Розвиток сільського підприємництва в Україні

Обґрунтування ролі сільського підприємництва як важливого чинника відродження територій та стабілізації економіки. Виокремлення його характерних рис. Види і форми суб'єктів господарювання. Перспективи розвитку підприємництва у сільській місцевості.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 20.11.2018
Размер файла 148,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розвиток сільського підприємництва в Україні

Балановська Т.І., Гогуля О.П.

АНОТАЦІЯ

РОЗВИТОК СІЛЬСЬКОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ

Балановська Т.І., кандидат економічних наук, професор, професор кафедри менеджменту імені професора Й.С. Завадського Національного університету біоресурсів і природокористування України;

Гогуля О.П., кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри менеджменту імені професора Й.С. Завадського Національного університету біоресурсів і природокористування України

У статті обґрунтовано роль сільського підприємництва як важливого чинника відродження сільських територій та стабілізації економіки. Виокремлено характерні риси підприємництва. Розглянуто основні види і форми суб'єктів господарювання. Проаналізовано нинішній стан підприємницької діяльності в Україні та перспективи розвитку підприємництва у сільській місцевості. Виявлено основні мотиви підприємницької діяльності на селі.

Ключові слова: підприємництво, підприємець, законодавство, діяльність, розвиток, сільські території, сільське підприємництво.

АННОТАЦИЯ

В статье обоснована роль сельского предпринимательства как важного фактора возрождения сельских территорий и стабилизации экономики. Выделены характерные черты предпринимательства. Рассмотрены основные виды и формы субъектов хозяйствования. Проанализированы нынешнее состояние предпринимательской деятельности в Украине и перспективы развития предпринимательства в сельской местности. Выявлены основные мотивы предпринимательской деятельности на селе.

Ключевые слова: предпринимательство, предприниматель, законодательство, деятельность, развитие, сельские территории, сельское предпринимательство.

ANNOTATION

DEVELOPMENT OF RURAL ENTREPRENEURSHIP IN UKRAINE

The article substantiates the role of rural entrepreneurship as an important factor in the revival of rural areas and the stabilization of the economy. The distinctive features of entrepreneurship are singled out. The main types and forms of subjects of management are considered. The current state of entrepreneurial activity in Ukraine and prospects of entrepreneurship development in rural areas are analyzed. The basic motives of entrepreneurial activity in the village are revealed.

Keywords: entrepreneurship, entrepreneur, legislation, activity, development, rural territories, rural entrepreneurship.

ВСТУП

Постановка проблеми. В умовах системних структурних перетворень підприємництво виконує важливу роль у стабілізації економіки, виступає джерелом забезпечення соціального захисту, робить вагомий внесок у зменшення соціальної напруги і розвиток ринкових відносин. Позитивні зміни у зовнішньому середовищі, зокрема зміни в економіці країни, є неможливими без розвитку підприємництва. Незважаючи на те, що підприємництво є основним двигуном економічного зростання і каталізатором розвитку, у сільській місцевості існує низка бар'єрів його розвитку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Підприємництво - складне та багатоаспектне явище, яке у навчальній та науковій літературі розглядають з філософської, політекономічної, юридичної, психологічної, соціальної точок зору.

Закордонні дослідження у сфері підприємництва належать таким відомим вченим, як, зокрема, С. Брю, М. Вебер, В. Зомбарт, Р. Кантільйон, Д. Рікардо, К. Макконнелл, А. Маршалл, A. Сміт, Ж.Б. Сей, Й. Шумпетер. Проблеми підприємництва, як і перспективи його розвитку, є об'єктом дослідження вітчизняних вчених-економістів, зокрема В. Андрійчука, О. Барановського, З. Варналія, А. Виноградської, Л. Воротіної, В. Горьового, В. Збарського, А. Кисельова, Ю. Клочка, Т. Ковальчука, М. Маліка, Л. Мельника, В. Месель-Веселяка, С. Мочерного, Ю. Ніколенка, Є. Панченка, С. Реверчука, П. Саблука, B. Сизоненка, С. Соболя, О. Супруна, А. Чухна, О. Шпикуляка. Значний вклад у дослідження проблеми розвитку села та активізації сільського підприємництва зробили авторитетні вчені-економісти, такі як, зокрема, Ю. Губені, М. Долішній, С. Коробка, В. Липчук, М. Малік, П. Саблук, В. Юрчишин.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. У ході досліджень встановлено, що сільське підприємництво відіграє виняткову роль для економічного зростання, подолання депресивного стану місцевої економіки, прискорення трансформаційних процесів в ринкових умовах, тому пошук шляхів його розвитку в Україні, оптимального його державного регулювання потребують подальшого всебічного дослідження.

Мета статті полягає в науковому обґрунтуванні положень щодо розвитку сільського підприємництва України за сучасного соціально-економічного становища та умов господарювання.

ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ ДОСЛІДЖЕННЯ

Вперше наукове поняття "підприємництво" (англ. "enterprise", "entre-preneurship") було введено банкіром-економістом ірландського походження Р. Кантільйоном у XVIII ст., який вів свої справи в європейських країнах, а саме Франції, Іспанії, Англії. Він розглядав підприємництво як особливу економічну функцію, а ризик вважав основною його характеристикою. Підприємцями він вважав людей з нефіксованими прибутками (ремісників, селян, торговців), а дохід підприємця платою за ризик [1].

Вагомий внесок у розвиток теорії підприємництва протягом XVIII - XX ст. зробили відомі західні економісти, такі як, зокрема, А. Сміт [2], Ж.Б. Сей [3], А. Маршалл [4], Ф. Хаєк, Й. Шумпетер [5].

У подальших дослідженнях приділялась увага особливим особистим якостям підприємця (здібність реагувати на зміни, самостійність в прийнятті рішень, управлінські здібності), ролі підприємництва в економічній системі, управлінському аспекту в діях підприємця, внутрішньофірмовому підприємництву (підприємницькій формі організації виробництва, що передбачає свободу дій підрозділів підприємства). Слід зазначити, що основною відмінною рисою підприємництва більшість науковців називала інноваційність.

Сьогодні не існує загальноприйнятого визначення підприємництва. К. Макконнелл і С. Брю розглядають це поняття як особливий вид діяльності, в основі якого лежить низка неодмінних умов і вимог. Підприємець бере на себе ініціативу з'єднання ресурсів землі, капіталу і праці в єдиний процес виробництва, прийняття основних рішень. Підприємець - це новатор, людина, що йде на ризик [6, с. 8].

Вітчизняні науковці, зокрема З. Варналій, С. Мочерний, Л. Шваб, А. Виноградська, В. Колот, В. Подсолонко, В. Сизоненко, узагальнюючи наукові погляди на сутність підприємництва та роль підприємця, а також практику підприємницької діяльності, виділяють специфічні риси (ознаки) підприємництва. Вважають, що підприємництво - це особливий вид господарської діяльності, тип господарської поведінки, для якого характерними є: сільське підприємництво господарювання

- свобода та самостійність рішень його суб'єктів (вільний вибір виду діяльності, партнерів, вільне розпорядження прибутком);

- особиста економічна зацікавленість та відповідальність (підприємець діє заради збільшення власних доходів, несе відповідальність за зобов'язаннями та відшкодовує збитки);

- інноваційний характер діяльності (новаторство, творчість, створення нового товару, послуги, застосування нової технології, організації ділового процесу);

- наявність фактору ризику (можливість втрати ресурсів чи неодержання доходів) [6, с. 10].

Як зазначають науковці [7, с. 33], підприємництво як явище, економічна діяльність і об'єкт наукового пізнання характеризується багатоаспектністю практичного вияву функцій та широкоплановістю визначень змістовних характеристик. Забезпечення підприємницької діяльності та стимулювання інноваційного розвитку відбувається на основі створення відповідних інституційних умов, таких як ринок, законодавче й організаційне забезпечення, відносини між державою і підприємницькими структурами та іншими суспільними інститутами. Така діяльність досить часто позначається поняттями "бізнес" і "підприємництво". На думку вчених [7, с. 31], це синоніми, хоча є визначення, які трактують "бізнес" як ширше поняття, куди включають роботу за наймом. Правильним і прийнятно-універсальним науковці вважають визначення підприємництва як самостійної, ініціативної, на власний ризик діяльності, спрямованої на отримання економічного та соціального результату та одержання прибутку.

Згідно із ст. 42 Господарського кодексу України "підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку" [8].

Таким чином, згідно із законодавством, підприємницька діяльність характеризується такими ознаками, як самостійність, ініціативність, систематичність, власний ризик, спрямованість на одержання економічних і соціальних результатів та отримання прибутку.

Згідно зі ст. 55 Господарського кодексу України "суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством". Суб'єкти господарювання залежно від кількості працюючих та доходів від будь-якої діяльності за рік можуть належати до суб'єктів малого підприємництва, зокрема до суб'єктів мікропідприємництва, середнього або великого підприємництва. У табл. 1 наведено кількість суб'єктів великого, середнього, малого підприємництва та мікропідприємництва, які функціонували в Україні протягом 2010-2015 років.

Незважаючи на те, що ще з 2012 року діє Закон України "Про розвиток і державну підтримку малого та середнього підприємництва в Україні", розроблено Концепцію загальнодержавної програми розвитку малого та середнього підприємництва на 2014-2024 роки, більшість українських малих і середніх підприємств (загалом сектор МСП в Україні становить 99,9 % від загальної кількості (1,97 млн.) підприємств і фізичних осіб - підприємців) досі залишається недосконалою та неконкурентоспроможною для глобального ринку, а Україна за показником "валовий національний дохід на душу населення", який найбільшою мірою характеризує стан підприємництва та економіки в країні, відстає від країн ЄС до 25 (!) разів [9]. Отже, ми підтримуємо думку фахівців про те, що лише кількісного збільшення підприємств за фактично сформованого рівня їхньої ділової досконалості недостатньо, оскільки це не забезпечить необхідного підвищення конкурентоспроможності вітчизняної економіки.

З огляду на угоди з ЄС, а також Стратегію розвитку "Україна - 2020" уряд поставив перед собою зобов'язання і має докласти всіх зусиль для розвитку вітчизняних конкурентоспроможних МСП, причому не лише через дерегуляцію бізнесу. Потребує нагального вдосконалення механізм формування професійно-освітнього потенціалу населення, спрямованого на створення правових, економічних, соціальних та організаційних засад для отримання професійних знань відповідно до потреб і можливостей у здобутті освіти та ситуації на ринку праці щодо попиту на робочу силу певного професійного спрямування; створення умов для самостійної зайнятості населення і розвитку підприємницької ініціативи [10].

Подальше формування соціальної ринкової економіки в Україні неможливе без розвитку сільських територій на основі вжиття заходів виваженої регіональної політики. Досвід Європи та США свідчить про те, що основним напрямом розвитку сільських територій та подолання депресивного стану місцевої економіки має бути формування системи сільського підприємництва.

Підприємництво на селі розвивається в двох основних напрямах, а саме сільськогосподарського та несільськогосподарського спрямування. Характерною особливістю сільськогосподарської діяльності є те, що майже половину (43 %) продукції сільського господарства виробляють господарства населення, які не зареєстровані як підприємницькі (рис. 1).

Таблиця 1. Кількість суб'єктів великого, середнього, малого та мікропідприємництва

Показник

Кількість суб'єктів

2015 рік у % до 2010 року

2010 рік

2011 рік

2012 рік

2013 рік

2014 рік

2015 рік

Суб'єкти великого підприємництва, одиниць

586

659

698

659

497

423

72,2

великі підприємства усього, одиниць

586

659

698

659

497

423

72,2

відсотків до загальної кількості суб'єктів

100,0

100,0

100,0

100,0

100,0

100,0

100,0

на 10 тис. осіб наявного населення, одиниць

0

0

0

0

0

0

фізичні особи - підприємці усього, одиниць відсотків до загальної кількості суб'єктів на 10 тис. осіб наявного населення, одиниць

Відповідно до Господарського кодексу України (в редакції від 22 березня 2012 року) фізичні особи - підприємці не можуть бути суб'єктами великого підприємництва

Суб'єкти середнього підприємництва, одиниць

21 338

21 059

20 550

19 210

16 618

15 510

72,7

середні підприємства усього, одиниць

20 983

20 753

20 189

18 859

15 906

15 203

72,5

відсотків до загальної кількості суб'єктів

98,3

98,5

98,2

98,2

95,7

98,0

99,7

на 10 тис. осіб наявного населення, одиниць

5

5

4

4

4

4

80,0

фізичні особи - підприємці усього, одиниць

355

306

361

351

712

307

86,5

відсотків до загальної кількості суб'єктів

1,7

1,5

1,8

1,8

4,3

2,0

117,6

на 10 тис. осіб наявного населення, одиниць

0

0

0

0

0

1

-

Суб'єкти малого підприємництва (з урахуванням мікропідприємництва), одиниць

2 162 004

1 679 902

1 578 879

1 702 201

1 915 046

1 958 385

90,6

малі підприємства усього, одиниць

357 241

354 283

344 048

373 809

324 598

327 814

91,8

відсотків до загальної кількості суб'єктів

16,5

21,1

21,8

22,0

16,9

16,7

101,2

на 10 тис. осіб наявного населення, одиниць

78

77

76

82

76

77

98,7

фізичні особи - підприємці усього, одиниць

1 804 763

1 325 619

1 234 831

1 328 392

1 590 448

1 630 571

90,3

відсотків до загальної кількості суб'єктів

83,5

78,9

78,2

78,0

83,1

83,3

99,8

на 10 тис. осіб наявного населення, одиниць

394

290

271

292

370

381

96,7

Суб'єкти мікропідприємництва, одиниць

2 093 688

1 608 819

1 510 776

1 637 180

1 859 887

1 910 830

91,3

мікропідприємства усього, одиниць

300 445

295 815

286 461

318 477

278 922

284 241

94,6

відсотків до загальної кількості суб'єктів

14,3

18,4

19,0

19,5

15,0

14,9

104,2

на 10 тис. осіб наявного населення, одиниць

66

65

63

70

65

66

100,0

фізичні особи - підприємці усього, одиниць

1 793 243

1 313 004

1 224 315

1 318 703

1 580 965

1 626 589

90,7

відсотків до загальної кількості суб'єктів

85,7

81,6

81,0

80,5

85,0

85,1

99,3

на 10 тис. осіб наявного населення, одиниць

391

287

269

290

368

380

97,2

Джерело: розраховано за даними Державної служби статистики України.

Нині аграрний сектор в Україні є одним із ключових секторів економіки, адже він формує 24 % випуску продукції та 18 % ВВП країни. Сільськогосподарська продукція становить 38,2 % товарного експорту (у 2015 році це 14,6 млрд. дол.), при цьому на країни Азії припадають 47,2 % експорту української агропромислової продукції, ЄС - 27,9 %; з виробництва зернових культур та соняшникової олії Україна сьогодні входить у сімку світових лідерів. Крім того, Україна увійшла в десятку головних експортерів сільськогосподарської продукції в країни Євросоюзу та посідає восьме місце. У 2015 році ЄС імпортував української сільськогосподарської продукції на суму в 3,5 млрд. євро [11]. В агросекторі України постійно створюються і функціонують суб'єкти господарювання різних організаційно-правових форм (табл. 2). Загальні і спеціальні умови їх створення визначає законодавство.

Переважаючою організаційно-правовою формою господарювання на селі є фермерські господарства, частка яких у 2016 році у загальній структурі становила 70,6 %. В Україні виробництвом сільськогосподарської продукції в 2016 році займалося понад 47 тис. підприємств, якими використовувалося близько 42 млн. га сільськогосподарських угідь. Підтвердженням дієвості активізаційних процесів є факт зменшення кількості збиткових підприємств у сільському господарстві.

Таблиця 2. Динаміка кількості чинних господарюючих суб'єктів за організаційно-правовими формами господарювання у сільському господарстві України, одиниць

Організаційно- правові форми господарювання підприємств

Роки

2016 рік у % до загальної кількості

2016 рік у % до 2008 року

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

Господарські товариства

7 879

7 819

7 769

7 757

8 121

8 295

7 750

7 721

8 700

18,2

110,4

Приватні підприємства

4 326

4 333

4 243

4 140

4 183

4 153

3 772

3 627

3 752

7,9

86,7

Виробничі кооперативи

1 101

1 001

952

905

856

810

674

596

738

1,5

67,0

Фермерські господарства

43 894

42 101

41 726

41 488

40 732

40 856

39 428

32 303

33 682

70,6

76,7

Державні підприємства

354

345

322

311

294

278

228

241

222

0,5

62,7

Підприємства інших форм

1 505

1 553

1 481

1 532

1 680

1 466

691

891

603

1,3

40,1

Усього

59 059

57 152

56 493

56 133

55 866

55 858

52 543

45 379

47 697

100,0

80,8

Джерело: розраховано за даними Державної служби статистики України.

Так, протягом останніх років (2008-2016роки) простежується тенденція зниження частки збиткових підприємств із 28,9 % у 2008 році до 11,7 % у 2016 році, що можна, на нашу думку, розглядати як показник активізації діяльності сільськогосподарських підприємств. Винятковим виявився 2014 рік. Значне збільшення показника суми збитків у 2014 році пояснюється прогресуванням інфляційних процесів та суттєвим зменшенням цін реалізації сільськогосподарської продукції у 2013 році (індекс цін реалізації аграрної продукції становив 97,1 % відносно попереднього року (у 2010 році показник становив 130,0 %)) [11].

Масовим явищем в Україні стала праця на присадибних та садово-городніх ділянках, в якій беруть участь, згідно з оцінками фахівців, понад 80 відсотків всіх сімей [12].

Вагомим джерелом доходу сільського населення нині є несільськогосподарська зайнятість, що обґрунтовується швидкими темпами механізації сільського господарства та сезонністю аграрного виробництва. Зазначені фактори унеможливлюють забезпечення населення працею цілорічно в сільськогосподарському виробництві.

Основними мотивами підприємницької діяльності селян можна вважати [13, с. 256]:

- бажання заробляти більше грошей для того, щоб забезпечити краще життя собі і своїй сім'ї; вища дохідність господарської діяльності, ніж сільськогосподарської, створює нові можливості і шанси, що є імпульсом подальшого розвитку; важливим є й питання залучення членів сім'ї до господарської діяльності як через забезпечення їм повної зайнятості, так і через допомогу в її веденні;

- задоволення потреби в незалежності, виділення (вирізнення) серед сільської спільноти;

- формування незалежності від стихійних лих, ризиків поломок інвентарю, оскільки дохід від власного підприємства значно менше залежить від випадкових чинників, аніж сільськогосподарська діяльність;

- забезпечення зайнятості в періоди з меншою напруженістю праці в домогосподарстві.

З огляду на вищезазначене мале підприємництво як основа підприємницької діяльності на селі здатне за формування відповідного середовища та умов розвитку задовольнити наявні потреби селян та вирішити цілу низку наявних проблем.

Розрахунки науковців ННЦ "Інститут аграрної економіки" доводять значний потенціал розвитку малого підприємництва на селі в частині створення нових робочих місць та збільшення кількості зайнятих [14].

За різними варіантами розвитку підприємництва до 2020 року в сільській місцевості може бути створено:

- за песимістичного варіанта - 31,8 тис. нових робочих місць, що скоротить рівень безробіття на селі на 0,14 %;

- за найбільш реалістичного варіанта - 148,5 тис. нових робочих місць, що приведе до зниження рівня безробіття на 0,68 %;

- за оптимістичного варіанта - 259,1 тис. нових робочих місць, що зменшить рівень безробіття на 1,18 % [15].

ВИСНОВКИ

Проведені дослідження дають можливість стверджувати, що в тих селах, де спостерігається вища активність підприємницьких структур, існують вищий рівень добробуту населення, більш розвинена інфраструктура, налагоджене побутове обслуговування тощо. Тому розвиток сільського підприємництва є важливим аспектом відродження сільських територій в Україні та водночас важливим сектором економіки, що виконує особливу роль у створенні конкурентоспроможної продукції, оскільки є основою для подальшого розширення виробництва та поліпшення добробуту сільського населення. Підприємництво в сільській місцевості дасть змогу селянам забезпечити себе відповідним рівнем доходу, пристосуватися до мінливих умов господарювання, подолати властивий сучасному стану економіки його стихійний характер та спрямувати на сталий розвиток і тривалу ефективність.

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК

1. Cantillon R. Essai sur la nature du commerce en general. Paris, 1952. P. 28-33.

2. Смит А. Исследования о природе и причинах богатства народов. Антология экономической классики. Москва: Экономика, 1993. Т 1. 572 с.

3. Сэй Ж.Б. Трактат политической экономии. Антология экономической классики. Москва: Экономика, 1993. Т 2. 486 с.

4. Маршал А. Принципы экономической науки: в 3 т. / пер. с англ. Москва: Прогресс, 1993. Т 1. 415 с.

5. Шумпетер Й.А. Капитализм, Социализм и Демократия / пер. с англ.; предисл. и общ. ред. В. Автономова. Москва: Экономика, 1995. 540 с.

6. Гой І., Смелянська Т. Підприємництво: навчальний посібник. Київ: Центр учбової літератури, 2013. 368 с.

7. Малік М., Шпикуляк О., Супрун О. Розвиток підприємницької діяльності в аграрному секторі: макроекономічний аспект. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Економіка. 2017. Вип. 1 (49). Т 2. С. 32-37.

8. Господарський кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 року № 436-IV (редакція від 6 листопада 2017 року). URL: http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/436-15.

9. Калита П. Про стратегії розвитку МСП в Україні. Дзеркало тижня. 2017. № 1122. URL: https://dt.ua/macrolevel/prostrategiyi-rozvitku-msp-v-ukrayini-_.html.

10. Гогуля О. Сучасні аспекти управління підприємницькою діяльністю сільськогосподарських товаровиробників в умовах глобалізації ринку. Економіка і суспільство. 2017. Вип. 11. С. 184-188.

11. Balanovska T., Gogulya O., Troyan А. Providing reasoning for activation factors of agricultural enterprises' development in response to demand of modern market. World Journal. 2017. № 13 (Yolnat PE, Minsk, 2017). Р 375-390. URL: http://www. sworld.education/e-journal/swj13.pdf.

12. Стан ринку праці в сільській місцевості. URL: http://agroua.net/ economics/documents/category-58/doc-8.

13. Губені Ю. Підприємництво: навч. посіб. Львів: Укр. технології, 2012. 572 с.

14. Півторак В. Розвиток малого підприємництва в сільському господарстві. Київ: ННЦ ІАЕ, 2014. 52 с.

15. Малік М. Підприємництво і розвиток сільських територій. Економіка АПК. 2016. № 6. С. 97-103.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Сільське господарство як один із найважливіших секторів народного господарства України. Потенціал України: концентрація найродючіших у світі чорноземів. Проблеми розвитку сільського господарства в Україні в умовах ринкової економіки та його сучасний стан.

    курсовая работа [45,1 K], добавлен 30.03.2009

  • Сутність та структура сільського господарства США. Роль та місце галузі у структурі товарообігу країни та у зовнішній торгівлі. Проблеми та перспективи розвитку сільського господарства. Аналіз факторів розміщення сільського господарства в країні.

    курсовая работа [47,8 K], добавлен 24.01.2009

  • Суть сільського господарства як важливої галузі господарства країни, структура та методи дослідження. Основні фактори розвитку сільського господарства Аргентини на сучасному етапі, роль в економіці країни. Характеристика проблем й перспектив розвитку.

    дипломная работа [63,0 K], добавлен 10.07.2013

  • Фінансова підтримка, тенденції розвитку сільського господарства. Кредитування підприємств: сутність, види, форми кредиту. Правове забезпечення розвитку кредитного ринку. Стан і сучасні тенденції розвитку сільських територій та агропромислового комплексу.

    курсовая работа [91,8 K], добавлен 30.11.2008

  • Сільське господарство як галузь народногосподарського комплексу. Історичний аналіз його розвитку в Україні. Особливості територіальної організації сільськогосподарського виробництва в Ковельському районі. Проблеми, перспективи та напрямки його розвитку.

    дипломная работа [141,5 K], добавлен 19.09.2012

  • Проблеми і перспективи розвитку сільськогосподарського виробництва в Україні. Економічна характеристика господарства. Форми організації, оплата праці, грошові витрати при виготовленні аграрної продукції. Удосконалення технологічної бази підприємства.

    курсовая работа [66,8 K], добавлен 28.12.2013

  • Молочне скотарство як провідна галузь сільського господарства в Іршавському районі. Природно-кліматичні та економічні умови розвитку. Показники економічної ефективності, динаміка та перспективи розвитку галузі в різних правових формах господарювання.

    дипломная работа [214,5 K], добавлен 12.05.2009

  • Аналіз розвитку овочівництва в сучасній Україні сільського господарства. Дослідження ефективності та рівня продуктивності даної галузі, визначення значення її для економіки України. Розгляд галузевої та територіальної структури овочівництва країни.

    курсовая работа [1,3 M], добавлен 08.12.2013

  • Комплексний аналіз стану і перспектив розвитку сільського господарства Швейцарії. Виявлення особливостей галузей сільського господарства Швейцарії: тваринництво, рослинництво. Оцінка механізму регулювання цін і імпорт сільськогосподарської продукції.

    реферат [22,8 K], добавлен 08.06.2011

  • Дослідження розвитку сільського господарства в період незалежності. Спроба на основі конкретних статистичних і аналітичних матеріалів показати реалізацію економічної політики виконавчою владою з позитивної і негативної сторін. Перспективи розвитку АПК.

    реферат [24,3 K], добавлен 12.06.2010

  • Економіко-правові засади аграрних реформ в Україні та державах ЦСЄ. Сучасний стан і особливості реформування сільського господарства держав ЦСЄ та України. Стратегічні напрямки розвитку сільського господарства України з урахуванням досвіду держав ЦСЄ.

    дипломная работа [131,6 K], добавлен 12.05.2009

  • Види альтернативного сільського господарства: біологічне, органічне, органобіологічне, біодинамічне та екологічне землеробство. Напрями екологічної стабілізації агроекосистем та нетрадиційний метод захисту рослин без використання хімічних препаратів.

    реферат [29,6 K], добавлен 14.09.2010

  • Форми господарювання у сільському господарстві. Сільське господарство і особливості його розвитку. Види форм господарювання у сільському господарстві. Типи ефективності виробництва. Аграрні аспекти вступу України до СОТ.

    реферат [77,0 K], добавлен 04.09.2007

  • Життєвий шлях Тулайкова М.М. та оцінка його особистого внеску в розвиток агрономічної науки. Уривки з книг даного вченого та аналіз його творчого спадку. Самарський науково-дослідний інститут сільського господарства ім. Н.М. Тулайкова, його структура.

    реферат [21,7 K], добавлен 13.10.2013

  • Сільське господарство як каталізатор розвитку ринкової економіки. Історія розвитку аграрних відносин в Україні, її періоди. Особливості розвитку аграрних відносин, ринкові перетворення. Утворення нових форм господарювання та відносин в аграрному секторі.

    реферат [25,6 K], добавлен 03.05.2009

  • Обґрунтування тенденції розвитку молочного скотарства і його економічної ефективності за існуючих умов господарювання, дослідження та аналіз стану галузі молочного скотарства. Прогнозування виробництва молока в досліджуваному господарстві на перспективу.

    дипломная работа [62,7 K], добавлен 23.05.2017

  • Виробництво продукції скотарства й перспективи його розвитку: поголів’я тварин, кормова база, трудові ресурси, собівартість продукції. Умови підвищення інтенсифікації виробництва молочного скотарства та його ефективності для отримання більшого прибутку.

    курсовая работа [78,8 K], добавлен 11.05.2009

  • Міграція радіонуклідів в екосистемах. Накопичення радіонуклідів в компонентах фітоценозу. Ведення сільського господарства, тваринництва на забруднених радіонуклідами територіях. Заходи спрямовані на зменшення вмісту радіонуклідів у продукції тваринництва.

    дипломная работа [574,5 K], добавлен 17.04.2012

  • Значення і розвиток виробництва м’яса великої рогатої худоби в Україні. Організаційно-економічна характеристика СПОП "Відродження". Аналіз розвитку кормової бази. Якість яловичини і резерви її підвищення. Охорона праці під час виробництва м’яса.

    дипломная работа [338,4 K], добавлен 28.05.2012

  • Поняття сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, їх роль на ринку аграрної продукції на даному етапі розвитку України. Розгляд сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу як організаційної форми виробництва та реалізації біопалива.

    реферат [111,7 K], добавлен 22.02.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.