Сучасний підхід до формування племінного матеріалу рослиноїдних риб в ставах півдня України

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Сучасний підхід до формування племінного матеріалу рослиноїдних риб в ставах півдня України

Важливою проблемою аквакультури України у сучасний період є відпрацювання надійних низковитратних ресурсозаощаджуючих технологій по відтворенню та експлуатації маточних стад коропових, лососевих та осетрових риб з метою одержання їх високоякісного рибопосадкового матеріала, який би ефективно використовував природний біопродукційний потенціал водойм з максимальною реалізацією можливостей пасовищної форми рибництва.

Перші рекомендації по відтворенню та експлуатації маточних стад рослиноїдних риб були створені ще у 70-і роки і постійно удосконалювалися (1-8). Але усі вони були все ж розроблені для умов високоінтенсивної форми рибництва.

Актуальність та своєчасність наших досліджень, розробляємих з початку 90 років у цьому напрямку, обумовлені рядом наступних обставин.

1. Доместикація рослиноїдних риб в маточних стадах незначного ряду рибгоспів України на протязі майже 50 років при відсутності цілеспрямованої чітко розробленої стратегії селекційно-племінної роботи з ними та репродукція штучним шляхом обмеженої чисельності особин-засновників цих стад із застосуванням інбридингу, призвели до дестабілізації генетичної структури даних видів риб. Внаслідок цього, а також із-за свідомої інтрогресивної гібридизації симпатричних видів в останні десятиліття на Україні спостерігається поступове зникнення сформованих тут ще в 60-і роки популяцій амурської та китайської рас білого амура, білого товстолобика та китайської рас строкатого товстолобика через засмічення їх міжвидовими та міжрасовими гібридами. Все це значно знизило показники репродуктивних якостей місцевих стад та господарсько-цінні якості у їх нащадків.

2. Формування племінного матеріалу риб далекосхідного комплексу в цей період збіглося у часі з проведенням реформ в Україні, з переходом від високоінтенсивної (високовитратної) до пасовищної (низьковитратної) форм рибництва і стало проблематичним при його проведенні із застосуванням вимог біотехніки, розробленої для попередньої форми в умовах становлення нової форми рибництва. Це ініціювало проведення досліджень по розробці нових низьковитратних ресурсозаощаджуючих рекомендацій.

Методика досліджень. Роботи здійснювалися з 1993 по 2006 роки на Цюрупинському нерестово-вирощувальному господарстві (ЦНВГ), на якому з 1974 року функціонувала репродукційна база по рослиноїдним видам риб, а з 2002 року працює селекційно-племінний завод по тим же видам риб та на Каланчакському державному зональному риборозпліднику (КДЗРР) ВАТ “Херсонрибгосп”. На цих господарствах проводилося відтворення та формування ремонтно-маточних стад риб далекосхідного комплексу. Крім того, дослідження велися і на Збур'ївському, Софіївському та Красночабанському рибгоспах того ж об'єднання по додатковому вирощуванню ремонтного матеріалу даних видів риб.

Одержання нащадків відбувалося за чинною технологією (7). Вирощування та формування племінного матеріалу проводили у ставах з сезонним (однолітнім) та багаторічним (2-3 роки) режимами їх експлуатації за новим рекомендаціями (9-10). Ріст, розвиток цього матеріалу та екологічні умови його вирощування вивчали за загальновідомими в рибництві методиками.

Результати досліджень. При виконанні досліджень по розробці задекларовоної концепції за минулий період було пройдено ряд етапів, на кожньому з яких вирішувалися свої конкретні завдання.

Перший етап робіт розпочався з аналізу репродуктивних якостей плідників місцевих маточних стад та рибницько-біологічної оцінки їх нащадків. Отримані матеріали робіт вказали, по-перше, що місцеві маточні стада рослиноїдних риб на ЦНВГ є нащадками 6-8 покоління від личинок, завезених сюди безпосередньо з нативних водойм, а на КДЗРР - є матеріалом нез'ясованого походження, в зв'язку з його формуванням із плідників завезених з різних рибгоспів та природних водойм даного регіону. По-друге, місцевий ремонтно-маточний матеріал на ЦНВГ засорений гібридами на 20 % і на КДЗРР на 60 %, по-третє, що самиці цих стад, особливо останнього мають невисокі показники плодючості. Так, робоча плодючість по ікрі самиць цих стад в цілому була відносно низька і складала по білому амуру 310-590, по білому товстолобику - 230-420, по строкатому товстолобику - 430-790 тие. екз ікринок. Робоча плодючість по личинкам самиць даних стад також в цілому була невисокою і становила по білому амуру 120-170, по білому товстолобику - 100-150, та по строкатому товстолобику - 120-190 тис. екз. личинок. При цьому у даних самиць відмічена дуже висока мінливість показників їх робочої плодючості (СУ = 51,15 - 58,75 %). В четвертих, що їх нащадки також мали невисокі якісні показники: життєстійкість у цьоголіток, вирощених безпосередньо від личинок була в межах 10-13 %, а їх середня маса не перевищувала 10-15 г.

Враховуючи вищенаведене, першочерговим завданням цього етапу стало широкомасштабне очищення місцевих маточних стад від гібридного матеріалу. У той же період у зв'язку із низькою перспективністю селекційно-племінної роботи з місцевими плідниками невстановленного походження на КДЗРР та для збільшення генетичної гетерогенності маточного стада на ЦНВГ було розпочате створення колекції вихідних племінних ремонтно-маточних стад рослиноїдних риб амурського та китайського походження з метою вивчення можливості заміни ними місцевих плідників. Створення високопродуктивного генофонду здійснювалося по обом господарствам по різному. На ЦНВГ воно проводилося в цілому за рахунок елітного матеріалу з місцевого ремонтно-маточного стада з'ясованого походження та частково із завезених з селекційно-племінних господарств Донецького рибокомбіната та Молдови плідників. На КДЗРР воно відбувалося в основному за рахунок завезених із селекційно-племінних господарств Донецького, Одеського, Кіровоградського, Запорізьського рибокомбінатів, Росії та Молдови значної кількості личинок, старшевікового ремонту та плідників. Ці дослідження вели притримуючись нормативно-технологічної документації, яка розроблена лише для Росії і ще не імплементована у правове поле України.

На слідуючих етапах досліджень з нащадків плідників вихідних стад сформовані племінні стада плідників першого та другого селекційного покоління, з нащадків яких ведеться формування племінного ремонтного матеріалу другого та третього селекційного покоління.

Аналіз одержаних матеріалів робіт показав, що рослиноїдні риби першого та другого селекційного покоління забезпечують підвищення продуктивності ставів на 10-15 %, а у їх плідників спостерігається вищий відсоток позитивного реагування на гормональну стимуляцію при заводському відтворенні ніж у вихідного матеріалу.

Матеріали досліджень по репродуктивній оцінці плідників, проведених в порівняльному аспекті серед самиць першего селекційного покоління та самиць вихідного стада дозволяють зробити наступні висновки:

Самиці білого амура, білого та строкатого товстолобиків першого селекційного покоління, які сформовані за новими рекомендаціями, за показниками робочої (729,00- 1023,70 проти 648,00-953,75 тие. екз ікринок) та відносної плодючості (17,37-181,87 проти 78,50-90,65 тис. екз. ікринок /кг), а також виходу личинок від однієї самиці (222-300 проти 197-279 тис. екз) переважають аналогічних самиць вихідних стад, що сформовані за чинною технологією. Окрім того, першим самицям властива більша стабільність показників робочої (СУ= 23,67-33,52 % проти 28,00-43,94 %) та відносної плодючості (СУ=19,36- 26,32 % проти 20,66-31,89 %) ніж другим самицям.

Відмінності в умовах вирощування та нагулу тестуємих самиць, які обумовлені застосуванням чинної та нової біотехніки їх формування позначилися безумовно на продуктивних ознаках. Ці відмінності і виявила порівняльна оцінка цих самиць. Вона вказала на істотну різницю продуктивних показників самиць білого амура та строкатого товстолобика першого селекційного покоління в порівнянні з аналогічними самицями вихідного стада, яка була високодостовірною по відносній плодючості (критерій Ст'юдента дорівнював відповідно 3,69-3,09).

По матеріалам робіт розроблені дві нові низковитратні ресурсозаощаджуючі рекомендації по формуванню племінного матеріалу рослиноїдних риб в ставах півдня України з різними режимами їх експлуатації.

Формування племінного матеріалу на першому етапі робіт згідно до вимог чинних рекомендацій, які створені для високоінтенсивної високовитратної форми рибництва, в нових економічних умовах вказало на неадекватність цих нормативних документів сучасним ресурсним можливостям рибгоспів. Так, чинні рекомендації передбачають при вирощуванні племінного матеріалу даних видів риб від личинок до плідників на протязі 6-8 років виконання наступного щорічного циклу робіт:

1. Навесні - злив води із зимувальних ставів (окремо для кожної вікової категорії ремонту та плідників), проведення їх облову, бонітування племінного матеріалу, наповнення водою літньоремонтних (окремо для кожної вікової категорії) та літньоматочних ставів, зариблення їх відібраним на плем'я матеріалом. Восени - злив води із літньоремонтних та літньоматочних ставів, проведення інвентаризації племінного матеріалу, наповнення водою зимувальноремонтних та зимувальноматочних ставів і зариблення їх цим матеріалом.

2. На протязі вегетаційного сезону, для створення оптимальних умов вирощування племінному матеріалу, необхідне внесення в повному обсязі органо-мінеральних добрив.

Ці щорічні наповнення та зливи води у літніх та зимувальних ставах двічі за вегетаційний сезон, а також внесення у літні стави значної кількості органо-мінеральних добрив, що є особливо актуальним для ставів півдня України, які побудовані на сільгоспнеугіддях і тому мають низькі показники природної рибопродуктивності, в нових умовах господарювання при високих цінах на воду, електроенергію, ПММ, органо-мінеральні добрива та аренду землі і тощо призводять до значних економічних ризиків. А перехід в країні від високоінтенсивних форм рибництва до пасовищних з використанням незначних кількостей органо-мінеральних добрив ще більше погіршив стан справ і привів до значного зменшення біопотенціалу ставів цього регіону, а саме: середньосезонних біомас фітопланктону з 15-86 до 9-30 г/м, зоопланктону - з 3,5-25,6 до 0,5-2,0 г/м3, зообентосу - з 1,5-3,7 до 0,1-0,6 г/м2.

Вирощування племінного матеріалу в таких умовах і з щільностями посадок, запропонованих чинними рекомендаціями, веде до суттєвого його відставання від нормативних показників росту маси тіла (до 30-40 %), що в свою чергу подовжувало строки його вирощування та розвитку (до 2 років) і погіршувало репродуктивні якості у сформованих з такого матеріалу плідників (на 20-25 %).

Щорічні облови та зариблення зимувальних ставів при відносно високих щільностях посадки (до 10-20 т/га) та строком інколи до б місяців, що особливо негативно для південного регіону, вели до створення стресових ситуацій, травматизації риби, погіршення її фізіологічного стану, схудання та значного її відходу.

Виходячи з цього, нами були розпочаті дослідження, які були направлені на зкрининг шляхів удосконалення існуючих рекомендацій, на оптимізацію положення вирощування племінного матеріалу у сучасних умовах.

Матеріали цих робіт засвідчили, по-перше, слід перейти від узагальнюючого вирощування племінного матеріалу риб далекосхідного комплексу взагалі для усіх зон України до направленого вирощування цього матеріалу конкретно по кожній зоні, зокрема для специфічних умов півдня України. Встановлено, що в ставах з сезонним режимом їх регулювання цього регіону якість формування племінного матеріала залежить від ресурсних можливостей рибгоспів. Одержані матеріали досліджень вказали на те, що в сучасний період, в умовах запровадженої в даному регіоні пасовищної форми рибництва, цей матеріал досягає нормативних показників росту та розвитку лише при розріджених щільностях посадок. Подальші розробки та аналіз літературних даних засвідчили необхідність переходу до направленого вирощування племінного матеріалу у ранньому онтогенезі. Основна орієнтація в цьому випадку повинна бути пов'язана із одержанням максимального приросту на перших роках життя, що, враховуючи кореляційний зв'язок між масою та плодючістю, призводить до їх високої плодючості. Виходячи з вищенаведеного, в створеній нами новій біотехніці ми пропонуємо вирощування племінного матеріалу у віці цьоголіток-дволіток здійснювати у ставах з сезонним режимом їх експлуатації при розрідженій (на 30-50 від нормативів) щільностях посадок. Це дає можливість одержувати племінний матеріал з середньою масою переважаючою нормативні показники майже на 40 %.

Розроблена нова біотехніка пропонує подальше вирощування старшовікового племінного матеріалу провести з урахуванням методу безперервного вирощування [5]. Племінний матеріал у віці триліток-п'ятиліток (білий амур та білий товстолобик) і у віці триліток-семиліток (строкатий товстолобик) слід вирощувати у ставах з багаторічним режимом їх регулювання при дещо розріджених (на 10-20 % нижче від нормативів) щільностях посадки. Наші дослідження показали, що в цих ставах при щорічному використанні наявних досить обмежених інтенсифікаційних заходів відмічається тенденція поступового нарощування рівня розвитку природної кормової бази. Одержані матеріали висвітлюють і те, що формування племінного матеріалу у даних ставах в умовах стабілізуємого рівня розвитку природної кормової бази, розрідженої щільності посадки та подовженого вегетаційного періоду при безперервному вирощуванні забезпечує такий приріст цього матеріалу, який значно перевищує нормативні показники (на 40-50 %). Створення оптимальних умов нагулу при безперервному вирощуванні, по-перше скорочує строк вирощування племінного ремонту до нормативних показників для даної зони для кожного з видів, а по-друге, відбір раньонерестуючих самиць з високою плодючістю дозволяє суттєво покращити продуктивні якості плідників.

Досвід роботи по вирощуванню племінного матеріалу у ставах з багаторічним режимом експлуатації висвітлив також і ряд проблемних питань стану та механізму реалізації пропонуємої біотехніки, які потребують нагального вирішення.

Одним з них є питання боротьби із сорною іхтіофауною, яка використовуючи біопотенціал даних ставів підриває базу для вирощування цінних інтродуцентів. Для його вирішення ми пропонуємо підсаджувати у стави на першому році молодь чи плідників судака, а на другому, третьому роках - молодь щуки. племінний рослиноїдний риба плідник

Другим і особливо актуальним у сучасний період є питання профілактики та боротьби із хворобами риб. В сучасних умовах провідну роль має оптимізація екологічних умов в поєднанні з системним цілеспрямованим проведенням рибоводно-меліоративних, ветеринарно-санітарних і лікувально-профілактичних заходів, які взаємопов'язані поміж собою і ефективність іхтіопатологічних заходів залежить від того, як чітко будуть вони дотримуватися спеціалістами у комплексі.

Третім і не менш важливим питанням є підготовка ставів до зариблення та меліоративні заходи в них. Вирішення його передусім полягає в поєднанні систематичного проведення рибоводно-меліоративних та агромеліоративних заходів.

Не претендуя на вичерпні дослідження задекларованої проблеми, на основі багатолітнього досвіду вважаємо за доцільне висловити деякі свої міркування відносно стану проблеми та її перспектив.

При розробці нової біотехніки наша увага акцентувалася на якісних характеристиках створюваної стратегічної програми - мова йде об адекватності визначених цілей, реальності сформульованих завдань та корректності механізмів їх реалізації, наукового обгрунтування. Найбільш важливим було те, що при створенні нової біотехніки були враховані базові принципи розробки програмних документів, а саме: принцип системності розробки, принцип комплексного розгляду проблеми, принцип реалістичності задекларованих механізмів реалізації стратегії (виходячи з ресурсних можливостей рибгоспів даного регіону).

В цілому нова біотехніка вирощування та формування племінного матеріалу дозволяє наступне:

1. Ліквідувати частину технологічних процесів, виключающих стресування, травмування риби та скорочує її відхід.

2. Мінімізувати витрати на воду, електроенергію, ПММ, органо-мінеральні добрива тощо.

3. Розріджена посадка на перших роках вирощування племінного ремонту у ставах з сезонним режимом, продовження вегетаційного сезону навесні та восени при безперервному вирощуванні старшовікового ремонту при дещо розрідженій щільності посадки у ставах з багаторічним режимом регулювання забезпечує такий приріст маси тіла цього матеріала, який перевищує нормативні показники. При цьому підвищуються показники плодючості самиць першого та другого селекційного покоління в порівнянні з самицями вихідного стада.

Нова біотехніка є достатньо лабільною і може удосконалюватися в залежності від зміни економічного стану рибництва регіону, але в той же час вона, по-перше, не є паліативною, тимчасовою, так як вона направлена на перспективу і постулує низьковитратність та ресурсозаощадженість, а, по-друге, не є альтернативною чинній, вона лише трансформує усе найцінніше з неї і творчо застосовує у новій економічній ситуації.

Таким чином по матеріалам наших досліджень створені нові удосконалені низьковитратні ресурсозаощаджуючі рекомендації по направленому вирощуванню та формуванню племінного матеріалу рослиноїдних риб на півдні України у ставах з різними режимами їх експлуатації. В них приділяється особлива увага витратному механізмові рибництва з максимальною реалізацією методів ресурсозаощадження. В сучасній економічний період вони дозволяють удосконалити наступні основні аспекти біотехніки вирощування племінного матеріалу:

- суттєво оптимізувати використання водних ресурсів;

- значно знизити витрати по застосуванню води, електроенергії та ПММ;

- вагомо понизити рівень використання органо-мінеральвих добрив;

- одночасно підвищити ефективність функціонування ставових екосистем за допомогою направленого формування природної кормової бази;

- значно подовжити строки вегетаційного сезону при вирощуванні старшо-вікового ремонту за рахунок терміну на його щорічне зариблення та облов;

- прискорити швидкість росту племінного матеріалу на перших роках вирощування;

- суттєво поліпшити як ріст, розвиток племінного ремонту, так і продуктивні якості сформованих від нього плідників;

- значно підвищити збереження племінного матеріалу.

Матеріали наших розробок у подальшому стануть базою по створенню низьковитратної ресурсозаощаджуючої технології по вирощуванню та формуванню племінного матеріалу рослиноїдних риб на півдні України у ставах з різними режимами їх експлуатації.

Література

Руководство по биотехнике разведения и выращивания растительноядных рыб. М. 1970. 72 с.

Приходько В. А., Носаль А. Д., Балан А. И., Демченко И. Ф. Рекомендации по биотехнике разведения и выращивания растительноядных рыб. К. 1972. 41 с.

Балан А. И., Балтаджи Р. А., Тарасова О. М., Пистун А. М., Иванов И. Н. Разработка методов формирования и эксплуатации маточних стад амуров и толстолобов. К. 1975. 9 с.

Гречковская А. П., Басалкевич Е. Е. Рекомендации по селекции белого и пестрого толстолобиков в условиях прудовых и тепловодных хозяйств Украины (первый этап). Львов. І990. 24 с.

Чертихин В. Г. Усовершенствованная технология разведения растительноядных рыб. М. ВНИИПРХ. 1991. 14 с.

Чертихин В. Г. Биологические основы формирования и эксплуатации маточных стад, выращивания посадочного материала растительноядных рыб. (Автореф. диссерт. на соискание уч. степени д. б. н.) М. 1993. 61 с.

Балтаджи Р. А. Технологія відтворення рослиноїдних риб внутрішніх водоймах України. К. 1996. 88 с.

Руководство по биотехнике разведения и выращивания дальневосточных растительноядных рыб. М. 2000. ВНИИПРХ. 212 с.

Размещено на Allbest.ru