Агроекологічні аспекти вирощування гібридів соняшнику в умовах південного степу України

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Соняшник серед сільськогосподарських культур є найбільш адаптованим до ґрунтово-кліматичних умов України. Висока конкурентоспроможність культури на міжнародному ринку і зростаючий попит в світі на олію викликає необхідність нарощувати об'єми виробництва її насіння. Це можливо в першу чергу, за підвищення урожайності впроваджуваних гібридів та умови повного використання їх потенційної продуктивності через всебічне вивчення особливостей адаптації до агроекологічних умов вирощування з використанням інтенсивних технологій [1, 3].

Нові гібриди соняшнику за генетичним потенціалом продуктивності та рівнем адаптації до комплексу агроекологічних умов перевищують ті гібриди, що вже вирощуються і добре вивчені. Важливість всебічного вивчення у кожній ґрунтово-кліматичній зоні реакції рослин гібридів соняшнику на строки сівби, глибину загортання насіння, густоту стояння рослин та інші технологічні особливості, підтверджують своїми дослідженнями О.І. Поляков, І.Д. Ткаліч, О.О. Коваленко, М.І. Харченко, В.В. Турчин, що сприятиме кращому використанню посівами гібридів соняшнику всіх умов життєдіяльності, від сходів до збирання врожаю [2, 3, 5].

В.І. Троценко, Г.О. Жатов вивчали особливості росту та розвитку рослин гібридів соняшнику, конкурентоспроможність в біоценозі посівів, використання природних теплових ресурсів і підтвердили, що формування високої індивідуальної продуктивності визначається рівнем їх адаптації до агроекологічних умов, на які певною мірою можна і необхідно впливати [4]. Вивчення закономірностей сукупного впливу цих чинників важливо також і в зв'язку з коливаннями упродовж вегетації гібридів соняшнику природних та екологічних умов останніми роками, а тому такі дослідження є актуальними, своєчасними і мають практичне значення.

Мета досліджень вивчення комплексного і порівняльного впливу агротехнологічних заходів на рівень адаптації до агроекологічних умов гібридів соняшнику, що визначає їх ріст, розвиток та формування продуктивності.

Упродовж 2003-2005 pp. були проведені дослідження у дослідному господарстві Миколаївського національного аграрного університету.

У трифакторному польовому досліді вивчали: гібриди соняшнику (скоростиглі Одеський 149, Флокс, ранньостиглі Захист, Фрагмент), строки сівби (І за температури ґрунту на глибині 10 см 5-7°С, II 8-10°С, III 12-14°С) і заходи боротьби з бур'янами механічні (до та післясходове боронування, міжрядні культивації) і механічні з використанням гербіциду харнес 2,5 л/га.

Дослідження в польовому досліді проводили відповідно до загальноприйнятих методик та ДСТУ.

У роки проведення досліджень погодні умови значно різнилися, що сприяло достовірній оцінці чинників, які вивчали. Так, загальна кількість опадів за вегетаційний період (квітень-вересень) склала: у 2003 р. 155 мм, 2004 р. 292 мм, а у 2005 р. 206,5 мм.

Польова схожість насіння та динаміка сходів всіх гібридів залежали від строків сівби і погодних умов. На час сівби продуктивної вологи було достатньо за всіх строків, а температурний режим складався неоднаково. Так, у 2003 році у період сівба-повні сходи за першого строку сівби середньодобова температура склала 10,6°С, у 2004 році 12,1°С і в 2005 10,9°С.

Відмічено, що тривалість періоду сівба-сходи більшою мірою залежала від температурного режиму і меншою від запасів продуктивної вологи у посівному шарі ґрунту 0-10 см. При цьому тривалість періоду сівба-повні сходи для всіх гібридів соняшнику одного строку сівби була близькою.

Досліджувані чинники та біологічні особливості гібридів впливали на тривалість наступних міжфазних періодів їх росту та розвитку. Так, у середньому в роки досліджень період повні сходи-утворення кошиків за першого строку сівби склав: для гібрида Одеський 149 31 добу, гібрида Флокс 30 діб, гібриду Захист 36 діб і гібрида Фрагмент 35 діб, за другого строку сівби ці показники відповідно склали 29, 30, 35, 34 діб, а за третього 28, 29, 33 діб.

Для рослин досліджуваних гібридів соняшнику умови у період повні сходи-утворення кошиків склалися найбільш сприятливими у 2005 році, за середньодобової температури повітря 16,3°С і кількості опадів 15 мм. За цих умов на варіантах першого строку сівби тривалість періоду повні сходи-утворення кошиків у гібрида Одеський 149 склала 29 діб. У 2003 році середньодобова температура у період повні сходи-утворення кошиків за першого строку сівби становила 19,6°С і тривалість його склала 28 діб, а у 2004 році ці показники відповідно були - 14,2°С і 35 діб.

У 2004 році тривалість періоду цвітіння-повна стиглість насіння за першого строку сівби та середньодобовій температурі 21,2°С у гібриду Одеський 149 склала 51 добу, а у гібрида Фрагмент відповідно 21,5°С і 57 діб. За другого строку сівби у цих варіантах тривалість періоду цвітіння-повна стиглість насіння становила 50 і 54 доби, що менше на 1 і 3 доби порівняно з першим строком, а за третього строку сівби 47 і 51 діб, що менше на 4 і 6 діб. соняшник сільськогосподарський польовий гібрид

Вегетаційний період гібридів у середньому за роки досліджень залежно від строків сівби склав: у гібриду Одеський 149 - 93-102 доби, гібрида Флокс 92 101 доби, гібрида Захист 107-117 діб і гібрида Фрагмент 105 115 діб.

Встановлено, що строки сівби певним чином впливали на рівень вологозабезпечення практично всіх гібридів соняшнику. Так, у 2003 році на посівах гібрида Одеський 149 у фазі повної стиглості за першого строку сівби та механічних заходів боротьби з бур'янами запаси продуктивної вологи в шарі ґрунту 0-100 см становили 22,4 мм, за другого 18,9 мм, за третього 16,8 мм. На посівах цього ж гібрида запаси продуктивної вологи за механічних заходів боротьби з бур'янами та використанням гербіциду за різних строків сівби складали: І 23,1 мм, II 20,3 мм, III 18,0 мм. Запаси продуктивної вологи на посівах гібрида Одеський 149 у фазі повної стиглості у 2004 році були на всіх варіантах значно вищими, ніж у 2003 році. Це вплинуло на сумарне водоспоживання, що залежить певною мірою від кількості опадів за вегетаційний період. Так, на посівах гібрида Одеський 149 показники сумарного водоспоживання у 2004 році за механічних заходів боротьби з бур'янами склали: за першого строку сівби 3160 м3/га, за другого строку 3095 м3/га і за третього 2873 м3/га.

Показники коефіцієнтів водоспоживання у всіх гібридів соняшнику залежали від строків сівби і заходів боротьби з бур'янами, при цьому встановлено таку закономірність: чим більш скоростиглим є гібрид соняшнику, тим нижчою є ефективність використання вологи на формування одиниці врожаю.

Відмічено, що упродовж вегетаційного періоду рослини різних за скоростиглістю гібридів соняшнику використовували неоднакову кількість тепла, що залежало від фази їх росту та розвитку, строків сівби, а також погодних умов року. Наприклад, середньодобова температура повітря упродовж вегетації за 2003-2005 pp. скоростиглого гібрида Флокс за першого строку сівби за період сходи-цвітіння склала 18,4°C, а за період цвітіння-повна стиглість 21,6°С; у ранньостиглого гібрида Фрагмент цей показник відповідно склав 18,4°С і 21,7°С. Так, у міжфазні періоди сходи-цвітіння та цвітіння-повна стиглість насіння за другого строку сівби у середньому за роки досліджень середньодобова температура склала для гібридів: Флокс 18,6°С і 21,6°С, Фрагмент 18,3 і 21,4°С, а за третього строку для гібридів: Флокс 19,2 і 21,9°С, Фрагмент 19,4 і 22,2°С.

Сума ефективних температур (>10°С), тобто рівень теплозабезпечення гібридів залежала від тривалості їх вегетації. Так, за першого строку сівби сума ефективних температур >10°С у середньому за роки досліджень склала: для скоростиглих гібридів Одеський 149 997,6 і Флокс 984,4°С, а для ранньостиглих гібридів Захист 1195,7 і Фрагмент 1162,4°С. Цей показник для скоростиглих гібридів на 15,3-16,6 % був меншим, порівняно з ранньостиглими.

Таблиця 1. Урожайність гібридів соняшнику залежно від строків сівби та заходів боротьби з бур'янами, ц/га (середнє за 2003-2005 рр.)