Ефективність застосування регуляторів росту при вирощуванні огірка

Размещено на http://www.allbest.ru/

Уманський національний університет садівництва

Ефективність застосування регуляторів росту при вирощуванні огірка

Заболотний Олександр Іванович

Заболотна Альона Вадимівна

кандидати сільськогосподарських наук

Постановка проблеми. Важливим завданням агропромислового комплексу є забезпечення потреб населення в продуктах харчування, а переробної промисловості ? в сировині. Завданням галузі овочівництва є збільшення об'єму виробництва овочів, розширення овочевого асортименту, покращення якості продукції та подолання сезонності у надходженні свіжої овочевої продукції [1].

У світовому аграрному виробництві за останні роки зростає тенденція до підвищення виробництва овочів як основних постачальників вітамінів, мікроелементів, ферментів та інших цінних поживних речовин, які набувають все більшого значення у харчуванні людей. Нині їх світове виробництво збільшилось у 1,5-2,5 рази. Серед асортименту овочів, які вирощуються в нашій країні особливе місце займає огірок, площа під яким щорічно складає більш як 12% посівних площ овочів. Широке розповсюдження цієї овочевої культури пояснюється традиційними особливостями харчування громадян, лікувальними властивостями, високими якостями плодів, а тому потребує систематичних досліджень продуктивності та біохімічних показників [2].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Нині виробництво огірків, однієї з основних овочевих культур, зросло на 89%. Але забезпечення населення України огірками і продуктами їх переробки в даний час не відповідає науково обґрунтованим нормам. Їх середньорічне виробництво на душу населення складає лише 9,7 кг, що становить 65-80% від рекомендованої норми. Тому нарощування виробництва огірків є пріоритетним завданням овочівників України. Вирішення цієї проблеми передбачається без збільшення посівних площ і додаткових затрат. Все це вимагає застосування нових, більш сучасних і досконалих ресурсозберігаючих технологій вирощування огірків [3]. Перспективним методом поліпшення посівної якості насіння сільськогосподарських культур і управління процесом продуктивності є його передпосівна обробка регуляторами росту та обприскування ними у розсадний період з метою отримання розсади високої якості, прискорення росту, розвитку і дозрівання плодів, збільшення їх урожаю [4].

Доведено, що завдяки високій біологічній активності регуляторів росту у рослин активізуються основні життєві процеси. У результаті цього прискорюється наростання вегетативної маси і кореневої системи, а тому більш активно використовуються поживні речовини, зростають захисні властивості рослин [5].

Застосування регуляторів росту дає результати, які не можуть бути досягнуті іншими агрозаходами. Вони спроможні не лише підвищувати врожайність, покращувати якість вирощеної продукції, а й збільшувати стійкість рослин до захворювань та стресових факторів, зменшувати норми використання пестицидів. Застосування регуляторів росту та інших хімічних і фізичних факторів при передпосівній підготовці насіння огірків, призводить до збільшення врожаю до 300 ц/га і більше. Поліпшуються якісні показники плодів при зборі, а також під час переробки і консервування [6].

Передпосівне замочування або інкрустація насіння Івіном, Емістимом С або Біоланом сприяє підвищенню енергії проростання і схожості насіння. Багаторічна дослідно-виробнича перевірка регуляторів росту рослин в наукових установах в Україні та інших країнах на багатьох сортах огірків показала прибавку врожаю у відкритому ґрунті на 12-71 ц/га (15-62%). У закритому ґрунті препарати дають позитивний ефект, прибавка врожаю рослин огірка становить 1,4-5,1 кг/м², при цьому вихід ранньої продукції збільшується на 15-30% [7].

Виділення частин загальної проблеми. Важливим було дослідити, як застосування регуляторів росту впливає на формування показників, від яких врожайність огірка знаходиться в без посередній залежності, а саме: на біометричні показники та фотосинтетичний потенціал культури.

Постановка завдання. У зв'язку з наведеним ми вивчали, який з досліджуваних регуляторів росту виявиться найбільш ефективним у плані збільшення параметрів стебла та листків огірка, у найбільшій мірі сприятиме зростанню фотосинтетичного потенціалу культури.

Методика досліджень. Досліди виконували в умовах ННВВ Уманського національного університету садівництва на гібриді огірка Афіна F₁ впродовж 2011-2013 рр. Насіння огірка перед сівбою замочували в розчинах препаратів протягом 18?20 годин: при застосуванні Івіну на 2 л води використовували 20 мг препарату; при використанні Емістиму С і Біолану 1 мл препарату додавали до 2 л води. Повторність досліду - триразова. Ґрунт - чорнозем опідзолений важкосуглинковий, вміст гумусу в орному шарі 3,2-3,3%.

Висоту головного стебла визначали за допомогою мірної лінійки. Товщину стебла біля кореневої шийки вимірювали з допомогою штангенциркуля. Площу поверхні листків визначали за методикою В.І. Камчатного [8]. Фотосинтетичний потенціал посівів огірка - за методикою А.О. Ничипоровича [9]. Кількість листків на рослині визначали шляхом обрахунку. Вимірюванню і спостереженню підлягало по 10 контрольних рослин у трьох повтореннях кожного із варіантів досліду.

Виклад основного матеріалу. Визначення біометричних показників рослин огірка у фазі цвітіння показало, що вони змінювалися при застосуванні регуляторів росту у бік збільшення порівняно з контролем І.

Так, у 2011 році довжина головного стебла при застосуванні Івіну перевищувала контроль на 2,6 см, тоді як за використання Емістиму С - на 5,0 см (достовірно при НІР₀₅ 3,6 см). Найдовше стебло у огірка, згідно результатів досліджень, формувалося при застосуванні Біолану - на 6,7 см більше за контроль. Одночасно з збільшенням довжини головного стебла відбувалося і його потовщення - на 0,04; 0,09 і 0,11 см відповідно до варіантів досліду, що достовірно при НІР₀₅ 0,1 см (табл. 1).

Таблиця 1. Біометричні показники рослин огірка гібриду Афіна F₁ у фазі цвітіння залежно від застосування регуляторів росту, 2011 р.

Кількість листків на рослині при використанні регуляторів росту рослин також мала тенденцію до збільшення. Очевидно, кількість листків проти контрольного варіанту зростала у зв'язку з певним прискоренням фенологічних фаз росту і розвитку рослин огірка. Так, при використанні Івіну кількість листків на рослині зросла проти контролю на 0,6 шт, за дії Емістиму С - на 1,4 шт та у разі застосування Біолану - на 2,1 шт, що достовірно при НІР₀₅ 1,1 шт.

Відомо, що для оптимального проходження фотосинтезу посів повинен мати необхідну площу листкової поверхні. Однак слід розуміти, що надлишкова листкова поверхня не сприятиме високій врожайності культури, оскільки частина листків буде затінена верхніми ярусами. Ця затінена частина не лише не дасть продуктивної віддачі, а є небажаною, оскільки на її формування використовується багато поживних речовин. Визначення листкової поверхні рослин огірка показало, що застосування регуляторів росту сприяло наростанню листкової поверхні у межах, властивих даному гібриду. Тобто приріст площі листя за дії РРР повністю використовувався рослиною для нагромадження пластичних речовин і формування врожаю.

Зокрема, при дії Івіну приріс листкової поверхні проти контролю становив 70 см², при застосуванні Емістиму С - 120 см², а найвищий приріст фотосинтетичної поверхні було отримано у разі використання Біолану - на 160 см² більше за контроль, що достовірно при НІР₀₅ 100 см².

При дослідженні біометричних показників рослин огірка гібриду Афіна F₁ у фазі масового плодоношення нами встановлено, що на різних варіантах досліду вони були різними, що залежало від препарату, яким оброблялося насіння перед посівом (табл. 2).

Таблиця 2. Біометричні показники рослин огірка гібриду Афіна F₁ у фазі масового плодоношення залежно від застосування регуляторів росту, 2011 р.

Так, у 2011 році довжина головного стебла огірка при застосуванні Івіну збільшилася проти контролю на 6,8 см (на 4%). Більш активно вплинуло на ріст стебла огірка у довжину дія Емістиму С та Біолану. У цих варіантах досліду довжина головного стебла перевищувала контроль відповідно на 12,7 та 19,5 см (відповідно на 8 і 13%) при НІР₀₅ 10,1 см. Поряд із збільшенням довжини стебел рослин огірка нами було відмічено і їх потовщення. Так, зокрема, при дії Івіну товщина стебла зросла проти контролю на 0,03 см (на 3%), при застосуванні Емістиму С - на 0,16 см (на 5%), а найтовщі стебла були при дії Біолану - на 0,19 см (8%) більше за контроль при НІР₀₅ 0,13 см.

Одночасно з наведеними показниками спостерігалося певне збільшення кількості листків на одній рослині, що, можливо, пов'язано із пришвидшеним настанням фенологічних фаз росту і розвитку у порівнянні з контролем. Так, у варіанті досліду із застосуванням Івіну кількість листків на одній рослині перевищувала контроль на 1,5 шт, за внесення Емістиму С - на 2,2 шт та при застосуванні Біолану - на 3,3 шт, при НІР₀₅ 2,2 шт, що у відсотках перевищувало контроль відповідно на 6, 8 і 13%. Поряд із збільшенням кількості листків на одній рослині закономірно відбувалося і наростання площі листкової поверхні однієї рослини - на 6, 11 і 17% більше за контроль відповідно до досліджуваних препаратів.

Визначення біометричних показників рослин огірка у 2012 році виявило, що їх абсолютні значення дещо зменшилися у порівнянні з 2011 роком. Очевидно, це сталося внаслідок вищої середньодобової температури повітря і меншої його вологості у 2012 році. Проте залежність зміни біометричних показників від застосування препаратів залишалася такою ж.

Так, зокрема, у фазі цвітіння довжина головного стебла при дії Івіну, Емістиму С і Біолану зросла проти контролю відповідно на 1,7; 3,6 і 6,1 см, а його товщина збільшилася відповідно на 0,02; 0,06 і 0,12 см, що достовірно відповідно при НІР₀₅ 3,2 та 0,05 см (табл. 3).

Таблиця 3. Біометричні показники рослин огірка гібриду Афіна F₁ у фазі цвітіння залежно від застосування регуляторів росту, 2012 р.

Кількість та площа листків на рослині, як і у 2011 році, також мала тенденцію до зростання. Кількість листків збільшилася при дії Івіну, Емістиму С і Біолану відповідно на 0,7; 1,3 і 1,9 шт (при НІР₀₅ 1,3 шт), тоді як їх площа - на 50, 120 і 165 см² (при НІР₀₅ 87 см²).

Довжина головного стебла у фазі масового плодоношення за 2012 рік перевищувала контроль при застосуванні Івіну на 4,6 см (на 3%), а при дії Емістиму С - на 10,5 см (на 7%) (табл. 4). Як і у 2011 році, найдовше головне стебло формувалося у разі застосування Біолану - на 16,3 см (11%) більше за контроль, що достовірно при НІР₀₅ 10,1 см. Товщина стебла огірків при застосуванні Івіну, Емістиму С і Біолану зросла проти контролю І відповідно на 0,04; 0,10 і 0,14 см (на 4, 10 і 13%) при при НІР₀₅ 0,06 см.

Таблиця 4. Біометричні показники рослин огірка гібриду Афіна F₁ у фазі масового плодоношення від застосування регуляторів росту, 2012 р.

Кількість листків на одній рослині зростала відповідно до досліджуваних препаратів на 5, 9 і 12%. Їх площа перевищувала контроль при дії Івіну на 6%, у разі застосування Емістиму С на 11% та у варіанті досліду з Біоланом - на 17%.

Облік біометричних показників рослин огірка у 2013 році показав, що їх абсолютні значення зросли у порівнянні з 2012 роком, однак були дещо нижчими проти 2011 року. Це пояснюється тим, що погодні умови у період вегетації культури у 2013 році були більш сприятливими у порівнянні з 2012 роком, однак менш сприятливими проти 2011 року. Проте залежність приросту досліджуваних біометричних показників при застосуванні регуляторів росту рослин залишалася такою ж, як і у попередні роки досліджень.

Так, зокрема, у фазі цвітіння довжина головного стебла при дії Івіну, Емістиму С і Біолану зросла проти контролю відповідно на 2,6; 5,0 і 6,7 см, а його товщина збільшилася відповідно на 0,03; 0,09 і 0,11 см, що достовірно при НІР₀₅ відповідно 4,7 та 0,09 см (табл. 5).

Таблиця 5. Біометричні показники рослин огірка гібриду Афіна F₁ у фазі цвітіння залежно від застосування регуляторів росту, 2013 р.

Кількість та площа листків на рослині, як і у попередні роки досліджень, також носила тенденцію до зростання. Кількість листків збільшилася при дії Івіну, Емістиму С і Біолану відповідно на 0,7; 1,3 і 2,0 шт, тоді як їх площа - відповідно на 60, 120 і 155 см², що є достовірним при НІР₀₅ відповідно 1,1 шт та 104 см².

У 2013 році довжина головного стебла у фазі масового плодоношення при застосуванні Івіну перевищувала контроль на 7,1 см (на 5%), а при дії Емістиму С - на 12,0 см (на 8%). Найдовше головне стебло формувалося у разі застосування Біолану - на 18,2 см (12%) більше за контроль (НІР₀₅ 12,0 см). Товщина стебла огірків при застосуванні Івіну, Емістиму С і Біолану зросла проти контролю І відповідно на 0,04; 0,16 і 0,20 см (на 4, 15 і 18%) при НІР₀₅ 0,13 см. Кількість листків на одній рослин зростала відповідно до досліджуваних препаратів на 6, 9 і 13%. Їх площа перевищувала контроль при дії Івіну на 7%, при обробці насіння Емістимом С на - 11% та у варіанті досліду з Біоланом - на 17% (табл. 6).

Таблиця 6. Біометричні показники рослин огірка гібриду Афіна F₁ у фазі масового плодоношення від застосування регуляторів росту, 2013 р.

Також встановлено, що фотосинтетичний потенціал посівів огірка при застосуванні регуляторів росту рослин зростав (табл. 7).

Таблиця 7. Фотосинтетичний потенціал посівів огірка гібриду Афіна F₁ залежно від застосування регуляторів росту рослин, млн. м² діб/га

Так, зокрема, у 2011 році у фазі цвітіння при застосуванні Івіну, Емістиму С і Біолану ФПП перевищував контрольний варіант відповідно на 0,002; 0,004 і 0,005 млн. м² діб/га, тоді як у фазі масового плодоношення - відповідно на 0,027; 0,049 і 0,076 млн. м² діб/га.

Визначення показника ФПП у 2012 році показало, що його зміни були аналогічними 2011 року і залежали від формування листкової поверхні на рослині від застосування РРР. Так, у фазі цвітіння показник фотосинтетичного потенціалу посівів при дії Івіну був на рівні контролю, при застосуванні Емістиму С перевищував контроль І на 0,005 млн. м² діб/га, а при дії Біолану - на 0,007 млн. м² діб/га. У фазі масового плодоношення показник ФПП перевищував контроль у варіантах із застосуванням Івіну, Емістиму С і Біолану відповідно на 0,019; 0,050 і 0,077 млн. м² діб/га.

Дослідження показника ФПП огірка у 2013 році показало, що він, як і у попередні роки досліджень, змінювався у відповідності до обробки насіння культури перед посівом тим чи іншим регулятором росту рослин. Абсолютні значення показника ФПП, як і решта біометричних показників, перевищували 2012 рік, однак дещо поступалися 2011 року, що пов'язано з деякими відмінностями вегетаційного періоду у роки досліджень. Так, зокрема, у фазі цвітіння при обробці насіння огірка розчином Івіну показник ФПП зріс проти контролю на 0,003 млн. м² діб/га, у разі використання Емістиму С - на 0,005 млн. м² діб/га і найвищим був при застосуванні Біолану - на 0,006 млн. м² діб/га більше за контроль. Визначення показника ФПП у фазі масового плодоношення показало, що він також змінювався залежно від препарату, яким оброблялося насіння огірка перед висіванням. І за дії Івіну, Емістиму С і Біолану він зріс відповідно на 0,0200; 0,049 і 0,072 млн. м² діб/га.

Передпосівна обробка насіння огірка вітчизняними регуляторами росту рослин є дієвим заходом для істотного збільшення довжини та товщини головного стебла рослин огірка, кількості та площі листків на рослині, також при цьому зростає фотосинтетичний потенціал посівів. Однак найбільш ефективним з дослідних варіантів виявилося передпосівне замочування насіння огірка у розчині регулятора росту рослин Біолан. Це сприяло формуванню головного стебла, що за довжиною та товщиною перевищувало контрольний варіант на 8-14%, а площа листків, що на ньому сформувалися - на 12-17%. Також у цьому варіанті досліду істотно збільшувалося значення фотосинтетичного потенціалу посіву огірка. Обробка насіння Емістимом С та Івіном виявилася дещо менш результативною.

Список літератури

обробка насіння огірок проростання

1. Корнієнко С.І. Концептуальні основи розвитку овочівництва та забезпечення продовольчої безпеки / С.І. Корнієнко, В.П. Рудь, О.О. Кіях, Л.А. Терьохіна // Овочівництво і баштанництво. - Вип. 58. - 2012. - С. 7-17.

2. Горьовий В.П. Особливості формування оптових ринків плодоовочевої продукції / В.П. Горьовий // Вісник аграрної науки. - 2011. - № 9. - С. 60-61.

3. Медведєва Г.О. Біохімічний склад корнішона гібридів огірка / Г.О. Медведєва // Зб. наук. пр. ННЦ «Інститут землеробства НААН». - 2011. - Вип. 3-4. - С. 158-162.

4. Кравченко В.А. Вплив регуляторів росту рослин на посівні якості насіння помідора / В.А. Кравченко, І.Л. Гаврись // Науковий вісник НАУ. - К., 2006. - Вип. 100. - С. 105-108.

5. Шевелуха В.С. Новый этап в развитии теории и практики фитогормональной регуляции растений / В.С. Шевелуха // Регуляторы роста и развития растений в биотехнологиях: Тез. докл. 6-й Международной конф. - М.: МСХА, 2001. - С. 3-6.

6. Пономаренко С.П. Створення та впровадження нових регуляторів росту рослин в агропромисловому комплексі України / С.П. Пономаренко // Фізіологія рослин в Україні на межі тисячоліть. Том 1. Київ. 2001. - С. 75-378.

7. Мойсейченко В.Ф. Основи наукових досліджень у плодівництві, овочівництві, виноградарстві та технології зберігання плодоовочевої продукції / В.Ф. Мойсейченко. - К.: УМКВО, 1992. - 344 с.

8. Камчатный В.И. Определение площади листьев овощных культур с цельнокрайней и рассеченной пластинкой / В.И. Камчатный, Г.А. Синковец // Вісник сільськогосподарської науки. - К.: Урожай, 1997. - № 1. - С. 35?36.

Размещено на Allbest.ru