Мікробіологічна активність грунту залежно від дії гербіцидів та емістиму с у посівах сої

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 632.954:633.34:631.461

Уманська державна аграрна академія

Мікробіологічна активність грунту залежно від дії гербіцидів та емістиму с у посівах сої

Грицаєнко З.М., доктор с.-г. наук,

Голодрига О.В., аспірант

Анотація

гербіцид соя мікрофлора біостимулятор

Висвітлені результати досліджень дії гербіцидів і біостимулятора росту - емістиму С на ризосферну мікрофлору сої в умовах Центрального Лісостепу України.

Аннотация

Предоставлены результаты исследований действия гербицидов и биостимулятора роста - Эмистима С на ризосферную микрофлору сои в условиях Центральной Лесостепи Украины.

Annotation

Results of researches of action of herbicides and growth factor - emistim S on rizosferum microflora of soya in conditions of the Central Forest-steppe of Ukraine are given.

Роль мікроорганізмів у природній родючості ґрунтів дуже важлива. Еволюція закріпила за мікроорганізмами найважливішу ланку кругообігу речовин у біосфері, розкладання і мінералізації величезної маси органічної речовини, яка безперервно надходить у ґрунт і водойми, синтез азотних сполук з азоту повітря. Патика В.П. [1] повідомляє, що завдяки діяльності ґрунтових мікроорганізмів у ґрунті нагромаджуються елементи живлення і не лише азот, а й значною мірою фосфор та калій у доступній формі, які вивільняються з материнської породи.

Більшість гербіцидів, що застосовують в оптимальних дозах не пригнічують ґрунтову мікрофлору і в деяких випадках навіть стимулюють мікробіологічні процеси [2]. Але відомі факти депресії в розвитку мікроорганізмів і їх перерозподілу в бік збільшення грибів та актиноміцетів [3].

Деякі дослідники вважають, що пестициди пригнічують біологічну активність ґрунтів і перешкоджають тим самим природному відновленню їх родючості. Висока стій кість багатьох пестицидів призводить до глибоких змін в екосистемах, що негативно впливає на здоров'я людини, але зовсім відмовитися від використання гербіцидів нині не можливо, оскільки вони все ж забезпечують приріст урожаю, але альтернативних високоефективних засобів боротьби з бур'янами поки що не існує [4].

Для родючості ґрунту велике значення має життєдіяльність ґрунтових мікроорганізмів, які сприяють засвоєнню рослинами азоту (Azotobacter, Clostridium Pasteurianum), фосфору, магнію і кальцію (гриби, залізобактерії, фосфоробактерії), а також руйнуючих рослинні та тваринні рештки (амоніфікатори, целюлозоруйнівні бактерії). Вченими доведено, що різні гербіциди при оптимальних дозах тимчасово пригнічують ріст і розвиток окремих груп мікроорганізмів [2, 5]. В свою чергу багато видів мікроорганізмів поступово руйнують гербіциди до практично нетоксичних метаболітів, простих органічних сполук, полімерів і гумінових кислот. Ступінь цього процесу залежить від кількості мікробних популяцій, а також від адаптації мікроорганізмів до хімічних препаратів. Механізм руйнування препаратів починається з моменту внесення гербіцидів [5]. Фактично це ферментні реакції, такі як окислення і відновлення, розклад амідів, гідроксилювання, тощо. Ці реакції характерні для нормального обміну речовин. Уже при повторному внесенні одного й того ж препарату в ґрунт, він руйнується швидше, ніж перший раз.

Встановлено, що регулятори росту позитивно впливають на природні мікробні асоціації. Зокрема, під їх впливом збільшується здатність мікроорганізмів синтезувати антибіотичні речовини до окремих хвороботворних бактерій та зростає число мікроорганізмів , стійких до деяких груп фунгіцидів [6].

Метою наших досліджень було вивчення мікробіологічної активності у ризосфері сої під впливом різних доз гербіцидів - поасту 20% к.е. і тарги-супер 5% к.е., при внесені їх в посівах сої окремо та сумісно з біостимулятором росту емістимом С на загальну чисельність мікрофлори й основних еколого-трофічних груп бактерій.

Досліди по вивченню впливу гербіцидів і біостимулятора росту на мікробіологічні процеси в ґрунті закладали на дослідному полі Уманської державної аграрної академії в посівах сої сорту Хаджибей в 2001-2002 рр. Ґрунт дослідного поля - чорноземи опідзолені з вмістом гумусу в орному шарі 3,4-3,7% і рН 6,0. Забезпеченість рухомими формами азоту, фосфору і калію - середня, ступінь насичення основами - 90%. Площа дослідної ділянки 120 м², облікової - 80 м², повторність досліду триразова. Норма висіву сої 600 тис. схожих насінин на гектар. Попередником сої була озима пшениця. Агротехніка вирощування загальноприйнята і типова для регіону. Гербіциди і біостимулятор росту вносили по сходах сої у дозах: поаст - 1,0; 2,0; 3,0 л/га окремо і сумісно з емістимом С (5 мл/га) і тарга-супер - 1,0; 1,5; 2,0 л/га окремо і сумісно з емістимом С (5 мл/га) при витраті робочого розчину 300 л/га. Ріст мікроорганізмів в ризосфері визначали за методами М.В.Федорова [7] та Е.З.Теппера та ін. [8].

У результаті проведених досліджень нами встановлено, що гербіциди поаст і тарга-супер у дозах, що вивчали, позитивно впливали на мікробіоценоз ґрунту. Однак, при дії різних доз препаратів кількість бактерій була різною. На 10-й день після внесення гербіцидів найбільш активно розвивалась мікрофлора на варіантах із застосуванням поасту у дозі 2,0 л/га (122% до контролю) і тарги-супер у дозі 1,5 л/га (128% до контролю) (табл. 1). При збільшенні дози поасту загальна кількість мікроорганізмів зменшувалась і складала при 3 л/га - 109%, а при внесенні тарги-супер 2 л/га - 117% до контролю. Однак найвищою була мікробіологічна активність ґрунту при застосуванні цих препаратів сумісно з біостимулятором росту емістимом С. Загальна чисельність мікрофлори була найвищою на варіантах із внесенням тарги-супер у дозі 1,0 і 1,5 л/га + емістим С 5 мл/га - 127 і 132% до контролю. Менш активно, але краще ніж на контролі розвивалися мікроорганізми й на інших варіантах досліду.

На 25-й день після внесення гербіцидів і емістиму С загальна кількість мікроорганізмів дещо зменшилась на всіх варіантах досліду, зокрема, на варіантах із максимальними дозами препаратів при внесенні поасту 3 л/га і тарги-супер 2 л/га, що відповідно становило 112 і 117%, але у порівнянні із контролем, де гербіциди та емістим С не вносили, їх чисельність була вищою.

Ми досліджували також вплив поасту і тарги-супер, внесених окремо і сумісно з емістимом С на розвиток окремих фізіологічних груп мікроорганізмів. Встановлено, що найбільш чутливими до хімічних препаратів були нітрифікатори І і ІІ фази нітрифікації. На всіх варіантах досліду на 10-й день після внесення гербіцидів і біостимулятора росту їх кількість була помітно меншою, ніж на контролі, а саме при внесенні поасту у дозі 3 л/га і тарги-супер 2 л/га (табл. 2). Зменшення їх числа знаходилось в прямій залежності від доз препаратів, чим була вища доза - тим нижча була чисельність нітрифікаторів. Однак при застосуванні гербіцидів з емістимом С їх чисельність збільшувалась на варіантах із внесенням поасту 1 л/га сумісно з емістимом С 5 мл/га та тарги-супер 1 л/га сумісно з емістимом С 5 мл/га.

На 25-й день після внесення препаратів ріст нітрифікаторів І і ІІ фази нітрифікації у ґрунті відновився і навіть перевищував контроль. Найбільша чисельність нітрифікаторів І фази спостерігалась при внесенні поасту в дозі 2 л/га (111,4%) і тарги-супер у дозі 1 л/га - 112,4% до контролю, а при сумісному внесенні поасту 2 л/га з емістимом С (5 мл/га) - 112,0% і тарги-супер 1,0 л/газ емістимом С (5 мл/га) - 112,6% (табл. 3).

Малочутливими до гербіцидів та біостимулятора росту виявились амоніфікатори і целюлозоруйнівні бактерії, які відіграють важливу роль у створенні родючості ґрунту. Чисельність амоніфікаторів і целюлозо руйнівних бактерій була вищою, ніж на контролі й практично не залежала від доз препаратів, що засвідчує високу стійкість спорових форм мікроорганізмів до дії гербіцидів. Але найвища чисельність, як амоніфікаторів так і целюлозоруйнівних бактерій була відмічена на варіантах із внесенням оптимальних доз гербіцидів, а саме поасту в дозі 2 л/га і тарги-супер у дозі 1,5 л/га сумісно з емістимом С при внесенні поасту 2 л/га +емістим С 5 мл/га, що відповідно складало 134% до контролю та тарги-супер 2 л/га+емістим С 5 мл/га - 133% (амоніфікатори) і 113% (целюлозо руйнівні) при внесені тарги-супер 1,5 л/га + емістим С 5 мл/га.

1.Вплив гербіцидів і емістиму С на загальну чисельність ґрунтової мікрофлори в ризосфері сої

(2001-2002 рр.)

2.Вплив гербіцидів і емістиму С на чисельність різних фізіологічних груп мікроорганізмів у ризосфері сої на 10-й день після внесення препаратів (2001-2002 рр.)

3.Вплив гербіцидів і емістиму С на чисельність різних фізіологічних груп мікроорганізмів у ризосфері сої на 25-й день після внесення препаратів (2001-2002 рр.)

Таким чином, проведені мікробіологічні дослідження дають можливість зробити висновки:

1.Гербіциди поаст і тарга-супер позитивно впливають на життєздатність мікрофлори грунту і грибів. Найбільш активно розвивається мікрофлора на варіантах досліду із застосуванням оптимальних доз гербіцидів у поєднанні з біостимулятором росту - емістимом С, а саме при внесенні тарги-супер 1,5 л/га+емістим С 5 мл/га і поаст 2 л/га+емістим С 5 мл/га.

2.Гербіциди пригнічували ріст і розвиток окремих фізіологічних груп (нітрифікатори І і ІІ фази нітрифікації) на 10-й день після внесення, але на 25-й день їх чисельність відновилась і була вищою за контроль.

3.Найбільша чисельність була при сумісному внесенні гербіцидів і емістиму С. Отже, емістим С сприяє підвищенню кількості мікроорганізмів, чутливих до дії гербіцидів.

Список літератури

1.Патика В.П. Напрямки і координація наукових досліджень з ґрунтової мікробіології // Вісник аграрної науки. - 1996. - №6. - С. 5-9.

2.Грицаєнко З.М., Леонтюк І.Б. Біологічна активність ґрунту в посівах озимої пшениці в залежності від дії гербіцидів, внесених окремо і сумісно з біостимуляторами росту / Збірник наукових праць УДАА.- 2001.-С. 101-105.

3.Манаєва Н.Н., Голік М.П. Мікробіологічна активність ґрунту під посівами гороху залежно від системи захисту рослин // Захист рослин.-2002. -№ 2. - С.9.

4.Орел Л.В., Орел І.Л. Гербіциди не панацея // Захист рослин. - 2000.-№ 6. - С.2-3.

5.Воеводин А.В. Гербициды и микрофлора почвы // Защита растений. -1977. - №3. - С.28-29.

6.Герасименко С. Емістим С і Агростимулін - ефективні засоби передпосівної обробки насіння // Пропозиція. - 2001. - №8-9. - С. 60.

7.Федорова М.В. Руководство к практическим занятиям по микробиологии. М. - 1951. -278 с.

8.Теппер Е.З., Шильникова В.К., Переверзева Г.И. Практикум по микробиологии. М.: Колос. - 1979. - 214 с.

Размещено на Allbest.ru