Динаміка показників продукційного процесу рослин соняшнику залежно від гібридного складу, густоти стояння рослин та мікродобрив

Размещено на http://www.allbest.ru/

Динаміка показників продукційного процесу рослин соняшнику залежно від гібридного складу, густоти стояння рослин та мікродобрив

Вожегова Р.А., Коковіхін С.В., Нестерчук В.В.

Анотація

Вожегова Р.А. - д.с.-г.н., професор, член-кореспондент НААН Коковіхін С. В. - д.с.-г.н., професор Нестерчук В.В. - аспірант, Інститут зрошуваного землеробства НААН України.

За результатами польових досліджень встановлено, що найбільша тривалість вегетаційного періоду на рівні 134 днів була у гібрида Мегасан, а у інших гібридів цей показник скоротився до 124-130 днів або на 3,3-8,1 %. Висота рослин максимального рівня - 194,3-199,6 см досягла на ділянках з гібридом Мегасан, який вирощували з густотою 50-60 тис. /га та при обробках посівів препаратами Вуксал і Майстер. Максимальний вихід сирої біомаси на рівні 31,3-32,2 т/га зафіксований при вирощуванні гібриду Мегасан за густоти стояння рослин 60 тис. /га та при внесенні Вуксалу й Майстру. На цьому ж гібриді вихід сухої речовини дорівнював 4,4 т/га, а у варіантах з гібридами Дарій і Ясон - зменшився на 15,4-26,0 %.

Ключові слова: соняшник, гібриди, густота стояння рослин, добрива, фенологія, висота рослин, сира маса, суха речовина.

Аннотация

Annotation

Вступ

Постановка проблеми. Соняшник є найважливішою олійною культурою України, з якої виробляється понад 90 % рослинних жирів [1]. Ця культура є привабливою для агровиробників зони Степу внаслідок низьких виробничих витрат на вирощування, стабільності попиту на насіння та його високою вартістю на ринку [2]. В теперішній час і на перспективу актуальною проблемою є підвищення продуктивності соняшнику та забезпечення зростаючих потреб в якісному насінні за рахунок підбору гібридного складу, оптимізації густоти стояння рослин та застосування науково обґрунтованої системи удобрення, в тому числі, шляхом застосування для позакореневого підживлення комплексних добрив з мікроелементами. Тому наукові дослідження з цього напрямку мають наукову та практичну цінність, спрямована на підвищення продуктивності соняшнику, збільшення економічної та енергетичної ефективності, вирішення нагальних питань раціонального використання природного потенціалу півдня України.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. За господарським значенням соняшник не поступається таким найважливішим та розповсюдженим культурам, як пшениця, кукурудза, соя тощо й є однією з найпопулярніших олійних культур України та інших країн. Спрощена технологія вирощування та високий рівень прибутковості та рентабельності, зростання попиту на насіння та соняшникову олію на внутрішньому та світових ринках викликає необхідність зростання посівних площ та підвищення врожайності культури. Проте згідно наукових досліджень та досвіду виробників на виробничому рівні генетичний потенціал соняшнику не реалізується на 50-70 % [3, 4].

Постановка завдання. Завдання досліджень полягало у вивченні впливу густоти стояння рослин та застосування комплексних добрив на показники продукційного процесу гібридів соняшнику (тривалість фенологічних фаз і вегетаційного періоду, динамку висоти рослин, сірої біомаси та сухої речовини) при вирощуванні в неполивних умовах півдня України.

Польові досліди проведені протягом 2014-2016 рр. в Дослідному господарстві "Копані" Інституті зрошуваного землеробства НААН України згідно загальновизнаних методик дослідної справи [6, 7]. Повторність досліду чотириразова, посівна площа ділянок третього порядку - 101,6 м ², облікова - 50,96 м ². Форма дослідної ділянки прямокутна. Розміщення ділянок рендомізоване. Комплексні добрива вносили вручну ранцевим обприскувачем у фазу 5-6 справжніх листків у соняшнику. Схема досліду передбачала вивчення факторів і варіантів, які наведено у табл. 2. Показники продукційного процесу обробляли за методом дисперсійного аналізу [7]. Технологія вирощування соняшнику в сівозміні дослідного господарства була загальновизнаної для умов півдня України за винятком досліджуваних факторів (гібридний склад, густота стояння рослин, мікродобрива).

Виклад основного матеріалу дослідження

Розрахунками підтверджено, що тривалість міжфазних періодів досліджуваних гібридів соняшнику істотно залежала як від їх генетичних властивостей, так і від поточних метрологічних умов, зокрема від кількості атмосферних опадів у період вегетації культури (табл. 1).

Таблиця 1 - Тривалість міжфазних періодів гібридів соняшнику

Найбільший міжфазний період від сходів до утворення кошику в межах 69-78 днів відмічено у 2015 році. Найкоротшим - на рівні 8-12 днів, в усі роки проведення досліджень виявися початковий період розвитку "сівба - сходи", а також за умов підвищеного температурного режиму міжфазний період "утворення кошика - цвітіння" у 2014 році, який тривав 8-13 днів.

Вегетаційний період був максимальним - на рівні 144 дні, у 2015 році у гібрида Мегасан, а найкоротшим - 114 днів, у гібрида Дарій у 2016 році, що менше на 26,3 %.

В середньому за роки проведення досліджень найбільша тривалість вегетаційного періоду на рівні 134 днів була у гібрида Мегасан, а у інших гібридів, продуктивність яких вивчали, цей показник скоротився до 124-130 днів або на 3,3-8,1 %.

У варіантах з різним ступенем загущення рослин і внесенням мікродобрив тривалість міжфазних періодів та довжина вегетаційного періоду була практично однаковою, виявлено слабкі тенденції (на 1-3 дні) до прискорення дозрівання гібридів за густоти стояння рослин 50-60 тис. /га та, навпаки, до затягування міжфазних періодів при обробці посівів мікродобривами, особливо, у варіанті препаратом Майстер.

В середньому за роки проведення досліджень найвищий рівень висоти рослин - 194,3-199,6 см відзначено у варіантах з гібридом Мегасан за густи стояння рослин 50-60 тис. /га та внесенням препаратів Вуксал і Майстер. Найменшим (163,3 см) цей показник виявився у варіанті з гібридом Дарій за найменшої густоти стояння рослин (30 тис. /га) та без внесення комплексних мікродобрив (табл. 2). соняшник густота добриво вегетаційний

Біометричними вимірювання доведено, що в середньому по досліджуваних факторах, висота рослин істотно коливалася залежно від гібридного складу та меншою мірою - за варіантами густоти стояння рослин та внесення мікродобрив. У середньому гібрид Мегасан досягнув висоти 189,8 см, а на гібридах Дарій і Ясон він зменшився до 172,4-178,7 см або на 6,2-10,1 %.

Встановлено, що підвищення густоти стояння рослин з 30 до 60 тис. /га обумовило пропорційне зростання висоти рослин на всіх досліджуваних гібридах, що можна пояснити загостренням конкуренції між рослинами за територію, сонячну енергію, вологу та поживні речовини з ґрунту. Мінімального значення - 176,5 см, вона досягла у варіанті з густотою стояння рослин 30 тис. /га. При збільшенні густоти посіву до 40-60 тис. /га висота рослин у фазу цвітіння дещо зросла до 179,4-183,7 см або на 1,6-4,1 %.

Формування показників сирої біомаси було обумовлено генетичним потенціалом гібридів, що вивчались, густотою стояння рослин та внесенням мікродобрив Рістконцентрат, Вуксал та Майстер. Максимального значення - 31,332,2 досліджуваний показник досягнув при вирощуванні гібриду Мегасан за густоти стояння рослин 60 тисяч на 1 гектар та при внесенні мікродобрив Вуксал і Майстер. Щодо густоти стояння рослин доведено найбільш позитивний вплив на формування показників сирої біомаси рослин у варіантах з гібридами Мегасан і Ясон при Мегасан і Ясон при густоті посіву 50-60 тис. /га, а гібриду Дарій - за густоти 40-60 тис. /га.

Таблиця 2 - Висота рослин соняшника залежно від гібридного складу, густоти стояння рослин та мікродобрив у фазу цвітіння, см (у середньому за 2014-2016 рр.)

Найменша істотна різниця (см):

Оцінка істотності часткових відмінностей для факторів: А - 1,22; В - 1,47; С - 0,95 Оцінка істотності середніх (головних) ефектів: А - 2,13; В - 1,70; С - 1,19.

Аналіз одержаних результатів щодо формування сухої речовини за факторами і варіантами досліду свідчить про схожі тенденції, які були виявлені під час характеристики формування сирої біомаси (табл. 3).

Понад 5 тонн з 1 гектару сухої речовини одержали у варіантах з гібридом Мегасан за густоти стояння рослин в 50 і 60 тисяч на гектар та при внесенні мікродобрив Рістконцентрат, Вуксал і Майстер. Слід зауважити, що гібрид Мегасан також помітно відрізнявся від інших гібридів щодо формування сухої речовини у середньому по фактору А. На першому гібридів досліджуваний показник підвищився до 4,4 т/га, а у варіантах з гібридами Дарій і Ясон - вихід сухої речовини з одиниці посівної площі зменшився до 3,49-3,81 т/га або на 15,4-26,0 %

Досліджуваний діапазон густоти стояння рослин неоднаковою мірою вплинув на формування виходу сухої речовини в окремих гібридів. Зокрема при вирощуванні гібридів Мегасан та Ясон найкращі результати забезпечувала густота стояння рослин 50-60 тис. /га, а у варіанті з гібридом Дарій - перевагу мала густота стояння 50 тис. /га.

Таблиця 3 - Показник виходу сухої речовини соняшнику у фазу дозрівання насіння залежно від гібридного складу, густоти стояння рослин і мікродобрив, т/га (середнє за 2014-2016 рр.)

Найменша істотна різниця (т/га):

Оцінка істотності часткових відмінностей для факторів: А - 0,49; В - 0,68; С - 0,55.

Оцінка істотності середніх (головних) ефектів: А - 0,27; В - 0,21; С - 0,39.

Внесення мікродобрив сприяло суттєвому зростанню показників виходу сухої речовини з одиниці посівної площі з тритони сорок одна сота тон на гектар у контрольному варіанті до 3,41 до 3,84-4,28 т/га. Доведено, що на ділянках з внесенням досліджуваних препаратів шляхом позакореневого обприскування вегетуючих рослин соняшнику, зафіксовано зростання виходу сухої речовини з одиниці посівної площі на 9,0-25,1 %.

Висновки

За результатами польових досліджень встановлено, що найбільша тривалість вегетаційного періоду на рівні 134 днів була у гібрида Мегасан, а у інших гібридів, продуктивність яких вивчали, цей показник скоротився до 124-130 днів або на 3,3-8,1 %. Висота рослин максимального рівня - 194,3-199,6 см досягла на ділянках з гібридом Мегасан, який вирощували з густотою 50-60 тис. рослин на 1 га та при обробках посівів препаратами Вуксал і Майстер. Максимальний вихід сирої біомаси на рівні 31,3-32,2 т/га зафіксований при вирощуванні гібриду Мегасан за густоти стояння рослин 60 тис. /га та при внесенні мікродобрив Вуксал і Майстер. На цьому ж гібриді вихід сухої речовини дорівнював 4,4 т/га, а у варіантах з гібридами Дарій і Ясон - зменшився на 15,4-26,0 %.

Список використаної літератури

1. Адаменко Т. Перспективи виробництва соняшнику в Україні в умовах зміни клімату / Т. Адаменко // Агроном. - 2005. - №1. - С. 12-14.

2. Миронова Н.М. Напрямки зниження та шляхи вдосконалення структури виробничих витрат / Н.М. Миронова // Таврійський науковий вісник. - 2006. - Вип. 44. - С. 326-333.

3. Жуйков Г.Є. Порівняльна економіко-енергетична оцінка вирощування основних с. -г. культур на Півдні України / Г.Є. Жуйков, О.М. Димов // Вісник аграрної науки південного регіону: зб. наук. праць. - 2000. - № 2. - С. 85-89.

4. Лукашев А.И. Новая система применения минеральных удобрений под подсолнечник на выщелоченных черноземах / А.И. Лукашев, Н.М. Тиш- ков, А.А. Лукашев // Науч. -техн. бюлл. ВНИИ масличных культур. - Краснодар, 1986. - Вып. 1. - С. 14-21.

5. Удова Л.О. Підвищення стійкості виробництва соняшнику / Л.О. Удова // Економіка АПК. - 2003. - №9. -С. 32-37.

6. Методика проведения полевых агротехнических опытов с масличными культурами / Под общей редакцией В.М. Лукомца. - Краснодар, 2007. - С. 122-129.

7. Дисперсійний і кореляційний аналіз результатів польових дослідів: монографія / [Ушкаренко В.О., Нікішенко В. Л, Голобородько С. П., Коковіхін С.В.]. - Херсон: Айлант, 2009. - 372 с.: іл.

Размещено на Allbest.ru