Розмірно-вагова та вікова структура популяції тюльки Дніпровсько-Бузької гирлової системи у зв’язку з особливостями ведення її промислу

Размещено на http://allbest.ru

Розмірно-вагова та вікова структура популяції тюльки Дніпровсько-Бузької гирлової системи у зв'язку з особливостями ведення її промислу

К.М. Гейна, В.М. Горбонос

Україна має досить потужний потенціал внутрішніх водойм загальною площею понад 1 млн. га. За наявністю водного фонду, придатного для ведення раціонального рибного господарства, наша держава посідає одне з перших місць у Європі. На долю водосховищ приходиться більше 80 % водної акваторії. Питома вага інших водойм (озера, річки та інш.) складає біля 20 % [1].

Обов'язковою умовою ведення раціонального рибного господарства на внутрішніх водоймах виступає постійний контроль за комплексом абіотичних та біотичних умов існування представників їх іхтіофауни. Ключовою ланкою у цьому питанні являється антропогенний фактор, де домінуючим виступає промисел риби. Постійний контроль над цими процесами на протязі тривалого періоду дозволяє виявити причини того чи іншого явища, впливаючого на стан сировинної бази водойми і вірно спрогнозувати можливі наслідки.

В літературі маються свідчення про те, що Дніпровсько-Бузька гирлова система виступала одною з самих продуктивних в світі. На протязі періоду 1931-1940 р. р. минулого століття середня промислова рибопродуктивність становила 72-80 кг/га. Приблизно така ж продуктивність була відмічена у Азовському морі у 1936-1937 р. р. [2].

До зарегулювання стоку Дніпра улови риби у нижній його течії складали в середньому 6650 тон. При цьому важливо відмітити, що питома вага тюльки в структурі загального добутку риби на водоймі складала близько 25 % [3]. Після зарегулювання стоку, на фоні зменшення промислових уловів, пройшов перерозподіл і їх структури. Питома вага тюльки почала складати більше 70 % [4, 5].

За нашого часу промисел тюльки у розглядуваній водоймі здійснюється на двох її ділянках - в Дніпровсько-Бузькому та Бузькому лиманах з використанням активних знарядь лову за принципом донного тралення, так званих тюлькових «бурил». Характер використання таких знарядь лову призводить до певного порушення донних біоценозів, а сам процес має хиби в плані економічної доцільності. Керуючись викладеним, промисел тюльки почав викликати зацікавленість як науково-дослідних, так і рибодобувних організацій в плані застосування більш екологічно безпечних та менш енергоємних технологій ведення промислу. Основним аспектом вирішення цієї проблеми виступає застосування нехарактерних для розглядуваної водойми експериментальних знарядь лову - конусні пастки, тюлькові ятері, волокуші та пелагічні трали, що поєднується з перспективою застосування штучного освітлення.

Збір іхтіологічних матеріалів проводився на акваторії пониззя Дніпра в районі греблі Каховської ГЕС та у Бузькому лимані (район с. с. Мала-Велика Корениха) на протязі 2003-2005 років. При цьому були проаналізовані улови на конусні пастки з площею вхідного отвору до 10 м² з різним кроком вічка сітного полотна, тюльковий ятір та волокуша. Лови здійснювалися у темний час доби з застосуванням штучного освітлення як з стаціонарних так і з пересувних плавзасобів (понтони, мотобаркаси).

Матеріали польових зборів первинно оброблялися на місці, після чого відбувалася подальша ретельна камеральна обробка у лабораторних умовах. Опрацювання матеріалів здійснювалася згідно загальновизнаних у практиці іхтіологічних досліджень методик та керівництв [6-9].

Статистична обробка результатів досліджень була здійснена за методичною розробкою Аксютиної З. М. [10] на комп'ютерній техніці з використанням належних програм. Відомості з приводу уловів риби на водоймі були отримані у відповідних територіальних органах рибоохорони.

В результаті проведеного аналізу добутку риби на досліджувальних акваторіях встановлено, що в останні роки улови тюльки мають тенденцію до зростання, питома вага цього виду у загальній структурі уловів перевищила 80 % (Рис.1).

Одною з причин зростання уловів тюльки можна вважати посилення промислового пресу на цей вид. За період з 1997 по 2005 роки кількість тюлькових «бурил» на водоймі зросла з 29 до 79 одиниць. При цьому яких-небудь суттєвих змін у біологічних показниках по популяції тюльки в цілому нами не виявлено. Виходячи з вищенаведеного можна заключити, що інтенсивний вилов тюльки, як і інших представників іхтіофауни з коротким біологічним циклом, не здійснює негативного впливу на стан її запасів.

Вважаємо, що величина промислових уловів залежить не тільки від гідрометеорологічних умов та водності конкретного року, але і від інтенсивності промислу, яка в останній час знаходиться у тісній залежності від наявності ринку збуту продукції.

Рис.1 Питома вага тюльки у загальному добутку риби в Дніпровсько-Бузькій гирловій системі, %

По акваторії Дніпровсько-Бузької гирлової системи тюлька розповсюджена досить широко. Результати наших спостережень за вказують на наявність скупчень різновікових груп тюльки практично по всій акваторії пониззя Дніпра.

Особливо щильні її концентрації нами виявлені в районі греблі Каховської ГЕС. На нашу думку такі скупчення зумовлені як міграцією тюльки з Дніпровсько-Бузького лиману, так і покатною міграцією з Каховського водосховища через шлюзи та турбіни гідростанції, Така ситуація приводить до певного змішування популяцій жилої та напівпрохідної форм тюльки. На наявність певних еколого-морфологічних відмінностей між ними вказував Шевченко П. Г.[11].

Раціональний промисел тюльки у пониззі Дніпра виступає одночасно меліоративним заходом і, являючись типовим планктофагом, вона виступає досить суттєвим харчовим конкурентом в живленні інших зоопланктофагів і молоді практично всіх промислових видів риб. При цьому простежується досить потужний прес на стан природної кормової бази, виникнення напруженості трофічних взаємовідносин, що приводить до погіршення умов існування іхтіофауни, особливо її молоді [12].

Умови існування молоді риб у водоймах пониззя Дніпра виступають одним з найважливіших факторів, які обумовлюють чисельність поколінь промислових видів риб практично всієї Дніпровсько-Бузької гирлової системи, що логічно впливає на рибопродуктивність водойми.

Таким чином, існуючий на сьогодення промисловий запас у пониззі Дніпра вказує на те, що рибне господарство водойми втрачає досить вагому його частку в плані недовикористання запасів тюльки внаслідок її природної смертності. Регулювання чисельності тюльки вивільнить значну екологічну нішу для відгодівлі цінних промислових видів і молоді, що дозволить збільшити їх запаси по водоймі в цілому.

Про доцільність здійснення таких заходів свідчать дані по віковій та розмірно-ваговій структурі уловів тюльки з різних експериментальних знарядь лову. Застосування тюлькового ятера вказало на низьку ефективність його використання, улови були вельми низькими, а сам процес лову досить важким. популяція риба тюлька водосховище

Зовсім іншим чином виглядів якісний склад уловів тюльки конусними пастками на різних ділянках Дніпровсько-Бузької гирлової системи. Як у пониззях Дніпра, так і у Бузькому лимані вікова структура тюльки з уловів конусних пасток була представлена трьома віковими групами - цьоголітками, дволітками та трьохлітками. Домінуючими віковими групами в обох районах виступали цьоголітки. Вікова структура уловів по районам досліджень дещо відрізнялася (Рис.2).

Рис.2 Вікова структура тюльки з уловів конусних пасток (%).

Питома вага цьоголіток з уловів конусних пасток в обох районах проведення робіт була приблизно рівною і складала у пониззях Дніпра 59 %, в Бузькому лимані - 61 %. Значимість дволітків також була близькою з незначним їх переважанням у Бузькому лимані - 26 % та 29 %, але в уловах з пониззя Дніпра було зареєстровано дещо більше трьохлітків, що свідчить про певну однорідність вікової структури популяції тюльки з різних районів Дніпровсько-Бузької гирлової системи.

Лінійні розміри тюльки з Бузького лиману були дещо вищими ніж у пониззях Дніпра, навіть не зважаючи на те, що під час збору іхтіологічного матеріалу у конусних пастках тут було застосоване сітне полотно з меншим кроком вічка (4,0 мм) ніж у пониззях Дніпра (6,5 мм).

Середня довжина виловленої при цьому тюльки у пониззі Дніпра становила 46,5 мм, проти 49,1 мм у Бузькому лимані. Лінійні розміри проаналізованої тюльки доведено на рисунку 3.

Рис.3 Лінійні розміри тюльки з уловів конусних пасток (за результатами масових вимірювань)

Показники середньої довжини та маси тіла тюльки по віковим групам у Бузькому лимані також були дещо вищими, ніж у пониззі Дніпра (Табл.1)

Таблиця 1 Розмірно-вагова структура уловів тюльки на конусні пастки

Все це виступає свідченням того, що у Бузькому лимані умови для нагулу тюльки дещо кращі, ніж у пониззі Дніпра.

Така ситуація могла скластися і внаслідок утворення в пониззі Дніпра більш щильних концентрацій тюльки, а розвиток природної кормової бази (зоопланктону) в пониззі завжди був нижчим, ніж у Бузькому районі.

Рис.4 Лінійні розміри тюльки з уловів тюлькової волокуші (за результатами масових вимірювань)

Ще одним підтвердженням вищезгаданого виступає якісна характеристика уловів на тюлькову волокушу (крок вічка сітного полотна 4 мм) у пониззі Дніпра. Лінійні розміри тюльки з її уловів коливалися в межах 31-67 мм.

Основна маса виловленої тюльки була представлена особинами з розмірами тіла 42-54 мм (Рис. 4).

Середня довжина тіла тюльки з уловів на тюлькову волокушу була близькою до такої на улови з конусних пасток - 46,3 мм. Це вказує на те, що різниця між якісною стороною уловів на тюлькову волокушу і конусні пастки в одному і тому ж районі досить незначна.

Подібна ситуація простежувалася і при аналізі розмірно-вагової структури уловів з урахуванням віку виловлених особин (Табл.2)

Таблиця 2

Розмірно-вагова та вікова структура тюльки з уловів тюлькової волокуші.

Таким чином, аналіз отриманих результатів досліджень по визначенню розмірно-вагової та вікової структури уловів з експериментальних знарядь лову показав, що промисловий запас тюльки у Дніпровсько-Бузькій гирловій системі досить значний.

Існуючими на сьогодення методами ведення промислу він не освоюється. Лише прогноз можливих уловів, який складає близько 50 % дійсного запасу, виправдовується в середньому на 40 %. В цьому плані вельми актуальним виступає введення до промислу нових знарядь лову.

Використання тюлькового ятера в пониззі Дніпра не принесло позитивних результатів через малочисельність уловів і досить важке його обслуговування.

Експериментальний лов тюльки на конусні пастки з застосуванням штучного освітлення навпаки дав позитивні результати.

Незначна різниця в якісній структурі уловів з різних районів Дніпровсько-Бузької гирлової системи була зумовлена неоднорідністю умов існування, переважно по лінії рівня розвитку кормових гідробіонтів (зоопланктону) для досліджувального виду.

Порівняння розмірно-вагової та вікової структури уловів з тюлькової волокуші і конусних пасток не виявило яких-небудь суттєвих розбіжностей між цими показниками. Прилову молоді промислових видів риб у експериментальних знаряддях лову нами не зафіксовано, тоді як у промислових знаряддях - тюлькових «бурилах» такі факти мають місце.

Результати досліджень вказують на доцільність застосування тюлькової волокуші та конусних пасток для промислу тюльки у пониззях Дніпра в районі греблі Каховської ГЕС. Використання конусних пасток у Бузькому лимані може бути здійснено в районі проведення досліджень -район с. с. Мала-Велика Корениха.

Що стосується інших районів Дніпровсько-Бузької гирлової системи та використання експериментального пелагічного тралу, то роботи з цього приводу потребують подальших досліджень.

Вважаємо доцільним рекомендувати організаціям, які ведуть промисел тюльки у Каховському водосховищі, особливо у нижньому його районі, проведення подібних досліджень по введенню для промислу тюльки конусних пасток з застосуванням штучного освітлення.

Література

1. Гринжевський М. В. Інтенсифікація виробництва продукції аквакультури у внутрішніх водоймах України. -Київ, «Світ», 2000. -188 с.

2. Жукинский В. Н., Журавлева Л. А. и др. Днепровско-Бугская эстуарная экосистема. Изд-во «Наукова думка», Киев, 1989, -239 с.

3. Павлов П. И. Современное состояние запасов промысловых рыб нижнего Днепра и Днепровско-Бугского лимана и их охрана.// АН УССР Институт гидробиологии, № 27-64 Деп., Киев, 1964. -298 с.

4. Правоторов Б. И., Вятчанина Л. И. Современное состояние и перспективы использования рыбных запасов Днепровско-Бугской устьевой области.// Проблемы производства и переработки рыбы и других гидробионтов. Мат. научн.-практ. конф. Киев, 1993. -с.62-63.

5. Правоторов Б. И., Саркисян В. И., Горбонос В. Н., Гейна К. Н. Уловы и современное состояние промысловых рыб Днепровско-Бугской устьевой области.// Рыбное хозяйство Украины. 5(40), 2005. -с.15-18.

6. Правдин И. Ф. Руководство по изучению рыб. - М., «Пищевая промышленность», 1966. - 375 с.

7. Брюзгин В. Л. Методы изучения роста рыб по чешуе, костям и отолитам. - Киев, Наукова думка.,1969.,-187 с.

8. Чугунова Н. И. Руководство по изучению возраста и роста рыб. -М.,1959.,-164 с.

9. Методика збору і обробки іхтіологічних і гідробіологічних матеріалів з метою визначення лімітів промислового вилучення риб з великих водосховищ і лиманів України. Київ, 1998, -47 с.

10. Аксютина З. М. Элементы математической оценки результатов наблюдений в биологических и рыбохозяйственных исследованиях. -М.: Пищ. пром-сть, 1968. -289 с.

11. Шевченко П. Г. Эколого-морфологическая характеристика тюльки Clupeonella Cultriventris Cultriventris (Nordmann) и ее роль в экосистеме днепровских водохранилищ.// Автореф. дисерт. канд. биолог. наук.- Киев, 1991. - 18 с.

12. Гейна К. М. Живлення та харчові взаємовідносини товстолобиків, тюльки та молоді риб Каховського водосховища.// Таврійський наук. вісник. - вип. 7.-Херсон, 1998. -с.86-91.

Анотація

Розмірно-вагова та вікова структура популяції тюльки Дніпровсько-Бузької гирлової системи у зв'язку з особливостями ведення її промислу. Гейна К. М., Горбонос В. М.

Проведені дослідження вказують на доцільність застосування тюлькових волокуш та конусних пасток для промислу тюльки у пониззях Дніпра та у Бузькому лимані. При веденні промислу такими знаряддями лову була використана позитивна реакція тюльки на штучне освітлення. Використання тюлькового ятера признано неефективним. Різниця у розмірно-ваговій та віковій структурі уловів лову була незначною. Прилову молоді цінних промислових видів риб у експериментальні знаряддя лову не виявлено.

Ключові слова: Промисел, улов, популяція, тюлька, розмірно-вагова, вікова структура, конусна пастка, тюлькова волокуша.