Мікробіологічна активність ґрунту при застосуванні гербіцидів в посівах озимої пшениці

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 631.4:633.11:632.954

Мікробіологічна активність ґрунту при застосуванні гербіцидів в посівах озимої пшениці

З.М.Грицаєнко, доктор сільськогосподарських наук

Анотація

мікробіологічний посів пшениця гербіцид

В статі висвітлено залежність проходження мікробіологічних процесів (активності росту загальної кількості бактерій і грибів, їх фізіологічних груп) в ґрунті посівів озимої пшениці під впливом гербіцидів, застосованих по сходах культури.

Аннотация

В статье освещена зависимость прохождения микробиологических процессов (активности роста общего количества бактерий и грибов, их физиологических групп) в почве посевов озимой пшеницы под воздействием гербицидов, внесенных по всходах культуры.

Annotation

The dependence of microbiological processes (the growth activity of a general number of bacteria and fungi, their physiological groups) in the soil of winter wheat fields under the influence of herbicides applied under germinated plants is presented in this paper.

Вивчення мікробіологічних процесів в ґрунті при застосуванні хімічних препаратів в посівах сільськогосподарських культур є актуальним і вкрай необхідним, оскільки мікроорганізми відіграють велику роль в створенні родючості ґрунту, перетворюючи органічні речовини із недоступних для живлення рослин форм в доступні - мінеральні форми. Внесення в ґрунт або по сходах посівів пестицидів може знижувати активність мікрофлори, що значною мірою буде відбиватися на рості, розвитку і продуктивності вирощуваних культур.

Методика досліджень

На протязі багатьох років досліджується дія різних гербіцидів на мікробіологічну активність ґрунту в посівах різних сільськогосподарських культур, в т.ч. озимої пшениці сорту Охтирчанка. Гербіциди база гран, діален,2,4-ДА, лонтрел, банвел Д, 2,4-ДМ, бутиловий ефір 2,4-Д в оптимальних дозах вносили в фазі повного кущіння озимої пшениці. Повторність досліду - триразова.

Дослідження проводили в навчально-дослідному господарстві Уманської державної аграрної академії та в КСП «Росія» Тульчинського району Вінницької області на чорноземах опідзолених важкосуглинкових з вмістом гумусу 3,4-3,8%. Облік різних видів мікроорганізмів та їх ферментативної активності проводили в ризосфері озимої пшениці з використанням методик З.Г.Розумовської та ін. [1]. Загальну кількість мікроорганізмів визначали на МПА, грибів - на середовищі Чапека, ріст азотобактера - на Ежбі, нітрифікаторів, денітрифікаторів, целюлозо руйнівних бактерій, амоніфікаторів - на специфічних середовищах Виноградського [2]. Повторність висіву чотирьохразова.

Результати досліджень.

В результаті проведених досліджень нами встановлено, що різні гербіциди в оптимальних дозах в посівах озимої пшениці проявляють різну дію на мікробіоценоз ґрунту (табл.1).

Таблиця 1. Мікробіологічна активність ризосфери озимої пшениці під впливом гербіцидів

Так, через 10 днів після застосування гербіцидів найбільш активно розвивалась мікрофлора в ризосфері пшениці на фоні 3 л\га базаграна. Тут загальна кількість мікроорганізмів складала 118,4% до контролю. Менш активно, однак краще, ніж на контролі, розвивалась мікрофлора на фоні 2 л/га ділена. Тут кількість бактерій складала 112,6% до контролю. Проміжне місце між база граном і діаленом за ступенем дії на мікрофлору займав гербіцид 2,4-ДА.

Найменше змінювалась кількість мікроорганізмів на початку дії препаратів при внесенні лонтрела (0,5 л/га) і банвела Д (0,5 л/га) При порівнянні цих двох гербіцидів більш активно (на 1,5%) стимулював розвиток мікрофлори лонтрел. Дещо знижував ріст мікрофлори (на 4,3%) в порівнянні з контролем гербіцид 2,4-ДМ в дозі 3 кг/га. Значно гальмував мікробіологічну активність ризосфери озимої пшениці бутиловий ефір 2,4-Д (1,2 л/га) на 10-й день після внесення. Загальна кількість мікроорганізмів на цьому варіанті досліду складала 83,2% до контролю.

Через 20 днів після застосування гербіцидів на всіх варіантах досліду загальна кількість бактерій значно перевищувала контроль, що свідчить про позитивну дію цих хімічних препаратів на біоценоз ґрунту після відповідного інтервалу часу знаходження їх в прикореневій зоні рослин. Однак і через 20 днів після внесення різні види гербіцидів по-різному впливали на розвиток мікрофлори в ризосфері озимої пшениці. Найбільш активно на 20-й день розвивалась мікрофлора при застосуванні двокомпонентного гербіциду ділену, що свідчить про позитивну реакцію мікроорганізмів на дію більш складного за хімічною будовою препарату. На цьому варіанті досліду кількість мікроорганізмів складала 139,7% до контролю.

Ріст мікроорганізмів в ризосфері озимої пшениці під впливом однокомпонентних гербіцидів - лонтрела, банвела Д, 2,4-ДА - теж перевищував контроль, однак число бактерій знаходилось в рамках активності їх росту на 10-й день після внесення препаратів і складало відповідно: 104,8; 104,3 і 116,0 відсотків. На 20-й день після внесення гербіцидів відновилось число мікроорганізмів на фоні 2,4-ДМ (101,4% до контролю). Через 20 днів після внесення бутилового ефіру число бактерій також підвищилось і складало вже 91,3% до контролю, в той час як на 10-й день після внесення препарату їх кількість становила 83,2%.

Через місяць після застосування гербіцидів активність мікрофлори в ризосфері озимої пшениці була високою на всіх варіантах досліду, однак закономірності в співвідношеннях кількості бактерій зберігались в межах їх росту на 20-й день після застосування гербіцидів. Через місяць відновився також ріст бактерій на фоні бутилового ефіру 2,4-Д (101,7% до контролю).

Нами також встановлено, що різні фізіологічні групи бактерій в ґрунті неоднаково реагують на дію різних гербіцидів. Найбільш чутливими до препаратів, особливо у першу фазу нітрифікації, виявились нітрифікатори, які окислюють в ґрунті аміак до азотистої кислоти. Як видно з таблиці 2, найменша їх кількість через 10 днів після застосування гербіцидів розвивалась під впливом лонтрела (86,3%), 2,4-ДМ (84,7%) і особливо бутилового ефіру 2,4-Д (73,4%).

Таблиця 2. Розвиток фізіологічних груп мікроорганізмів у ризосфері озимої пшениці під впливом гербіцидів через 10 днів після внесення препаратів.

Дещо меншу за нітрифікатори, однак теж значну чутливість до препаратів на 10-й день після їх внесення виявив азотобактер. Найбільш токсичними для цього виду мікроорганізмів виявилися гербіциди 2,4-ДМ, базагран і,особливо, бутиловий ефір, на фоні якого азотобактер розвивався лише на 72% у порівнянні з контролем.

В той же час на всіх варіантах досліду з внесенням гербіцидів активно розвивались амоніфікатори і целюлозоруйнівні бактерії, які відіграють велику роль у створенні родючості ґрунту. Навіть на фоні бутилового ефіру 2,4-Д ріст цих видів бактерій знаходився на рівні контролю або перевищував його. Це свідчить про високу стійкість спорових форм мікроорганізмів до хімічних агентів.

Таблиця 3. Розвиток фізіологічних груп мікроорганізмів у ризосфері озимої пшениці під впливом гербіцидів через 20 днів після внесення препаратів.

Через 20 днів після внесення препаратів відновлювався ріст чутливих до гербіцидів груп бактерій - нітрифікаторів і азотобактера, кількість яких на всіх варіантах досліду перевищувала контроль (табл. 3). Виключенням виявився лише бутиловий ефір, на фоні якого число нітрифікаторів складало 91,3%, а азотобактера - 87% до контролю.

Що ж до росту стійких до гербіцидів груп бактерій - амоніфікаторів і целюлозоруйнівних мікроорганізмів - то і на 20-й день після застосування препаратів він залишався активним.

Стійкими до різних видів гербіцидів, що вивчались в дослідах, виявились гриби.

Висновки

1.Різні види гербіцидів, що застосовуються на посівах озимої пшениці в оптимальних дозах, по-різному впливають на мікробіологічну активність ґрунту. Найбільш токсичними для життєдіяльності окремих фізіологічних груп бактерій на 10-й день після внесення препаратів виявились гербіциди 2,4-ДМ, лонтрел і бутиловий ефір, мало токсичними - база гран, діален і 2,4-ДА.

2. Найбільш чутливими до гербіцидів в перші дні їх дії в ґрунті виявились нітрифікатори і азотобактер, стійкими - амонфікатори, целюлозоруйнівні бактерії і гриби.

3.Через 20 днів після внесення гербіцидів по сходах озимої пшениці ріст чутливих до них видів бактерій відновлюється.

Список використаної літератури

1. Зазумовская З.Г., Чижик Г.Я., Громов Б.В. Лабораторные занятия по почвенной микробиологии. - Л.: Изд-во Лен. ун-та, 1960. - 184 с.

2. Теппер Е.З., Шильникова В.К., Переверзева Г.И. Практикум по микробиологии. - М.: Изд-во Колос, 1972. - 239 с.

Размещено на Allbest.ru