Функціональний стан печінки у бичків, хворих на остеодистрофію

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 619:616.71:636.2:612.353

ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ПЕЧІНКИ У БИЧКІВ, ХВОРИХ НА ОСТЕОДИСТРОФІЮ

В.І. Левченко, д-р вет наук

О.М. Дубін, лікар вет. медицини

При остеодистрофії розвивається гепатодистрофія, яка характеризується гепато-мегалією, підвищенням активності АСТ і диспротеїнемією. Колоїдно-осадова проба з 0,1 %-ним розчином сулеми у 87,5 % співпадає з підвищеною активністю АСТ. Кореляція між ними високовірогідна (г = -0,6; р < 0,001). Позитивні і сильно позитивні показники формолової проби у 100 % співпадали з результатами сулемової.

Функциональное состояние печени у бычков, больных остеодистрофией

В. И. Левченко, А. М. Дубин

При остеодистрофии развивается гепатодистрофия, которая характеризуется гепатомегалией, повышением активности АСТ и диспротеинемией. Коллоидно-осадочная проба с 0,1 %-ным раствором сулемы у 87,5 % совпадает с повышенной активностью АСТ. Корреляция между ними высокодостоверная (г = - 0,6; р< 0,001). Положительные и сильно положительные результаты формоловой пробы у 100 % случаев совпадают с положительными показателями сулемовой.

Functional condition of the liver in bulls with osteodystrophy

V. Levchenko, A.Dubin

Hepatodystrophy develops in bull with osteodystrophy and appears with hepatomegaly, increase of AST activity and dysproteinemia. Coagulated test with 0,1% carbolici acid in 87,5% evidences correlates with increase activity of AST. The correlation between them is hige ( r =-0,6; p<0,001). Possitive and very possitive results of formol test correlated in 100% evidences.

Кризові явища у тваринництві України спричинили масове скорочення маточного поголів'я у сільськогосподарських підприємствах. Кількість корів із 6191 тис. у 1991 р. зменшилася до 2012,9 тис. у 2000 р., що у свою чергу негативно вплинуло на виробництво м'яса [1-3]. Якщо у 1990 р. виробництво яловичини становило 1986 тис. т., то в 1998 р. - 889 тис. т. Зруйнована технологія виробництва м'яса. Переважна більшість спеціалізованих господарств розорена, оскільки вони не в змозі комплектувати поголів'я достатньою кількістю тварин. На жомову відгодівлю ставиться молодняк великої рогатої худоби масою 200-250 кг і утримується протягом 6-12 місяців. У зв'язку з цим широкого розповсюдження набувають рахіт, остеодистрофія, А-гіповітаміноз, дистрофія та цироз печінки, і навіть травматичний ретикулоперитоніт, тобто розвивається комплексна поліморбідна патологія.

Мета нашої роботи - вивчити функціональний стан печінки у бичків, хворих на остеодистрофію.

Матеріал і методи дослідження. Робота виконувалась у міжгосподарському відгодівельному підприємстві Христинівського району Черкаської області. Діагноз на остеодистрофію ставили на основі результатів клінічного дослідження 760 бичків та лабораторного аналізу 25-ти сироваток крові на вміст кальцію, фосфору та активність лужної фосфатази (ЛФ). Кальцій визначали з арсеназо-ІІІ-реактивом, неорганічний фосфор - за Dусе, активність ЛФ - методом Боданського. Функціональний стан печінки вивчали за активністю аспарагінової трансферази - АСТ (методом Рейтмона і Френкеля), умістом загального білка (рефрактометрично), сечовини та за результатами колоїдно-осадових проб (сулемової і формолової) [4].

Результати досліджень. Протягом 2001 р. із 8 областей України в господарство було завезено 1527 голів молодняку великої рогатої худоби масою тіла від 180 до 420 кг. Протягом року вибуло 55 голів (3,5 % від поголів'я), у тому числі хворих на остеодистрофію - 12, травматичний перикардит - 18 (1,2 %), травматичний ретикулоперитоніт - 6 (0,4 %). Утримання бичків - прив'язне, підлога - решітчаста, годівля - дворазова. Тип годівлі - жомово-силосний. У структурі раціону за енергетичним забезпеченням грубі корми становлять 5,5-6 %, концентровані - 26,5-30,4%, решта - силос, жом і патока.

Кількість сухої речовини в розрахунку на 100 кг маси тіла бичків поступово зменшується з 3,4 кг для молодняку масою 250-300 кг до 2,8 кг - для молодняку масою більше 400 кг. Раціони забезпечують потребу молодняку обмінною енергією на 130--144 % норми, і тому концентрація її в 1 кг сухої речовини становить 10-10,5 мДж (за нормами 8,2-8,6), цукром і крохмалем - 142-148 % і клітковиною - 133-156 %. Проте в раціоні дефіцитним є перетравний протеїн для молодняку масою до 400 кг (79-92,3 % потреби), оскільки концентрація його в 1 кг сухої речовини низька (62-64 г проти 80-95 г за нормами).

У раціоні молодняку значним є надлишок кальцію (157-175 % до потреби), який поєднується з дефіцитом фосфору (забезпеченість становить 70-86 %), цинку (82-99 %) і кобальту (67-86 % до потреби). Дисбаланс макроелементів особливо інформативний при врахуванні співвідношення між ними, яке становить 3,4-3,9, у той час як оптимальне має бути в межах від 1,7 до 1,86. Порушення кальцієво-фосфорного відношення в раціоні поєднується з низькою забезпеченістю тварин вітаміном D вона коливається в межах 6,5-7,6 %.

Комплекс несприятливих факторів спричинює значне поширення різноманітної патології. Особливо часто клінічно виявляли остеодистрофію, на фоні якої, а також через дефіцит у раціоні кобальту у молодняку була виражена алотріофагія (лизуха): бички гризуть годівниці, арматуру, поїдають щебінь тощо. Внаслідок цього металеві предмети потрапляють у передшлунки, проникають через стінку сітки, що спричинює розвиток травматичного ретикулоперитоніту і ретикулоперикардиту. Печінка у всіх бичків збільшена, ділянка перкусії печінки болюча. Тварини відставали в рості. Середньодобові прирости маси тіла становили 370 г.

Діагноз на остеодистрофію підтверджується результатами дослідження вмісту загального кальцію, неорганічного фосфору та активності лужної фосфатази. Уміст кальцію коливається в межах від 6,5 до 10,2 мг/100 мл (1,62-2,54 ммоль/л), у 15 з 25 бичків (60 %) був менший 8 мг /100 мл (2 ммоль/л) і лише у 5-ти (20 %) був більшим 9 мг/100 мл (2,25 ммоль/л). Активність ЛФ була підвищеною у 100 % бичків і коливалася в межах від 7,6 до 15,4 од Боданського (у нормі до 5).

Функціональний стан печінки оцінювали за кількома показниками. За даними літератури [5-7], найбільш раннім діагностичним показником патології печінки у великої рогатої худоби є активність трансаміназ. Вона була підвищеною у 24 з 25 бичків (96 %) і становила в середньому 1,96±0,04 ммоль/л (табл. 1), у тому числі у 10-ти (40 %) бичків активність АСТ перевищувала 2 ммоль/л. Зміни трансамінази характеризують збільшення проникності мембран гепатоцитів, розвиток дистрофічних і некротичних процесів у печінці [5].

Патологію печінки характеризують зміни обміну білків. Причому, погляди учених на діагностичне значення гіпер- та гіпопротеїнемії неоднозначні [6, 8, 9]. За результатами досліджень гіперпротеїнемія встановлена нами лише у 8-ми бичків (32 %), у семи вона співпадала з позитивними змінами колоїдно-осадових проб. Варто зазначити, що в усіх бичків з умістом білка більше за 90 г/л формолова проба була високопозитивною (три або чотири плюси), а сулемова - меншою 1,35 мл, проте коефіцієнт кореляції між умістом загального білка і сулемовою пробою у цих тварин був негативним і досить низьким (г = - 0,3), тому така кореляція є невірогідною (р<0,5).

Сулемова проба давно зарекомендувала себе як високоінформативний тест диспротеїнемії [10]. Вона була позитивною у 21 бичка (84%) і становила в середньому 1,46±0,038 мл.

Таблиця 1 - Показники функціонального стану печінки у бичків, хворих на остеодистрофію

У 13 бичків на титрацію сироватки витрачалося менше 1,5 мл 0,1%-ного розчину сулеми, у тому числі у 4-х - менше 1,3 мл. Лише у 4-х бичків сулемова проба була негативною. Варто зазначити, що в одного з них активність аспарагінової трансамінази була в межах норми, ще у двох - незначно підвищеною (1,65 ммоль/л). Це дає нам підставу стверджувати, що сулемова проба менш інформативна в ранній діагностиці, ніж активність АСТ, проте вона є досить показовою щодо глибини патології печінки. Співпадання між гіпертрансаміназемією та позитивною сулемовою пробою становило 87,5 % (21 проба з 24), коефіцієнт кореляції по всіх тваринах був негативний вище середнього ступеня (г = - 0,6), а кореляція між цими показниками була високовірогідною (р<0,001). Отже, між активністю аспарагінової трансамінази і показником сулемової проби існує статистично вірогідний зворотний зв'язок високого ступеня.

Негативні показники сулемової проби (4) у всіх випадках співпадали з негативними результатами формолової. На титрацію сироватки витрачалося в середньому 1,7±0,03 мл розчину сулеми (табл. 2). У решти тварин (21 або 84 %) формолова проба має різний ступінь позитивності. При утворенні незначного згустка проба вважається слабопозитивною (+). Вона була виявлена у 7 бичків (28 %) і співпадала з позитивною сулемовою, проте у цих тварин на титрацію сироватки витрачалося розчину сулеми дещо менше, ніж у контролі - 1,52-1,58 мл (1,56 ± 0,008). І все ж різниця з бичками, у яких результати були негативними, вірогідна (р<0,01).

Таблиця 2 - Залежність показників формолової і сулемової проб

Примітка. р< відносно негативного контролю

Утворення щільного згустка (+ +) характеризує позитивну формолову пробу. Таких реакцій було 6. На титрацію сироватки в цих пробах витрачали в середньому 1,41 ± 0,032 мл розчину сулеми, причому в 4-х випадках із шести - 1,42-1,48 мл. Різниця з негативним контролем і попередньою групою була високовірогідною (р<0,001).

Виникнення щільного згустка з опалесцентним відтінком характеризує високопозитивну формолову пробу (+ + +). Таких проб було 5. На титрацію сироватки витрачалося в середньому 1,34±0,023 мл розчину сулеми (див. табл. 2). Ця кількість була вірогідно меншою (р<0,001), порівняно з негативним контролем, проте різниця з попередньою групою була невірогідна (р<0,1).

Щільний згусток із молочно-білим забарвленням характеризує різко позитивну формолову пробу (+ + + +). Вона спостерігалася у трьох бичків, у яких на титрацію сироватки витрачалося лише 1,22-1,24 мл 0,1 %-ного розчину сулеми. Ця кількість була вірогідно меншою не лише з контролем, а й з другою (+ +) та третьою (+ + +) групами (р<0,001 і р<0,01).

Порівняння результатів сулемової та формолової проб переконує, що у всіх випадках, коли на титрацію сироватки витрачається менше 1,6 мл сулеми, формолова проба буде від слабкопозитивної до різко позитивної, у тому числі у ? випадків (66,7 %) проба - від позитивної до різко позитивної. Якщо ж на титрацію сироватки витрачається менше 1,5 мл 0,1 %-ного розчину сулеми, то формолова проба у 100 % випадків буде від позитивної до різко позитивної.

Розпізнавання слабкопозитивної формолової проби інколи викликає труднощі у фахівців. Якщо спеціаліст не має змоги проконтролювати її результати більш специфічними тестами, то варто давати заключення, починаючи з реакції з двома плюсами (утворюється щільний згусток). Навіть у цих випадках інформативність проби перевищує 66,7%. Діагностику функціонального стану печінки в решти тварин можна провести у спеціалізованих лабораторіях.

Оцінка функціонального стану печінки за вмістом сечовини не завжди буває точною, оскільки зменшення її синтезу ураженою печінкою може нівелюватися при зниженні екскреторної функції нирок. За одержаними результатами вміст сечовини був збільшеним в одного бичка (патологія нирок), а зменшеним - у 10-ти (40 %).

Висновки

1. При тривалій жомовій відгодівлі молодняку великої рогатої худоби розвивається поліморбідна внутрішня патологія: остеодистрофія, гепатодистрофія, травматичний ретикулоперитоніт і перикардит.

2. Остеодистрофія розвивається внаслідок незбалансованого кальцієво-фосфорного співвідношення (3,4-3,9 проти 1,7-1,86 за нормами) та дефіциту в раціоні ергокальциферолу (більше 90 %), фосфору, цинку і кобальту. Найбільш показовою для підтвердження діагнозу є підвищена активність лужної фосфатази (у 100 % молодняку) та зменшення вмісту загального кальцію (у 80 %).

3. У молодняку, хворого на остеодистрофію, розвивається гепатодистрофія, яка характеризується гепатомегалією, диспротеїнемією та підвищеною активністю АСТ. Гіперферментемія була виявлена в 96 % бичків.

4. Колоїдно-осадова проба з 0,1 %-ним розчином сулеми була позитивною у 84 % бичків і у 87,5 % співпадала з підвищеною активністю АСТ. Кореляція між цими двома показниками була високовірогідною(г=-0,6;р<0,001).

5. Негативні результати сулемової проби у 100 % співпадали з негативними результатами формолової, а позитивні, сильно і різко позитивні результати формолової у 100 % випадків співпадали з позитивними результатами сулемової.

6. 0,1 %-ний розчин сулеми і формолову пробу можна використовувати для експрес-діагностики гепатодистрофії в молодняку великої рогатої худоби.

поліморбідний патологія остеодистрофія бичок

Список літератури

1. Вербицький П. Минуле, сьогодення і майбутнє галузі ветеринарної медицини // Вет. медицина України. - 2001. - № 1. - С. 2-5.

2. Зубець М.В. Напрями економічного зростання агропромислового комплексу України. - К.: Аграрна наука, 1999. - 56 с.

3.Саблук П. Стан економіки і реформ в агропромисловому комплексі України та завдання вчених економістів-аграрників. - К., 1999. - 54 с.

4. Клиническая лабораторная диагностика в ветеринарии: Справ, изд. / И.П. Кондрахин, Н.В. Курилов, А.Г. Малахов и др. - М.: Агропромиздат, 1995. - 287с.

5. Левченко В.І., Сахнюк В.В. Ферментодіагностика внутрішних хвороб у високопродуктивних корів // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Вип. 13, ч. 2. - Біла Церква, 2000. - С. 116-124.

6. Левченко В.І., Влізло В.В. Діагностика, лікування та профілактика хвороб печінки у великої рогатої худоби: Метод. рекомендації. - К., 1998. - 22 с.

7. Подымова С.Д. Болезни печени: руководство для врачей. - М.: Медицина, 1993. - 544с.

8. Левченко В.І., Влізло В.В., Головаха В.І. Патологія печінки у великої рогатої худоби // Вісник аграрної науки. - 1996. - № 9. - С. 50-54.

9. Влізло В.В. Жировий гепатоз у високопродуктивних корів: Автореф. дис. ... д-ра вет. наук. - К., 1998. - 34с.

10. Сахнюк В.В. Інформативність коагуляційних реакцій для діагностики хвороб печінки у високопродуктивних корів // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Вип. 18. - Біла Церква, 2001. - С. 124-131.

Размещено на Allbest.ru