Скорочення емісії хімічно активних сполук азоту у процесі виробництва тваринницької продукції
Проблема забруднення навколишнього природного середовища сполуками хімічно активного азоту, що надходить від виробництва тваринницької продукції. Методи, адаптовані до місцевих умов України, використання яких сприятиме мінімізації викидів сполук азоту.
| Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 16.10.2018 |
| Размер файла | 28,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Скорочення емісії хімічно активних сполук азоту у процесі виробництва тваринницької продукції
М.М. Марткоплішвілі
Висвітлено проблему забруднення навколишнього природного середовища сполуками хімічно активного азоту, що надходить від виробництва тваринницької продукції. Запропоновані методи, адаптовані до місцевих умов України, використання яких сприятиме мінімізації викидів хімічно активних сполук азоту тваринницькими господарствами.
Ключові слова: хімічно активний азот, азотний цикл, годівля тварин, зберігання гною, утри-мання тварин.
Єврокомісією встановлено, що сільське господарство є основним джерелом втрат зв'я-заного азоту у ґрунті [1]. Нині витоки хіміч-но активного азоту внаслідок сільськогоспо-дарської діяльності у країнах ЄС становлять 6,5 млн т/рік, або 78% від загальних втрат. Близько 85% викидів аміаку в атмосферу і по-над 60% нітратного азоту та значна частина викидів у водні ресурси є наслідком діяльності тваринництва [1]. До хімічно активного азоту відносять біологічні, фотохімічні і променисто активні сполуки азоту (N) у біосфері і атмос-фері. Фактично, це увесь азот, за винятком газоподібного N2. Активні оксиди азоту NO і NO2 зазвичай існують у вигляді аніонів NO2- і NO3-, що зумовлює екологічну загрозу у разі перевищення природних концентрацій у нав-колишньому природному середовищі [2].
Хімічно активний азот, що надходить у біосферу внаслідок антропогенної діяльності, спричиняє такі негативні наслідки, як підкис-лення поверхневих вод і ґрунту через осад NH3 і NOx; зниження біорізноманіття флори і фауни; погіршення здоров'я людей унаслідок утворення в повітрі смогу зважених часток і аерозолів NH4, NO3; ушкодження рослин через утворення приземного озону; глобальна зміна клімату та руйнування озонового шару, вна-слідок емісії N2O тощо [3].
Величина емісії азоту у процесі вирощу-вання та утриманні сільськогосподарських тварин залежить від поголів'я худоби різних категорій і типів систем збору, зберігання та використання гною. Розкладання продуктів життєдіяльності тварин і птахів (гною і по-сліду) в анаеробних умовах супроводжується утворенням значної кількості оксиду азоту [4]. Така ситуація є характерною для систем рідко-го зберігання гною. Аеробні умови зберігання (у сухому вигляді) спричиняють емісію N2O та інших побічних продуктів нітрифікації і дені-трифікації сполук азоту, тоді як зберігання в анаеробних умовах (рідинні системи) -- забез-печує їх мінімальні викиди [5]. Атмосферні ви-падіння NH3 і NOx, що надійшли в атмосферу з гною великої рогатої худоби (ВРХ) і пташиного посліду, також можуть піддаватися проце-сам нітрифікації і денітрифікації в ґрунтах і, відповідно, зумовлювати непряму емісію N2O. Крім того, непряма емісія N2O відбувається за вимивання сполук азоту з відкритих систем зберігання гною, а також від гною пасовищ, у водойми. За умови випасу тварин в літній час продукти життєдіяльності тварин залишають-ся, як правило, на пасовищах. Тому емісія N2O повинна також оцінюватися з території пасо-вищ і вигулів тварин та птиці [6]. забруднення хімічний активний азот
Пряма емісія N2O з території пасовищ за їх удобрення мінеральним азотом оцінюється дещо нижче (0,75% від внесеного азоту), ніж на орних землях (1,25% від внесеного Нітро-гену). За випасу худоби емісія на пасовищах збільшується майже вдвічі [7].
На сільськогосподарських підприємствах, фермерських і особистих господарствах Украї-ни практикується випас великої рогатої худоби у літній час на пасовищах. Пасовищні корми тварини отримують тільки на місцях випасу, і частка пасовищних кормів у раціоні відповідає частці річного періоду, проведеного на пасови-щах. Решта гною корів збирається і зберігається в твердому вигляді. Гній інших категорій ВРХ крім пасовищ, зберігається в рідинних системах (за стійлового утримання молодих тварин на відгодівлі) і твердому вигляді [8].Частка свиней, які утримуються із застосуванням рідинних систем зберігання гною, в середньому стано-вить 23,9%, а решта гною від свинарських ферм зберігається в твердому вигляді.
Випас інших видів сільськогосподарських тварин (вівці, кози, коні, мули та ін.) проводить-ся в Україні в літній час на пасовищах (18,4% річного періоду). Відповідно, 81,6% річного по-току азоту виділяється внаслідок зберіганні гною у твердому вигляді. Влітку, в денний час домашня птиця в приватних господарствах також перебуває не в закритих приміщеннях і обгороджених вольєрах (24% річного періоду). Відповідно, послід не збирається, а залишаєть-ся на місцях вигулу птиці і може розглядатися у розрахунках у сукупності з гноєм ВРХ пасо-вищ. Зважаючи на співвідношення приватних і державних господарств у країні і чисельність в них птиці, частка посліду, яка залишається на місцях вигулу, становить 6,5%.
Для кролів і більшості хутрових звірів характерним є утримання у клітках, і майже весь гній зберігається у твердому вигляді. З огляду на специфіку поведінки нутрій і умо-ви їх утримання, екскременти цих тварин, як правило, зберігаються у рідинних системах збору. Отримані дані розподілу гною і посліду за основними системами збору, зберігання і використання продуктів життєдіяльності сіль-ськогосподарських тварин і птиці наведено у табл. 1 [9].
Женевська конвенція 1979 р. про тран-скордонне забруднення повітря на великі від-стані Європейської Економічної комісії ООН -- один з важливих міжнародних договорів з контролю забруднення повітряного середови-ща. У рамках Конвенції та її 8 протоколів роз-роблено всебічні і серйозні зобов'язання сторін за основними забруднювачами атмосфери (сір-ка, оксиди азоту, важкі метали, стійкі органічні забруднювачі, летючі органічні сполуки), які можуть переміщатися на відстані до декількох тисяч кілометрів і після випадіння наносити шкоду у вигляді підкислення, евтрофікації та дисперсії небезпечних частинок [10].
Найбільше значення для сільського госпо-дарства має Гетеборзький протокол про бороть-бу з підкисленням, евтрофікацією і приземним озоном. Гетеборзьким протоколом (ГП) вста-новлено граничні значення викидів у 2010 р. для чотирьох забруднювачів: сірки, NOx, ЛОС і аміаку. Ці значення були визначені на основі наукової оцінки наслідків забруднення та аль-тернативних варіантів боротьби з ним. Завдяки повному виконанню Протоколу викиди сірки в Європі мають бути скорочені принаймні на 63%, викиди NOx -- на 41, ЛОС -- на 40, а викиди аміаку -- на 17% порівняно з 1990 р.
Цільова комісія з хімічно активного азо-ту -- Task Force on Reactive Nitrogen (TFRN) -- входить до складу робочої групи зі стратегій і моніторингу. У рамках TFRN створено чо-тири експертні групи: експертна група з об-меження емісій сільськогосподарського азоту (EPMAN); експертна група по азотним бюдже-там (EPNB); експертна група з азоту та продо-вольства (EPNF). Засідання TFRN проводяться 1-2 рази на рік у різних країнах -- сторонах Конвенції [11].
Зокрема, TFRN та її експертні групи ке-рують такими питаннями, як:
- Ревізія Гетеборзького протоколу;
- Інвентаризація викидів та заходи з їх зниження;
- Оцінка вартості заходів зі зниження викидів аміаку;
- Азотний бюджет;
- Азот і клімат;
- Роботи, у рамках розв'язання пробле-ми хімічно активного азоту, що проводяться в різних міжнародних організаціях;
- Національний досвід стратегій щодо азоту.
Головний «азотний виклик» -- розроб-ка та розповсюдження науково обґрунтованої стратегії управління азотом з метою мініміза-ції екологічного навантаження за максимуму економічного і соціального ефекту.
Системний, інтегральний підхід до ско-рочення емісії азоту передбачає необхідність розгляду:
* оцінок, щодо з якості навколишнього природного середовища;
Співвідношення основних типів систем збору та зберігання гною та посліду для різних категорій сільськогосподарських тварин та птиці, %
Таблиця 1
|
Категорія сільськогосподарських тварин |
Тип системи та зберігання гною (посліду) |
|||
|
У рідкому вигляді |
У твердому вигляді |
На місці пасовищ та випасів |
||
|
ВРХ |
5,6 |
67,0 |
27,4 |
|
|
Птиця |
0,0 |
93,5 |
6,5 |
|
|
Вівці та кози |
0,0 |
81,6 |
18,4 |
|
|
Свині |
23,9 |
76,1 |
0,0 |
• бюджету поживних речовин, що охо-плює всі джерела емісій, потоків;
• оцінок заходів та інструментів щодо ефективності, вартості, синергізму і побічно-го ефекту.
Роботи з удосконалення системи еколо-гічних показників, методології формування та методів їх збору з урахуванням міжнародних стандартів і рекомендацій, розробка методів оцінки азотного балансу за виробництва сіль-ськогосподарської продукції на різних рівнях (для ферми, району, області, регіону і країни) є актуальними для українських реалій, особливо в умовах забезпечення продовольчої безпеки, ін-теграції у світове економічне співтовариство, ви-конання міжнародних зобов'язань щодо захисту навколишнього природнього середовища.
Урядом України в рамках виконання Кон-венції були розроблені плани заходів зі ско-рочення викидів забруднювальних речовин, які спричиняють підкислення, евтрофікацію та утворення приземного озону, в атмосферне повітря на 2005-2015 рр.
Для обмеження викидів аміаку в процесі виробництва тваринницької продукції необ-хідно враховувати:
• управління азотом з урахуванням усього азотного циклу;
• стратегії годування тварин;
• підходи до утилізації гною, що забез-печують низький рівень емісії;
• системи зберігання гною, що забезпе-чують низький рівень викидів;
• відповідні системи компостування і пе-реробки гною;
• відповідні системи утримання тварин;
• можливості обмеження викидів аміаку внаслідок використання мінеральних добрив [12].
Вираз «з урахуванням повного азотного циклу» підкреслює необхідність розглядати всі аспекти кругообігу азоту, в т. ч. зниження викидів NH3, в комплексі для того, щоб не до-пустити заміни одного виду забруднення іншим. Управління потоками азоту можна розглядати як «програмне та організаційне забезпечен-ня», тоді як методи слід вважати «апаратними способами» зниження викидів азоту. Отже, управління потоками азоту слід розглядати в сукупності з відповідними методами.
Використання всіх джерел азоту в госпо-дарстві повинно бути ретельно спланованим, а кількість використовуваного азоту не пови-нна перевищувати потреби рослин або тварин. Необхідно брати до уваги всі шляхи втрат: на-приклад, збереження NH3 після внесення гною в ґрунт може підвищити вилуговування у разі перевищення оптимальної кількості N для жив-лення рослин. Внесення і втрати можуть бути зменшені завдяки досягненню відповідності вмісту азоту в кормах потребам тварин. Вжиття заходів зі скорочення викидів NH3 після вне-сення гною і добрив буде також безпосередньо сприяти ефективному управлінню за рахунок збереження N для засвоєння рослинами. Обме-ження щорічного обсягу внесення N та заходи по обмеження викидів NH3 після внесення гною і добрив сприяють підвищенню врожайності і концентрації білку.
Скорочення викидів з кормового компонен-та потребує використання науково обґрунтова-них методів ведення тваринництва, таких як:
а) збалансована годівля з урахуванням потреб тварин;
б) забезпечення нормального фізіологіч-ного стану;
в) належна організація середовища утри-мання тварин;
г) дотримання правил догляду за худо-бою;
д) відповідна генетика тварин.
Зменшення емісії оксидів азоту із гною сільськогосподарських тварин можна досягти шляхом низькопротеїнового годування. Таку стратегію рекомендується застосовувати у всіх господарствах з утримання тварин, де для їх го-дування, в основному, використовують концен-тровані корми. Такий вид годівлі тварин -- це один з найбільш рентабельних і пріоритетних стратегічних шляхів скорочення викидів NH3. На кожен відсоток (в абсолютному значенні) зниження вмісту протеїну в кормах викиди NH3 з тваринницьких приміщень і гноєсховищ, а також від внесення гною в ґрунт знижуються на 5-15% залежно від рН сечі та калу. Завдяки зниженню вмісту білка в раціоні, в середньому на 10 г на 1 кг (1%), викиди аміаку скорочуються приблизно на 10%. Низькопротеїнова годівля тварин також сприяє зниженню викидів N2O і підвищує ефективність використання азоту в тваринництві. Встановлено, що за умов дотри-мання всіх вимог щодо амінокислоти, цей метод не спричиняє жодних негативних наслідків для фізіологічного стану та продуктивності тварин [13].
Надлишок білка в кормових раціонах сіль-ськогосподарських тварин виводиться пере-важно у вигляді сечовини (сечова кислота в посліді з птицею). Ці сполуки швидко розкла-даються з виділенням амонійного азоту, що характеризується високою здатністю до емісії. Зменшення вмісту білка в кормах сприятиме зменшенню вмісту N у екскрементах. Зменшен-ню викидів на всіх етапах сприятиме правильна утилізація гною (починаючи від утримання худоби, зберігання, обробки та закінчуючи вне-сенням гною у ґрунт). Навіть за оптимальних умов догляду з організму тварин виводиться більша частина білка кормів у вигляді різних азотних сполук. Як правило, майже для всіх видів та категорій тварин та систем тваринни-цтва характерним є надмірний уміст протеїну в кормах, зменшення якого могло б забезпечити зменшення вміст N в екскрементах.
Методи скорочення викидів NH3 з при-міщень для утримання ВРХ розробляється на основі використання одного або декількох принципів, таких як:
• зменшення забрудненої площі в будів-лях і місцях постійного перебування тварин завдяки їх тривалішому випасу;
• абсорбція, або адсорбція підстилкою сечі й калу (наприклад, соломою);
• швидке видалення сечі;
• швидке розділення калу і сечі;
• зниження швидкості руху і температури повітря над гноєм, за винятком сушки гною;
• зниження температури гною.
Заходи зі скорочення викидів з примі-щень, в яких утримується худоба, мають мі-німізувати втрати NH3 що міститься в гної на всьому ланцюгу відповідних робіт. Це надасть змогу максимально скоротити витрати на змен-шення викидів шкідливих речовин у процесі зберігання та внесення гною.
Під час оцінки ефективності заходів зі скорочення викидів з гноєсховища за еталон прийнято брати викиди зі сховища такого само-го типу без будь-якого покриття поверхні. Ба-зові викиди становлять 1,4--2,7 кг NHS-N/м2 за 1 рік. Ці дані отримано на підставі досліджень, проведених науковими закладами західноєв-ропейських країн. Унаслідок зберігання гною у замороженому стані в взимку впродовж в декількох місяців, досягається зниження рів-ня викидів. Запропоновано конструкції гноє-сховищ за межами приміщень що надають можливість зменшити викиди аміаку на 40% і більше порівняно з еталонними значення-ми. Після видалення з приміщень, рідкий гній здебільшого зберігають в бетонних, сталевих ємностях або в обвалованих землею лагунах. Викиди зі сховищ рідкого гною можуть бути скорочені завдяки зменшенню потоку повітря над поверхнею шляхом установки щільної або плаваючої кришки; Також ефективним є фор-мування поверхневої кірки або з збільшення глибини сховищ, що знизить співвідношення площі поверхні до об'єму сховища. Щільні по-криття (навіси) запобігають заповненню схо-вища дощовою водою, тому, його місткість стає прогнозованішою, а також за меншої кількості води скорочуються витрати на транспорту-вання гною. Покриття зменшують неприємний запах, і головне, більшість з них скорочують викиди парникових газів, хоча за певних умов солом'яне покриття, навпаки, може спричиняти збільшення викидів N2O.
Для тривалого зберігання сухого пташиного посліду слід використовувати сарай або будівлю з герметичною підлогою і з достатньою вентиля-цією, щоб послід залишався сухим, а подальші втрати NH3 були зведені до мінімуму [14].
Загальноприйнятою технологією внесен-ня гною є розподіл необробленого рідкого або твердого гною на всій поверхні ґрунту. Викиди аміаку за використання цього методу виража-ють у відсотках від загального вмісту амоній-ного азоту (ЗАА), вони, як правило, варіюють в межах 40-60%. Величина емісії змінюється залежно від складу рідкого або твердого гною та ґрунтово-кліматичних умов. Емісія аміаку, як частка від внесеного ЗАА, зазвичай зни-жується зі зменшенням еватранспірації, яка залежить від температури повітря, швидкості вітру, сонячного випромінювання та вмісту су-хої речовини в рідкому гної. Показники емісії аміаку зменшується зі збільшенням вмісту ЗАА і норм внесення. Емісія залежить від виду гною та властивостей ґрунту, що визначають його водопроникність. Наприклад, сухі ґрунти, які мають високу водопроникність, забезпечать вищий рівень скорочення емісії, ніж вологі і ущільнені ґрунти зі зниженою водопроникніс-тю. Однак у пересушеному стані деякі ґрунти можуть відштовхувати вологу, що також зу-мовлюватиме зниження інфільтрації, внаслідок чого, емісія збільшуватимеється.
Подібні проблеми емісії аміаку в атмос-феру відбуваються й за внесення синтетич-них добрив органічного походження. Емісія з добрив, виготовлених на основі сечовини, є набагато вищою, ніж з інших видів добрив, оскільки швидкий гідроліз сечовини спричиняє локальне підвищення pH у ґрунті. Методи зі скорочення викидів основано або на уповіль-ненні гідролізу сечовини в карбонат амонію, або на сприянні швидкому проникненню добрива в ґрунт. Для скорочення викидів аміаку за вне-сення добрив на основі сечовини використову-ють інгібітори уреази, оболонки пролонгованої дії, внутрішньоґрунтове інжекторне внесення, швидке закладення в ґрунт та полив відразу після внесення [13].
Тваринництво -- одна з провідних галу-зей сільського господарства, що вносить знач-ний вклад у глобальну економіку виробництва продовольства, з одного боку, а з іншого бо-ку -- головне джерело емісії атмосферного аміаку і парникових газів. Аміак утворюєть-ся, переважно, із азоту, що міститься у гної. Викиди NH3 під час виробництва продукції тваринництва залежать від виду, поголів'я і генетичного потенціалу тварин: від годування і відходів тварин, способу утримання тварин і утилізації гною. Теоретичною та методоло-гічною основою дослідження були екологічні наукові положення у сфері емісії парникових газів та аміаку. Існує безліч шляхів емісії спо-лук азоту, і за нейтралізації одного джерела -- можливе збільшення потоку через інші. Стра-тегія обмеження шкідливих викидів потребує цілісного підходу, розгляду як антропогенних, так і природних чинників, що впливають на вказаний процес. Необхідно сформулювати вимоги до ефективного використання азоту в господарствах та стимулювання відповідних заходів на державному рівні. Ці заходи мають бути спрямованими на зниження викидів NH3 з одночасним зниженням втрат NO^
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Climate Change 2007 [Електронний ресурс] / Mitigation Contribution of Working Group III to the Fourth Assessment Report of the Inter-governmental Panel on Climate Change. -- 841 p. / Режим доступу: http://www.ipcc.ch/
2. Загрязнение окружающей среды химичес-ки активным азотом из сельскохозяйствен-ных источников: проблема и пути решения / Л.И. Моклячук, С.М. Лукин, Н.П. Козлова, М.М. Марткоплишвили / / Агроекологічний журнал . -- 2014. -- № 1. -- С.13-20.
3. Nitrogen cycling and tile drainage nitrate loss in a cornr/soybean watershed / E.G. Lowell, M.B. Da-vid, K.M. Smith, D.A. Kovacic // Agriculture, Ecosystems and Environment. -- 1998. -- № 68. -- С. 85-97.
4. Svenson C. Relationship between content of cru-de protein in rations for dairy cows, N in urine and ammonia release / C. Svenson // Livestock Production Science. -- 2003. -- № 84. -- P. 125 -- 133.
5. Harper L.A. Ammonia Emissions from Swine Houses in the Southeastem United States / L.A. Harper, R.R. Shaphe, J.D. Simmons / / Envi-ron. Qual. -- 2004. -- № 33. -- Р. 449--457.
6. Rotz C.A. Management to reduce nitrogen losses in animal production / С. А. Rotz / / Journal of Animal Science. -- 2004. -- № 82. -- P. l19-- 137.
7. Emissions of ammonia, nitrous oxide and metha-ne from different types of dairy manure dur-ing storage as affected by dietary protein con- tent/ D.R Kulling, H. Menzi, T.F. Krober et al. // Jourmal of Agricultural Scince. -- 2001 -- № 137. -- Р. 235 -- 250.
8. Афанасьев В.Н. Баланс NPK и анализ техноло-гий утилизации навоза и помета / В.Н Афана-сьев, А.В Афанасьев. -- СПб.: СЗНИИМЭСХ, 2010.
9. Agricultural Policy Monitoring And Evaluation. OECD. -- 2015. -- 34 р.
10. Convention on long-range transboundary air pollution / United nations / [Електронный ре-сурс]. -- Geneva, 1979. -- 7 p. -- Режим до-ступу: http://www.unece.org
11. Bibliography. [Електронный ресурс] Режим доступу http://www.eea.europa.eu
12. Unece Framework Code for Good Agricultu-ral Practice for Reducing Ammonia ( EB.AIR/ WG.5/2001/7)
13. Draft guidance document for preventing and abating ammonia missions from agricultural suurches / Working Group on Strategies and Review, Fiftieth session (10 -- 14 September 2012). [Електронний ресурс] -- Режим досту- пу:http://www.unece.org
14. Klimont Z. Modeling of Emissions of Air Pollu-tants and Greenhouse Gases from Agricultural Sources in Europe / Z. Klimont, C. Brink. -- Lu-xemburg: IIASA, 2004. -- p. 69.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Аналіз радіаційного забруднення середовища, дернинного резервуару радіонуклідів на луках та пасовищах. Особливості радіоактивного забруднення кормів, самих тварин та їх продукції. Методи ведення сільського господарства на радіоактивно уражених територіях.
курсовая работа [71,7 K], добавлен 25.11.2010Вплив внесення добрив на динаміку накопичення сухої речовини в листках пшениці озимої. Фази колосіння в листках першого та другого ярусів. Накопичення загального азоту в листках. Рівень накопичення азоту в листках та інтенсивність його відтоку в зерно.
статья [28,8 K], добавлен 20.11.2011Характеристика тваринницької галузі. Вдосконалення технології виробництва молока та стану відтворення поголів’я. Вплив якості годівлі на заплідненість, отелення та розвиток плода. Визначення ефективності організації штучного осіменіння корів і телиць.
дипломная работа [164,4 K], добавлен 08.11.2010Економічна суть та класифікація витрат виробництва. Нормативно-правове забезпечення обліку виробництва продукції молочного скотарства. Синтетичний і аналітичний облік виробництва продукції молочного скотарства. Калькулювання собівартості продукції.
дипломная работа [155,0 K], добавлен 07.07.2014Поняття про реалізацію сільськогосподарської продукції. Оцінка фінансово–економічних умов господарств району. Аналіз ефективності вирощування винограду. Шляхи вдосконалення обліку витрат виробництва та доходів від реалізації продукції виноградарства.
магистерская работа [688,3 K], добавлен 25.01.2013Технічна база по виробництву сої та кукурудзи і організація планування виробництва. Інноваційні процеси при виробництві продукції рослинництва. Економічна ефективність виробництва продукції в СФГ "Вікторія". Шляхи зниження собівартості продукції.
курсовая работа [50,0 K], добавлен 23.05.2017Сутність та показники економічної ефективності сільськогосподарського виробництва продукції молока. Організаційно-економічна характеристика ТОВ "Беєво" Сумської області. Резерви і шляхи підвищення економічної ефективності виробництва продукції молока.
курсовая работа [217,7 K], добавлен 19.06.2012Джерела даних та методологічні основи аналізу виробництва продукції рослинництва. Аналіз виробництва валової продукції рослинництва, розмірів і структури посівних площ, динаміки і виконання плану урожайності в цілому по господарству та у його підрозділах.
курсовая работа [229,3 K], добавлен 28.05.2012Економічна сутність процесу виробництва продукції рослинництва. Організаційно-економічна характеристика досліджуваного підприємства. Аналіз посівних площ та урожайності сільськогосподарських культур. Засоби збільшення обсягів виробництва продукції.
курсовая работа [309,5 K], добавлен 17.02.2011Природні та економічні умови підприємства. Економічна ефективність виробництва продукції рослинництва. Планування використання земельних угідь, врожайності сільськогосподарських культур, розміру посівних площ, виробництва продукції та її розподіл.
курсовая работа [82,6 K], добавлен 23.09.2013Організація виробничих процесів. Планування поголів’я тварин, їх продуктивності, валового виробництва продукції, оплати праці, матеріальних і грошових витрат, фінансових результатів від реалізації м’яса птиці. Визначення планової собівартості продукції.
курсовая работа [331,9 K], добавлен 27.04.2016Види біологічно активних стимуляторів, ефективність їх застосування в кормовиробництві. шкідливі фактори у виробництві антибіотиків. Оцінка забрудненості середовища. Механічні, фізико-хімічні методи очищення газових викидів. Очистка грунтів і стічних вод.
курсовая работа [241,1 K], добавлен 01.04.2018Історія козівництва, його сучасні здобутки і тенденції розвитку в культурі сільськогосподарського виробництва світу. Високі адаптивні властивості та наявністю природно-економічних умов для розвитку галузі. Особливості годівлі кіз та умов їх утримання.
презентация [3,6 M], добавлен 23.09.2014Поняття та суть ефективності сільськогосподарського виробництва. Система показників ефективності сільськогосподарського виробництва. Динаміка виробництва продукції та фактори ефективності галузі рослинництва. Динаміка валової продукції рослинництва на 100
курсовая работа [137,9 K], добавлен 18.03.2005Методика визначення енергомісткості при виробництві сільськогосподарської продукції. Повна енергомісткість виробництва продукції рослинництва і тваринництва. Енергетична ефективність, екологічна небезпечність технологій виробництва продукції рослинництва.
реферат [106,4 K], добавлен 24.09.2010Аналіз собівартості продукції рослинництва. Поняття суспільних витрат виробництва, виробничих витрат і собівартості продукції рослинництва. Положення методики обчислення собівартості продукції. Аналіз рівня динаміки собівартості, та ряди динаміки.
курсовая работа [94,0 K], добавлен 21.12.2008Оцінка трудових ресурсів. Оцінка фінансового стану. Впровадження нових технологій виробництва сільськогосподарської продукції ВАТ "Западинське". Пропозиції щодо підвищення ефективності використання трудового потенціалу сільськогосподарського підприємства.
курсовая работа [98,5 K], добавлен 31.03.2009Організаційно-економічна характеристика СТОВ "Хлібороб". Аналіз виробництва продукції зернових і зернобобових культур за обсягом, асортиментом та якістю. Аналіз посівних площ та урожайності. Схема зовнішніх факторів, що впливають на виробництво продукції.
курсовая работа [102,7 K], добавлен 10.10.2014Організаційно-правові форми та сучасний стан виробництва риби. Методи формування рибопродуктивного підкомплексу, фактори та система показників його інтенсифікації. Загальна характеристика та оптимізація Іркліївського риборозплідника рослиноїдних риб.
дипломная работа [2,1 M], добавлен 22.10.2010Природно-економічні умови розвитку птахівництва. Динаміка поголів'я птиці, її продуктивності та виробництва продукції. Суть та показники економічної ефективності виробництва продукції в галузі птахівництва, методика їх визначення та шляхи підвищення.
дипломная работа [69,9 K], добавлен 11.05.2009
