Модернізація агрокультурної традиції Херсонщини в умовах глобальної меліорації півдня

Размещено на http://www.allbest.ru/

Модернізація агрокультурної традиції Херсонщини в умовах глобальної меліорації півдня

Лариса Цибуленко

Нами розглядається регіон, що в ході господарського засвоєння з переходом від тваринництва до ризикованого землеробства, вже на початку ХХ ст. вичерпав свої продуктивні можливості. Природно-кліматичні особливості розташування регіону зі степовим ландшафтом обумовили розбудову зрошувальної системи як найбільш надійного засобу боротьби із посухою і нарощування виробничого потенціалу. Ця інновація кардинально міняла всю технологію сільськогосподарського виробництва. У статті йдеться про розбудову, труднощі та результати експлуатації Краснознам'янської зрошувальної системи, її ефективність та значення у меліоративному господарстві Херсонської області. В ході її функціонування створювалась ціла система експлуатації зрошувальним масивом, впорядковувались норми праці, передбачалась механізація окремих ланок, що забезпечувало механізацію системи в цілому.

Ключові слова: меліоративний комплекс, зрошувальна система, показники ефективності.

Розташування території Степової України в зоні недостатнього та нестійкого зволоження обумовлює актуальність проблеми зрошування. На разі в несприятливих економічних умовах поливається лише 20-35% від усієї площі зрошення, а продуктивність та обсяги виробництва сільськогосподарської продукції на цих землях знизилися на 25-40%. Тобто, зрошувальні землі за станом свого використання практично втратили роль чинника стабілізації ресурсного та продовольчого забезпечення держави, хоча меліоровані землі - це фактично страховий фонд держави. Від їх ефективного використання та збереження, значною мірою, залежать продовольча безпека країни.

Питанням меліорації присвячено роботу Є.І. Токарєвої [10], де йдеться про значення, можливості використання, структуру посівів зрошувальних земель. зрошувальний полив наземний сільськогосподарський

Питання історії використання зрошувальних земель залишилися поза розглядом.

У роботі «Науково-обгрунтована система землеробства Херсонської області» [12] визначено значення зрошувальних систем у зоні ризикованого землеробства з точки зору сільськогосподарських наук як і в розвідках Блінцова І.С., Ситникова В.К. [1], Голосовой А.А., Перекопського Г.К. [2].

Окремо слід виокремити колективну монографію спеціалістів сільськогосподарських наук - відомих представників наукової школи зрошувального землеробства - В.О. Ушкаренка, В.В. Морозова, О.І. Андрієнка тощо присвячену проблемі меліорації на Херсонщині [11]. У роботі висвітлено ефективність та значення меліоративних робот та системи водного господарства Херсонщини, разом з тим потребує додаткового вивчення історія становлення та розвитку як зрошувальної системи в цілому, так і окремих її ланок, зокрема Краснознам'янської зрошувальної системи.

Мета нашого дослідження - визначення умов розбудови, експлуатації та розвитку Краснознам'янської зрошувальній системі Херсонщини.

Джерельною базою роботи є акти прийому в експлуатацію Краснознам'янської зрошувальної системи, документи про використання зрошувальних земель (плани, доповіді, інформація, звіти), постанови й доповіді про вирощування врожаїв сільськогосподарських культур на зрошувальних землях тощо.

Висока агротехніка сухого землеробства, що застосовувалась на полях, виступала вагомим засобом боротьби із посухою, але не забезпечувала сталих врожаїв найголовніших сільськогосподарських культур. Природно-кліматичні особливості розташування регіону зі степовим ландшафтом обумовили розбудову зрошувальної системи як найбільш надійного засобу боротьби із посухою.

Зрошувальна система в Україні відзначається рядом особливостей - майже повною відсутністю подачі води самопливом на зрошувані площі.

Виключенням на Херсонщині був Краснознам'янський канал - самоплинний, що брав початок від Каховського водосховища [3, арк. 5].

Розбудова системи та перший досвід її експлуатації виявили й перші складнощі. Перш за все, господарства-водокористовачі не мали досвіду в організації правильного ведення зрошувального землеробства. Ускладнювало ситуацію несумлінне ставлення частини керівників господарств до питань освоєння зрошувальних площ. Показовим у цьому відношенні був приклад Марценкевича - голови колгоспу ім. Калініна, показники якого були найнижчими серед 6 господарств Краснознам'янського масиву.

Загальними недоліками освоєння зрошувальних земель були: відсутність цілодобового поливу, своєчасної після поливної обробки. Поливи здійснювались із запізненням у термінах, спостерігались випадки повторних поливів заміть вспушування [7, арк. 18].

З метою виправлення ситуації управлінням експлуатації Краснознам'янською зрошувальною системою проводились практичні покази по організації поливів, правильній техніці наземного самоплинного поливу по борознам і полосам, по організації роботи дальнострумінних дощувальних машин, по нарізці поливних борозн із щілинами і організації поливів одночасно з оранкою. Також при управлінні організовано лабораторію, що давало можливість контролювати якість поливу на основі вологості ґрунтів. При зниженні вологості до 55-60% до відома господарств доводили інформацію щодо необхідності поливу [7, арк.19].

Були і більш серйозні проблеми. Так, у районі с. Чернянка і Нова Маячка спостерігалось підняття рівня ґрунтових вод. Частина земель Краснознам'янської зрошувальної системи находились під загрозою засолення, можливо, заболочування [7, арк. 20].

Окрім того, на початковому етапі організації експлуатаційного управління штат було підібрано поспіхом - штатний розклад заповнено інженерно- технічним складом більше 90% робітниками, які не працювали на

зрошувальних системах. На початок вегетаційного періоду 1959 р. управління зрошувальної системи не в змозі було справитись із поставленими завданнями.

З метою виправлення ситуації управління Краснознам'янської зрошувальної системи й дирекція будівництва Краснознам'янської

зрошувальної системи в червні 1959 р. реорганізовані в одно управління експлуатації й технічного нагляду за будівництвом Краснознам'янської зрошувальної системи. При цьому інженерний склад було перерозподілено згідно його знанням та досвіду. Було проведено заходи щодо укріплення дисципліни [7, арк. 27].

Для підвищення кваліфікації кадрів було організовано курси по підготовці механіків насосних установок. Також розроблено службові інструкції для усіх робітників мережі та проведено інструктаж і перевірку знань інструкцій. Навчались поливальники, бригадири господарств-водокористувачів як

правильно проводити полив, облік води.

Однак, управління зрошувальної системи не змогло отримати високу врожайність у 1959 р. Так, колгосп ім. Калініна фактично знизив врожайність до рівня врожайності на багарних землях [7, арк. 28].

Відсутність цілодобових поливів привела до нерівномірної роботи каналів, особливо насосних установок, що загрожувало передчасним зношуванням насосним станціям і руйнації каналу. На нерівномірність роботи насосних станцій впливала ще й недосвідченість роботи лінійного персоналу.

Так як робота зрошувальної мережі в цьому році ускладнювалася підняттям ґрунтових вод на площі Краснознам'янського масиву за рахунок фільтрації Каховського водосховища з метою унеможливлення засолення й заболочування зрошувальних площ управління запроваджувало строгий режим зрошування на усіх землях Краснознам'янського масиву, а у таких господарствах як Маячковський здійснювало полив дощувальними установками, тому що в іншому випадку це загрожувало змиканням ґрунтових вод із поверхнею з огляду на близькість ґрунтових вод [7, арк. 30].

У цілому по системі в 1959 р. отримано не достатньо високий урожай сільськогосподарських культур. Іноді, врожай, навіть, на зрошувальних землях був нижчим, ніж на неполивних, або суттєво різнився у показниках. Так, у колгоспі ім. Кірова Херсонського району врожай помідор становив 205 ц/га, а поряд у радгоспі «Овочевий» лише 102 ц/га. Аналогічна ситуація спостерігалась по господарствах Радянська Україна Скадовського району, «Шлях до комунізму» Голопристанського району, «Зоря» Каховського району, де врожай овочів у середньому становив 230 ц/га, в той час як у господарствах «40 років Жовтня» Сивашського району, «ім. 1 Травня» Каховського району лише 35 ц/га [8, арк. 21]. Це було наслідком грубого порушення правил агротехніки, не внесення добрив, підкормки, неякісних поливів тощо. Багато продукції своєчасно просто не вивозилася з поля й гинула, іноді цей показник доходив до 1/3, навіть, 1/2 врожаю [8, арк. 43].

Серед недоліків також - використання механізмів не на повну міць, непостійність складу поливальників, відсутність високопродуктивних дощувальних машин, недостатня боротьба із бур'янами на полях зрошування й поганого обліку сільськогосподарської продукції на зрошувальних землях [7, арк. 32].

Визнано необхідність у кожному господарстві організувати цілодобовий водозабір із правильною поливною нормою. Поливальників у кількості 4-6 чоловік закріпили за ланками, що в свою чергу об'єднувалися у бригади в кількості не менш як 3 ланки. За бригадою протягом вегетаційного періоду закріплювалася ділянка по 8-10 га на поливальника. Бригаді надавались механізми: трактор, канавакопачі, культиватори. На правах самостійної ланки мали не менше 2-х далекострумних агрегати в господарствах для поливу складних за рельєфом ділянок. До штату брали агронома та гідрогеолога для контролю за правильністю агротехніки на зрошувальних полях і аналізу стану рівня ґрунтових вод у зоні магістрального каналу й зрошувальної мережі. Поливи почали здійснюватися лише дощуванням і малими нормами [7, арк. 33].

Тобто створювалась система експлуатації зрошувальним масивом, впорядковувались норми праці, передбачалась механізація окремих ланок, що забезпечувало механізацію системи в цілому.

Попри все, показники урожайності на зрошувальних землях окремих господарств уже в 1959 р. були високими. Так, по кукурудзі цей показник у радгоспі Каховський на зрошувальних землях становив 270 ц/га, у той час як на суходільних лише 88 ц/га, у колгоспі Леніна цей показник становив 296 та 92 відповідно [8, арк. 56]. Тобто коефіцієнт врожайності на зрошувальних землях перевищував аналогічний показник на суходільних в 3 і більше рази. Хоча слід враховувати наявність додаткових витрат при зрошувальній системі на передпосівне планування, полив, додаткову культивацію, нарізку поливних борозн, прополку тощо.

Протягом 1960 р. кількість зрошувальних земель по Краснознам'янській зрошувальній системі зросла з 6 тис. га у першій половині року до 12 тис. га до кінця року, протяжність магістрального каналу збільшилася з 43 км до 91 км [8, арк. 187].

Ведучими культурами в господарствах Краснознам'янської зрошувальної системи були помідори, кукурудза на корм, багаторічні трави на сіно, багаторічні трави на корм.

Таблиця 1

Врожайність сільськогосподарських культур на зрошувальних землях по радгоспу «Каховський» у 1960 р. [4, арк. 57]

З таблиці 1 видно, що фактичне зростання по відношенню до плану відбулося на 30-55%, а у деяких випадках у 2,1 рази, що, безумовно, є хорошим показником ефективності зрошувального землеробства.

Таблиця 2

Врожайність сільськогосподарських культур на зрошувальних землях по колгоспу Леніна Каховського району у 1960 р. [4, арк. 59]

Показники таблиці 2 підтверджують попередні висновки - збільшення спостерігається від 4 до 15%, в окремих випадках у 2-3,1 рази.

Загальний зрошувальний земельний фонд у 3-х районах Херсонської області - Каховському, Скадовському, Голопристанському - склав 29.991 га.

Таблиця 3

Набір культур на зрошувальних землях у 1960 р. [5, арк. 19]

З таблиці 3 видно, що озимі на зерно займали найбільшу площу полів, що у цілому становило 44 %, тобто майже половину від інших культур. Цей вагомий показник засвідчував розуміння щодо зернових культур як основи

землеробства. Слід звернути увагу й на те, що кормові культури в цілому становила 26,8% від інших культур, що підкреслює вагомість кормової бази, особливо відносно Степової України.

Якщо площа зрошувальних земель Краснознам'янської системи на початок 1964 р. займала 37,4 тис. га, то протягом 1964-1965 рр. було введено 27,1 тис. га, після чого загальна площа зрошувальних земель склала 64,5 тис. га [6, арк. 3], збільшившись у 1,7 рази в порівнянні з початком року і в 20,8 рази в порівнянні із серединою 1959 р., і майже досягнувши першопочаткового показника при плануванні другої черги введення в дію зрошувальних земель, що становив 68 тис. га. Але зміни гідрогеологічних умов означеного регіону в черговий раз призвели до підняття рівня ґрунтових вод на прилеглих територіях Краснознам'янського каналу. У зв'язку з цим зрошувальний масив було розбито на п'ять меліоративно-гідрогеологічних районів. Кожному районові в залежності від умов було рекомендовано певний тип поливу: будь-який спосіб поливу, дощуванням, чітко нормуючи норми поливу в залежності від вологості ґрунтів тощо [9, арк. 19].

Окрім упорядкування режиму поливу розбудовувалася дренажна система, загальна площа котрої становила 9504 га, довжина колекторно-дренажної мережі дорівнювала 105,3 км [9, арк. 22]

На 1971 р. Краснознам'янська зрошувальна система була доволі розгалудженою і включала 10 міжгосподарських каналів загальною протяжністю 60,9 км, 76 внутрігосподарських систем загальною протяжністю 1.149 км. Це давало можливість проведення реорганізації. Було прийнято рішення про відділення від Управління Краснознам'янської зрошувальної системи організованого Херсонського Управління зрошувальної системи, після чого за первинною системою залишилося 39802 га зрошувальних земель. Стан цих земель у порівнянні з 1969 р. по мінералізації, ґрунтовим водам покращився [9, арк. 61].

Таблиця 4

Набір культур на зрошувальних землях у 1971 р. [9, арк. 63]

Таблиця 5

Полив зрошувальних земель у 1971 р. [9, арк. 63]

З таблиці 5 видно, що переважна більшість зрошувальних земель поливалась дощуванням, хоча значним був показник затоплення у рисових чеках, з огляду на зростання ваги рису серед інших культур. При чому більшість полів - 31529 га - поливалась самоплинним способом з огляду на географічну специфіку Краснознам'янського каналу, що обумовила його технічну особливість.

Таблиця 6

Виконання планових завдань господарствами у 1971 р. [9, арк. 66]

Як видно з таблиці 6 на зрошуваних землях Краснознам'янської зрошувальної системи вирощували врожаї з перевиконанням планових завдань, особливо стосовно зернових культур.

Таким чином, Краснознам'янська зрошувальна система стала вагомою ланкою у меліоративному господарстві Херсонської області. Разом з тим, у ході її експлуатації виявлено цілу низку проблем: відсутність досвіду зрошувального землеробства, несумлінне ставлення до справи частини керівників, відсутність цілодобового поливу та загроза передчасного зношування насосних станцій, відсутність своєчасної післяполивної обробки, здійснення поливів із запізненням у термінах, повторні поливи замість вспушування, недосвідченість роботи лінійного персоналу, порушення правил агротехніки, не внесення добрив, несвоєчасний вивіз продукції з поля. Найбільш важкими викликами було підняття рівня ґрунтових вод, загроза засолення, заболочування, зниження врожайності у перші роки експлуатації системи.

З метою усунення означених недоліків запроваджувались практичні покази по організації поливів, правильній техніці наземного самоплинного поливу, по організації роботи дощувальних машин, навчання поливальників, бригадирів господарств-водокористувачів, курси по підготовці механіків насосних установок. Організацією лабораторії створювались додаткові можливості по контролю за якістю поливу. Відбувались поетапні реорганізації управлінської структури зрошувальної системи, встановлювався цілодобовий водозабір із правильною поливною нормою, здійснювалась розробка службових інструкцій для мережі робітників, запроваджувався контроль набутих знань. Розбудовувались дренажні споруди. Тобто в ході функціонування створювалась ціла система експлуатації зрошувальним масивом, впорядковувались норми праці, передбачалась механізація окремих ланок, що забезпечувало механізацію системи в цілому.

Масив зрошувальних земель, постійно зростаючи, давав можливість отримувати добрі врожаї переважно як зернових, так і кормових культур. Зростала вага рисових чеків на зрошуваних землях. Не зважаючи на окремі складнощі, система довела свою ефективність.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1. Блинцов И. С. Водные ресурсы и сельское хозяйство Херсонщины / И. С. Блинцов, В. К. Ситников // Проблемы комплексного использования водных ресурсов Нижнего Днепра : Тезисы докладов к І междуведомственной научнотехнической конференции по проблеме комплексного использования водных ресурсов Нижнего Днепра. - Херсон, 1970. - С. 12-13.

2. Голосова А. А. О комплексном использовании подземных и поверхностных вод в районе Краснознаменского оросительного массива / А. А. Голосова, Г. К. Перекопский // Проблемы комплексного использования водных ресурсов Нижнего Днепра : Тезисы докладов к І междуведомственной научно-технической конференции по проблеме комплексного использования водных ресурсов Нижнего Днепра. - Херсон, 1970. - С. 21-22.

3. ДАХО. - Ф. Р - 3704 : Херсонське обласне виробниче управління меліорації і водного господарства виконавчого комітету Херсонської обласної ради народних депутатів. - Оп. 1. - Спр. 61 : Акти прийому в експлуатацію Краснознам'янської зрошувальної системи. - 72 арк.

4. ДАХО. - Ф. Р - 3704 : Херсонське обласне виробниче управління меліорації і водного господарства виконавчого комітету Херсонської обласної ради народних депутатів. - Оп. 1. - Спр. 110 : План по праці, кошторис видатків і штатний розклад). - 92 арк.

5. ДАХО. - Ф. Р - 3704 : Херсонське обласне виробниче управління меліорації і водного господарства виконавчого комітету Херсонської обласної ради народних депутатів. - Оп. 1. - Спр. 197 : Звіт про будівництво й експлуатацію Краснознам'янської зрошувальної системи. - 182 арк.

6. ДАХО. - Ф. Р - 3704 : Херсонське обласне виробниче управління меліорації і водного господарства виконавчого комітету Херсонської обласної ради народних депутатів. - Оп. 1. - Спр. 390 : Постанова і доповідь про вирощування високих врожаїв сільськогосподарських культур на зрошувальних землях. - 94 арк.

7. ДАХО. - Ф. Р - 3704 : Херсонське обласне виробниче управління меліорації і водного господарства виконавчого комітету Херсонської обласної ради народних депутатів. - Оп. 1. - Спр. 74 : Звіт про роботу управління експлуатації Краснознам'янської зрошувальної системи. - 142 арк.

8. ДАХО. - Ф. Р - 3704 : Херсонське обласне виробниче управління меліорації і водного господарства виконавчого комітету Херсонської обласної ради народних депутатів. - Оп. 1. - Спр. 80 : Документи про використання зрошувальних земель (плани, доповіді, інформація). - 194 арк.

9. ДАХО. - Ф. Р - 3704 : Херсонське обласне виробниче управління меліорації і водного господарства виконавчого комітету Херсонської обласної ради народних депутатів. - Оп. 2. - Спр. 76 : Технічний звіт управління експлуатації Краснознам'янської зрошувальної системи. - 337 арк.

10. Использование орошаемых земель в степи Украины / Сост. Е. И. Токарева. - Днепропетровск : «Промінь», 1978. - 152 с.

11. Меліорація і водне господарство Херсонщини (видання третє, перероблене і доповнено) / В. О. Ушкаренко, В. В. Морозов, О. І. Андрієнко, О. Л. Рудницькии [и др.] - Херсон : Видавництво ХДУ, 2006. - 204 с.

12. Научно-обоснованная система земледелия Херсонской области / Ред. кол. Мунтян П. Г., Журавлев А. И., Остапов В. И. и др. - Херсон : Облполиграфиздат, 1983. - 151 с.

Размещено на Allbest.ru