Особливості росту чистопородних і помісних свиней з різною інтенсивністю формування

О.В. Волощук

Інститут свинарства і агропромислового виробництва НААН

Наведено результати досліджень з вивчення особливостей росту чистопородних і помісних свиней за індексами інтенсивності формування, рівномірності та напруги росту. Вивчена залежність між середньодобовими приростами у вікові періоди 0-3; 1-3 і 4-6 місяців з живою масою у 6 місяців (r = 0,676; 0,667 і 0,845). Статистично значуща кореляція між середньодобовими приростами та індексами росту, визначеними в початковий період онтогенезу (r = 0,558-0,950), свідчить про доцільність використання цих показників при відборі свиней. Одержані дані доводять можливість раннього прогнозування продуктивності свиней, що сприятиме підвищенню ефективності товарного свинарства.

Ключові слова: індекси росту, інтенсивність формування, рівномірність росту, напруга росту, онтогенез, чистопородний молодняк

Growth peculiarities of purebreed and crossbreed pigs with different intensity of formation. A.V. Voloshchuk

The results of researches on the peculiarities of growth ofpurebred and crossbreed swine according to the indices of the intensity of formation, uniformity and growth voltage are given. The dependencies between average daily increments in age groups 0-3; 1-3 and 4-6 months with a live weight of 6 months (r = 0.676, 0.667 and 0.845) were established. The statistically significant correlation between average daily increments and growth indices, determined in the initial period of ontogenesis (r = 0.558-0.950), testifies to the expediency of using these indicators in the selection of pigs. The obtained results testify to the possibility of early prediction of pig production during the initial period of ontogenesis, which will increase the efficiency ofpig breeding.

Keywords: growth indices, formation intensity, uniformity, growth intensity, ontogenesis, pure- breed young

Особенности роста чистопородного и помесного молодняка свиней с разной интенсивностью формирования. А.В. Волощук

Приведены результаты исследований по изучению особенностей роста чистопородных и помесных свиней по индексам интенсивности формирования, равномерности и напряженности роста. Изучена зависимость между среднесуточными приростами в возрастные периоды 0-3; 1-3 и 4-6месяцев с живой массой в 6месяцев (r = 0,676*; 0,667* и 0,845**). Статистически значимая корреляция между среднесуточными приростами и индексами роста, определенными в начальный период онтогенеза (r = 0,558-0,950), свидетельствует о возможности использования этих показателей при отборе свиней. Полученные результаты свидетельствуют о возможности раннего прогнозирования продуктивности свиней, что будет способствовать увеличению эффективности товарного свиноводства.

Ключевые слова: индексы роста, интенсивность формирования, равномерность, напряженность роста, онтогенез, чистопородный молодняк

Вступ. На сучасному етапі розвитку свинарства (коли в селекційному процесі використовуюся свині різних генотипів) пріоритетними у наукових дослідженнях є методи удосконалення та прогнозування продуктивних ознак свиней у ранньому онтогенезі. Тому важливого значення набувають питання оцінки формоутворюючих процесів тварин як основи, на якій формується рівень продуктивності у подальші періоди постнатального розвитку залежно від напряму продуктивності [4].

Темпи формування організму тварин на різних стадіях індивідуального розвитку неоднакові, оскільки залежать від спадковості, умов утримання у процесі реалізації генетичної інформації та зумовлені інтенсивністю обміну речовин у процесі життєдіяльності організму. Враховуючи, що жива маса в ранньому віці має позитивну кореляцію з показниками в кінці періоду вирощування або відгодівлі, існує можливість на підставі визначення показників інтенсивності росту виявити їх зв'язок з подальшим ростом свиней та їх продуктивними ознаками.

На даний час дослідження закономірностей онтогенезу ведуться традиційними методами, що передбачають визначення показників живої маси, лінійних промірів та індексів інтенсивності росту [4, 7].

Для управління процесами розвитку сільськогосподарських тварин необхідні знання закономірностей морфофункціонального росту та специфічних властивостей організму на кожному етапі індивідуального розвитку [8, 9, 10]. Аналіз наукової літератури доводить, що вивченням питання впливу інтенсивності росту свиней на їх продуктивні ознаки займалося багато вчених [1, 2, 3, 5, 11]. Однак детальних досліджень закономірностей росту свиней сучасних високопродуктивних генотипів, відселекціонованих на високу інтенсивність росту, за чистопородного розведення та схрещування у свинарстві не проводилося, тому вивчення даного питання залишається наразі актуальним і важливим для розробки критеріїв оцінки і відбору тварин. Доцільно також визначити можливість використання індексів росту для прогнозування живої маси та середньодобових приростів, враховуючи дані, отримані в ранньому онтогенезі. ріст свиня чистопородний помісний

Мета досліджень - вивчити особливості росту молодняку свиней великої білої породи, поєднань велика біла х ландрас і велика біла х п'єтрен з різною інтенсивністю формування на початковому етапі онтогенезу та встановлення зв'язку індексів росту з продуктивними ознаками у певні періоди онтогенезу.

Матеріал і методика досліджень. Дослідження були проведені в умовах племінного заводу з розведення свиней великої білої породи ДІЇ ДГ «Степне» Полтавського району Полтавської області. Для проведення досліджень було сформовано три групи тварин: І група (контрольна) - ВБ х ВБ (велика біла порода х велика біла порода, n = 24); ІІ група - У (ВБ х Л) (велика біла порода х ландрас, n = 26) і ІІІ група - У (ВБ х П) (велика біла порода х порода п'єтрен, n = 26), кожна з яких була поділена на класи за індексом інтенсивності формування [9] у трьохмісячному віці шляхом визначення середніх величин. Для чистопородних тварин великої білої породи середнє значення індексу інтенсивності формування у віковий період 03 міс. становило 0,997 од., для ІІ групи - 1,075 од. і для ІІІ групи - 1,052 од. При цьому, до класу плюс-варіант (М+) відносили особин, що знаходились вище середнього значення у вибірці, а до класу мінус-варіант (М-) - тварин з показником інтенсивності формування нижчим за середній.

Визначення індексів рівномірності та напруги росту визначали за методикою В. П. Коваленка [5].

Статистичну обробку матеріалів досліджень здійснювали за загальноприйнятими методами з використанням програми STATISTICA 12.0. Порівняння середніх арифметичних значень проводили методом Стьюдента, визначення залежностей між ознаками - методом кореляційного аналізу з використанням коефіцієнта кореляції Пірсона. Статистичні гіпотези перевірені на рівнях значущості: *р < 0,05, **р < 0,01 і ***р < 0,001.

Результати досліджень. Жива маса тварин представляє особливий інтерес як у виробничому, так і в науковому аспектах, тому що вона характеризує організм у цілому та пов'язана з багатьма його властивостями. Вікові зміни живої маси показують індивідуальні особливості росту, скороспілості, м'ясності тварин та знаходяться у певному зв'язку з продуктивними якостями, рівнем обмінних процесів та ефективністю використання корму [6].

У результаті проведених досліджень встановлено, що за живою масою при народженні статистично значущої різниці між генотипами свиней встановлено не було. У двомісячному віці поросята великої білої породи збільшили живу масу в 18,9 рази, помісні свині поєднання велика біла х ландрас - у 21,1 рази, велика біла х п'єтрен - у 20,0 разів. Жива маса свиней із двох до чотирьохмісячного віку збільшилась у 1,51-2,13 рази, до того ж тварини великої білої породи збільшили живу масу у 2,13 раза, а помісні свині із 50% часткою кровності за породами ландрас і п'єтрен, відповідно, у 1,51-2,0 рази. Найбільша жива маса у шість місяців була у тварин поєднання велика біла х ландрас - 106,5 кг, у помісних свиней поєднання У (ВБ х П) жива маса з чотирьох до шестимісячного віку збільшилась у 1,96 рази - це найбільший показник у даний віковий період. Необхідно зазначити, що рівень мінливості ознаки мав загальну тенденцію зменшення з віком. Так, якщо при народженні коефіцієнт варіації знаходився в межах від 13,51% до 23,20%, то у шестимісячному віці відбулося його скорочення в межах 8,30-13,4%.

При розподілі тварин у межах груп за інтенсивністю формування вищою живою масою відрізнялись плюс-варіантні свині у всіх дослідних групах. При цьому найбільша різниця між контрастними групами була у тварин поєднання У (ВБ x П), зокрема, у двомісячному віці вона становила 25,49% (р < 0,001), у трьохмісячному - 16,87% (р < 0,001), у чотирьохмісячному - 12,26% (р < 0,05), у п'ятимісячному віці - 10,3% (р < 0,05) і у шестимісячному віці - 7,38%. У свиней поєднання ВБ х Л різниця в межах груп за живою масою була невеликою, однак найбільшою вона була у чотирьохмісячному віці - 4,40 кг або 8,26% (р < 0,05). Чистопородні тварини великої білої породи відрізнялися найменшою різницею в межах групи: мінімальна різниця між контрастними групами за інтенсивністю формування була встановлена у чо- тирьохмісячному віці - 0,81 кг, а найбільша - у віці чотири місяці і становила 5,12 кг (р < 0,001). Отримані нами дані свідчать, що різниця між різними генотипами свиней була не такою значною, як у межах груп.

Проведений дисперсійний аналіз підтвердив достовірність впливу як на інтенсивність формування, так і на породу, але не встановлено їх взаємодії на показники живої маси у різні вікові періоди.

Про різну швидкість росту свиней різних класів розподілу свідчать їх середньодобові прирости (табл. 1). Приріст маси - це перетворення поживних речовин корму у кісткову, м'язову та жирову тканини. Впродовж початкового періоду онтогенезу, який продовжується до досягнення живої маси 35-40 кг, свині використовують поживні речовини корму для приросту скелету, пропорційного збільшення м'язової тканини та відкладання невеликої кількості жиру. Цей період характеризується тим, що скільки б не потрапляло в організм поживних речовин, надлишок їх використовується, в основному, для росту кісток і м'язів, а незначна їх кількість - на відкладання жиру [2].

Найбільшими середньодобовими приростами у початковому періоді життя (0-1 і 14 міс.) відрізнялись тварини поєднання У (ВБ х Л), які на 14,5% (р < 0,05) та на 22,8% (р < 0,01) перевищували контрольну групу свиней, але у другому віковому періоді (4-6 міс.) значущої різниці між групами встановлено не було. Свині поєднання У (ВБ х П) поступались аналогам впродовж усього досліду. Але найбільшу зацікавленість представляє порівняльна оцінка середньодобових приростів в межах досліджуваних груп. Так, свині класу мінус- варіант першої та третьої дослідних груп відрізнялись високою інтенсивністю росту у віковий період з двох до чотирьох місяців. Свині з високою інтенсивністю формування (класу плюс

варіант) призупинили свій ріст саме в цей період, хоча після чотирьохмісячного віку (з чотирьох до п'яти місяців) мали досить інтенсивний ріст і переважали за середньодобовими приростами тварин класу мінус-варіант на 6,13% і 2,76% відповідно.

Жива маса та середньодобові прирости в залежності від генотипу та інтенсивності формування