Система формування та реалізації науково-технічного прогресу в свинарстві

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Миколаївська філія ПВНЗ «Європейський університет»

Система формування та реалізації науково-технічного прогресу в свинарстві

В. М. Орел,

кандидат економічних наук, доцент кафедри економіки та менеджменту

Традиційно в забезпеченні населення України м'ясними продуктами значна роль відводилася свинарству, як найбільш інтенсивній та ефективній галузі тваринництва. Свинина відноситься до групи найбільш енергетичних продуктів харчування і дозволяє прискорено підняти добову калорійність споживаного продовольства. За умови обмеженості матеріальних і фінансових ресурсів досягнення оптимальної результативності роботи та сталого забезпечення населення свининою необхідної якості можливо (як показує вітчизняний і світовий досвід) лише за умови інноваційних підходів до здійснюваних техніко-технологічних і організаційно-управлінських перетворень. Проблема підвищення ефективності промислового свинарства, на основі реалізації досягнень НТП, пов'язана зі значимістю галузі в забезпеченні населення якісною м'ясною продукцією та продовольчою безпекою країни. Сучасний етап розвитку аграрного виробництва характеризується необхідністю радикального перегляду уявлень про економічну структурі сільського господарства, напрямки її розвитку та перетворення, що відбуваються під революційним впливом науково-технічного прогресу. Особливістю цього етапу розвитку економіки є нагальна необхідність прискорення науково-технічних перетворень, в основі яких лежать інноваційні процеси, що призводять до необхідності перманентного поновлення виробництв, формування і насичення ринку інноваційним продуктом.

Traditionally, the population of Ukraine providing meat products Pig significant role given as the most intensive and efficient livestock industry. Pork belongs to the group of most food and energy allows rapidly raise the daily caloric consumption of food. Given the limited material and financial resources optimumperformance of the population and sustainable pork needed as possible (as the domestic and international experience) only if innovative approaches to ongoingtechnical, technological and organizational change management. The problem of improving the efficiency of industrial pig production, based on the achievements of NTP implementation associated with the importance of the industry to provide people with high quality meat and food security. The current stage ofdevelopment of agricultural production is characterized by the need radical revision of ideas about the economic structure of agriculture, directions of its development and transformation occurring under the influence of revolutionary scientific and technological progress. The peculiarity of this stage of economic development is an urgent need to accelerate scientific and technological changes, which are based on innovative processes that lead to the need for permanentrenovation of production, development and market saturation innovative product.

Ключові слова: науково-технічний прогрес; економічна ефективність; автоматизація виробництва; групи факторів НТП; науково-інноваційні системи; модернізація.

Keywords: scientific and technological progress; economic efficiency; automation of production; NTP of factors; research and innovation system;modernization.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Для виходу сільського господарства з кризи необхідна чітка орієнтація на модернізацію, освоєння інноваційних наукомістких технологій та інноваційних проектів. Незважаючи на численні спроби, досі не створений ефективний організаційно-економічний механізм впровадження досягнень науково-технічного прогресу в умовах ринку.

Як процес, він включає в себе фундаментальні та прикладні дослідження проблем природознавства і суспільного розвитку, перетворення результатів досліджень в науково-технічні розробки, інженерні рішення виробництва нової техніки, вдосконалення технологій, форм і методів організації виробництва, праці та управління.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор, виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. Розробка цієї проблеми розроблялась ї розробляється по сьогоднішній день багатьма науковцями та просто робітниками,які працюють в сфері свинарства, адже науково-технічний прогрес не стоїть на місці. Рибалко В.П. вважав, що однією із основних умов досягнення високого рівня продуктивності тварин є високий селекційно-генетичний потенціал з використанням оптимальної системи розведення[1]. А ось закон України спирається на те,що сучасна техніка закладає основу для створення принципово нових «заводів майбутнього» - повністю автоматизованих і електронізованих, з мобільною технологією. Тим самим у перспективі, очевидно, з'являються можливості розміщення підприємств, які раніше визнавались трудомісткими, практично повсюдно, у тому числі в трудодефіцитних районах[2 ].

В прискореному розвитку НТП спостерігається кілька етапів. У сільському господарстві в 30-ті роки відбувся перехід від індивідуальних (селянських) господарств до колективних, від сохи і коня до механізації окремих технологічних процесів (оранка, сівба, збирання зернових), що відрізняються найбільшою трудомісткістю (I етап).

Другий етап розвитку - комплексна механізація, хімізація, меліорація (зрошення, осушення, полезахисні та протиерозійні лісові смуги тощо).

Третій етап - автоматизація виробництва (в свинарстві - комплекси, в птахівництві - птахофабрики).

Розвиток свинарства в Україні характеризується чотирма етапами:

- Перший - екстенсивний, який тривав до кінця 60-х рр. минулого сторіччя;

- Другий (з початку 70-х до початку 90-х рр. ) - інтенсивний, що характеризується використанням нових технологій, підвищенням фонду - і енергоозброєності праці, генетичного потенціалу тварин, рівня кваліфікації кадрів. В умовах ринкової економіки виникла необхідність перевести існуючі комплекси та свиноферми на сучасні інтенсивні технології із закінченим циклом виробництва свиней й використанням власних кормів [3, 4, 5]. У цей період посилилася концентрація і спеціалізація підприємств по виробництву свинини, значно зріс рівень механізації трудомістких процесів, збільшилося споживання концентрованих кормів, оновлювалися і вводилися нові об'єкти виробничих фондів свинарства, збільшувався обсяг продукції, виготовленої з промислової технології;

- Третій (з початку 90-х гг. ), характеризується тим, що в країні відбулися глибокі соціально-економічні перетворення. Були створені основи багатоукладної економіки, законодавчо закріплено право вибору форм господарювання, самостійного розпорядження виготовленою продукцією. Однак, внаслідок розпаду централізованої системи ресурсного забезпечення та закупівель продукції свинарства, а також недосконалості ринкового механізму, в країні здійснилася натуралізація господарських відносин, яка призвела до перерозподілу значної частки прибутку на користь торгово-посередницьких структур. В результаті галузь зазнала змін в гіршу сторону;

- Четвертий (з 2006 р. ), що характеризується прискореним розвитком тваринництва, підштовхнув багато вітчизняних компаній та окремих підприємців до активної діяльності з будівництва нових та реконструкції діючих свинарських підприємств. Крім того, стали вводити в дію пустуючи птахівницькі і скотарські приміщення, в яких проводиться капітальний ремонт, і які перепрофілюються в свиноферми.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Цілями даної статті є дослідження і розробка та обґрунтування системи науково-технічного прогресу виробництва свинини на основі індустріалізації галузі з включенням у процес виробництва існуючих потужностей не використовуваних тваринницьких ферм, а також визначення шляхів удосконалення окремих складових економічного механізму в аграрній сфері.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Результативна характеристика НТП передбачає, в першу чергу, оновлення виробництва (продукції, виробничих основних фондів, техніки і т. д. ). А сам результат поновлення виступає у вигляді зростання економічної ефективності (підвищення продуктивності праці, значна економія сировини і матеріалів, зростання якості продукції тощо). прогрес свинарство індустріалізація

До показників темпів НТП відносяться:

а) результативні: зростання продуктивності праці в результаті освоєння нововведень; зменшення матеріало, енерго-і трудомісткості виробництва продукції внаслідок використання нововведень; скорочення частки ручної праці в результаті оновлення виробництва; збільшення частки нової, високоякісної і наукоємної продукції; зростання обсягів виробництва за рахунок застосування нових технічних засобів; оновлення продукції (основний показник темпів НТП, що відноситься до всіх рівнів його управління і всіх галузей матеріального виробництва);

б) ресурсні: збільшення засобів, що використовуються на удосконалення виробництва на новій технічній основі; зростання фондо- і енергоозброєності праці за рахунок освоєння нових науково-технічних розробок.

Багато вітчизняних вчені виділяють в агропромисловому виробництві такі основні групи факторів НТП: біологічні, технічні, технологічні, екологічні, економічні, соціальні, психологічні, організаційні і правові. Стосовно свинарства, чинники представлені в таблиці 1.

Таблиця 1.

Фактори та напрямки науково-технічного прогресу в свинарстві

Дія перерахованих і охарактеризованих вище факторів НТП, що містять найрізноманітніші його напрямки, повинна, як правило, відбуватися в комплексі і безпосередньому взаємозв'язку.

Щоб інноваційна діяльність була активною та ефективною, необхідно задіяти чотири групи чинників: економічні та технологічні; правові; організаційно-управлінські; соціально-психологічні.

Вітчизняний і світовий досвід розвитку свинарства та досягнення науково-технічного прогресу неспростовно підтвердили, що найбільша ефективність в цій галузі може бути досягнута тільки в умовах промислової технології. Промислова технологія - це чіткий взаємозв'язок трьох основних елементів виробництва: біологічного матеріалу, технічних засобів праці і власне праці людини.

Існуючі вітчизняні промислові підприємства свого часу володіли технологією, що забезпечує «пріоритетне становище» тваринам, а технічні засоби більш повно реалізовували генетичний потенціал тварин на користь людини через його працю.

В ході реформ АПК були втрачені в свинарстві передові технології, порушені системи розведення і гібридизації, інфраструктура товарного і племінного свинарства, що негативно позначилося на продуктивності тварин і на рентабельності виробництва свинини.

У багатьох регіонах країни на свинарських підприємствах, в тому числі на великих промислових комплексах, залишаються вкрай низькими середньодобові прирости свиней, вихід поросят на свиноматку і дуже високі витрати корму на 1 кг приросту живої маси (10 корм. од. і більше) і відхід поросят (більше 10% від обороту стада). Виробничі потужності свинарських ферм і комплексів, за рідкісним винятком, використовуються не повністю, а тільки на 20-40%. Особливо ефективні свинокомплекси, які виробляють свинину за новими технологіями [6, 7].

Після різкого зниження (на 57%) виробництва свинини в останнє десятиліття минулого століття на початку XXI століття наступив період стабілізації обсягів виробництва цієї продукції з урахуванням її ефективності та платоспроможності населення України, тому що зовнішній ринок для вітчизняних виробників свинини поки недоступний.

У принциповому плані розвиток ефективного вітчизняного свинарства в досить короткі терміни забезпечить населення країни повноцінними екологічно безпечними незамінними високобілковими продуктами харчування та суттєво допоможе у становленні агропромислового комплексу України.

Прийняті в останні роки заходи, щодо відродження та розвитку вітчизняного тваринництва, сприяли лише деякій активізації регіонів по створенню нових ферм і комплексів, відпрацюванню прогресивних ресурсозберігаючих технологій. Але кардинальних зрушень у розвитку тваринництва так і не відбулося. Тому прийняття нової технічної і технологічної програми модернізації вітчизняного тваринництва в господарствах усіх форм власності є стратегічно важливою проблемою для забезпечення продовольчої та національної безпеки.

В сучасних умовах розвиток сільського господарства має три взаємопов'язаних і взаємообумовлених напрямки:

1) активізація людського фактору, що можлива лише при пріоритетному розвитку освіти, фундаментальних і прикладних науково-дослідних організацій, які розробляють нововведення, створення банку даних з інновацій, а також інформаційно-консультаційної системи, обслуговуючої сільгосптоваровиробників;

2) використання біологічного фактору, пов'язаного з розробкою і освоєнням нововведень, які забезпечують підвищення родючості ґрунту, ріст урожайності сільськогосподарських культур і продуктивності тварин. Саме особлива роль інновацій в біологічний фактор є відмінною рисою інноваційного шляху розвитку сільського господарства порівняно з іншими секторами економіки;

3) модернізації технологічного характеру, що забезпечують вдосконалення техніко-технологічного потенціалу галузі на основі застосування енерго- і ресурсозберігаючої техніки, наукоємних технологій. При цьому особливого значення набуває розвиток галузей економіки, що забезпечують сільське господарство засобами виробництва.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі

Пошук, вибір та освоєння досягнень НТП в свинарстві в сучасних умовах може забезпечити підвищення ефективності господарювання і виробництво конкурентоспроможної продукції. У господарствах регіону накопичено певний досвід у цьому напрямку. Перш за все, мова йде про скорочення витрат на виробництво свинини, використання нових порід тварин і гібридів, що дозволяє при тих же витратах кормів отримати більше продукції.

Перспективні наступні заходи з організації та впровадження досягнень науково-технічного прогресу:

1) Програма переходу на годування свиней комбікормами власного виробництва.

В останні 15 років в наявності тенденція подорожчання комбікормів. Зниження частки вартості кормів у розрахунку на одиницю приросту ваги свиней може бути досягнуте шляхом підвищення середньодобових приростів і шляхом зниження вартості кормів.

Перший напрямок забезпечується при використанні міжпородних гібридів, що дають більш високі середньодобові прирости ваги, а також за рахунок згодовування повно компонентних збалансованих комбікормів.

Зниження вартості кормів досягається за рахунок створення власної кормової бази, виробництва власних комбікормів, що обходиться значно дешевше, ніж придбання їх на стороні.

Правильно організовані сівозміни, вибір культур та сортів, сучасні технології обробітку зернових і зернобобових дозволили домогтися високої врожайності. У 2012 році врожайність зернових перевищила 40 ц.

Перехід на власні корми вимагає будівництва свого комбікормового заводу.

Головною проблемою власного виробництва комбікормів є забезпечення поживної цінності і, перш за все, вмісту протеїну, мікроелементів і вітамінів. Зміст потрібного відсотка протеїну в комбікормах досягався за рахунок включення ріпаку, гороху і бобів власного виробництва, а також білкового концентрату.

Використання власних зернобобових культур та оптимізація рецептур дозволили значно знизити вартість комбікормів, як основного чинника, що впливає на собівартість свинини. В результаті впровадження і вдосконалення цієї технології, покращилася екологічна ситуація в господарстві, розширено виробництво кормів з підвищеним вмістом білка, проведена оптимізація складу комбікормів. Повністю виключені закупівлі білкової сировини тваринного походження для заключної відгодівлі свиней, а це в межах 50-60 тонн м'ясо-кісткового борошна, дуже часто сумнівної якості.

Список літератури

1. Рибалко В. П. Стан ведення галузі свинарства, актуальні напрямки її інтенсифікації. // Свинарство. - 1993. - №9. - С. 3-6.

2.Закон України "Про державну підтримку сільського господарства України"// Економіка АПК. - 2004. - № 10. - С. 3 - 28.

3. Гегамян Н. Актуальные проблемы промышленного свиноводства и научные основы их решений / Н. Гегамян // Свиноводство. - 2004. - № 4. - С. 22-23.

4. Гегамян Н. Новая технология производства свинины с законченным циклом на собственных кормах / Н. Гегамян, Н. Понаморёв, И. Мошкутело // Свиноводство. - 2003. - № 1. - С. 17-19.

5. Свинарство і технологія виробництва свинини / [В. І.Герасимов та ін.] - Х.: Еспада, 2003. - 448 с.

6. Волощук В. М. Ефективність інноваційного проекту свинокомплексу на 24 тис. голів:[«Інноваційно-інвестиційна модель розвитку національної економіки»], (Донецьк, 30 вересня 2008 р.) / В. М.Волощук. - Донецьк: [б. в.], 2008. - С.30-32.

7. Волощук В. М. Современные технологии в свиноводстве: материалы XI между - нар. науч.-практ. конф. [«Современные технологии сельскохозяйственного производства»], (Гродно, 2008) / В. М.Волощук, Л. А.Иванова. - Гродно: [б. и.], 2008. - С. 154.

Размещено на Allbest.ru