Вплив комплексного застосування Півоту і Емістиму С на формування площі асиміляційного апарату та синтез хлорофілу у рослинах сої

Размещено на http://allbest.ru

Уманський національний університет садівництва

УДК 632.954:633.34:631.811.98

Вплив комплексного застосування Півоту і Емістиму С на формування площі асиміляційного апарату та синтез хлорофілу у рослинах сої

З.М. Грицаєнко, доктор сільськогосподарських наук,

О.В. Голодрига, кандидат сільськогосподарських наук

Вступ

Формування продуктивності сільськогосподарських культур у значній мірі залежить від інтенсивності процесів фотосинтезу, синтезу і транспорту метаболітів. Тому підвищити реалізацію потенціалу рослин можна за рахунок активації цих процесів, зокрема процесу фотосинтезу. Формування урожаю в результаті фотосинтетичної діяльності рослин в посівах визначається розмірами асиміляційної поверхні листків [1].

На формування асиміляційного апарату впливає забур'яненість посівів. У зв'язку з цим важливого значення набуває боротьба з бур'янами за допомогою хімічних і біологічних препаратів, використання яких у бакових сумішах дає можливість послабити токсикацію посівів хімічними речовинами не зменшуючи їх дії проти бур'янів [2,3]. Вплив гербіцидів та регуляторів росту рослин на формування фотосинтетичного апарату в Уманському НУС досліджували на рослинах ярого ячменю [4], озимої пшениці [5], озимого тритікале [6], кукурудзи [7], гороху [8]. Однак вплив гербіцидів і регуляторів росту рослин на рослини сої залишається тут маловивченим.

Завданням наших досліджень було встановити вплив гербіциду Півот, внесеного як окремо, так і сумісно з регулятором росту рослин - Емістимом С на рівень забур'яненості, формування площі асиміляційного апарату сої, від оптимальної роботи якого залежить формування продуктивності посівів.

Методика досліджень

Досліди проводили в польових і лабораторних умовах кафедри біології Уманського національного університету садівництва впродовж 2008-2011 років. Півот і Емістим С вносили у фазу двох-трьох справжніх листків сої показаних у таблицях з витратою робочого розчину 300 л/га.

Облік забур'яненості посівів виконували два рази впродовж вегетаційного періоду.

Перший - через місяць після застосування гербіцидів і Емістиму С (у фазі гілкування сої), другий - перед збиранням урожаю (у фазі повного наливу бобів) - кількісно-ваговим методом [9].

Зразки листків сої для визначення площі відбирали у фазі галуження, цвітіння та наливу бобів. Площу листя визначали методом «висічок» [10]. Вміст хлорофілу а і в та каротиноїдів визначали за методикою Т.М. Годнева [11].

Результати досліджень

У результаті проведених досліджень нами встановлено, що забур'яненість посівів сої, через місяць після застосування препаратів, на контролі становила в середньому за роки досліджень 91,4 шт./м² - по кількості та 304,9 г/м² - по масі (табл.1), серед яких зустрічались злакові види, а саме: мишій сизий, куряче просо.

З дводольних видів були присутні такі види бур'янів, як березка польова, осот рожевий, щириця звичайна, лобода біла та гірчак шорсткий.

Табл. 1.Забур'яненість посівів сої при застосуванні Півоту й Емістиму С, 2008 - 2011 рр.

Найбільший відсоток знищення бур'янів, через місяць після застосування Півоту, спостерігався при застосуванні норми 1,0 л/га, де кількість знищених бур'янів становила 90,6 %, а маса 94,6 %.

Застосування Півоту з Емістимом С сприяло зменшенню кількості бур'янів і їх маси за всіх норм гербіциду.

Найбільший відсоток знищення бур'янів спостерігався при застосуванні Півоту у нормі 1,0 л/га у поєднанні з Емістимом С, що відповідно становило 94,1 % - по кількості і 96,9 % - по масі.

Використання Емістиму С без гербіциду сприяло зменшенню кількості бур'янів на 18,3 % - за кількістю та на 20 % - за масою, що може свідчити про стимулюючу дію Емістиму С на рослини сої, у результаті чого підвищувалась конкурентна здатність культури до бур'янів.

Забур'яненість посівів сої перед збиранням урожаю була дещо більшою, ніж через місяць після застосування препаратів. Але в порівнянні з контролем кількість і маса бур'янів була відносно меншою і знаходилась у прямій залежності від норм гербіциду та його сумісного застосування з Емістимом С.

Нами також встановлено, що залежно рівня забур'яненості, фази розвитку сої, різних норм Півоту, внесених окремо і сумісно з Емістимом С у варіантах досліду формувалась різна площа асиміляційного апарату.

Так, у фазу гілкування сої при застосуванні Півоту у нормах 0,7 та 1,0 л/га площа листя в порівнянні з контролем збільшувалася до 12,0-13,4 тис.м²/га, тоді як у контролі даний показник знаходився в межах 8,9 тис.м²/га.

Однак найбільша площа листкового апарату сої у фазу гілкування формувалась у варіантах досліду з внесенням Півоту у нормах 0,7 та 1,0 л/га сумісно з Емістимом С, що перевищувало контроль, відповідно до норм гербіциду, на 4,3 та 4,7 тис.м²/га (табл.2).

Табл. 2.Динаміка площі листкової поверхні сої при застосуванні Півоту і Емістиму С, тис.м²/га, середнє за 2008-2011 рр.

У фазу цвітіння площа листя сої у порівнянні до фази гілкування значно зросла і становила у контрольному варіанті 32,5 тис.м²/га, але найбільшою вона була на варіантах з внесенням Півоту сумісно з Емістимом С - 44,1 та 45,8 тис.м²/га відповідно до норм гербіциду.

У фазу наливу бобів площа листя у порівнянні з фазою цвітіння майже не зросла. Це пояснюється відмиранням нижніх листків рослин сої.

Однак, використані препарати у досліді мали позитивний вплив на формування більшої площі листкової поверхні, яка необхідна для інтенсивного наливу зерна.

Найбільша площа листкової поверхні залишалася у варіантах досліду із внесенням Півоту у нормах 0,7 та 1,0 л/га сумісно з Емістимом С, що дало можливість рослинам збільшити асиміляційний апарат відповідно до 46,8 та 48,2 тис.м²/га.

Вміст хлорофілу у листках є одним із основних факторів біологічної продуктивності рослин, в тому числі сої. У сортів сої з підвищеним вмістом хлорофілу отримують більш високі урожаї. Однак продуктивність фотосинтезу сої залежить від освітлення листя і обумовлена розташуванням рослин в посіві [11].

Тому для одержання високих урожаїв сої слід звернути увагу на зменшення забур'яненості посівів, як основного фактора затінення і ослаблення фотосинтезу культури. Зменшення забур'яненості сприяє не лише збільшенню площі листкової поверхні, а й накопиченню вмісту хлорофілів та каротиноїдів, що і власне покращує продуктивність рослин сої в цілому.

Так, при застосуванні Півоту в нормі 0,7 та 1,0 л/га вміст хлорофілу а у фазу гілкування був вищим за контроль на 20,7 і 27,0 мг %, а вміст хлорофілу в - на 8,4 і 11,7 мг % (табл.3).

Відношення хлорофілу а до в знаходилось у межах 2,0-2,1, що відповідає даній закономірності. Вміст каротиноїдів був вищим за контроль відповідно на 7,6 і 8,0 мг %.

Табл. 3. Вміст хлорофілу а і в та каротиноїдів (мг %)у листках сої у фазу гілкування рослин при застосуванні Півоту й Емістиму С, середнє за 2008-2011 рр.

На варіанті з ручним прополюванням у порівнянні з контрольним варіантом, де гербіцид і біостимулятор росту рослин не використовували, вміст хлорофілу а був більшим на 22,0 мг %, хлорофілу в на 8,1 мг %, вміст каротиноїдів становив 51,0 мг %, що на 6,0 мг % більше, ніж на контролі.

Сумісне застосування Півоту з Емістимом С сприяло підвищенню вмісту хлорофілу а, в та каротиноїдів. Найвищий вміст суми хлорофілів відмічено при застосуванні Півоту у нормі 1,0 л/га сумісно з Емістимом С - 20 мл/га, що більше за контроль на 43,6 мг % і каротиноїдів на 5,5 мг % на сиру масу. асиміляційний гербіцид соя хлорофіл урожайність

Застосування Емістиму С без гербіциду сприяло підвищенню хлорофілу а на 5,7 мг %, хлорофілу в на - 1,8 мг % і каротиноїдів - на 0,7 мг % на сиру масу у порівнянні з контролем.

Вміст хлорофілу і каротиноїдів у фазі цвітіння був вищим порівняно з попередньою фазою, про що свідчать дані таблиці 4.

Табл. 4. Вміст хлорофілу а і в та каротиноїдів мг % у листках сої у фазу цвітіння рослин при застосуванні Півоту й Емістиму С, середнє за 2008-2011 рр.

Відмічено найвищий вміст хлорофілу а серед інших варіантів при сумісному застосуванні Півоту у нормі 1,0 л/га з Емістимом С, що на 32,5 мг % більше, ніж у контролі і хлорофілу в - на 9,2 мг % на сиру масу.

Вміст каротиноїдів у цій фазі був найвищим на варіантах із використанням Півоту 1,0 л/га, де різниця у порівнянні з контролем складала 9,2 мг % на сиру масу.

Відношення суми хлорофілів до суми каротиноїдів було більшим, на всіх варіантах, в порівнянні з фазою гілкування, це свідчить про зменшення вмісту каротиноїдів у фазу цвітіння по відношенню до суми хлорофілів.

На варіанті з ручним прополюванням сума хлорофілу залишалась бути вищою за контроль на 13,2 мг %, а каротиноїдів - на 1,7 мг %. При застосуванні Емістиму С без гербіциду сума хлорофілів була більшою за контроль на 13,2 мг % і сума каротиноїдів лише на 0,8 мг % на сиру масу.

Використані методи статистичної обробки експериментальних даних забезпечили належну точність та достовірність одержаних результатів. Математична обробка даних показала наявність істотної різниці між показниками урожайності дослідних варіантів і контрольного.

Висновки

Гербіцид Півот і біостимулятор росту рослин Емістим С при застосуванні в суміші сприяють зниженню рівня забур'яненості, що позитивно впливає на формування площі листової поверхні у всі фази розвитку сої та значному підвищенню вмісту суми хлорофілу а, в та каротиноїдів.

Найвищі показники площі асиміляційної поверхні та вміст суми хлорофілів і каротиноїдів формуються при застосуванні Півоту у нормі 1,0 л/га у поєднанні з Емістимом С.

Сумісне застосування гербіциду Півот з Емістимом С дає можливість знизити норму гербіциду на 25 %, що так важливо за сучасного стану розвитку сільського господарства.

Список використаних джерел

1. Пенчуков В.Н. Фотосинтетическая продуктивность сои в зависимости от сроков сева / В.Н. Пенчуков, Н.В. Медянников, А.У. Капушев, Н.М. Кузьмин // Научные труды Ставропольского НИИСХ. - Ставрополь.- 1983. - С. 65 - 75.

2.Федотов В.А. Влияние гербицидов на засоренность и развитие сои./ В.А. Федотов, С.В. Кадыров, В.И. Гончаров // Защита и карантин растений. - 2002. - № 2. - С. 22 - 23.

3. Васильев В.П. Критерии целесообразности применения пестицидов / В.П. Васильев, В.Н. Кавецкий, Л.И. Бублик // Защита растений. - 1989. - № 10. - С. 15 - 17.

4. Карпенко В.П. Фотосинтетична активність посівів ячменю ярого за дії гербіциду і біологічних препаратів. / В.П. Карпенко /Мат. Всеукраїнської наук. конф. молодих вчених. - Умань,2011. - Ч. І. - С.51-53.

5. Розборська Л.В. Вплив сумісного застосування гербіциду Естерону та біостимулятора росту на вміст хлорофілу в листках пшениці озимої. / Л.В. Розборська /Мат. Всеукраїнської наук. конф. молодих вчених. - Умань, 2011. - С. 103-104.

6. Грицаєнко З.М. Вміст хлорофілу в листках тритикале озимого при різних способах застосування гербіцидів Пріми і Пуми супер та біостимулятора Біолан. /З.М. Грицаєнко, Р.М. Притуляк //Вісник аграрної науки Причорномор'я. - Миколаїв, 2011. - Вип. 1 (58). - С. 133 - 138.

7. Грицаєнко З.М. Вплив гербіциду Тітус 25 і регулятора росту Зеастимулін при різних способах застосування на фотосинтетичні процеси кукурудзи./ З.М. Грицаєнко, О.І. Заболотний /Зб. наук. праць Уманського НУС «Основи біологічного рослинництва в сучасному землеробстві». - Умань. - 2011 р. - С. 62-65.

8. Меркушина А.С. Фізіолого-біохімічні основи підвищення продуктивності гороху. /А.С. Меркушина // Зб. наук. праць Уманського ДАУ «Біологічні науки і проблеми рослинництва». - Умань. - 2003 р. - С. 99-105.

9. Єщенко В.О. Основи наукових досліджень в агрономії. / В.О. Єщенко, П.Г. Копитко, В.П. Опришко, П.В. Костогриз - К.: Дія, 2005. - С. 156 - 158.

10. Ничипорович А.А. Фотосинтетическая деятельность растений в посевах. / А.А. Ничипорович, Л.Е. Строганова, С.Н. Чмора- М.: Изд-во АН СССР, 1961. - 34 с.

11. Годнев Т.М. Строение хлорофилла и методы его качественного определения АНБ ССР. - Минск. - 1952. - С.164.

12. Янжич В. Влияние гербицидов на содержание хлорофилла в листьях кукурузы, подсолнечника и сои // Р.Ж. Сорные растения и борьба с ними. - М. - 1989. - № 2. - С. 12.

Анотація

УДК 632.954:633.34:631.811.98

Вплив комплексного застосування Півоту і Емістиму С на формування площі асиміляційного апарату та синтез хлорофілу у рослинах сої. З.М. Грицаєнко, доктор сільськогосподарських наук, О.В. Голодрига, кандидат сільськогосподарських наук. Уманський національний університет садівництва

Досліджено вплив комплексного застосування гербіциду Півот з біостимулятором росту Емістим С на рівень забур'яненості посівів сої, формування площі асиміляційної поверхні та синтез хлорофілу у рослинах сої в умовах Центрального Лісостепу України.

Аннотация

Установлено, что внесение в посевах сои гербицида Пивот и биостимулятора роста растений Эмистима С способствует уничтожению сорняков, что положительно влияет на увиличение площади ассимиляционного аппарата, значительному повышению содержания суммы хлорофиллов и каротиноидов на всех этапах развития растений сои.

Ключевые слова: соя, сорняки, гербицид, биостимулятор роста растений, Пивот, эмистим С, ассимиляционный аппарат, хлорофилл, каротиноиды.

Annotation

It is established that the introduction of soybean herbicide Pivot and bio-stimulator of plant growth Emуstim C on positive impact on the area uvilichenie assimilation apparatus, greatly increases the amount of content chlorophylls and carotenoids at all stages of development of soybean plants.

Key words: soybean, weeds, herbicide, biostimulants of growth, Pivot, Emystim C, assimilation apparatus, chlorophyll, carotenoids.

Размещено на Allbest.ru