічених осіб не виявлено тих, хто хоче придбати земельну ділянку, право на її придбання переходить до іноземних громадян, але відповідно до встановлених вимог та отримання низки дозвільних документів (рис. 1).

Рис. 1 Модель регулювання ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення Польщі

Джерело: Авторська розробка.

Дослідження регулювання ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення Польщі, показав, що в цій країні напрацьований значний досвід, який може бути корисним і для України:

1. Систему регулювання ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення Польщі побудовано з урахуванням основного, конституційно закріпленого, аграрного ладу країни - сімейного фермерства та його розвитку.

2. Ринковий обіг земель сільськогосподарського призначення в Польщі не є вільним, а дискретно регулюється Національним центром підтримки сільського господарства.

Головним інструментом державного регулювання ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення Польщі є використання переважного права на купівлю земельної ділянки. Крім того, застосовуються обмеження щодо площ, які купуються та перебувають у власності однієї особи, й низка вимог, яким повинен відповідати потенціинии покупець земельної ділянки сільськогосподарського призначення.

3. Купівля земель сільськогосподарського призначення юридичними особами дозволена, але у чітко визначених та поодиноких випадках.

4. Купівля земель сільськогосподарського призначення юридичними особами дозволена, але для цього нерезидент має відповідати вимогам щодо покупця земельної ділянки, надати низку підтверджуваль- них документів та отримати дозвіл Міністерства внутрішніх справ Польщі.

Список бібліографічних посилань

1. Агентство сільськогосподарської нерухомості Польщі.

2. Гмиря В.П., Власюк С.А. Ринок земель сільськогосподарського призначення в Україні: сучасний стан та проблеми розвитку. Економіст. 2013. № 3. С. 34-35.

3. Данкевич В.Є. Світові тенденції розвитку ринку земель сільськогосподарського призначення. Збалансоване природокористування. 2014. № 1. С. 121-125.

4. Інформаційний портал Національного центру підтримки сільського господарства Польщі.

Размещено на Allbest.ru