Тривалість міжфазних періодів рослин гібридів кукурудзи залежно від обробки насіння та позакореневих підживлень

Дослідження впливу передпосівної обробки насіння кукурудзи мікропрепаратом Поліміксобактерин та позакореневих підживлень рослин мікродобривом Мікро-Мінераліс (кукурудза) і біостимулятором росту Стимпо на тривалість вегетаційного періоду культури.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 16.10.2018
Размер файла 297,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ТРИВАЛІСТЬ МІЖФАЗНИХ ПЕРІОДІВ РОСЛИН ГІБРИДІВ КУКУРУДЗИ ЗАЛЕЖНО ВІД ОБРОБКИ НАСІННЯ ТА ПОЗАКОРЕНЕВИХ ПІДЖИВЛЕНЬ

Н.В. Шевченко

Асистент, Вінницький національний аграрний університет

Викладено результати досліджень впливу передпосівної обробки насіння кукурудзи мікропрепаратом Поліміксобактерин та позакореневих підживлень рослин мікродобривом Мікро-Мінераліс (кукурудза) і біостимулятором росту Стимпо на тривалість вегетаційного періоду культури.

Ключові слова: кукурудза, гібрид, міжфазні періоди, мікродобрива, біостимулятори, поліміксобактерин.

насіння кукурудза біостимулятор вегетаційний

Кукурудза є однією з найвисокопродуктивніших культур, за врожайністю зерна вона перевищує всі зернові культури. У країнах світу для продовольчих потреб використовується близько 20% зерна кукурудзи, для технічного -- 15%, решта -- 65% йде на фураж [1, 2]. Світові площі посіву кукурудзи займають третє місце після пшениці і рису, а в групі зернофуражних культур -- перше. Найбільші площі посівів кукурудзи зосереджено в США та Китаї -- 28-30 і 20-21 млн. га відповідно. Урожайність зерна кукурудзи становить в середньому 75-82 ц/га в США, у Франції -- 78-80, Італії -- 83-86 ц/га. У США виробляється понад 45% світового валового збору зерна цієї культури. Потужними виробниками зерна кукурудзи є також Мексика, Франція, Румунія, Південна Африка, Індія, Аргентина, Італія, Канада та інші країни [3, 4].

Для підвищення рівня реалізації біологічного потенціалу культури важливе значення має впровадження у виробництво сучасних ефективних конкурентоспроможних технологій вирощування, які повинні базуватися на широкому використанні високопродуктивних сортів [5], регуляторів росту рослин [6], мікродобрив [7] і біопрепаратів [8].

Тривалість вегетаційного періоду кукурудзи, загалом, може варіювати у межах 90150 діб залежно від різних чинників: особливостей гібрида, вологозабезпеченості, температурного режиму та забезпеченості макро- та мікроелементами [9, 10].

Кукурудза має тривалий вегетаційний період, упродовж якого формує потужну кореневу систему і надземну масу. Вона потребує великої кількості поживних речовин. Упродовж вегетаційного періоду елементи живлення засвоюються рослиною нерівномірно [11-13]. За нестачі навіть одного з елементів у поживному балансі уповільнюються темпи росту й розвитку кукурудзи -- формування листків, цвітіння волоті, запліднення та формування зерна.

В умовах Правобережного Лісостепу застосування передпосівної обробки насіння стимулятором росту та проведення позакореневих підживлень листостеблової маси Емістимом C та Еколистом багатокомпонентним забезпечило подовження періоду «викидання волоті -- молочно-воскова стиглість зерна», який настає на 37-40 добу після викидання волоті, а також можливість отримати сходи кукурудзи на 1-2 дні раніше, ніж без обробки цими препаратами. До того ж спостерігалося подовження вегетаційного періоду на 4-8 днів [14].

Польові дослідження проводили на дослідному полі Вінницького національного аграрного університету впродовж 2015-2017 рр. Ґрунтовий покрив представлено сірими лісовими ґрунтами. Схемою досліду передбачено дослідити дію і взаємодію трьох чинників: А -- гібриди; В -- передпосівна обробка насіння; С -- позакореневі підживлення.

Підготовку, обробіток ґрунту під кукурудзу у досліді проводили відповідно до рекомендованих технологій для умов Правобережного Лісостепу України, досліджуваних чинників. Вони сприяли збереженню вологи в ґрунті та його вирівнюванню.

Градація досліджуваних чинників становила 4x2x3. Повторність досліду -- чотириразова. Розміщення варіантів -- систематичне, у чотири яруси. Площа облікової ділянки -- 50 м2, загальної -- 66 м2.

Посів здійснювали в третій декаді квітня. Для посіву використовували чотири гібриди кукурудзи двох груп стиглості. Середньоранні: Арія (ФАО 280) та Переяславський 230 СВ (ФАО 230), середньостиглі: Флагман (ФАО 370) та Діалог (ФАО 360). Перед посівом здійснювали обробку насіння мікробіологічним препаратом Поліміксобактерин з нормою витрати препарату -- 60 мл на одну гектарну норму насіння. Препарат Поліміксобактерин на основі активних штамів фосформобілізуючих бактерій (Bacillus polymyxa), вироблено в Інституті сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництво НААН -- є екологічно безпечним біологічним добривом, що має властивості стимулятора живлення та розвитку сільськогосподарських культур, норма витрати препарату -- 3 л/т насіння. Полімік- собактерин призначено для поліпшення фосфорного живлення кукурудзи (еквівалентне внесенню 15-30 кг у д.р. мінеральних фосфорних добрив).

Також у відповідних варіантах досліду здійснювали позакореневі підживлення комплексним мікродобривом Мікро-Мінераліс (кукурудза) (1,5 л/га) у фазі 7-9 листків та біостимулятором росту Стимпо (25 мл/га) у фазі 5-9 листків.

Мікро-Мінераліс (кукурудза) -- це рідке комплексне мікродобриво, яке містить мікро- та макроелементи, що відповідають всім фізіологічним вимогам кукурудзи і є найбільш необхідними для її росту та розвитку.

Біостимулятор росту Стимпо -- новітній композиційний препарат біологічного походження, в основу дії якого покладено синергійний ефект взаємодії продуктів біотехнологічного культивування грибів-мікроміцетів з кореневої системи женьшеню і продуктів життєдіяльності бактерій Streptomyces avermetilis -- аверсектину. До складу препарату входить біопрепарат з антипаразитарною дією.

Контрольним варіантом на дослідній ділянці було прийнято варіант, умови культивування, за яких не проводили передпосівної обробки насіння та позакореневих підживлень.

Фенологічні дослідження проводили на всіх ділянках досліду. Початком фази вважали час, коли 10% рослин вступили в ту чи іншу фазу розвитку, а за 75%-ї участі рослин -- настанням повної фази. Відзначали такі фази: сходів, 12 листків, цвітіння, молочної стиглості та повної стиглості зерна.

Результати досліджень свідчать, що в середньому за три роки в умовах Правобережного Лісостепу тривалість вегетаційного періоду досліджуваних гібридів різних груп стиглості залежала від гібрида, обробки насіння та позакореневих підживлень.

У середньоранньостиглої групи (табл. 1) найтриваліший вегетаційний період було зафіксовано у гібрида Переяславський 230 СВ у варіанті з обробкою насіння Поліміксобактерином та позакореневим підживленням Мікро-Мінералісом (кукурудза) + Стимпо -- в середньому його перебіг тривав 116 діб, що на 6 діб більше, ніж на контролі (без обробки). Тривалість вегетаційного періоду гібрида Арія на цьому фоні становив 112 діб, що на 5 діб більше, ніж на контролі. Встановлено, що фаза молочної стиглості на контролі у гібрида Переяславський 230 СВ наступає на 5 днів раніше, ніж за використання обробки насіння Поліміксобактерином, позакореневих підживлень Мікро-Мінералісом (кукурудза), та на 3 доби раніше, ніж за використання позакореневих підживлень Мікро-Мінералісом (кукурудза) + Стимпо, а також на 1 добу, ніж за використання лише Мікро-Мінералісу (кукурудза).

Тривалість вегетаційного періоду середньоранього гібрида Арія на контролі становила 107 діб, а за обробки насіння Поліміксобакте- рином та позакореневого підживлення Мікро-Мінералісом (кукурудза) + Стимпо вегетація подовжилася на 5 діб.

У середньостиглої групи найдовший вегетаційний період (табл. 1) був у гібрида Флагман за обробки насіння Поліміксобактерином та позакореневого підживлення Мікро-Мінералісом (кукурудза) + Стимпо -- в середньому тривав 127 діб, що на 5 діб більше, ніж на контролі. Тривалість вегетаційного періоду гібрида Діалог на цьому фоні становила 122 доби, що на 6 діб більше, ніж на контролі. Зауважимо, що без обробки насіння, але за використання позакореневих підживлень Мікро-Мінералісом (кукурудза) + Стимпо вегетаційний період збільшився на 3 доби у гібрида Флагман і на 4 доби -- у Діалогу.

У середньому тривалість вегетаційного періоду середньоранньої групи стиглості на контролі становила 109 діб, а завдяки використанню Поліміксобактерину та позакореневих підживлень Мікро-Мінералісом (кукурудза) + Стимпо зростає до 114 діб. А у середньостиглої групи цей показник варіює від 119 діб на контролі -- до 125 діб за використання Поліміксобактерину та позакореневих підживлень Мікро-Мінералісом (кукурудза) + Стимпо.

Висновки. За результатами проведених досліджень встановлено, що застосування передпосівної обробки насіння Поліміксобактерином та позакореневого підживлення Мікро-Мінералісом (кукурудза) та Мікро-Мінералісом (кукурудза) + Стимпо сприяло збільшенню тривалості вегетаційного періоду в усіх гібридів середньоранньої та середньостиглої груп.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Надточаев Н.Ф. Кукурудза на полях Беларуси / Н.Ф. Надточаев; Научнопрактический центр НАН Беларуси по земледелию. -- Минск: ИВЦ Минфина, 2008 . -- 412 с.

2. Циков В.С. Кукурудза: технология, гибриды, семена / В.С. Циков. -- Днепропетровск: Зоря, 2003. -- 296 с.

3. Бомба М.Я. Використаємо кукурудзу сповна / М.Я. Бомба, М.І. Бомба / / Пропозиція. -- 2001. -- № 3. -- С. 40-43.

4. Кукурудза -- врожай зростає // Пропозиція. -- 2003. -- № 8-9. -- С. 108-109.

5. Результати наукових досліджень з селекції зернобобових культур в інституті рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН / В.В. Кириченко, В.П. Петренкова, Л.Н. Кобизєва [та ін.] // Селекція і насінництво. -- 2005. -- Вип. 90. -- С. 3-13.

6. Цибулько В.С. Насінна продуктивність гороху та сої залежно від дії регуляторів росту /В.С. Цибулько, С.І. Попов / / Селекція і насінництво. -- 1993. -- Вип. 75. -- С. 57-61.

7. Мікродобрива важливий резерв підвищення урожайності сільськогосподарських культур / С. Ю. Булигін, А.І. Фатєєв, Л.Ф. Демішев, Ю.Ю. Туровський / / Вісн. аграр. науки. -- 2000. -- № 11. -- С. 13-15.

8. Мерленко І.М. Застосування стимуляторів росту рослин та біопрепаратів як один з факторів біологізації сільськогосподарського виробництва / І.М. Мерленко, М.І. Зінчук, С.С. Штань, В.С. Леонтьєва / / Охорона родючості ґрунтів: матеріали Міжнар. наук.-прак- тич. конф. -- Вип. 1. -- К., 2004. -- С. 105114.

9. Кукурудза на зрошуваних землях півдня України: монографія / [Ю.О. Лавриненко, Р.А. Во- жегова, С.В. Коковіхін та ін.]. -- Херсон: Айлант, 2011. -- 468 с.

10. Циков В.С. Интенсивная технология возделывания кукурузы / В.С. Циков, Л.А. Матюха. -- М.: Агропромиздат, 1989. -- 247 с.

11. Циков В.С. Прогрессивная технология выращивания кукурузы / В.С. Циков. -- К.: Урожай, 1984. -- 192 с.

12. Слухай С.И. Водный режим и минеральное питание кукурузы / С.И. Слухай. -- К.: Наукова думка, 1974. -- 246 с.

13. Сусидко П.И. Кукуруза / П.И. Сусидко, В.С. Циков. -- К.: Урожай, 1978. -- 296 с.

14. Сатановська І.П. Тривалість вегетаційного періоду різностиглих гібридів кукурудзи залежно від біологічних препаратів та погодних умов / І.П. Сатановська // Агропромислове виробництво Полісся. -- 2013. -- Вип. 6. -- С. 148-152.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.