Сучасні енерго- та ресурсозберігаючі способи для обробітку ґрунту

Відновлювані джерела енергії. Сучасний стан використання енергії в України під час обробітку ґрунту. Підвищення ефективності використання машинно-тракторного парку. Впровадження ресурсозберігаючих агротехнологій. Механізація ґрунтообробних операцій.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 28.10.2018
Размер файла 646,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Найімовірніше, жодна із зазначених система обробітку ґрунту в конкретному багатогалузевому сільськогосподарському підприємстві не буде застосовуватись як одна-єдина. Це буде диференційований обробіток, де під кожну культуру, залежно від конкретних умов, буде використовуватись та чи інша система обробітку ґрунту.

На сьогоднішній день найбільш перспективною як в Україні, так і у всьому світі, вважається технологія нульової обробки ґрунту No-Till, що дозволяє здійснювати прямий посів без оранки, забезпечуючи економію енергетичних ресурсів та мінімальний негативний вплив на ґрунт. Ефективність такого обробітку полягає у значному зменшенні енер-говитрат, витрат робочого часу (0,5 люд.-год/га замість звичайних 2,0-3,0 люд.-год/га) та економії грошових коштів здебільшого за рахунок відмови від оранки та передпосівного обробітку ґрунту. За даними фірми Мопзапіо, економія палива в такому разі становить до 45%, а втрати верхнього, найбільш родючого шару грунту за рахунок протидії вітровій та водній ерозії зменшуються майже у 6 разів.

Система No-Till вважається одним з найперспективніших підходів до рослинництва, оскільки є виваженою як з екологічної, так і з економічної точки зору .

У табл. 1.1 відображено обсяги використання технології No-Till в країнах світу.

Таблиця 1. Обсяги використання No-Till в країнах світу

Країна

Загальна площа земель, що оброблюється, га

Площа земель, що оброблюється з No-Till, га

% земель, що оброблюється з No-Till у структурі загальної площі

США

113 700 000

23 700 000

20,8

Бразилія

38 400 000

21 863 000

56,9

Аргентина

29 000 000

16 000 000

55,2

Канада

23 500 000

13 400 000

57,0

Росія

122 100 000

3 100 000

2,5

Україна

32 189 000

1 000 000

3,1

Інші

579 000 000

4 630 000

0,8

Таким чином, можна побачити, що поки що ресурсозберігаючі технології дуже поширені на американському континенті, проте, з кожним роком кількість земель, що оброблюється за допомогою No-Till зростає і в країнах Європи. Не винятком стала і наша держава. На сьогодні за оцінками спеціалістів приблизно 1 млн. га обробляється відповідно до Min/No-Till.

В основі No-Till лежить захист грунту: посів проводиться по пожнивних залишках з мінімальним порушенням її структури та без механічного впливу на грунт. Ці залишки утворюють мульчуючий шар. Він зберігає вологу, захищає поле від сонця, водної, вітрової ерозії та пилових бур, а верхній шар землі не руйнується.

Основними перевагами цієї технології порівняно з традиційною технологією є зниження водної і вітрової ерозії ґрунтів, накопичення і збереження вологи в них; поліпшення родючості (підвищення вмісту гумусу від 0,1 до 0,2 % у рік); зниження витрат паливно-мастильних матеріалів на 50-60%; зниження залежності врожаю від погодних умов; зниження кількості задіяних у виробництві тракторів і сільськогосподарських машин і витрат, пов'язаних з ними; зниження трудовитрат в 3-4 рази порівняно з класичною обробкою ґрунту; збільшення врожайності культур; зниження собівартості вироблюваної продукції і підвищення рентабельності рослинництва.

Головний принцип системи No-Till полягає у використанні природних процесів, які відбуваються в грунті.

Система землеробства No-till - це не просто відмова від механічного обробітку ґрунту. Відсутність системи механічного обробітку ґрунту зумовлює зміну всіх інших складових ланок системи землеробства - системи удобрення, насінництва, системи сівозмін, організації території, структури посівних площ тощо. Традиційну плужную обробку прихильники цієї технології вважають не тільки непотрібною, але й шкідливою. Неоране поле на 1-2 метри вглиб пронизане мільярдами капілярів, що залишилися після коренів однорічних рослин або утворилися в результаті життєдіяльності дощових черв'яків та інших організмів, пояснюють вони. Цими тонкими, але глибокими ходами землю насичує волога, а взимку вона замерзає і розриває канали, та відбувається природне розпушування грунту.

No-till зумовлює і іншу філософію землеробства. Її суть коротко можна викласти так: «Кожен отриманий урожай культури повинен підвищувати вміст органічної речовини в грунті, тому урожай наступної культури повинен зростати не за рахунок внесення додаткової кількості добрив, а за рахунок підвищення родючості ґрунту».

Будь який аграрій, який переходить на No-Till, мріє використати тільки екологічні принципи землеробства. Однак на першому етапі ніхто не може обійтися без гербіцидів: ресурсозберігаюча технологія вимагає добре підготовленого поля, очищеного від бур'янів.

Система No-till висуває вимоги перед переходом- мати добре вирівняне поле, відсутність переущільненого орного шару, низький рівень присутності багаторічних бур'янів тощо. Крім цього, необхідно бути готовим, що нова технологія, як і будь-яка нова машина, потребує певного часу на адаптацію, перед тим як виявить свої переваги.

Перехідним етапом до No-Till вважається технологія мінімальної орної обробки - Min-Till. Але як при нульовій, так і при мінімальній обробці головне - наявність мульчирующего шару. При мінімальній технології необхідно накопичення у верхньому шарі грунту пожнивних залишків, а цей процес займає три - чотири роки. Після 4-5 років впровадження ґрунтозахисних технологій, коли ґрунт значною мірою відновить статус природного тіла, прирости врожаю при тих же витратах, що й раніше, будуть на 12-20 ц/га збільшеними порівняно з вихідними даними або з традиційними технологіями. Через 8-9 років використання технологій ґрунт майже повністю відновлює свій природний статус і його продуктивність менше залежить від стихійних сил природи (посухи, перезволоження та ін.), а середні прирости врожаю у цей період становлять 20-25 ц/га збільшеними до вихідних. Після 15 років систематичного застосування грунтозахисних технологій за природним статусом ґрунт наближається до цілинних аналогів, він меншою мірою залежить відстихійних факторів ризику і здатний подвоїти врожай порівняно з вихідним аналогом.

Важливу роль в ресурсозберігаючих технологіях відіграє правильно підібрана сівозміна. Яку обрати сівозміну, залежить від конкретних умов господарства. Але є ряд загальних принципів, які неухильно працюють за будь-яких умов: щорічне чергування злакових і широколистих культур, зміна культур теплого і холодного періодів.

Багато чого залежить від техніки, яку обере виробник для впровадження нової технології. Для технології нульової обробки потрібна досить дорога сівалка прямого посіву, потужний трактор та високоякісний оприскувач. Проте, No-Till дозволяє значно скороти машинно-тракторний парк, адже кількість технологічних операцій набагато менше, ніж при традиційній обробці ґрунту. До того ж, сучасні посівні комплекси дозволяють виконувати три операції одночасно: сіяти, вносити гранульовані мінеральні та рідкі добрива і коткувати посів.

Основними недоліками впровадження технології No-Till є висока вартість ресурсозберігаючої техніки; необхідність попередньої підготовки поля, довгої праці над сівозмінами; збільшення витрат на боротьбу з бур'янами; можливе зниження врожайності у перші роки застосування; високі вимоги до кваліфікації та знань персоналу.

Необхідно відмітити, що переходити на нульовий обробіток ґрунту треба поетапно через мінімальний. Min-Till передбачає скорочення кількості обробок і їх глибини порівняно з традиційною. Вона необхідна для вирівнювання поверхні посівної площі і механічної боротьби з бур'янами в період формування шару з пожнивних залишків.

Висновки

В результаті виконання курсової роботи встановлено, що енергозбереження на державному рівні визнано одним із пріоритетів економічної політики держави. В умовах значної залежності економіки України від імпорту паливно-енергетичних ресурсів і тенденції зростання цін на енергоносії їх ефективне використання стало нагальною потребою.

Держава має створювати нормативно-правове поле з метою сприяння здійсненню та довгостроковому розвитку процесів, спрямованих на зростання ефективності використання енергоресурсів. Стратегія енергозбереження в сільському господарстві припускає зменшення споживання енергії та енергоносіїв наодиницю виробленої продукції та використання альтернативних відновлюваних джерел енергії. Вирішення цієї проблеми дозволить нашій державі різко зменшити залежність її економіки від імпорту енергоресурсів, вивести з експлуатації низку генеруючих потужностей, провести технологічне переозброєння енергомістких галузей та структурну перебудову господарських комплексів, сформувати оптимальні рівні самоенергозабезпечення регіонів та галузей, створити вітчизняну галузь із випуску та впровадженню конкурентоспроможного енергозберігаючого обладнання, суттєво обмежити вплив техногенних чинників на навколишнє середовище, забезпечити соціально-побутові потреби людини.

Інноваційний розвиток АПК визначаться впливом різноманітних факторів. Вирішення завдань, які стоять перед АПК, може виконуватися за кількома напрямками: впровадженням нових енергозберігаючих агротехнологій, розвитком нетрадиційної (відновлювальної) енергетики, створенням нових енергоекономних і високопродуктивних тракторів і сільськогосподарських машин, які відповідатимуть сучасному науково-технічному рівню розвитку людства.

Технологічне і технічне переозброєння галузі в сучасних умовах дозволить підняти якість і конкурентоздатність вітчизняної сільгосппродукції та вирішити забезпечення продовольчої безпеки України.

Для розвитку сільського господарства та енергозабезпечення потрібна державна підтримка, особливо при розробці та освоєнні енерго-та ресурсо- зберігаючих технологій.

Головним пріоритетом науково-технічної та інноваційної політики в АПК повинна стати державна підтримка фундаментальної і прикладної науки з орієнтацією на впровадження наукових розробок. Кінцева мета аграрної науки - це підвищення ефективності сільського господарства. Одним із основних напрямів удосконалення енергоспоживання, соціально-економічного характеру є реалізація через систему спеціальної професійної освіти ідеології і основних засад раціонального енергоспоживання. Успішному вирішенню поставленої проблеми сприятиме навчання майбутніх кваліфікованих робітників основам енергоефективності. Особливо це необхідно для майбутніх трактористів-машиністів сільськогосподарського виробництва, які згодом будуть працювати у галузях АПК.

Отже основними чинниками енерго-ресурсозбереження в землеробстві є: зменшення глибини обробітку ґрунту, скорочення кількості технологічних операцій, а також збільшення ширини захвату ґрунтообробних машин.

Таким чином, підводячи підсумок треба сказати, що виробництво конкурентоспроможної продукції можливо лише при використанні досягнень науково-технічного прогресу, в основу якого покладено інноваційні процеси енерго-та ресурсозбереження, що дозволяють постійно оновлювати систему сільськогосподарського виробництва.

Список використаних джерел

1. Соколовський А. А. Короткий довідник по мінеральним добривам Текст А. А. Соколовський, Т. П. Унянинц. - М. : Хімія, 1977. - 378 с.

2. Зінченко А. І. Інтенсивні технології вирощування зернових і технічних культур [Текст] / А. І. Зінченко, І. М. Карасюк К. : Вища школа, 1988. - 322 с.

3. Лімонт А. С. Практикум з машиновикористання в рослинництві [Текст] / А. С. Лімонт, І. І. Мельник. - К. : Комдор, 2004. - 286 с.

4. Андрійчук В. Г. Економіка аграрних підприємств [Текст] : підручник / Володимир Георгійович Андрійчук. - К. : Вища школа, 2002. - 312 с.

5. Крикунов В.Г. Лабораторний практикум по ґрунтознавству [Текст] / В.Г. Крикунов, Ю. С. Кравченко. - Б. : Вища школа, 2003. - 252 с.

6. Малигіна В. Д. Пошкодження рослинних ресурсів і продовольчої сировини [Текст] : підручник / Валентина Дмитрівна Малигіна. - К. : Комдор, 2009. - 246 с.

7. Купчик В. І. Грунти України: властивості, генезис, менеджмент родючості [Текст] / В. І. Купчик, В. В. Іваніна. - К. : Комдор, 2010. - 293 с.

8. Лихочвор В. В. [Текст] : підручник / Володимир Володимирович Лихочвор. - К. : Центр навчальної літератури, 2004. - 808 с.

9. Єщенко В. О. Основи наукових досліджень в агрономії [Текст] / В. О. Єщенко, П. Г. Копитко. - К. : Дія, 2005. - 280 с.

10. Тишкевич Г. Л. Екологія і агрономія [Текст] : підручник / Георгій Леонідович Тишкевич. - К. : Штиинца, 1991. - 260 с.

11. Скалецька Л. Ф. Технологія зберігання і переробки продукції рослинництва [Текст] / Л. Ф. Скалецька, Т. М. Духовська. - К. : Вища школа, 1994. - 76 с.

12. Брюховецький М. І. [Текст] : підручник / Микола Іванович Брюховецький. - С. : Козацький вал, 2001. - 198 с.

13. Назаренко І. І. Землеробство і меліорація [Текст] / І. І. Назаренко, І. С. Смага. - Ч. : Книги - ХХІ, 2006. - 233 с.

14. Назаренко І. І. Ґрунтознавство з основами геології [Текст] / І. І. Назаренко, Ю. М. Дмитрук. - Ч. : Книги - ХХІ, 2006. - 243 с.

15. Литвинюк Р. С. Обробіток грунту для різних грунтово-кліматичних зон України [Текст] / Р. С. Литвинюк, І. В. Лотоненко. - К. : Комдор, 1998 240 с .

Додаток А

Обсяги використання No-Till в країнах світу

Країна

Загальна площа земель, що оброблюється, га

Площа земель, що оброблюється з No-Till, га

% земель, що оброблюється з No-Till у структурі загальної площі

США

113 700 000

23 700 000

20,8

Бразилія

38 400 000

21 863 000

56,9

Аргентина

29 000 000

16 000 000

55,2

Канада

23 500 000

13 400 000

57,0

Росія

122 100 000

3 100 000

2,5

Україна

32 189 000

1 000 000

3,1

Інші

579 000 000

4 630 000

0,8

Додаток Б

Культиватор стерневий розрихлювач SIPMA AU 260 DZIK

Додаток В

Грунтообробна посівная машина "Обь-4ЗТ"

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.