Вплив гербіциду Мерлін на загальну чисельність ризосферної мікробіоти рослин кукурудзи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив гербіциду мерлін на загальну чисельність ризосферної мікробіоти рослин кукурудзи

Заболотний О. І. - к.с.-г.н, Уманський національний університет садівництва

Заболотна А. В. - к.с.-г.н, Уманський національний університет садівництва

Кукурудза завдяки своїм унікальним біологічним особливостям, здатна забезпечити не лише високі врожаї, а й високу рентабельність виробництва. Досвід вирощування цієї культури в багатьох агроформуваннях у останні роки показує, що за рівня матеріально-грошових витрат у 4,2-4,7 тис. грн/га можна отримати 6,3-7,1 тис. грн/га чистого прибутку. Однією з фізіологічних особливостей рослин кукурудзи є її сповільнений ріст у початкові фази росту та розвитку і бур'яни у цей період можуть вільно рости у посівах культури. Чутливість кукурудзи до бур'янів не на всіх етапах розвитку однакова. Так, до фази двох-трьох справжніх листочків вона малочутлива до бур'янів, а от у фазі розвитку культури від чотирьох до восьми листочків засміченість її посівів може бути причиною різкого зниження врожаю кукурудзи на 5,5-6,3 тонн зерна з гектара [1].

У зв'язку з цим боротьба з бур'янами займає одну з головних позицій при вирощуванні кукурудзи. Крім механічних методів боротьби з бур'янами, використовують хімічний метод. Гербіциди дають змогу своєчасно знищити бур'яни, що забезпечує сприятливі умови для росту і розвитку культурних рослин [2, 3].

Однак гербіциди є речовинами з високою фізіологічною активністю, вони не лише знищують бур'яни, але й в значній мірі впливають на проходження процесів у культурних рослинах та мікробіологічну активність ґрунту.

Нині актуальним є вивчення такого показника мікробіологічної активності ґрунту як інтенсивність дихання ґрунту, адже активізація біохімічних процесів у ґрунті зумовлюється зростанням чисельності мікроорганізмів у ньому та інтенсифікацією процесів їх життєдіяльності. Тому визначення кількості виділеного ґрунтом вуглекислого газу може слугувати важливим критерієм оцінки загальної біологічної активності мікробного компоненту ценозу [4]

У зв'язку з наведеним одним із завдань наших досліджень було встановити, чи змінюється при внесенні різних норм гербіциду Мерлін, і якою мірою, інтенсивність дихання ґрунту.

Досліди проводилися в польових і лабораторних умовах кафедри біології Уманського НУС у 2011-2012 рр. в посівах кукурудзи гібриду Харківський 295 МВ. Гербіцид Мерлін вносили після висіву кукурудзи без заробки в грунт у нормах 130, 150 і 170 г/га обприскувачем ОГН - 600 з витратою робочого розчину 300 л/га. Повторність досліду - триразова. Ґрунт дослідного поля - чорнозем опідзолений важкосуглинковий (вміст гумусу - 3,3%). Загальну біологічну активність ґрунту (інтенсивність дихання ґрунту) визначали за реакцією взаємодії СО₂ з гідроксидом барію за методом Макарова [5].

У результаті проведених досліджень нами встановлено, що застосування гербіциду Мерлін мало вплив на інтенсивність дихання ґрунту.

Визначення величини цього показника у 2011 році показало, що у фазі викидання волоті у варіанті досліду із застосуванням 130 г/га гербіциду інтенсивність дихання ґрунту в посівах кукурудзи зросла проти контролю І на 2,4 мг виділеного СО₂/100 г ґрунту (табл. 1).

Серед варіантів досліду із внесенням різних норм препарату найвища інтенсивність дихання спостерігалася при застосуванні 150 г/га гербіциду - на 7,5 мг виділеного СО₂/100 г ґрунту більше за контроль І, однак на 1,3 мг виділеного СО₂/100 г ґрунту менше проти контролю ІІ. За 170 г/га гербіциду інтенсивність дихання ґрунту хоча і перевищувала контроль І на 3,9 мг виділеного СО₂/100 г ґрунту, однак була нижчою проти попереднього варіанту досліду. Очевидно, збільшення норми застосування гербіциду пригнічувало активність мікробіоти в посівах кукурудзи, що й спричиняло зниження інтенсивності дихання ґрунту.

Таблиця 1

Інтенсивність дихання ґрунту у фазі викидання волоті кукурудзи при застосуванні гербіциду Мерлін

Серед усіх варіантів досліду найвищий показник інтенсивності дихання ґрунту мав місце у разі застосування ручних прополювань. Очевидно, підтримання ґрунту у розпушеному і звільненому від бур'янів стані мало стимулюючий вплив на ріст і розвиток ґрунтової мікробіоти, яка і виділяла більшу кількість вуглекислого газу - на 8,8 мг виділеного СО₂/100 г ґрунту більше ніж у контролі І.

Визначення показника інтенсивності дихання ґрунту у 2012 році показало, що залежність його зміни від умов, які склалися у різних варіантах досліду, залишалася такою ж як і у 2011 році. Однак абсолютні значення цього показника були дещо меншими проти 2011 року. Очевидно, це пов'язано з більш спекотними умовами вегетаційного періоду 2012 року, що мало пригнічувальний вплив на ріст і розвиток ґрунтової мікробіоти, яка і виділяла меншу кількість вуглекислого газу.

Як і у 2011 році, серед усіх варіантів досліду найвища інтенсивність дихання була у разі постійних ручних прополювань - на 8,4 мг виділеного СО₂/100 г ґрунту більше ніж у контролі І, а серед варіантів із внесенням різних норм гербіциду - при застосуванні препарату у нормі 150 г/га - на 6,2 мг виділеного СО₂/100 г ґрунту більше ніж у контролі І (що однак на 2,2 мг виділеного СО₂/100 г ґрунту менше проти контролю ІІ).

У середньому за роки досліджень при внесенні 130 г/га гербіциду Мерлін інтенсивність дихання ґрунту перевищувала контроль І на 8%. Серед варіантів досліду із внесенням різних норм Мерліну найвища інтенсивність дихання ґрунту спостерігалася при дії 150 г/га препарату - на 28% більше за контроль І. Подальше зростання норми внесення препарату до 170 г/га дещо пригнічувало інтенсивність дихання ґрунту, однак цей показник біологічної активності ґрунту перевищував контроль І на 16%.

Збільшення показника інтенсивності дихання ґрунту пояснюється тим, що у цих варіантах досліду зростала загальна чисельність ризосферної мікрофлори. Тобто зростання числа мікроорганізмів у ризосфері кукурудзи призводить до активізації біологічних процесів у ґрунті, наслідком яких є активне виділення ґрунтом вуглекислого газу. У зв'язку з цим найвища інтенсивність дихання ґрунту, як і найбільша чисельність ризосферних мікроорганізмів, серед усіх варіантів досліду спостерігалися при постійних ручних прополюваннях.

Отже, збільшення чисельності ризосферних мікроорганізмів також призводить до підвищення інтенсивності дихання ґрунту. Серед усіх варіантів досліду найвища інтенсивність дихання ґрунту спостерігається за постійного ручного прополювання, а серед варіантів із внесенням різних норм гербіциду Мерлін - при застосуванні 150 г/га препарату.

ґрунт кукурудза гербіцид

Список використаної літератури

1. Корнійчук О. Стеллар - нова сила в захисті кукурудзи / О. Корнійчук // Пропозиція. - 2011. - № 4. - С. 92-94.

2. Борона В.П. Інтегроване контролювання бур'янів у короткоротаційних сівозмінах / В.П. Борона, В.В. Карасевич, М.В. Первачук, Т.Т. Постоловська // Аграрний вісник Причорномор'я: Зб. наук. пр. - Одеса, ОДАУ, 2004. - Вип. 26. - С. 16-21.

3. Грицаєнко З.М. Продуктивність посівів кукурудзи та їх забур'яненість залежно від дії гербіциду Базис, внесеного окремо і сумісно з рістрегулюючими речовинами / З.М. Грицаєнко, О.І. Заболотний // Зб. наук. пр. Уманського ДАУ. Вип. 61. - Умань, 2005. - С. 240-247.

4. Кешелава Р.Ф. Влияние Симазина и карагарда на биологическую активность почвы / Р.Ф. Кешелава // Защита и каранти растений. - 2000. - №9. - С. 49.

5. Грицаєнко З.М. Методи біологічних та агрохімічних досліджень рослин і ґрунтів / [З.М. Грицаенко, А.О. Грицаєнко, В.П. Карпенко]; під ред. З.М. Грицаєнко. - К.: ЗАТ “НІЧЛАВА”, 2003. - 320 с.

Размещено на Allbest.ru