Ріст та живлення ремонтних цьоголіток осетроподібних риб (Acipenseriformes) в умовах Виробничо-експериментального Дніпровського осетрового рибовідтворювального заводу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ріст та живлення ремонтних цьоголіток осетроподібних риб (Acipenseriformes) в умовах Виробничо-експериментального Дніпровського осетрового рибовідтворювального заводу

У результаті зарегулювання стоку р. Дніпро, інтенсивному забрудненню та інших екологічних та антропогенних чинників різко скоротилися природні запаси цінних видів риб, зокрема осетроподібних риб у водоймах. Виходячи з того, що вселення життєстійкого матеріалу є одним із шляхів реконструкції іхтіофауни, діяльність Виробничо-експериментального Дніпровського осетрового рибовідтворювального заводу (ВЕДОРЗ) спрямована на виробництво рибопосадкового матеріалу осетрових видів риб відповідної маси, що здатна забезпечити відновлення чисельності у промислових масштабах, а також формування, утримання маточних і ремонтних стад. У цьому зв'язку одним з важливих моментів при вирощуванні цьоголіток осетроподібних риб як ремонтного матеріалу є контроль за особливостями їх потенції росту та накопиченням маси, від яких, певним чином, залежить їх загальний фізіологічний стан, стійкість до захворювань, подальша виживаність та готовність до зимівлі [1-2].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Основні технологічні аспекти розведення веслоносу подібні до об'єктів традиційного осетрівництва [3-4]. Наявні вказівки на високу чутливість веслоноса до нестачі корму [4-5].

Темп росту веслоноса дуже високий - цьоголітки можуть сягати маси 0,9 кг, дволітки - 3 кг, п'ятилітки - 8 кг [6]. Важливе значення у живленні веслоноса мають веслоногі ракоподібні (8 - 10%), дрібні форми зоопланктону (коловертки, науплії ракоподібних) та представники планктонних водоростей займають підпорядковане місце.

Під час масового розвитку зоопланктону детрит у живленні веслоноса має другорядне значення. Зі зменшенням його біомаси веслоніс переходить на переважне живлення детритом. Вміст його у харчових грудках окремих риб зростає до 70-80%. Водночасно збільшується кількість захоплених рибами личинок метеликів, планктонних хірономід, водоростей, решток вищих рослин тощо. В цілому, доступність організмів при живленні для веслоноса перебуває в прямій залежності від розміру ротового отвору на перших етапах розвитку та будови фільтраційного зябрового апарат у подальшому. Розмір ротового отвору у личинок веслоноса знано більший, ніж у молоді багатьох прісноводних видів риб, з чим безпосередньо пов'язана їх схильність до канібалізму [7].

В умовах ставового утримання, протягом перших кількох років життя, важливе значення в живленні стерляді можуть відігравати дорослі форми гіллястовусих та веслоногих рачків (50% і більше в складі харчової грудки). У післянере - стовий період стерлядь може виходити для живлення у багаті на природні корми заплави річок. Темп росту стерляді порівняно із іншими осетровими невисокий. У вересні-жовтні цьогорічки досягають довжини 15 - 20 см і маси 20 - 30 г. [7].

Постановка завдання. Спеціальні дослідження з метою вивчення особливостей росту і розвитку ремонтних цьоголіток осетроподібних риб, зокрема стерляді і веслоноса, при вирощуванні у монокультурі і полікультурі проводилися на базі Дніпровської дільниці Виробничо-експериментального Дніпровського осетрового рибовідтворювальногозаводу (ВЕДОРЗ) упродовж 2013-2015 років за загальноприйнятими методиками [8-9]. Вирощування стерляді і веслоноса у полікультурі проводили у 2013 році у ставу №9, у 2014 році - у ставах №16 і 17, у 2015 році - у ставах №8 і 9. Вирощування стерляді у монокультурі проводили у 2013 році у ставах 8, 10 і 15, у 2014 році - у ставу №14. Вирощування веслоноса у монокультурі проводили у 2013 році у ставу 16, у 2014 році - у ставу №15.

Виклад основного матеріалу досліджень. Ріст маси тіла цьоголіток стерляді у ставах протягом періоду досліджень був нерівномірним. Слід відмітити, що за результатами контрольних ловів між ІІІ декадою травня і І декадою червня у всіх ставах спостерігалося зниження темпів росту, виняток становить став №9 у 2013 році, у якому спостерігалося накопичення маси тіла. У наступних декадах спостерігалося поступове накопичення маси. Проте слід відмітити, що в кінці липня - на початку серпня у всіх ставах помічено зниження темпів росту, що пояснюється рівнем розвитку природної кормової бази.

На рисунку 1 зображений приріст маси цьоголіток стерляді у ставах.

рибовідтворювальний оскетроподібний риба стерлядь

Рисунок 1. Приріст маси цьоголіток стерляді у ставах, %

Слід відмітити, що на початку вегетаційних сезонів прирости маси стерляді були на рівні 1,2 - 3,4%, а в кінці сезону були найвищими і досягали 23,9 - 35,9%.

Загалом за період вирощування стерлядь у всіх ставах приросла у масі у 2013 р. на 34 - 51 г., у 2014 р. границі приросту були іншими і становили 29 -43 г. У 2015 р. її прирости по ставам становили 36 - 39 г. Тобто найбільший приріст спостерігався у 2013 році в ставах №8 та №10 при вирощування стерляді у монокультурі і склав 51 г. та 49 г. відповідно.

Слід відмітити, що загалом, при вирощуванні цьоголіток стерляді у поліку - льтурі маси при облові складали 19 - 39 г., а у монокультурі були вищими і дорівнювали 34 - 51 г.

Ріст маси тіла цьоголіток веслоноса у ставах протягом сезонів досліджень, як і стерляді був нерівномірним. Слід відмітити, що за результатами контрольних ловів протягом років досліджень у всіх ставах спостерігалося поступове накопичення маси тіла. Однак між ІІ декадою червняі І декадою липня та між І і ІІ декадами липня помічено зниження темпів росту цьоголіток веслоноса. У наступних декадах знову спостерігалося поступове накопичення маси.

Для наочності усереднені прирости цьоголіток веслоноса у ставах зображені на рисунку 2.

Рисунок 2. Приріст маси цьоголіток веслоноса у ставах, %

З рисунку видно, що найбільші прирости маси тіла - 24,3 - 27,5%, спостерігалися в першій половині червня і у період високих температур, у той час як на початку сезону (у травні) вони коливалися у межах 0,5-1,1%. Приріст маси тіла веслоноса у кінці сезону характеризувався високим відсотком і дорівнював 16,7 - 27,5%. Загалом, за період вирощування веслоніс у всіх ставах приріс у масі у 2013 р. на 88 - 102г, у 2014 р. границі приросту становили 87 - 104 г. У 2015 р. його прирости були більшими ніж в попередні роки і становили 109 -112 г.

Слід відмітити, що загалом, при вирощуванні цьоголіток веслоноса у полі - культурі маси їх при облові були на рівні 87 - 112 г., а у монокультурі складали 102 - 104 г.

У процесі безпосередньо вирощування цьоголіток в ставах паралельно із контролем темпу росту маси тіла експериментального матеріалу проводилося вивчення характеру живлення. Живлення об'єктів культивування є базисною основою реалізації потенції росту та значною мірою запорукою їх розвитку. В умовах вирощування без застосування кормів основою живлення стають відповідні групи організмів в залежності від наявності у водоймі та харчової обираності об'єкту культивування.

Накормленість цьоголіток стерляді в процесі вирощування найменшою була на початку вегетаційного сезону (132,4 - 140,2⁰/₀₀₀). У липні-початку серпня показники накормленості були найвищими, на що, вочевидь, вплинув розвиток природної кормової бази, і складали 240,7 - 324,5 ⁰/000. У кінці серпня показник накормленості знизився до 150,6 - 155,3⁰/₀₀₀, а у вересні знову підвищився до 294,3 - 322,0⁰/000.

У результаті досліджень харчової грудки цьоголіток стерляді було помічено, що основу її складала Daphnia sp., якій належало близько 33-34% маси тадетрит, який складав до 49% маси харчової грудки. Незначну частину в живленні цьоголіток стерляді займали представники зообентосу, їхня середньосезонна частка коливалась від 11,7% до 15,7%.

Накормленість цьоголіток веслоноса в процесі вирощування в ставахнай - меншою була на початку вегетаційного сезону (у червні), дорівнюючи 172,4 - 186,1⁰/ооо та у кінці (у вересні) - 131,8 - 150,6⁰/₀оо. З липня показники накормле - ності поступово підвищувалися і досягли найвищих значень на рівні 302,6 - 314,6 ⁰/₀₀₀. Подальші дослідження у серпні показали поступове зниження показнику накормленості з 261,9 - 265,8 ⁰/₀₀₀ до 239,4 - 245,4 ⁰/₀₀₀.

Треба звернути увагу на те, що зі збільшенням показнику накормленості збільшувався і відсотковий склад організмів груп Сїсісіосега у харчовій грудці цьоголіток веслоноса.

Результати аналізу харчової грудки цьоголіток веслоноса показали, що у якісному складі зустрічалися організми груп С1аёосега, які мали переважне значення і займали до 69,08 - 90,14% харчової грудки, та Сореройа, на долю яких припадало до 3,14 - 8,51%. У складі харчової грудки були присутні рештки кормових організмів та детрит (до 5,16 - 23,20%), а також інші кормові організми, які зустрічалися поодиноко (до 0,22 - 2,6%).

Загалом, основу харчової грудки веслоноса складали представники зоопланктону, зокрема гіллястовусі та веслоногі ракоподібні, яким належало близько 85,7% маси та детрит, який займав до 12,9% маси харчової грудки.

У цьому зв'язку, порівнюючи спектри живлення стерляді та веслоноса у складі полікультури ставів, слід зазначити, що гострої конкуренції у живленні не відмічалося.

Висновки. Проведені дослідження з метою вивченняособливостей росту і розвитку ремонтних цьоголіток осетроподібних риб, зокрема стерляді і веслоноса, на базі ставів Виробничо-експериментального Дніпровського осетрового рибовідтворювального заводу (ВЕДОРЗ) дозволили зробити наступні висновки:

За період вирощування стерлядь приросла у масі на 29 - 51 г., а веслоніс - на 87 - 112 г.

При вирощуванні цьоголіток стерляді у полікультурі маси при облові складали 19 - 39 г., а у монокультурі - 34 - 51 г., а цьоголіток веслоноса відповідно - у полікультурі - 87 - 112 г., у монокультурі - 102 - 104 г.

У результаті аналізу харчових грудок стерляді і веслоноса при вирощуванні їх у полікультурі було помічено, що гострої конкуренції у їх живленні не відмічалося.

Список використаної літератури

рибовідтворювальний оскетроподібний риба стерлядь

1. Шерман І.М., Шевченко В.Ю., Корнієнко В.О. Ігнатов О.В. Еколого - технологічні основи відтворення і вирощування молоді осетроподібних: монографія. - Херсон. - 2009. - 421 с.

2. Шерман І. М. Осетрівництво: підручник / І. М. Шерман, О.В. Корнієнко, В.Ю. Шевченко. - Херсон: Олді-Плюс, 2011. - 356 с

3. Мельченков Е.А. Опыт подращивания личинок и выращивания сеголетков веслоноса. // Растительные рыбы и ибо обьекты рыбоводства и акклимати - зации. - Сборник научных трудов ВНИПРХ. - М.: ВНИИПРХ, 1985. - Вып.44. - С. 42-43

4. Третяк О.М., Грициняк 1.1., Коцюба В.М., Ганкевич Б.О. Біологічна характеристика та технологічні прийоми культивування додаткових і нетрадиційних об'єктів рибництва // Фермерське рибництво. - К.: Герб, 2008. - С. 333-361

5. Третяк О.М. Рибницько-біологічні основи формування та експлуатації племінних стад веслоноса в умовах інтродукції. Рибогосподарська наука України. 2009, №3, с. 4-20

6. Виноградов В.К., Ерохииа Л.В., Мельчеиков Е.А. Опыт выращивания веслоноса в прудах. // 0 сетровое иболовст водоемов СССР - Краткие тезисы иаучных докладов к предстоящему совещаиию 11-14 декабря 1984 г. - Астрахань: ЦНИОРХ, 1984. - С. 67-69

7. Технології виробництва об'єктів аквакультури: Навч.посібн. / А.І. Андрющенко, С.І. Алимов, М.О. Захаренко, Н.І. Вовк / За ибо. А.І. Андрющенко. - К, 2006 - 336 с

8. Правдин И.Ф. Руководство по изучению рыб / Правдин И.Ф. - М.: Пищевая промышленность, 1979. - 120 с.

9. Пилипенко Ю.В. Методи збору та обробки матеріалів по живленню риб / Ю.В. Пилипенко, В.О. Корнієнко // Методичні вказівки для проведення лабораторного заняття із спеціальності 6.090201 «Водні біоресурси та аквакультура». - Херсон: Колос, 2011. - 32 с.

Размещено на Allbest.ru