Заліснення ландшафтних смуг-регуляторів як шлях оптимізації екологічної ситуації в Сколівському районі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Заліснення ландшафтних смуг-регуляторів як шлях оптимізації екологічної ситуації в Сколівському районі

Якушевич В.В.

Внаслідок антропогенно зумовленої деградації лісів відбуваються геоекологічні зміни в природі, зокрема: інтенсифікація денудаційних процесів, підтоплення природно-господарських територіальних систем, втрата ландшафтного й біорізноманіття. Незворотній вплив на довкілля справляє тривале вирубування лісів в гірських регіонах внаслідок чого корінна рослинність зазнала масштабних змін і континуально трансформувалась.

Постановка проблеми. Наслідком вирубування лісів у Карпатах є масштабні повені в західних областях України. Це є підставою для вивчення басейнового устрою територій та ідентифікації найбільш знеліснених басейнів, що потребують оптимізації для організації стійких, в ландшафтно-екологічному відношенні, регіонів. Необхідно вивчати їх позиційно-динамічні особливості та виділяти природозбережні системи, що є елементами екологічного каркасу територій. Дані системи, а саме ландшафтні смуги (ЛС) позиційно-динамічної ландшафтної територіальної структури здатні регулювати інтенсивність водних потоків та підтримувати екологічну рівновагу території.

Тому метою статті є дослідити вплив зміни лісового покриву на підтоплення території Сколівського району та запропонувати виділяти ландшафтні смуги-регулятори для оптимізації екологічної ситуації в регіоні.

Аналіз останніх публікацій на цю тему. Дослідженням зміни рослинного покриву в гірських районах Львівщини займаються Гнатів П.С., Гринчак М.М., Крок Б.О. [1]. Екологічну ситуацію на північно-східному макросхилі Українських Карпат описав М.А. Голубець. Питання лісового господарства в системі природоохоронного управління річковими басейнами розглядав І.Є. Кульчицький-Жигайло.

Виклад матеріалу дослідження. Первинний рослинний покрив Сколівського району - це формації з бука лісового (48,3%), смереки європейської (10,4%) та буково-смерекові ліси (39,6%). Внаслідок господарської діяльності на Сколівщині з'явилися не властиві корінному рослинному покриву чисті смерекові ліси та мішано-смерекові деревостани. Частка малопродуктивних вторинних лісів, чагарників та знеліснених територій становить 10,2%. Вкриті лісовою рослинністю угіддя займають 64,4%. На сільськогосподарські землі припадає 25,4% території району [1].

Такі зміни призвели до підтоплення населених пунктів у Сколівському районі. Найбільше шкоди природно-господарським територіальним системам було завдано: в 2004 - внаслідок сильних злив селево-дощовими потоками з гір підтоплено 36 будинків у м. Сколе, с. Нижнє Синьовидне, Верхнє Синьовидне, с. Дубина, с. Побук; 2005 - зруйновано більше 400 м дорожнього полотна у селах Кам'янка, Підгородці, Тишівниця та Ямельниця, підтоплено 8 приватних житлових будинків у селах Дубина та Коростів; 2008 підтоплені села: Дубина - 15 будинків, Верхнє Синьовидне 300, Нижнє Синьовидне - 92, Крушельниця - 30, Корчин - 25, Підгородці - 10; 2010 - у селах Завадка та Росохач піднявся рівень води у річці Завадка і було підтоплено деякі будівлі, підмито опори мостів, розмито частину дороги. Пошкоджено дороги та мости регіонального та місцевого значення, частково розмито берегоукріплюючу дамбу та зруйновано комунальний міст в с. Коростів і в с. Головецько [4].

Ліси виконують важливі водорегулюючі, протиерозійні, водоохоронні, санітарно-гігієнічні функції в регіоні. Вони відіграють важливу роль у підтриманні підґрунтового, інфільтраційного стоку на певному рівні. При збільшенні лісистості басейнів річок на 10% їх водний стік підвищується на 10...15 мм за рік. Лісові насадження сповільнюють процеси водної ерозії ґрунту, запобігають його змиванню і розмиванню, зберігають і поліпшують його властивості, закріплюють рухомі піски. Запобігають забрудненню річок та інших водойм, зменшують ризик виникнення селевих потоків. Завдяки фільтраційній здатності лісової підстилки і лісового ґрунту каламутність води зменшується на 60...90%. Забруднюючі речовини, що потрапляють у ґрунт, поглинаються рослинністю приймаючи участь у природному кругообігу речовин та детоксикації шкідливих хімічних сполук.

На даний час дві третіх площі ЛС-регуляторів не мають лісового покриву. Найбільш знелісненими є: слабоспадисті (6-9°) делювіально-елювіальні ЛС з бурими гірсько-лісовими середньоглибокими і глибокими переважно щебнюватими середньозмитими, місцями сильнозмитими (30%) ґрунтами під пасовищами - заліснено лише 3 % їх площі та слабопологі (1-3°) елювіально-делювіальні ЛС з бурими гірсько-лісовими неглибокими щебнюватими слабозмитими (10-15%), місцями середньозмитими ґрунтами під пасовищами - заліснено лише 4 %.

В залежності від різних типів природних та агроценозів поверхневий стік регулюється неоднаково. Зокрема, під лісовими фітоценозами з добре розвинутою повстю змиву навіть із крутих схилів може зовсім не бути [2]. Тому можна говорити про водорегулюючі ландшафти, що здатні змінювати інтенсивність водного потоку. Дані системи, а саме ландшафтні смуги (ЛС) позиційно-динамічної ландшафтної територіальної структури здатні регулювати інтенсивність водних потоків та підтримувати екологічну рівновагу території. Тому саме їх ідентифікація та оптимальна організація сприятимуть стабілізації геоекологічної, зокрема, й гідроекологічної ситуації в регіоні.

Для частини басейну річки Опір, яка протікає територією Сколівського району, було виділено ландшафтні смуги-регулятори (рис. 1).

Рис. 1. Картосхема ландшафтних смуг-регуляторів частини басейну р. Опір

Умовні позначення

Слабопологі: 1 - слабопологі (1-3°) елювіально-делювіальні ЛС з бурими гірсько-лісовими неглибокими щебнюватими слабозмитими (10-15%), місцями середньозмитими ґрунтами під пасовищами; 2 - слабопологі (1-3°) елювіально-делювіальні ЛС з бурими гірсько-лісовими неглибокими щебнюватими слабозмитими (10-15%), місцями середньозмитими ґрунтами під смереково-ялицево-буковою рослинністю.

Слабоспадисті: 3 - слабоспадисті (6-9°) делювіально-елювіальні ЛС з бурими гірсько-лісовими середньоглибокими і глибокими переважно щебнюватими середньозмитими, місцями сильнозмитими (30%) ґрунтами під пасовищами; 4 - слабоспадисті (6-9°) делювіально-елювіальні ЛС з бурими гірсько-лісовими середньоглибокими і глибокими переважно щебнюватими середньозмитими, місцями сильнозмитими (30%) ґрунтами під смереково-ялицево-буковою рослинністю; 5 - слабоспадисті (6-9°) делювіально-елювіальні ЛС з бурими гірсько-лісовими неглибокими переважно щебнюватими середньозмитими, місцями сильнозмитими (30%) ґрунтами під пасовищами; 6 - слабоспадисті (6-9°) делювіально-елювіальні ЛС з бурими гірсько-лісовими неглибокими переважно щебнюватими середньозмитими, місцями сильнозмитими (30%) ґрунтами під смереково-ялицево-буковою рослинністю.

Сильноспадисті: 7 - сильноспадисті (12-15°) делювіально-трансалювіальні ЛС з бурими гірсько-лісовими середньоглибокими і глибокими переважно щебнюватими сильнозмитими і розмитими ґрунтами під смереково-ялицево-буковою рослинністю; 8 - сильноспадисті (12-15°) делювіально-трансалювіальні ЛС з бурими гірсько-лісовими неглибокими переважно щебнюватими сильнозмитими і розмитими ґрунтами під пасовищами; 9 - сильноспадисті (12-15°) делювіально-трансалювіальні ЛС з бурими гірсько-лісовими неглибокими переважно щебнюватими сильнозмитими і розмитими ґрунтами під смереково-ялицево- буковою рослинністю; 10 - Круті та обривисті (понад 15°) делювіально-транселювіальні ЛС з бурими гірсько-лісовими неглибокими переважно щебнюватими розмитими, місцями сильнозмитими ґрунтами під смереково-ялицево-буковою рослинністю.

Такі ландшафтні смуги формуються в топологічно обумовлених місцях зміни інтенсивності прояву фізико-географічних процесів і їх слід визначити як ландшафтні смуги-регулятори інтенсивності розвитку денудаційних процесів.

Висновки і перспективи дослідження. Враховуючи несприятливу екологічну ситуацію, що склалася на даній території, необхідно провести комплексний ландшафтно-екологічний аналіз всього басейну з метою створення на базі ландшафтних смуг стабілізаційного територіально-екологічного каркасу регіону. Це допоможе відновити та оптимально організувати знеліснені території, що зменшить вплив несприятливих фізико-географічних процесів у Сколівському районі.

Література

підтоплення ліс ландшафтний

1. Гнатів П.С. Зміна структури рослинного покриву і втрати екологічного потенціалу наземних екосистем у гірському регіоні Львівщини [Текст]/ П.С. Гнатів // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. - 2008. - C. 264272.

2. Гродзинський М.Д. Основи ландшафтної екології : Підручник [Текст] / М.Д. Гродзинський. - К.: Либідь, 1993. - 224 с.

3. Якушевич В.В. Ліс, як екологічний чинник стійкості геосистем Сколівського та Турківського районів Львівської області [Текст]/ В.В. Якушевич // Шевченківська Весна-2014: зб. наук. праць. - К., 2014. - Вип. 12. - С. 58-61.

4. Державна служба України з надзвичайних ситуацій [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.mns.gov.ua/ opinfo/1901.html?PrintVersion.

Размещено на Allbest.ru