Формування асиміляційної поверхні та синтез хлорофілу у листках сої під впливом тарги супер і емістиму С

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування асиміляційної поверхні та синтез хлорофілу у листках сої під впливом тарги супер і емістиму С

Формування урожаю в результаті фотосинтетичної діяльності рослин в посівах визначається розмірами асиміляційної поверхні листків. Добре розвинений фотосинтетичний апарат, оптимальний за об'ємом динамікою й інтенсивністю функціонування є важливим критерієм високої продуктивності агрофітоценозу [1]. Висока продуктивність сільськогосподарських культур значною мірою залежить не тільки від інтенсивності процесів фотосинтезу, але й синтезу й транспорту метаболітів. Вміст хлорофілу у листках є одним із основних факторів біологічної продуктивності рослин, в тому числі й сої. У сортів сої з підвищеним вмістом хлорофілу отримують вищі врожаї. Продуктивність фотосинтезу сої також залежить від освітлення листя і обумовлена розташуванням рослин в посівів [2]. Тому підвищувати реалізацію фотосинтетичного потенціалу сої в умовах регіону можна за рахунок активізації цих процесів, зокрема процесу фотосинтезу. Створення ж урожаю в процесі фотосинтетичної діяльності рослин визначається сприятливими умовами для підвищення коефіцієнту використання фотосинтетично-активної радіації [5]. Цьому сприяють і гербіциди, забезпечуючи чистоту посівів від бур'янів, що затінюють рослини і ослабляють процес фотосинтезу. Стимулювати роботу фотосинтетичного апарату можна також за допомогою біологічних препаратів, зокрема регуляторів росту. Так, під впливом передпосівної обробки насіння сої біостимулятором росту емістимом С у дослідах Л.Н. Величко [3] асиміляційна поверхня сої збільшувалась проти контролю на 6,3-9,0 тис. м²/га. При цьому в листках культури підвищувався і вміст хлорофілу [3, 4].

Наші дослідження в цьому напрямку проводились на дослідному полі Уманського державного аграрного університету в 2001-2003 рр. Ґрунт - чорнозем опідзолений з вмістом гумусу в орному шарі 3,4-3,7%, рН - 6,0. Забезпеченість рухомими формами азоту, фосфору і калію - середня, ступінь насичення основами - 90%. Площа дослідної ділянки - 120 м², облікової - 80 м², повторність досліду - триразова. Норма висіву сої сорту Хаджибей з міжряддям 45 см 500 - 600 тис. насінин на гектар. Попередник - озима пшениця. Агротехніка вирощування - загальноприйнята для регіону. Гербіцид і біостимулятор росту вносили по сходах сої ранцевим обприскувачем у нормі: тарга супер (5% к.е.) - 1,0; 1,5; 2,0 л/га окремо й сумісно з емістимом С - 5 мл/га при витраті робочого розчину 300 л/га. Площу листкової поверхні визначали методом висічок за А.А. Ничипоровичем [6]. Вміст хлорофілу а і в та каротиноїдів визначали за методикою Т.М. Годнева [7].

Формування урожаю проходить при складній взаємодії рослинного організму з навколишнім середовищем і ґрунтом. Тому одним із завдань наших досліджень було вивчення впливу тарги супер і емістиму С на формування асиміляційної поверхні та синтез хлорофілу у листках сої.

У результаті проведених досліджень нами встановлено, що на контрольному варіанті за великої кількості бур'янів, а звідси і значного затінення культури, наростання листкової поверхні сої було пригніченим, тому у фазі гілкування загальна площа листкової поверхні сої знаходилась у межах 9,1 тис. м²/га (табл. 1), тоді як при застосуванні тарги супер площа листкової поверхні становила 12,3 - 13,2 тис. м²/га; у фазі гілкування, під час цвітіння - 42,0-46,5 тис. м²/га; у фазі наливу бобів - 44,3-48,2 тис. м²/га і у фазі повного наливу бобів - 44,3-48,2 тис. м²/га.

соя емістим біостимулятор хлорофіл

Динаміка площі листкової поверхні сої при застосуванні тарги супер і емістиму С, тис. м²/га (середнє за 2001-2003 рр.)

Сумісне застосування тарги супер з емістимом С сприяло інтенсивнішому наростанню листкової поверхні сої при всіх нормах внесеного гербіциду у порівнянні з варіантами досліду, де використовували лише таргу супер. Така тенденція наростання листкової поверхні спостерігалась протягом всього періоду вегетації. Найбільшою площа листкової поверхні у фазі гілкування була на варіанті із застосуванням тарги супер 1,5 л/га з емістимом С, яка становила 14,1 тис. м²/га. Використання лише одного емістиму С у порівнянні з контролем сприяло збільшенню площі листкової поверхні на 0,4 тис. м²/га у фазу гілкування; на 2,1 тис. м²/га - у фазу цвітіння; на 2,2 тис. м²/га - у фазу наливу бобів і на 1,2 тис. м²/га - у фазу повного наливу бобів.

Нами також встановлено, що тарга супер, внесений як окремо, так і сумісно з емістимом С, сприяв інтенсивнішому синтезу хлорофілу а і в та каротиноїдів у листках сої в усі строки визначення та забезпечував значне підвищення вмісту хлорофілу а по відношенню до хлорофілу в і до каротиноїдів, про що свідчать дані таблиці 2. Найвищий вміст хлорофілу а серед інших варіантів досліду при сумісному застосуванні тарги супер з емістимом С спостерігався при нормі гербіциду 1,5 л/га, що на 49,8 мг% перевищував контроль і хлорофілу в-на 3,6 мг%.

Вміст хлорофілу а і в та каротиноїдів в листках сої залежно від норми тарги супер та сумісного застосування з емістимом С, мг% на сиру масу (середнє за 2001-2003 рр.)

Вміст каротиноїдів у фазі цвітіння також був найвищим на варіанті із використанням тарги супер у нормі 1,5 л/га, де різниця у порівнянні з контролем складала 9,2 мг% на сиру масу.

Висновки

1. Тарга супер при внесенні сумісно з емістимом С сприяє збільшенню площі листкової поверхні у всі фази розвитку сої. При застосуванні тарги супер у нормі 1,5 л/га з емістимом С у порівнянні з контролем фотосинтетичний апарат збільшувався: у фазі гілкування - на 55%, у фазі цвітіння - на 49%, у фазі наливу бобів - на 43% та у фазі повного наливу бобів - на 48%.

2. Поєднання тарги супер з емістимом С підвищує синтез хлорофілу в листках сої, особливо при нормі гербіциду 1,5 л/га.

Список використаної літератури

соя емістим біостимулятор хлорофіл

1. Бабич А.А., Петриченко В.Ф. Фотосинтетическая деятельность и продуктивность сои при известковании, внесении минеральных удобрений и инокуляции в условиях Лесостепи Украины // Вестник сельскохозяйственной науки. - 1992. - №5. - С. 110-117.

2. Янжич В. Влияние гербицидов на содержание хлорофилла в листьях кукурузы, подсолнечника и сои // РЖ Сорные растения и борьба с ними. - М. - 1989. - №2. - С. 12.

3. Величко Л.Н. Вплив передпосівної обробки насіння біостимуляторами росту на окремі фізіологічні процеси і урожайність сої // Біологічні науки і проблеми рослинництва. Зб. наук. праць. - Уманський ДАУ. - 2003. - С. 54-57.

4. Грицаєнко З.М., Кравченко Ю.І., Бойко Л.І. Біологічно-екологічне обґрунтування впливу гербіцидів на фізіолого-біохімічні процеси і продуктивність озимої пшениці залежно від мінерального фону попередників // Біолого-екологічні основи вирощування сільськогосподарських культур в умовах Лісостепу України.: зб. наук. праць / Уманський ДАУ. - К., 1994. - №2. - С. 19-30.

5. Колісник С.І. Формування продуктивності сої залежно від способів сівби, густоти росин і добрив в умовах Центрального Лісостепу України // Автореф. дис. канд. с.-г. наук. - Кам'янець-Подільський. - 1996. - 18 с.

6. Ничипорович А.А., Строганова Л.Е., Чмора С.Н. Фотосинтетическая деятельность растений в посевах. - М.: Изд-во АН СССР, 1961. - 34 с.

7. Годнев Т.М. Строение хлорофилла и методы его качественного определения. - Минск: АНБ ССЗ, 1952. - С. 164.

Размещено на Allbest.ru