Теоретичні основи селекції свиней
Використання в селекції коефіцієнтів спадковості. Коефіцієнти успадкування основних господарсько-корисних ознак свиней. Ступінь успадкування видів продуктивності свиней. Кореляційні зв’язки між ознаками. Теоретичні основи оцінки, відбору в свинарстві.
Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
Вид | реферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 13.11.2018 |
Размер файла | 55,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СЕЛЕКЦІЇ СВИНЕЙ
1. Використання в селекції коефіцієнтів спадковості
Показники продуктивності тварин відносяться до кількісних ознак, оскільки мають відповідні числові вирази (багатоплідність, наприклад, характеризується кількістю поросят у гнізді; швидкість росту - кількістю грамів середньодобових приростів і днів, необхідних для досягнення молодняком товарної живої маси та ін.). Як уже було сказано вище, кількісні ознаки залежать не від одного, а від багатьох генів, що є в різних хромосомах або їх ділянках (локусах), які мають найрізноманітніші комбінації і рекомбінації в процесі статевого розмноження тварин. Тому передбачати з великою точністю міру передачі їх від батьків потомству, посилаючись на закони Менделя, майже неможливо. Цю проблему можна частково вирішувати, використовуючи показники успадкування і мінливості кількісних ознак.
Мінливістю ознаки називається ступінь варіабельності її у тварин. Так, багатоплідність у свиней коливається в межах від 4-х до 34-х поросят, середньодобовий приріст на відгодівлі від 300 до 1500 г, товщина шпику при живій масі 100 кг - від 9 до 45 мм. Безумовно, що в кожному окремо взятому стаді, лінії або спорідненій групі свиней варіації різних ознак будуть не однаковими і вони перебувають у прямій залежності від генетичних (спадкових) і паратипових факторів. Частка мінливості, зумовлена генетичними факторами, називається успадкованістю і позначається як h2. Коефіцієнти h2 вираховуються з використанням коефіцієнтів кореляції ознак у батьків і потомків, а також у тварин, які перебувають в інших споріднених зв'язках (у братів і сестер, напівбратів і напівсестер і т.д.), або методом дисперсійного аналізу мінливості й можуть варіювати в межах від 0 до 1 або від 1 до 100%. Чим вищий коефіцієнт успадкування, тим більша вірогідність передачі ознаки від батьків потомству. Коефіцієнти успадкування основних селекціонованих ознак свиней наведено в таблиці 1.
Таблиця 1. Коефіцієнти успадкування основних господарсько-корисних ознак свиней
Ознаки |
Середнє значення |
Ліміти |
|
Продуктивність свиноматок |
|||
Багатоплідність |
0, 16 |
0, 05-0, 36 |
|
Тривалість поросності |
0, 15 |
0, 05-0, 35 |
|
Великоплідність |
0, 15 |
0, 00-0, 28 |
|
Кількість поросят: за народження в місячному віці за відлучення |
0, 20 0, 08 0, 16 |
0, 10-0, 40 0, 08-0, 09 0, 03-0, 45 |
|
Молочність |
0, 20 |
0, 09-0, 39 |
|
Маса приплоду за народження |
0, 30 |
0, 20-0, 35 |
|
Маса 1 голови за відлучення |
0, 20 |
0, 08-0, 39 |
|
Маса гнізда за відлучення |
0, 30 |
0, 19-0, 62 |
|
Кількість сосків |
0, 30 |
0, 10-0, 61 |
|
Ознаки розвитку молодняку |
|||
Жива маса |
0, 53 |
0, 30-0, 90 |
|
Довжина тулуба |
0, 53 |
0, 41-0, 60 |
|
Обхват грудей |
0, 46 |
0, 40-0, 53 |
|
Відгодівельні якості |
|||
Середньодобовий приріст живої маси на відгодівлі |
0, 40 |
0, 10-0, 70 |
|
Вік досягнення маси 100 кг |
0, 40 |
0, 30-0, 86 |
|
Витрати корму на 1 кг приросту |
0, 30 |
0, 10-0, 70 |
|
Забійні та м'ясні якості |
|||
Забійний вихід |
0, 47 |
0, 40-0, 55 |
|
Довжина туші |
0, 52 |
0, 43-0, 61 |
|
Вихід сала |
0, 58 |
0, 40-0, 69 |
|
Вихід м'яса |
0, 50 |
0, 31-0, 69 |
|
Товщина шпику |
0, 46 |
0, 09-0, 84 |
|
Співвідношення м'ясо: жир |
0, 60 |
0, 15-0, 79 |
|
Ознаки |
Середнє значення |
Ліміти |
|
Площа „м'язового вічка” |
0, 48 |
0, 10-0, 79 |
|
Частка туші: окосту передньої третини (лопатки) |
0, 59 0, 47 |
0, 57-0, 63 0, 38-0, 56 |
|
Величина і форма окосту |
0, 54 |
0, 40-0, 61 |
|
Маса поперекової частини |
0, 54 |
0, 29-0, 82 |
|
Товщина черевної стінки |
0, 45 |
0, 38-0, 52 |
|
Товщина сала на череві |
0, 39 |
0, 38-0, 40 |
|
Показники якості м'яса і сала |
|||
Колір м'яса |
0, 36 |
0, 15-0, 65 |
|
Соковитість та смак м'яса |
0, 40 |
0, 30-0, 60 |
|
Вміст у найдовшому м'язі спини: жиру вологи |
0, 71 0, 85 |
0, 50-0, 99 0, 70-0, 99 |
|
Щільність шпику |
0, 30 |
0, 20-0, 40 |
У цілому величини успадкування різних показників продуктивності можна поділити на 3 рівні: низький, середній і високий (табл. 2).
Таблиця 2. Ступінь успадкування різних видів продуктивності свиней
Показники якості та розвитку |
Ступінь успадкування (h2) |
|
Репродуктивні якості |
низький h2 = 0, 1 - 0, 2 |
|
Відгодівельні якості |
середній h2 = 0, 3 - 0, 4 |
|
Показники розвитку молодняку |
середній h2 = 0, 4 - 0, 5 |
|
Забійні та м'ясо-сальні якості |
високий h2 = 0, 5 - 0, 6 |
|
Якість м'яса і сала |
високий h2 = 0, 6 - 0, 7 |
Узагальнення даних зарубіжних і вітчизняних літературних джерел щодо коефіцієнтів успадкування свідчить, що цей показник має велику амплітуду коливання. Причиною цього є не лише різноманітність генетичної ситуації в різних стадах, а й методи визначення h2 та величина вибірок. Тому, за даними В.П.Коваленка (1994), якщо немає можливості правильно оцінити коефіцієнти успадкування (обмеженість вибірки, відсутність комп'ютерної техніки і програм до неї), то фахівцям, які розробляють програму селекції, доцільно використовувати середні параметри (табл. 13).
Табличні дані щодо величини h2 свідчать про те, що найбільші можливості генетичного поліпшення селекційними методами мають показники м'ясної продуктивності (h2 = 0, 6 - 0, 9). На відгодівельні якості суттєво впливають умови годівлі й утримання тварин. Особливо обмежені можливості селекційних методів спостерігаються за репродуктивними якостями свиноматок (h2 = 0, 1 - 0, 2).
У селекційних програмах, особливо за виведення спеціалізованих типів і ліній, велике значення має облік генетичних кореляцій між основними селекціонованими ознаками.
Вітчизняний і зарубіжний досвід показує, що селекція тварин за великою кількістю ознак, в результаті генетичних взаємозв'язків між ознаками, як правило, малоефективна. За сучасними критеріями генетики фенотипові кореляції є результатом взаємодії між генетичними кореляціями та умовами середовища. Генетичні кореляції є результатом плейотропної дії генів, тобто одні й ті ж гени зумовлюють розвиток декількох ознак одночасно або зчепленням генів. У свинарстві, як і в інших видів тварин, всі господарсько-корисні ознаки мають взаємний позитивний або негативний зв'язок.
Кореляції бувають позитивними (збільшення або зменшення однієї ознаки супроводжується такими ж змінами іншої) і негативними (збільшення однієї зменшує іншу і навпаки). Коефіцієнти кореляції до 0, 5 вважаються низькими, від 0, 5 до 0, 7 - середніми і понад 0, 7 - високими.
2. Кореляційні зв'язки між ознаками
спадковість свиня продуктивність селекція
У свинарстві проведено значну роботу щодо визначення кореляційної залежності між продуктивними ознаками. Між одними і тими ж ознаками є досить великі розбіжності, причина цього - якісні показники результатів селекції, різні вибірки поголів'я, взятого для розрахунків та ін. Але, незважаючи на це, аналіз багатьох досліджень дозволяє визначити межі кореляцій між найважливішими господарсько-корисними ознаками (табл. 3). Загальною закономірністю є те, що ознаки в межах кожної групи (відтворювальні, відгодівельні й м'ясні якості) досить добре корелюють між собою, але кореляції між ознаками різних груп набагато нижчі або зовсім відсутні.
Таблиця 3. Коефіцієнти кореляції між продуктивними ознаками у свиней (за Ю.В.Лебедєвим, М.Д.Березовським)
Кореляційні ознаки |
r |
|||
коливання |
у середньому |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
|
Кількість поросят при народженні |
Кількість поросят при відлученні Маса одного поросяти при відлученні Маса гнізда при відлученні |
від 0, 50 до 0, 80 від -0, 2 до -0, 5 від 0, 38 до 0, 72 |
0, 70 -0, 40 0, 60 |
|
Середня маса одного поросяти при народженні |
Число поросят при відлученні Маса одного поросяти при відлученні Маса гнізда при відлученні |
від 0 до 0, 40 від 0, 08 до 0, 54 від 0 до 0, 35 |
0, 20 0, 35 0, 25 |
|
Маса гнізда при відлученні |
Маса гнізда в 30 днів Кількість поросят при відлученні Маса одного поросяти при відлученні |
від 0, 50 до 0, 80 від 0, 50 до 0, 96 від 0, 20 до 0, 40 |
0, 70 0, 80 0, 35 |
|
Середньодобовий приріст при відгодівлі |
Маса одного поросяти при народженні Маса одного поросяти при відлученні Споживання корму Витрати корму на 1 кг приросту |
від 0 до 0, 30 від 0, 30 до 0, 50 від 0, 70 до 0, 90 від 0 до -0, 80 |
0, 18 0, 40 0, 80 -0, 50 |
|
Процент м'яса в туші |
Середньодобовий приріст за відгодівлі Витрати корму на 1 кг приросту Довжина туші Товщина шпику над 6-7 грудними хребцями Товщина шпику середня Площа „м'язового вічка” Маса окосту Процент м'яса в окості |
від -0, 30 до 0, 30 від -0, 15 до -0, 40 від 0, 10 до 0, 50 від -0, 40 до -0, 70 від -0, 40 до -0, 80 від 0, 30 до 0, 70 від 0 до 0, 20 від 0, 70 до 0, 90 |
0 -0, 30 0, 30 -0, 60 -0, 65 0, 50 0, 10 0, 80 |
|
Товщина шпику на живих свинях |
Товщина шпику на туші забитих свиней Процент м'яса в туші |
від 0, 70 до 0, 90 від -0, 35 до -0, 80 |
0, 80 -0, 60 |
З точки зору селекції свиней аналіз кореляції має цікаві особливості.
У багатьох випадках практикується оцінка маток за масою гнізда за відлучення. Це дозволяє мати справу з однією ознакою замість двох (кількістю поросят і їх середньою масою), що значно полегшує роботу. Однак коефіцієнти кореляції показують, що маса гнізда за відлучення в основному залежить від кількості поросят (r = 0, 80) і дуже мало від їх маси (r = 0, 35). Відбір за масою гнізда збільшуватиме кількість поросят від свиноматки, покращуватиме їх збереженість, але слабо впливатиме на масу за відлучення кожного поросяти, на швидкість його росту до відлучення. Тому маса поросяти до відлучення залишається важливим показником оцінки тварин, вона певною мірою також відображає швидкість росту тварин після відлучення (r = 0, 40).
Молочність маток тісно пов'язана з масою гнізда за відлучення (r = 0, 7). Велика маса гнізда за відлучення здебільшого характеризує і високу молочність матерів, що дає підстави не оцінювати маток за молочністю (в інструкції з бонітування показник молочності не враховується). За раннього відлучення поросят це питання ще більше спрощується, оскільки відлучене гніздо за своєю масою все більше наближається до величини молочності.
Середньодобовий приріст на відгодівлі негативно корелює з витратами корму на 1 кг приросту. В цілому свині, що швидко ростуть витрачають менше корму на одиницю приросту. Але ці кореляції відрізняються великою амплітудою коливань (від 0 до 0, 80). Це пояснюється тим, що приріст залежить як від споживання корму, так і від його засвоювання. Якщо приріст підвищується за рахунок збільшення поїдання корму, то кореляції із затратами корму на 1 кг приросту будуть низькими. Якщо ж ріст прискорюється за рахунок кращого засвоювання з'їденого корму, то кореляції стають високими. Останнє найбільш бажано, оскільки такі свині підвищують економічні показники господарства.
3. Основи оцінки, відбору та підбору в свинарстві
Прогнозування майбутньої продуктивності тварин є одним з головних питань, що визначають темпи селекційного процесу.
Існуючі методи оцінки свиней, як правило, ґрунтуються на інформації про власну продуктивність. При цьому залишаються невикористаними показники предків, потомків та бокових родичів. У даний період із великого обсягу інформації, що зосереджена в племінній документації, використовується для оцінки тварин не більше 10%. Крім того, сама система оцінки тварин не враховує принципу нелінійності зв'язку, генотипу пробанда на відповідні фенотипи предків, потомків або бокових родичів, за даними яких ведеться відбір.
Залежно від успадкування ознаки (h2) необхідно застосувати ту чи іншу тактику оцінки. В одних випадках залучення даних родоводу розширює можливість оцінки генотипу пробанда, в інших - не дає додаткової інформації.
Неправильний підхід закладено і в використанні бічних родичів за оцінки тварин. Як правило, критерієм оцінки є абсолютні відхилення груп сибсів або напівсибсів від пробанда. Така оцінка буде занадто умовною, оскільки при цьому не враховується величина успадкування ознаки, що оцінюється, і „коефіцієнту шляхів”, тобто зв'язку між спорідненими особинами і твариною, що оцінюється. На точність оцінки впливає також кількість родичів, які до цього залучені.
У свинарстві, як і в інших галузях, можуть траплятися різноманітні комбінації споріднених тварин і при цьому визначальним критерієм оцінки буде не лише їх середня величина продуктивності, а й величина „коефіцієнтів шляхів” між ними. У зв'язку з цим великого значення набуває розробка системи оптимізації методів визначення племінної цінності тварин, що враховують усі можливі критерії оцінки.
Інтенсифікація селекційного процесу вимагає науково обґрунтованих підходів за проведення племінного відбору. При цьому одним із найважливіших завдань є підвищення ступеня точності оцінки генотипу тварин. Існуючі наукові підходи до вирішення цієї проблеми можуть бути реалізовані з розвитком обчислювальної техніки. Необхідність розробки системи оптимізації методів визначення племінної цінності тварин диктується також тим великим розривом, що створився між методами оцінки тварин та теоретичними дослідженнями.
Теоретичні основи оцінки племінних якостей плідників. Ефективність відбору плідників значною мірою залежить від правильної оцінки їх племінної цінності. Оцінка племінних якостей тварин ґрунтується на законах генетики, відповідно до яких продуктивність будь-якої особини (фенотип) зумовлюється її генотипом та впливом факторів навколишнього середовища. Якщо всі генетичні фактори віднесені до впливу зовнішнього середовища, то фенотипову цінність тварин (Р) можна визначити за такою формулою:
Р = G + U,
де G - генетична цінність тварин; U - відхилення від генетичної цінності, зумовлене впливом факторів зовнішнього середовища.
Генетичну цінність тварин визначають адитивним ефектом генів (А) і відхиленням від нього, зумовленим домінуванням (D) та взаємодією генів (в основному епістаз):
G = А + D + 1
Адитивно-генетична або загальна племінна цінність тварини за однією з господарсько-корисних ознак визначається загальним ефектом усіх генів, що впливають на цю ознаку, її можна визначити на основі фенотипу самої особини, її предків або потомків.
Домінування й епістаз трапляються лише в окремих комбінаціях генів і характеризують специфічну комбінаційну племінну цінність, яку можна встановити на основі спеціальних експериментів як для окремих спаровуваних особин, так і при схрещуванні спеціалізованих ліній. Специфічна цінність виявляється при схрещуванні та гібридизації у птахівництві й свинарстві, що дає змогу вести селекцію на гетерозис.
У свою чергу фактори середовища (U) поділяють на систематичні (С), що зумовлюють однаковий вплив на тварин (наприклад, рівень годівлі у стаді), та на випадкові (G), які з однаковою ймовірністю можуть впливати на будь-яку окрему ознаку (наприклад, вік тварин): U = С + Е. Для правильної оцінки племінної цінності тварин необхідно усунути вплив як систематичних, так і випадкових факторів середовища шляхом комплектування одновікових перевірюваних тварин.
Із генетичних позицій мета оцінки та відбору плідників полягає в тому, щоб з одного боку, запобігти поширенню у популяції мутантних генів, що зумовлюють виявлення у потомків генетичних морфологічних дефектів та захворювань, а з другого - підвищити частоту генів, що контролюють формування високої продуктивності й відтворювальної здатності, пристосованості до умов експлуатації і т.п.
Щодо спадкових аномалій, то вони, як і інші якісні ознаки, успадковуються за законами Г.Менделя. Нормально розвинені плідники, які є носіями спадкових дефектів, мають гетерозиготний генотип за цією ознакою. Ефект летальних генів виявляється лише в гомозиготному стані генотипів.
Летальні гени можна виявити на основі випробування за потомством. Наприклад, для оцінки плідників на наявність у генотипі летальних генів їх спермою необхідно запліднити дочок. Якщо плідник є носієм летального гена, то у його гомозиготних потомків, одержаних від такого парування, виявляються спадкові аномалії. Однак цей метод не має практичного значення, тому що широке застосування його на практиці призвело б до великих втрат через інбредну депресію, а також негативно позначилось би на темпах селекції.
Сучасна система оцінки та відбору плідників уже в перший рік використання дозволяє встановити, чи є вони носіями летальних генів.
Відповідно до програми оцінки плідників за потомством кількість маток, яких запліднили, достатня для того, щоб виявити носіїв спадкових аномалій.
Кількісні ознаки (вихід м'яса в туші) мають безперервний характер мінливості. Оцінити племінну якість плідника за такими ознаками означає оцінити середній ефект генів, які він передає потомкам. Кожний потомок має випадкове поєднання половини батьківських і материнських генів. За цими ознаками ми не можемо одержати повних відомостей про спадкові задатки плідника.
Як уже зазначалося, племінну цінність тварин за господарсько-корисними ознаками можна визначити на основі адитивного ефекту генів і взаємодії між ними.
Оцінюють ці ефекти за даними продуктивності досить великої кількості потомків плідника. Так, адитивну племінну цінність кнура за селекційними ознаками можна оцінити за потомками, одержаними на основі парування його з випадково відібраними в стаді свиноматками. Якщо спермою кнура запліднити спеціально підібраних свиноматок, які належать до спеціальних порід чи ліній, то різниця між потомками може залежати від ступеня поєднання генотипів особин, що паруються. Особливо це важливо для селекційних програм, які передбачають одержання гетерозису. В молочному скотарстві та у вівчарстві неадитивний характер успадкування ознак виявляється рідко, а тому ці ефекти не мають великого практичного значення (М.З.Басовський, І.А.Рудик, В.П.Буркат, 1992).
Племінну цінність плідників можна оцінити на основі власних показників фенотипу предків, потомків та побічних родичів. Характеристика показника, за яким проводять оцінку племінної цінності, має бути репрезентативною, тобто слід ураховувати або всі виміри, або випадкову вибірку.
Племінну цінність тварин за селекційною ознакою можна виразити у вигляді абсолютних показників або відхиленнями від середніх даних стада (популяції). Немає сумніву в тому, що племінна цінність тварин у різних умовах середовища виявляється по-різному, а це завжди треба враховувати. Якщо усунений вплив середовища, то адитивну племінну цінність плідника за власними показниками можна визначати за такою формулою (М.З.Басовський, І.А.Рудик, 1992):
,
де Р - фенотип плідника;
- середній фенотип ровесників;
В - стандарт породи.
,
де h2 - коефіцієнт селекційної ознаки;
m - кількість вимірювань ознаки;
t - повторюваність ознаки.
Коефіцієнт успадкування означає регресію племінної цінності тварини та її генотип. Ступінь вірогідності оцінки племінної цінності за власними показниками визначають за формулою:
.
Для оцінки генотипу плідників за потомством використовують формулу:
,
де b - коефіцієнт регресії фенотипу потомка на генотип плідника;
Р - середня продуктивність потомків;
- середня продуктивність ровесників потомків.
Література
1.Басовський М.З., Буркат В.Н., Коваленко В.П. Великомасштабна селекція в тваринництві. - К.: Асоціація “Україна”, 1996.
2.Буркат В.П. Теорія, методологія і практика селекції. - К.: БМТ, 1999. - 376 с.
3.Васильев Н.А., Целютин В.Н. Овцеводство и технология производства шерсти и баранины. - М.: Агропромиздат, 1990.
4.Вівчарство України / за ред. В.П.Бурката. - К.: Аграрна наука, 2006. - 614 с.
5.Генетика і селекція в Україні на межі тисячоліть: У 4 т. / Редкол.: В.В.Моргун та ін. - К.: Логос, 2001. - Т.4. - 675 с.
6.Генетические основы селекции животных / В.Л.Петухов, Л.К.Эрнст, И.И.Гудилин и др. Под ред. В.Л.Петухова, И.И.Гудилина. - М.: Агропромиздат, 1989. - 448 с.
7.Генофонд свійських тварин України: Навчальний посібник / Д.І.Барановський, В.І.Герасимов, В.М.Нагаєвич, А.М.Хохлов та ін. За ред. Д.І.Барановського та В.І.Герасимова. - Харків: Еспада, 2005. - 400 с.
8.Гопка Б.М., Хоменко М.П., Павленко П.М. Конярство: Підручник. - К.: Вища освіта, 2004 - 320 с.
9.Джапаридзе Т.И. Овцеводство. - М.: Колос, 1983.
10.Довідник з виробництва свинини / В.І.Герасимов, В.Ф.Коваленко, В.М.Нагаєвич, Г.С.Походня та ін. За ред. В.П.Рибалка, В.І.Герасимова, М.В.Чорного. - Харків: Еспада, 2001. - 336 с.
11.Єсаулов І.А., Литовченко Г.Р. Вівчарство. - К.: Агропроміздат, 1963.
12.Засуха Т.В. та ін. Розведення сільськогосподарських тварин з основами спеціальної зоотехнії. - К.: Аграрна наука, 1999. - 512 с.
13.Зубець М.В. Перетворення генофонду порід. - К.: Урожай, 1990.
14.Зубець М.В. Племінні ресурси України. - К.: 1998.
15.Зубець М.В., Буркат В.П., Єфіменко М.Я., Полупан Ю.П. Генетика і селекція у скотарстві // Генетика і селекція в Україні на межі тисячоліть: У 4 т. / Редкол.: В.В.Моргун та ін. - К.: Логос, 2001. - Т.4. - С.181-198.
16.Зубець М.В., Буркат В.П., Рубан Ю.Д. Розвиток вчення про генетику, селекцію і біотехнологію у тваринництві // Генетика і селекція в Україні на межі тисячоліть: У 4 т. / Редкол.: В.В.Моргун та ін. - К.: Логос, 2001. - Т 4. - С.13-30.
17.Інструкція з бонітування великої рогатої худоби м'ясних порід. Інструкція з ведення племінного обліку у м'ясному скотарстві. - К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2003.
18.Інструкція з бонітування каракульських і сокільських овець з основами племінної роботи. - К.: Урожай, 1993.
19.Інструкція з бонітування овець. Інструкція з ведення племінного обліку у вівчарстві та козівництві. - К.: ПП “Бланк-Сервіс”, 2003.
20.Інструкція з бонітування племінних коней. - К.: Мін. АПК України, - 2003.
21.Інструкція з бонітування свиней. Інструкція з ведення племінного обліку у свинарстві. - К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2003.
22.Інструкція з бонітування тонкорунних і напівтонкорунних овець з основами племінної роботи. - К.: Урожай, 1993.
23.Інформаційні системи селекції тварин. - К.: Урожай, 1989.
24.Коновалов В.С., Коваленко В.П. Генетика сільськогосподарських тварин. - К.: Урожай, 1996.
25.Кравченко Н.А. Разведение сельскохозяйственых животных. Изд. 2-е перераб. и доп. - М.: Колос, 1973. - 438 с.
26.Кравченко Н.В. Племенное дело в животноводстве. - М.: Агропромиздат, 1987.
27.Красота В.Ф., Лобанов В.Т., Джапаридзе Т.Г. Разведение сельскохозяйственных животных. - М.: Агропромиздат, 1990. - 463 с.
28.Крятов О.В. Царенко О.М., Ладика В.І., Крятова Р.Є. Вступ до зооінженерії. - Суми: Видавництво „Слобожанщина”, 2002. - 228 с.
29.Ливанов М. О земледелии, скотоводстве и птицеводстве. - Николаев: Типогр. Черноморского штурманского училища, 1999. - 203 с.
30.Любецький М.Д., Попов О.Я. Розведення сільськогосподарських тварин. - К.: Вища школа, 1973. - 304 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Аналіз ефективності схрещування сучасних генотипів свиней зарубіжної та вітчизняної селекції, для підвищення м’ясної продуктивності молодняку. Аналіз енергії росту, основних відгодівельних, забійних і м’ясних якостей чистопородних та помісних тварин.
статья [25,4 K], добавлен 27.08.2017Генетичний потенціал та складові частини продуктивності картоплі. Біологічний взаємозв’язок ознак картоплі і його вплив на добір. Характеристика різних методів, головні напрямки і завдання селекції картоплі. Внутрішньовидова гібридизації даної рослини.
реферат [38,3 K], добавлен 18.11.2010Породи і типи у свинарстві, нові підходи до годівлі в домашніх умовах. Розрахунок річної потреби в кормах для молодняку корів і свиней. Визначення потреби в земельній площі для виробництва кормів. Складання комбікормів і раціонів для різних видів тварин.
курсовая работа [449,9 K], добавлен 07.12.2011Симптоми мікотоксикозу. Характеристика мікотоксикозів свиней, які викликаються грибами видів Fusarium, Aspergillus, Penicillium. Загальні принципи діагностики, лікування і профілактики. Біохімічні зміни в сироватці крові свиней при фузаріотоксикозі.
курсовая работа [72,8 K], добавлен 23.05.2016Сущность аскаридоза свиней, его этиология, патогенез, клинические признаки, патологические изменения, диагностика, профилактика и методика лечения. Общая характеристика дегельминтизации свиней. Анализ особенностей иммунизации свиней антигеном из аскарид.
реферат [48,7 K], добавлен 24.12.2010Биологические особенности свиней. Кормление и содержание свиноматок разного физиологического состояния, хряков-производителей, ремонтного молодняка, взрослых выбракованных свиней. Рационы и техника кормления. План случек, опоросов и реализации свиней.
курсовая работа [31,0 K], добавлен 21.05.2014Изучение особенностей роста и развития свиней. Современные методы их кормления. Состав полноценного протеинового питания. Использование хлореллы в кормлении свиней. Обобщение основных видов и преимуществ минеральных кормов. Корма, вредные для свиней.
курсовая работа [118,1 K], добавлен 23.11.2012Рассмотрение биологических особенностей свиней. Изучение качественных показателей свиного мяса. Оценка общего вида животного, пропорциональности его телосложения, развития костяка и мускулатуры. История выведения туклинской породы свиней П. Кудрявцевым.
реферат [621,1 K], добавлен 21.01.2012Преимущество селекции и скрещивания для улучшения мясных качеств свиней. Морфологический состав туш. Мясная продуктивность помесных свиней, полученных на основе скрещивания пород СМ–1 и Ландрас. Мясные, откормочные и убойные качества чистопородных свиней.
курсовая работа [43,6 K], добавлен 25.01.2015Историческая справка, распространение, степень опасности гриппа свиней. Клиническое проявление болезни. Патологоанатомические признаки гриппа свиней. Особенности дифференциальной диагностики болезни. Основа профилактики, средства лечения гриппа свиней.
реферат [18,7 K], добавлен 24.09.2009Загальна характеристика та принципи розробки рецептів кормових добавок, особливості їх використання в годівлі свиней. Оцінка впливу згодовування білково-вітамінної мінеральної добавки Інтер Мікс ПВ на ріст відлучених поросят, їх наступну продуктивність.
дипломная работа [90,4 K], добавлен 24.02.2012Епізоотологія глистних інвазій свиней, їх вплив на організм господаря. Біологія деяких збудників гельмінтозів свиней, їх діагностування та лікування. Ефективність препарату інтермектин при асоціативних нематодозах свиней, мутагенний вплив на організм.
дипломная работа [101,1 K], добавлен 25.10.2009Характеристика технологий выращивания, кормления и систем содержания свиней. Анализ преимуществ и недостатков новой технологии содержания откормочных свиней, влияния условий выращивания, уровня механизации на эффективность откорма молодняка свиней.
дипломная работа [73,3 K], добавлен 22.04.2011Характеристика микроклимата помещений для содержания свиней. Клинические проявления инфекционных и незаразных болезней свиней и поросят, оказание помощи и профилактика. План мероприятий по профилактике и ликвидации болезней свиней на разных участках.
курсовая работа [103,8 K], добавлен 29.03.2014Разработка плана воспроизводства свиней, помесного оборота стада, плана постановки и снятия свиней с откорма. Система содержания свиней. Рационы кормления свиней различных групп и расчет потребности в кормах для комплекса. Племенная работа на малой ферме.
курсовая работа [60,7 K], добавлен 17.11.2011Клиническая характеристика свиного стоматита, авитаминоза, солевого отравления, закупорки пищевода и заболевания легких как незаразных болезней свиней. Организация планирования и проведения ветеринарных мероприятий при незаразных заболеваниях свиней.
курсовая работа [38,5 K], добавлен 10.06.2014Данные по откормочным качествам свиней. Результативность скрещивания свиней. Продуктивность молодняка крупной белой породы и помесей с породой дюрок. Эффективность промышленного и возвратного скрещиваний. Откормочные качества свиней разных генотипов.
курсовая работа [46,9 K], добавлен 19.05.2010Особенности межпородного скрещивания свиней, оценка продуктивности свиней. Характеристика некоторых пород свиней, разводимых в РБ. Краткая характеристика селекционно-гибиридного центра. Оценка мясных и откормочных качеств. Анализ корреляционной связи.
контрольная работа [55,7 K], добавлен 13.08.2010Основные зерновые корма и продукты их переработки в кормлении свиней. Особенности пищеварения и обмена веществ у свиней. Значение различных питательных веществ и последствия неполноценного их кормления. Нормы кормления и основные рационы для свиней.
курсовая работа [40,0 K], добавлен 20.11.2009Современное свиноводство. Оценка продуктивности и качества мяса свиней. Улучшение продуктивности помесного молодняка. Откормочные качества свиней. Показатели скороспелости. Среднесуточный прирост. Расход корма на продукцию. Мясные качества свиней.
курсовая работа [2,4 M], добавлен 05.02.2009