Сільськогосподарські підприємства як суб’єкти суспільного інтересу в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сільськогосподарські підприємства як суб'єкти суспільного інтересу в Україні

Павлік Ірина Євгенівна Львівський національний університет імені Івана Франка

Анотація

В статті наведено результати дослідження особливостей господарської діяльності підприємств в Україні. Побудовано матрицю критеріїв віднесення сільськогосподарських підприємств до суб'єктів суспільного інтересу. Проаналізовано найбільш поширені форми організації господарської діяльності виробників сільськогосподарської продукції з правами юридичних осіб в період 2012-2016 рр.

В Україні відбувається поетапний процес гармонізації законодавчих основ бухгалтерського обліку та звітності юридичних осіб з метою достовірного забезпечення інформаційних потреб стейкхолдерів великих підприємств, що становлять суспільний інтерес. Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» до таких віднесено великі підприємства, які володіють активами балансовою вартістю більше 20 млн. євро та найманому персоналу середньорічною чисельністю понад 250 працівників генерують чистий дохід від реалізації продукції на суму понад 40 млн. євро щороку. Окрім того, суб'єктами суспільного інтересу, відповідно до змін у законодавстві України, вважають діючі великі фінансові установи, в тому числі банки, страхові компанії та недержавні пенсійні фонди, що здійснюють господарські операції з цінними паперами [9, 10].

Водночас, увага до діяльності сільськогосподарських підприємств, як суб'єктів суспільного інтересу в Україні, зумовлена кількома аспектами. Зокрема, такий суспільний інтерес зумовлений необхідністю збереження виробничих ресурсів сільських територій для внутрішнього виробництва, попитом на споживання якісної та екологічно чистої сільськогосподарської продукції, необхідністю збереження та створення нових робочих місць в сільській місцевості, покращення рівномірності розподілу трудових ресурсів та обмеження розвитку процесу урбанізації, а також збереження сільських ландшафтів, як простору вільного від недоліків сучасної цивілізації. Все вищеозначене зумовлює актуальність проблеми дослідження.

Аналіз останніх досліджень та публікацій свідчить про те, що проблеми доступу до інформації як предмету суспільного інтересу розглядають А.Є. Пєсков та Є.А. Клєніна, наголосивши на тому, що увага громадськості до того чи іншого факту, події, процесу, пов'язана з тим, наскільки вони зачіпають реальні інтереси різних соціальних груп і суспільства в цілому. Саме суспільний інтерес надає їм статус об'єкта громадської думки [11, с. 81]. Своєю чергою, М.І. Зайдель визначає суспільний інтерес як різноманітні інтереси, суспільно значущі та водночас артикульовані певними групами інтересів, а також зауважує, що в умовах відсутності взаємодії держави, бізнесу та суспільства спостерігаються труднощі просування суспільного інтересу одночасно з домінуванням інтересів держави над недержавними [4, с. 37].

З урахуванням європейських вимог до фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес в Україні, Т.Г. Маренич [7] порівнює категорії підприємств та їх груп відповідно до положень Директиви № 2013/34/ЄС, тоді як С.Я. Зубілевич [5] та Н.О. Гура [1] аналізують вимоги цієї Директиви до звітності компаній. В рамках процесу імплементації угоди про асоціацію України з ЄС А.В. Озеран [8] досліджує перспективи імплементації європейської системи обліку та звітності підприємств.

Окрім того, спостерігаємо зростання академічного та суспільного інтересу до сільськогосподарських підприємств через досягнення ними порівняно високої рентабельності виробництва продукції. Так, А.А. Жигірь [3] класифікує форми господарської діяльності підприємств в аграрному секторі економіки України за ознакою організації.

Водночас, на нашу думку, бракує фундаментальних досліджень особливостей господарської діяльності підприємств, які вважаються суб'єктами суспільного інтересу.

Метою дослідження є проведення аналізу господарської діяльності сільськогосподарських підприємств, які вважаються суб'єктами суспільного інтересу.

До 1 січня 2018 р. в Україні оперували критеріями розмежування сільськогосподарських підприємств, відмінними від європейських критеріїв віднесення таких підприємств до суб'єктів суспільного інтересу. Так, національним господарським законодавством для інформаційних потреб стейкхолдерів було визначено граничні обсяги річного доходу сільськогосподарських підприємств від будь-якої діяльності, а також середню кількість працівників за звітний період для чотирьох категорій сільськогосподарських підприємств.

Нами розроблено матрицю критеріїв віднесення сільськогосподарських підприємств до суб'єктів суспільного інтересу відповідно до вимог Директиви № 2013/34/ЄС та положень господарського законодавства України. Така матриця дозволяє врахувати сім основних критеріїв (табл. 1):

Таблиця 1 Критерії віднесення сільськогосподарських підприємств до суб'єктів суспільного інтересу

Джерело: побудовано автором за [3, 9, 10].

Відповідно до табл. 1 можна виділити чотири типи підприємств відповідно до їх розмірів із врахуванням критеріїв балансової вартості активів, доходу від реалізації сільськогосподарської продукції та середньорічної чисельності персоналу сільськогосподарських підприємств.

Що стосується критерію чистого доходу від реалізації сільськогосподарської продукції, то відповідно до вимог Директиви 2013/34/ЄС щодо віднесення до суб'єктів суспільного інтересу аналізується чистий дохід сільськогосподарського підприємства, тобто дохід підприємства за вирахуванням непрямих податків, знижок і повернень фінансових ресурсів, тоді як до вимог господарського законодавства України аналізується загальний дохід сільськогосподарського підприємства від реалізації продукції [5, с. 5; 8, с. 5]: до 2 млн. євро (мікропідприємства): до 10 млн. євро (малі підприємства); до 50 млн. євро (середні підприємства); понад 50 млн. євро (великі підприємства). Водночас, розмежування сільськогосподарських підприємств за критерієм середньорічної кількості працівників відповідно до вимог європейського та українського законодавства ідентичне.

Зазначимо, що в сільському господарстві України,залежно від організації господарської діяльності виробників сільськогосподарської продукції з правами юридичних осіб можна виділити індивідуальну, партнерську та корпоративну форми такої діяльності (рис. 1).

Рис. 1. Структура сільськогосподарських підприємств за організаційно-правовою формою господарської діяльності в Україні за період 2012-2016 рр.

Джерело: побудовано автором за [2, с. 171].

Так, індивідуальна форма організації господарювання в сільській місцевості представлена фермерськими господарствами (70,6% усіх сільськогосподарських підприємств у 2016 р.) та приватними сільськогосподарськими підприємствами (7,9% усіх сільськогосподарських підприємств у 2016 р.), які завдяки власним чи орендованим активам балансовою вартістю до 20 млн. євро та найманому персоналу середньорічною чисельністю до 250 працівників здатні генерувати чистий дохід від реалізації сільськогосподарської продукції на суму до 40 млн. євро щороку.

У свою чергу, партнерська форма організації господарювання в аграрному секторі економіки України представлена сільськогосподарськими виробничими кооперативами та господарськими товариствами (18,2% усіх сільськогосподарських підприємств у 2016 р.), тоді як корпоративнаформа організації українських сільськогосподарських підприємств - акціонерними товариствами та сільськогосподарськими обслуговуючими кооперативами. Очевидно, що суб'єктами суспільного інтересу, які провадять партнерську або корпоративну діяльність у сільському господарстві України, будуть насамперед кооперативні підприємства та господарські товариства. Водночас, більшість великих сільськогосподарських підприємств обирає вертикально інтегровану холдингову структуру організації та залучає інвестиції на ринку цінних паперів зокрема.

Так, агрохолдинги в Україні вважаються найбільшими орендаторами сільськогосподарських угідь, на яких вирощують зерно, а також виготовляють іншу сільськогосподарську продукцію та продукти її переробки. За розмірами орендованої земельної площі у 2012-2017 р. (рис. 2) до них експерти відносять зокрема агрохолдинги Укрлендфармінг (605 тис. га), Кернел (602,5 тис. га) та Агропросперіс (430 тис. га), проте доречніше оцінювати результати їхньої господарської діяльності у агросекторі за фінансовими аналітичними показниками ефективності обробітку орендованих сільськогосподарських угідь.

Рис. 2. Динаміка зміни земельної площі найбільших агрохолдингів в Україні за 2012-2017 рр., тис. га Джерело: побудовано автором за [12].

Наприклад, за даними рейтингу 20 найефективніших сільськогосподарських підприємств України у 2016 р. [6] відповідно до отриманого обсягу прибутку до вирахування витрат за відсотками, сплати податків та амортизаційних відрахувань у розрахунку на 1 га земель в обробітку агрохолдинги Укрлендфармінг та Агропросперіс зайняли 8-е місце (311 дол. США / га) та 13 місце (231,5 дол. США / га) відповідно. У рейтинг ефективності обробітку орендованих сільськогосподарських угідь в Україні не потрапив агрохолдинг Кернел (85 дол. США / га), мотивуючи несприятливими погодними умовами і волатильністю цін на соняшникову олію.

Відповідно до редакції Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» з 1 січня 2018р. [9] сільськогосподарські підприємства, що становлять суспільний інтерес в Україні, складають та подають у електронному вигляді фінансову звітність за міжнародними стандартами, починаючи з показників господарської діяльності за 2019 р. Така звітність може бути виражена яв в національній грошовій одиниці України, так і в іноземній валюті. Це, в першу чергу, логічно для сільськогосподарських підприємств з іноземними інвестиціями, які провадять господарську діяльність із залученням українського земельного банку у звітному періоді.

Окрім того, великі сільськогосподарські підприємства не зможуть скористатися аутсорсингом бухгалтерських послуг, оскільки будуть зобов'язані утримувати бухгалтерську службу на постійній основі. Окрім того, передбачене посилення професійних вимог до головного бухгалтера великого сільськогосподарського підприємства, а також до суб'єктів аудиторської діяльності, уповноважених на проведення обов'язкового аудиту підприємств як суб'єктів суспільного інтересу в Україні [10].

На основі проведеного дослідження діяльності сільськогосподарських підприємств в Україні дало змогу сформувати наступні висновки:

1. Серед суб'єктів суспільного інтересу можна виділити великі сільськогосподарські підприємства, які відрізняються від особистих селянських господарств наявністю прав юридичних осіб, можливостями найму понад 250 працівників, використання більше 20 млн. євро активів для виробництва такого обсягу сільськогосподарської продукції, після оподаткування доходу від реалізації якої таке підприємство отримує понад 40 млн. євро з метою покриття трансакційних витрат та отримання підприємницького прибутку в аграрному секторі економіки України.

2. Важливість діяльності суб'єктів суспільного інтересу потребують законодавчого підгрунтя, що на даний час частково здійснено у Новій редакції Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». А також передбачено дотримання відповідності фінансових показників суб'єкта суспільного інтересу вартісним показникам, вираженим по середньорічному офіційному курсу євро за рік подання фінансової звітності. На нашу думку, сільськогосподарське підприємство,як суб'єкт суспільного інтересу, повинне відповідати вищеозначеним критеріям на дату складання звітності, оскільки логічно полегшує процес прийняття відповідного рішення.

3. Для підтвердження ділової репутації та фінансової надійності в очах стейкхолдерів таке сільськогосподарське підприємство позбавлене можливостей використання аутсорсингу бухгалтерського обліку результатів господарської діяльності, а також зобов'язане подавати фінансову звітність, достовірність якої гарантована аудиторами, уповноваженими на проведення таких перевірок.

Оскільки інтерес до прозорої компанії з боку інвестора завжди буде підвищеним, тому перспективами подальших досліджень в цьому напрямі є моніторинг кадрових особливостей ведення обліку та вимог фінансової звітності великих сільськогосподарських підприємств, які вважаються суб'єктами суспільного інтересу.

агрохолдинг сільськогосподарський земельний

Література

1. Гура Н.О. Імплементація директиви 2013/34/ЄС в Україні з урахуванням міжнародного досвіду / Н.О. Гура // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка. - 2015. - Вип. 10. - С. 6-10.

2. Діяльність виробників продукції сільського господарства // Сільське господарство України: статистичний збірник. - 2017. - С. 169-208.

3. Жигірь А.А. Організаційно-правові форми підприємництва / А.А. Жигірь // Ефективна економіка. - 2012. - № 2.

4. Зайдель М.І. Загальне благо та суспільний інтерес в умовах українського державотворення / М.І. Зайдель // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. - 2013. - N° 1091. - С.34-38.

5. Зубілевич С.Я. Облікова Директива ЄС, її вплив на склад і зміст звітів європейських компаній та перспективи для України / С. Я. Зубілевич // Бухгалтерський облік і аудит. - 2014. - № 7. - С. 3-15.

6. Ісакова Д. Рейтинг 20 найефективніших агрокомпаній України / Д. Ісакова // Forbes Україна. - 2016.

7. Маренич Т.Г. Транспонування вимог Директиви ЄС № 2013/34/ЄС до національного законодавства України / Т.Г. Маренич // БізнесІнформ. - 2016. - № 6. - С. 166-174.

8. Озеран А.В. Директива 2013/34/ЄС щодо річної фінансової звітності: дискусійні питання та напрями її імплементації в нормативну базу України / А.В. Озеран // Бухгалтерський облік і аудит. - 2015. - № 5. - С. 2-10.

9. Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо удосконалення деяких положень: Закон України № 2164-VIII від 05.10.2017 р. / Законодавство України.

10. Рубаненко Л.В. Удосконалення законодавства України з бухгалтерського обліку та фінансової звітності / Л.В. Рубаненко // Корпорация «Консалтинговая группа «Рубаненко и партнеры». - 2017.

11. Песков А.Е. Определение субъекта и объекта общественного мнения в российской научной традиции: основные подходы / А.Е. Песков, Е.А. Кленина // Вестник АГТУ. - 2015. - № 1 (59). - С. 78-84.

12. Топ 100 латифундистов Украины / Рейтинги // LatifundistMedia. - 2017.

Размещено на Allbest.ru