Ефективність застосування гербіциду гліфосу 360 в пристовбурних смугах яблуневого саду в умовах Правобережного Лісостепу України
Боротьба з бур'яном в плодових насадженнях. Дослідження застосування гербіциду гліфосу 360 в пристовбурних смугах яблуневого саду в умовах Правобережного Лісостепу України. Визначення оптимальних доз препарату залежно від ступеня природного зволоження.
Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 24.12.2018 |
Размер файла | 23,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http: //www. allbest. ru/
Уманська державна аграрна академія
Ефективність застосування гербіциду гліфосу 360 в пристовбурних смугах яблуневого саду в умовах Правобережного Лісостепу України
Грицаєнко А.О., кандидат біол. наук
Грицаєнко З.М., доктор с.-г. наук
Анотація
В статті висвітлено результати дворічних досліджень застосування гербіциду гліфосу 360 в пристовбурних смугах яблуневого саду в умовах Правобережного Лісостепу України. Доведені ефективність і оптимальні дози препарату залежно від ступеня природного зволоження.
яблуневий сад гербіцид лісостеп
Резюме
Изложены результаты двухлетних исследований применения гербицида глифос 360 в приствольных полосах яблони Джонатан в неорошаемом саду. Показано, что в условиях относительно засушливого лета для уничтожения однодольных и двудольных однолетних сорняков необходимо 6 л/га, а для многолетних - 10 л/га препарата. В условиях относительно влажного лета для однолетних злаковых и двудольных сорняков дозу гербицида можно снизить до 4 л/га. Рост и плодоношение яблони зависели от полноты уничтожения сорняков и доз гербицида.
Тривалий досвід застосування гербіцидів для боротьби з бур'яновою рослинністю в плодових насадженнях свідчить про високу їх ефективність і економічну рентабельність, що дозволяє розглядати цей захід як складовий елемент технології вирощування продукції в сучасних садах і застосовувати їх в пристовбурних смугах.
В дозволеному для використання в садах України і досить обмеженому переліку гербіцидів відсутні препарати з високою вибірковою дією, що до насаджень і тому обов'язкове спрямоване внесення їх робочих розчинів, що створює відповідні технологічні незручності у використанні і ставить під загрозу пошкодження дерев. Як відомо, до таких препаратів належать далапон, 2,4-Д, гліфосат і паракват [1]. Надходження їх у клітини здійснюється як шляхом пасивної дифузії, так і активного транспорту. Активний транспорт згаданих препаратів відбувається за участі носіїв, призначених для транспорту через мембрани ендогенних сполук.
Гліфосат, та його похідні, зокрема гліфос 360, - гербіцид типово системний, тобто здатний до транслокації у процесі пересування по флоемі з листя в кореневу систему, забезпечує високу ефективність по знищенню багаторічних бур'янових рослин. Більша частина гліфосату залишається у листі, але навіть кількох відсотків від загальної кількості токсиканта достатньо для ефективного ушкодження кореневої системи багаторічних бур'янів. В кореневій системі гліфосат накопичується в зонах, акумулюючих асиміляти. І чим вища активність ростових процесів в кореневих бруньках, тим вища токсична дія препарату [2].
Нашими дослідженнями ставилося завдання випробувати системний гербіцид гліфос 360 в пристовбурних смугах дерев яблуні сорту Джонатан на сіянцевій підщепі з відносно високими штамбами і розташуванням нижніх гілок крони. Для попередження попадання робочого розчину на листя нижніх гілок, частину з них видалили. Перед внесенням гербіциду також ретельно видаляли приштамбову порость.
Дослідний сад із схемою садіння 6х4 м, на базі якого проводили дослідження, знаходиться в ТОВ “Агронива” Уманського району на Черкащині. Грунт темно-сірий опідзолений, клімат помірно-континентальний. Середньорічна (за 180 років) кількість опадів складає 524 мм. В 1999 році випало 551 і в 2000 - 678 мм, а за період активної вегетації (квітень-вересень) у роки досліджень - відповідно 270,3 і 471,4 мм, що до річної кількості опадів становило 49,1 і 59,5%, а за літні місяці (червень-серпень) відповідно 28,8 і 38,7%. Розміщення ділянок систематичне, повторення триразове. Дослідження проводили за загально прийнятими методиками.
В наших дослідах у відносно посушливому 1999 р. через два тижні після застосування гербіциду гліфосу 360 знищення бур'янів залежало від доз препарату. Так, 15.06 на однорічних злакових і дводольних найбільш ефективним було застосування 8 л/га препарату, що забезпечувало знищення 98% бур'янів за кількістю, у той час як для багаторічних злакових і дводольних для цього треба було 10 л/га токсиканта - 92,6% (табл. 1). З поступовим підвищенням доз препарату в межах 2-10 л/га сумарна кількість бур'янів поступово зменшувалась і за максимальної дози складала 2 шт./м2 бур'янів, що ефективність застосування гліфосу 360 для знищення бур'янів у пристовбурних смугах яблуні Джонатан в 1999р. відповідало 0,7% або 99,3% знищення. Однак для досягнення максимального ефекту від застосування гербіциду достатньо буде 8 л/га препарату, що можна підтвердити відсутністю подальшої прибавки урожаю плодів понад 8 л/га токсиканта (табл.4).
Варіанти досліду |
15.06 |
18.09 |
|||||||||||||||
кількість бур'янів |
маса бур'янів |
кількість бур'янів |
маса бур'янів |
||||||||||||||
однорічні злакові й дводольні, шт./м2 |
багаторічні злакові й дводольні, шт./м2 |
всього |
однорічні злакові й дводольні, г/м2 |
багаторічні злакові й дводольні, г/м2 |
всього |
однорічні злакові й дводольні, шт./м2 |
багаторічні злакові й дводольні,шт./м2 |
всього |
однорічні злакові й дводольні, г/м2 |
багаторічні злакові й дводольні, г/м2 |
всього |
||||||
шт./м2 |
% |
г/м2 |
% |
шт./ м2 |
% |
г/м2 |
% |
||||||||||
Контроль |
264,2 |
27,0 |
291,2 |
100,0 |
1638,0 |
191,7 |
1829,7 |
100,0 |
325,6 |
40,2 |
365,8 |
100,0 |
3288,6 |
615,1 |
3903,7 |
100,0 |
|
Гліфос 360 - 2 л/га |
245,1 |
29,3 |
274,4 |
94,2 |
1421,6 |
231,5 |
1653,1 |
90,3 |
306,7 |
35,6 |
342,3 |
93,6 |
3864,4 |
441,4 |
4305,8 |
110,3 |
|
Гліфос 360 - 4 л/га |
129,7 |
32,4 |
162,1 |
55,7 |
415,0 |
90,7 |
505,7 |
27,6 |
55,2 |
33,1 |
88,3 |
24,1 |
281,5 |
185,4 |
466,9 |
12,0 |
|
Гліфос 360 - 6 л/га |
83,6 |
26,6 |
110,2 |
37,8 |
167,2 |
66,5 |
233,7 |
12,8 |
6,2 |
23,2 |
29,4 |
8,0 |
21,7 |
88,2 |
109,9 |
2,8 |
|
Гліфос 360 - 8 л/га |
5,4 |
9,1 |
14,5 |
5,0 |
13,5 |
17,3 |
30,8 |
1,7 |
0 |
2,2 |
2,2 |
0,6 |
0 |
4,8 |
4,8 |
0,1 |
|
Гліфос 360 - 10 л/га |
0 |
2,0 |
2,0 |
0,7 |
0 |
4,2 |
4,2 |
0,2 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
Ефективність застосування гліфосу 360 для знищення бур'янів у пристовбурних смугах яблуні Джонатан в 2000р.
Варіанти досліду |
21.06 |
17.09 |
|||||||||||||||
кількість бур'янів |
маса бур'янів |
кількість бур'янів |
маса бур'янів |
||||||||||||||
однорічні злакові й дводольні, шт./м2 |
багаторічні злакові й дводольні, шт./м2 |
всього |
однорічні злакові й дводольні, г/м2 |
багаторічні злакові й дводольні, г/м2 |
всього |
однорічні злакові й дводольні, шт./м2 |
багаторічні злакові й дводольні,шт./м2 |
всього |
однорічні злакові й дводольні, г/м2 |
багаторічні злакові й дводольні, г/м2 |
всього |
||||||
шт./ м2 |
% |
г/м2 |
% |
шт./ м2 |
% |
г/м2 |
% |
||||||||||
Контроль |
285,1 |
32,6 |
317,7 |
100,0 |
1710,6 |
228,2 |
1938,8 |
100,0 |
309,4 |
38,5 |
347,9 |
100,0 |
3155,9 |
465,8 |
3621,7 |
100,0 |
|
Гліфос 360 - 2 л/га |
162,4 |
30,2 |
192,6 |
60,6 |
812,0 |
181,2 |
993,2 |
51,2 |
158,7 |
40,3 |
199,0 |
57,2 |
1602,9 |
415,1 |
2018,0 |
55,7 |
|
Гліфос 360 - 4 л/га |
7,4 |
26,1 |
33,5 |
10,5 |
29,6 |
104,4 |
134,0 |
6,9 |
9,0 |
22,6 |
31,6 |
9,1 |
47,7 |
117,5 |
165,2 |
4,6 |
|
Гліфос 360 - 6 л/га |
0 |
22,2 |
22,2 |
7,0 |
0 |
55,5 |
55,5 |
2,9 |
0 |
20,4 |
20,4 |
5,9 |
0 |
83,6 |
83,6 |
2,3 |
|
Гліфос 360 - 8 л/га |
0 |
6,0 |
6,0 |
1,9 |
0 |
12,0 |
12,0 |
0,6 |
0 |
3,0 |
3,0 |
0,9 |
0 |
9,6 |
9,6 |
0,3 |
|
Гліфос 360 - 10 л/га |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
На відміну від кількості бур'янів зменшувалась їх маса, що залишалася після застосування гербіциду з підвищенням дози гербіциду. Зазначене може свідчити про швидке виснаження рослин, особливо однорічних злакових і дводольних, в міру пересування цього системного препарату до кореневої системи.
В кінці вегетації (18.09) загальна кількість бур'янів залишалася високою на контролі та за найменшої дози гербіциду. І лише починаючи з дози 4 л/га препарату кількість однорічних злакових і дводольних бур'янів різко зменшувалася на 83%, а за 6 л/га - на 98,1%. Істотними були зміни у багаторічних злакових і дводольних бур'янів лише при застосуванні 8 л/га токсиканта, коли загинуло 94,6% рослин.
В умовах відносно вологого 2000 року в червні 4 л/га гербіциду знищували 97,4% однорічних злакових і дводольних бур'янів, у той час, як за минулорічних відносно посушливих умов треба було б використати для цього удвічі більше гербіциду (табл.2).
Підвищеною була також ефективність препарату і для знищення багаторічних злакових і дводольних бур'янів. Так, якщо у відносно сухому 1999 році навіть за норми токсиканта в 10 л/га їх було знищено лише на 92,6%, то в умовах відносно вологого - на 100%.
Кращими були наслідки знищення багаторічних бур'янів за проведення обліків у вересні в порівнянні з червнем. Так, якщо відповідно до доз гербіциду 4, 6 і 8 л/га в червні було знищено 19,9; 31,9 і 81,6% бур'янів, то у вересні ці значення складали 41,3; 47 і 92,2%.
В наших дослідах значною мірою узгоджувався із знищенням бур'янів ріст дерев, особливо пагонів.
У досліджуваного сорту Джонатан мінімальною у порівнянні з іншими варіантами була довжина пагонів в обидва роки як на контролі, так і за 2 л/га гербіциду (табл.3).
Лише з нарощуванням доз препарату
3. Довжина пагонів яблуні сорту Джонатан залежно від доз застосування гліфосу 360 в пристовбурних смугах
Варіанти досліду |
1999 р. |
2000 р. |
1999-2000 рр. |
||||
см |
% |
см |
% |
см |
% |
||
Контроль |
13,3 |
100,0 |
16,1 |
100,0 |
14,7 |
100,0 |
|
Гліфос 360 - 2 л |
12,7 |
95,5 |
15,4 |
95,6 |
14,0 |
95,2 |
|
Гліфос 360 - 4 л |
15,4 |
115,8 |
20,3 |
126,1 |
17,8 |
121,1 |
|
Гліфос 360 - 6 л |
16,2 |
121,8 |
31,4 |
195,0 |
23,8 |
161,9 |
|
Гліфос 360 - 8 л |
22,3 |
167,7 |
30,6 |
190,1 |
26,4 |
179,6 |
|
Гліфос 360 - 10 л |
21,6 |
162,4 |
30,2 |
187,6 |
25,4 |
172,8 |
|
НІР |
2,2 |
3,5 |
4. Урожайність яблуні сорту Джонатан залежно від доз застосування гліфосу 360 в пристовбурних смугах до 8 л/га в 1999 р. і до 6 л/га в 2000 р. спостерігалось зростання довжини пагонів за рахунок поліпшення умов життєдіяльність кореневих систем яблуні. На всіх варіантах досліду довшими пагони були у відносно вологому 2000 році.
Варіанти досліду |
1999 р. |
2000 р. |
1999-2000 рр. |
||||
ц/га |
% |
ц/га |
% |
ц/га |
% |
||
Контроль |
32,7 |
100,0 |
40,2 |
100,0 |
36,4 |
100,0 |
|
Гліфос 360 - 2 л |
30,0 |
91,7 |
38,4 |
95,5 |
34,2 |
94,0 |
|
Гліфос 360 - 4 л |
36,4 |
111,3 |
47,4 |
117,9 |
41,9 |
115,1 |
|
Гліфос 360 - 6 л |
45,3 |
138,5 |
69,6 |
173,1 |
57,4 |
157,7 |
|
Гліфос 360 - 8 л |
52,7 |
161,2 |
66,4 |
165,2 |
59,6 |
163,7 |
|
Гліфос 360 - 10 л |
55,3 |
169,1 |
62,7 |
156,0 |
59,0 |
162,1 |
|
НІР |
5,2 |
8,6 |
Досить чутливим показником, що відбиває умови агрофону дерев і застосування гербіциду, є урожайність насаджень. В наших дослідах в обидва роки спостерігалось нарощування урожайності яблуні одночасно з підвищенням доз гербіциду починаючи 4 л/га, досягаючи найвищих значень при 8 л/га в 1999 р. і 6 л/га - в 2000 р. (табл. 4).
Література
Мережинський Ю.Г., Мордерер Є.Ю. Сучасні досягнення та перспективи розвитку досліджень по проблемі фізіології дії гербіцидів // Фізіологія рослин в Україні на межі тисячоліть. - 2001. - №1. - С.345-361.
Shien W.-J., Geiger D.R.. Buczynski S.R. Distribution of imported glyрнosate in quackgrаss (Elytrigia repens) rhisomes in relation to assimilate accomulation // Weed Sci., - 1993. - 41, № 1. - P. 7-11.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Вплив глибин основного зяблевого обробітку ґрунту на умови вирощування і формування врожаю льону олійного після пшениці озимої в південній частині правобережного Лісостепу України. Розрахунок економічної і енергетичної оцінки цих елементів технології.
автореферат [48,7 K], добавлен 11.04.2009Здатність до обкорінення зелених стеблових живців досліджуваних сортів ківі та можливість впливу на неї ендогенних чинників. Строки заготівлі та обкорінення живців залежно від фенологічної фази маточних рослин. Регенераційна здатність метамерності пагона.
автореферат [96,0 K], добавлен 11.04.2009Соняшник як основна олійна культура в Україні. Оцінка селекційного матеріалу соняшнику за методикою Державного сортовипробування. Оцінка за придатністю до механізованого збирання, стійкості до вилягання, обсипання, нахилу кошиків, дружності достигання.
реферат [11,2 K], добавлен 30.03.2011Господарське значення і морфолого-біологічні особливості обліпихи крушиновидної. Вирощування кореневласного садивного матеріалу обліпихи крушиновидної. Вплив строків живцювання, типу пагона на укорінюваність зелених живців. Дорощування саджанців.
дипломная работа [113,2 K], добавлен 18.01.2008Аналіз розповсюдження бактерій р. Azotobacter у ґрунтах лісостепу України та виділення штамів з комплексом агрономічно цінних властивостей для застосування в сільському господарстві. Здатність штамів азотобактера до мобілізації мінеральних фосфатів.
автореферат [72,2 K], добавлен 30.06.2012Видовий склад шкідників цукрових буряків. Вивчення ґрунтово-кліматичних особливостей лісостепу України. Розробка системи захисту цукрових буряків від бурякових блішок, листкової бурякової попелиці. Аналіз впливу інсектицидів на чисельність шкідників.
дипломная работа [3,0 M], добавлен 19.10.2013Яблуня – провідна плодова культура в Україні. Хвороби, що перешкоджають одержанню урожаїв високоякісних плодів. Біологічні особливості збудника парші, прогнозування хвороби. Огляд прийомів і методів щодо обмеження чисельності шкідника та їх ефективність.
курсовая работа [531,8 K], добавлен 09.02.2011- Аналіз еколого-біологічних особливостей ехінацеї пурпурової, інтродукованої в умовах Полісся України
Вивчення біометричних показників ехінацеї пурпурової залежно від густоти посіву. Динаміка ростових процесів ехінацеї пурпурової протягом вегетації. Встановлення врожайності надземної маси та кореневищ залежно від густоти посіву в умовах Полісся України.
курсовая работа [132,3 K], добавлен 04.10.2014 Роль гібридів у продуктивності кукурудзи. Технології вирощування й дослідження росту і розвитку гібридів кукурудзи. Формування біомаси у пізньостиглих гібридів кукурудзи. Фотосинтетична продуктивність. Продуктивність гібридів кукурудзи. Урожайність.
дипломная работа [107,7 K], добавлен 17.01.2008Проблеми вирощування продовольчого зерна, особливості адаптації сортів пшениці озимої до зміни агрокліматичних умов півдня України. Фенологічні спостереження за розвитком сортів. Економічна та біоенергетична ефективність вирощування насіннєвого матеріалу.
дипломная работа [725,6 K], добавлен 02.06.2015Головні відомості про господарство, що вивчається. Ландшафтні особливості території, на якій вивчались ґрунти лісостепу. Основи польової діагностики ґрунтів, номенклатурний список. Аналіз та розробка шляхів підвищення родючості ґрунтів господарства.
отчет по практике [84,1 K], добавлен 10.08.2014Світло та відношення до нього різних плодових порід дереі. Залежніст продуктивності від рівня освітлення і інтенсивності фотосинтезу. Завдання агротехніки по регулюванню світлового режиму плодових рослин і саду, вимога рослин до температурного режиму.
контрольная работа [215,1 K], добавлен 26.07.2011Особливості адаптації сортів пшениці озимої до зміни агрокліматичних умов України. Фенологічні спостереження за розвитком сортів. Дослідження сортової мінливості елементів структури врожаю. Мінливість польової схожості і зимостійкості пшениці озимої.
дипломная работа [905,5 K], добавлен 28.10.2015Значення природних травостоїв в забезпеченні тваринництва кормами. Використання травосумішок для поліпшення травостою природних кормових угідь та сінокосів, застосування добрив. Проведення основних заходів по поверхневому поліпшенню природних сіножатей.
дипломная работа [56,8 K], добавлен 15.11.2014Особливості вирощування озимого ріпаку. Аналіз інсектицидів та фунгіцидів, які використовуються в Україні для захисту озимого ріпаку від шкідників і хвороб. Ефективність застосування хімічних засобів у захисті озимого ріпаку проти шкідників і хвороб.
дипломная работа [10,9 M], добавлен 12.05.2023Дослідження біологічних особливостей культури, можливостей рекомендованих сортів, системи сівби та обробітку ґрунту. Огляд сучасних систем удобрення сільськогосподарських культур у сівозмінах з різною за основними ґрунтово-кліматичними зонами України.
курсовая работа [51,8 K], добавлен 22.11.2011Особливості формування ботанічних садів. Природні умови формування лісових асоціацій ботанічного саду "Поділля" "Дашівське лісомисливське господарство" та їх придатність до створення кормових угідь. Особливості розвитку фітоасоціацій ботанічного саду.
дипломная работа [711,0 K], добавлен 02.03.2012Фізіологічні основи визначення потреби сільськогосподарських культур в добривах. Вплив різних факторів зовнішнього середовища на ефективність добрив. Складання системи добрив під культури в сівозміні. Розрахунок балансу поживних речовин в ґрунті.
курсовая работа [109,1 K], добавлен 12.05.2015Характеристика ботанічних садів, особливості їх формування. Природні умови формування ботанічного саду "Поділля". Оцінка стану і проектування заходів щодо покращення стану фітоасоціації деревостанів ботанічного саду, загальноприйняті методи у лісівництві.
дипломная работа [2,7 M], добавлен 03.03.2012Біологічні особливості гречки і можливості зареєстрованих сортів. Ботанічна характеристика гречки та вимоги до її вирощування; продуктивність і якосні показники перспективних сортів. Місце гречки в сівозміні. Фенологічні особливості сорту Аеліта.
курсовая работа [45,7 K], добавлен 20.04.2013