Аналіз та картографічне моделювання структури земельного фонду Горохівського району Волинської області

Yu. Biletskyi, О. Rudyk, V Hashynska ANALYSIS AND CARTOGRAPHIC MODELING OF THE STRUCTURE OF THE LAND FUND IN HOROKHIV DISTRICT OF VOLYN REGION

The article deals with the results of the investigation of the land fund structure and features of land use in the Horokhiv district of the Volyn region in the conext of its administrative units.

Keywords: GIS modeling, plowing coefficient, landscape and ecological area optimization, amount of forests, agriculturally used areas and semi-natural areas, the level of agricultural development, farmland plowing, structure of the land fund

И.П. Ковальчук, Т.С. Павловская,

Отражены результаты исследования структуры земельного фонда и особенностей землепользования в Гороховском районе Волынской области в разрезе его административных единиц.

Ключевые слова: геоинформационное моделирование, коэффициент распаханности, ландшафтно-экологическая оптимизация территории, лесистость, природные и полуестественные угодья, уровень сельскохозяйственного освоения, распашка сельскохозяйственных угодий, структура земельного фонда

Актуальність

У сучасному світі посилюється дисбаланс між прагненням до економічного зростання, з одного боку, та збереженням природного середовища як базису й неодмінної умови екологічно безпечного існування людства, з іншого. У зв'язку з цим, останнім часом дедалі більшої актуальності набуває проблема екологізації життєдіяльності людини, зокрема у сфері землекористування [1; 2].

Як відомо, особливо значний вплив на природні ландшафти має їх аграрне освоєння, оскільки при цьому відбувається залучення значних площ природних екосистем у господарське використання. Крім того, недосконалість сільськогосподарської практики та управління земельними ресурсами, а також неузгодженість агровиробничих дій із сучасними змінами клімату і трансформаціями інших природних компонентів довкілля загострюють проблеми використання земельних ресурсів.

Землеробське освоєння є одним із найвагоміших чинників перетворення ландшафтів Волинської області, особливо її лісостепової частини. Відносно висока продуктивність ґрунтового покриву цієї території при порівняно невеликому потенціалі мінеральних, лісових та інших ресурсів зумовила масштабне сільськогосподарське освоєння земель краю. Не є винятком у цьому відношенні і Горохівський район, якість земель якого сприяла їх активному й довготривалому аграрному використанню.

Аналіз останніх досліджень та публікацій.

На сьогодні існує багато наукових праць вітчизняних і зарубіжних вчених, присвячених проблемам забезпечення раціонального використання земельного фонду. Питання оптимізації структури землекористування в Україні, у тому числі еколого-економічні аспекти формування збалансованих систем сільськогосподарського землекористування, розглядали у своїх працях Д.І. Бабміндра, М.О. Багорка, О.Ф. Балацький, І.К. Бистряков, П.П. Борщевський, В.М. Будзяк, С.Ю. Булигін, С.В. Березюк, Р.І. Беспалько, М.С. Білан, Ю.Д. Білик, С.М. Волков, В.В. Горлачук, В.І. Горщар, Р.С. Грабовський, Г.І. Грещук, М.Р. Грицина, О.В. Гуторов, Г.Д. Гуцуляк, С. Даниленко, Б.М. Данилишин, Є. Данкевич, Д.С. Добряк, С.І. Дорогунцов, Й.М. Дорош, О.П. Канаш, O.І. Ковалів, І.П. Ковальчук, О.В. Конопльов, В.М. Кривов, П.Ф. Кулинич, С. Лисецький, Ю.В. Лобунько, В.А. Мазур, М.С. Маланчук, Ю.П. Манько, Л.О. Мармуль, А.Г. Мартин, В.В. Медведев, Т.Б. Нагірняк, Л.Я. Новаковський, С.П. Паламарчук, Р.М. Панас, З.Е. Паньків, О.Л. Попова, І.Д. Примак, Н.М. Рідей, Ф.С. Сайко, І.О. Сидоренко, В.П. Ситник, А.Я. Сохнич, Р.М. Ступень, О.Г. Тараріко, В.М. Трегобчук, А.М. Третяк, Н.А. Третяк, P.А. Третяк, М.М. Федоров, М.А. Хвесик, О.В. Ходаківська, С.Ю. Хрищук П. Цемко, Л.О. Шашула, О.І. Шкуратов та інші вчені [1-8].

Стан земельних ресурсів та особливості землекористування у Волинській області досліджували Ю.М. Андрейчук, В.У. Волошин, О.Л. Димшиць, Б.С. Жданюк, Ф.В. Зузук, З.К. Карпюк, Р Є. Качаровський, І. П. Ковальчук, Л.К. Колошко, Т.О. Князькова, Н.М. Ліщук, Я.О. Мольчак, Т.С. Павловська, Р.М. Панас, С.В. Полянський, А.Г. Потапова, О.В. Рудик, Ю.С. Щурко та ін. [4-6]. Однак проблеми екологізації сільськогосподарського землекористування потребують подальших досліджень.

Мета дослідження - аналіз сучасної структури землекористування Горохівського району Волинської області. Для досягнення мети вирішувалися такі завдання: 1) аналіз історії досліджень екологічних проблем землекористування, у тому числі й сільськогосподарського, в Україні та у Волинській області; 2) аналіз фізико-географічних умов Горохівського району як чинника формування сучасної структури його земельного фонду; 3) з'ясування параметрів структури земельного фонду досліджуваного адміністративного району; 4) визначення рівня його сільськогосподарського освоєння, коефіцієнтів розораності території, розораності сільськогосподарських угідь, частки лісовкритих площ, співвідношення природних і господарських угідь; 5) картографічне моделювання стану земельних ресурсів досліджуваної території.

Матеріали і методи дослідження.

Використано літературні та інтернет-джерела, форму 6-зем Головного управління Держгеокадастру у Волинській облЕЮті(даи станом на 01.01.2016 р.). Застосовано такі методи досліджень, якпорівняльно-географі4- ний, математичний, геоінформаційного моделпвендя(з використанням МарІпЛо Professional 8.0 SCP).

У структурі земельного фонду Горохівського району станом на 01.01.2016 р. переважають сільськогосподарські землі - 79%. Ліси та інші лісовкриті площі охоплюють 10,5% від усієї території краю, приблизно по 4% припадає на забудовані землі й відкриті заболочені землі, 1,8% становлять землі під поверхневими водами, а найменший відсоток (0,3%) займають відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (рис. 1).

Лісистість більшості адміністративних одиниць Горохівського району не перевищує 10%. Найбільшою вона є в південній частині району, досягаючи максимальних значень у Пісківській сільській раді - 41% (рис. 2).

Третю позицію у структурі землекористування Горохівського району займають відкриті заболочені землі. Найбільші площі боліт у Бранівській, Бужанівській, Журавниківській, Мервинській, Перемильській, Цегівській сільських радах. У Жабченській сільській раді, смт Сенкевичівка та м. Берестечко болота відсутні.

Найвища забудованість характерна для Бужанівської та Цегівської сільських рад і м. Горохів. Найменші площі забудованих земель притаманні Бережанській, Мирківській та Михлинській сільським радам.

Найбільша площа водного дзеркала у Перемильській та Холонівській сільських радах, а в Пустомитівській сільській раді, смт Сенкевичівка та м. Горохів поверхневі води відсутні.

Найменшу частку у структурі земельного фонду досліджуваної території займають відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом. Найбільші площі цієї категорії земель у Бранівській та Цегівській сільських радах, оскільки тут значні ареали займають виходи цегельно-черепичної сировини; у м. Берестечко, Скірченській, Пірванченській, Михлинській, Лемешівській, Галичанській та Бережанській ці землі відсутні.

Природну мозаїку ландшафтів Грохівського району найбільше порушує сільськогосподарське землекористування. Частка сільськогосподарських угідь у структурі земельного фонду досліджуваної території становить 77%. Найвищим цей показник є в сільських радах північної частини району (рис. 3).

Коефіцієнт розораності Горохівського району становить 67,11%, що характеризує ситуацію як екологічно несприятливу (розораність земель на рівні 60-80% вважається несприятливою, 25-60% - умовно сприятливою і менше, ніж 25% - сприятливою [3]). Найвища частка ріллі (понад 80%) у структурі земельного фонду притаманна Бережанській, Ватинській, Губинській Першій, Жабченській, Лемешівській, Мирненській, Пустомитівській, Скірченській сільським радам. Найменш розораними є території м. Горо- хів (майже 20%), м. Берестечка, смт Мар'янівки (близько 30%) та Бужанівської сільради (майже 39%) (рис. 4).

Щодо розораності сільськогосподарських угідь, то в Горохівському районі цей показник сягає 87%. Найбільша частка орних земель (понад 90%) у структурі цих угідь характерна для Бережанської, Ватинської, Вільхівської, Губинської Першої, Жабчен- ської, Жураниківської, Лемешівської, Мирківської, Мирненської, Перемильської, Печихвостівської, Пісківської, Рачинської, Скірченської, Скобелківської, Терешківцівської, Угринівської, Цегівської сільських рад (рис. 5). У складі сільськогосподарських угідь м. Горохів та смт Мар'янівки, крім орних земель, нема інших категорій угідь (пасовищ, сіножатей, багаторічних насаджень). Найменш розораними є сільськогосподарські угіддя Холонівської та Скриговської сільських рад, що зумовлено наявністю тут значних площ сіножатей і пасовищ на заболочених заплавах річок Судилівки та Липи, що є притоками р. Стир.

Підберезівська Лемеилвська

Бужанівська

Пісювська

Львівська область

Частка с/г угідь у структурі земельного фонду, %

Рис. 3. Сільськогосподарська освоєність Горохівського району станом на 01.01.2016 р.

Як відомо, екологічна безконфліктність, високопродуктивність, естетична привабливість території досяжні за умови наявності на ній природних і напівприродних угідь, причому їх частка оптимально має становити 60%, а 35-40% - гранично допустима величина [8]. Горохівський район має малу частку природних і напівприродних територій - 24%. З-поміж усіх адміністративних одиниць досліджуваного району найвищою вона є в Скриговській (53%), Пісківській (48%), Бужанівській (44%) Га- личанській (42%), Лобачівській (41%) сільських радах, а найменшою - в смт Сенкевичівка (1%), смт Мар'янівка (6%), Бережанській (6%), Мирнен- ській (7%), Лемешівській (8%), Ва- тинській (9%), Губинській Першій (9%) сільських радах (рис. 6). земельний екологічний адміністративний

Висновки і перспективи

Горохівський район характеризується вкрай несприятливою структурою земельних угідь, про що свідчить мала частка природних і напівприрод- них територій (24%, а в багатьох адміністративних утвореннях району не вище, ніж 10%), високий коефіцієнт розораності території (67,11% у цілому для району, а у восьми сільрадах - понад 80%) та розораність сільськогосподарських угідь (87% для району, а для половини адміністративних утворень району - понад 90%). Ситуація з високим ступенем сільськогосподарського освоєння території (77%) зумовлена наявністю тут родючих земель, давністю заселення й тривалим домінуванням традицій землеробства. Для детальнішої екологічної діагностики території Горохівського району необхідним є оцінювання екологічних коефіцієнтів збалансованості його територіальної структури з використанням даних ДЗЗ та лабораторних досліджень. Проте й отримана інформація може бути корисною при розробці заходів з оптимізації ландшафтно-екологічної структури земельного фонду об'єднаних територіальних громад, які створюються в межах нового адміністративно-територіального устрою, відтворення потенціалу родючості ґрунтів, збереження біотичного та ландшафтного різноманіття краю.

Список використаних джерел