Ріст та розвиток рослин пшениці озимої протягом весняно-літньої вегетації в Північному Степу

Особливості росту та розвитку рослин нових сортів пшениці озимої по чорному пару упродовж весняно-літньої вегетації (п’ять сортів різних оригінаторів). Дослідження біометричних показників, площі листкової поверхні, маси 100 сухих рослин залежно від сорту.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 09.01.2019
Размер файла 15,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

126

Размещено на http://www.allbest.ru/

126

Інститут сільського господарства степової зони НААН України

Ріст та розвиток рослин пшениці озимої протягом весняно-літньої вегетації в Північному Степу

І.І. Гасанова, кандидат сільськогосподарських наук

Н.Л. Ноздріна, аспірант

Анотація

У статті розглянуто особливості росту та розвитку рослин нових сортів пшениці озимої по чорному пару упродовж весняно-літньої вегетації. Досліджено біометричні показники, площу листкової поверхні та масу 100 сухих рослин залежно від сорту.

Ключові слова: пшениця озима, біометричні показники, площа листкової поверхні, маса 100 сухих рослин, фаза розвитку.

Основний зміст дослідження

Постановка проблеми та аналіз останніх досліджень.

Велике значення для формування продуктивності рослин пшениці озимої мають особливості їхнього росту в різні фази розвитку. За даними А.И. Носатовского, існує тісна позитивна кореляція між надземною масою рослин та врожаєм зерна (від 0,65 до 0,88). Але така залежність коректується погодни - ми умовами в різні роки [1].

Ріст - це біологічний процес формування та накопичення біомаси рослин завдяки фотосинтезу. Слід відмітити, що фотосинтез рослин є найважливішим явищем природи. В зеленому листку відкладається в запас сонячна енергія, трансформована в різні органічні продукти. К.А. Тимірязєв з цього приводу писав, що мікроскопічне зелене зерно хлорофілу є фокусом у світовому просторі, в яке з одного кінця припливає енергія сонця, а з другого - беруть початок усі прояви життя на Землі [2].

Основним фотосинтезуючим апаратом рослин є листки. В них створюються асиміляти, які забезпечують ріст і розвиток рослин та формування врожаю. Чим довше поле пшениці стоїть зеленим, тим крашцм виросте врожай [3]. A. A. Ничипорович встановив, що спостерігається пряма кореляція між урожаєм зерна пшениці і площею листків у посіві, або з показниками фотосинтетичного потенціалу [4]. Разом з тим, у деяких сортів пшениці озимої відмічається взаємообернений зв'язок надземної маси та площі листкової поверхні з урожайністю [5].

Метою нашого дослідження було встановити особливості росту та розвитку рослин нових сортів пшениці озимої протягом весняно-літньої вегетації в умовах північного Степу.

Методика дослідження. Дослідження проводили протягом 2011-2013 рр. у Дослідному господарстві "Дніпро" Інституту сільського господарства степової зони. При закладанні польових дослідів користувалися загальноприйнятою методикою Б.А. Доспехова [6]. Ґрунтовий покрив ділянок - чорнозем звичайний малогумусний важкосуглинковий із вмістом гумусу в орному шарі 3,2%. Клімат зони - помірно-континентальний з недостатнім та нестійким зволоженням.

Матеріалом для досліджень було п'ять сортів пшениці озимої різних оригінаторів: Литанівка (Селекційно-генетичний інститут), рік реєстрації - 2006; Заможність, Антонівка (Селекційно-генетичний інститут), 2008 р.; Розкішна (Інститут рослинництва ім. Юр'єва), 2009 р.; Сонечко (Інститут фізіології рослин і генетики), 2010 р. Попередник, який використовували під пшеницю озиму - чорний пар. Сіяли насіння пшениці навісною сівалкою СН-16 з шириною міжрядь 15 см. Облікова площа ділянки - 35 м2, повторність досліду триразова. Технологія вирощування пшениці озимої - загальноприйнята для північного Степу.

Відбір рослин пшениці озимої для визначення біометричних показників проводили на час відновлення весняної вегетації та у фази виходу в трубку і колосіння. Площу асимілюючої поверхні листків визначали шляхом множення довжини листкової пластинки на її ширину і коефіцієнт 0,65. Для визначення накопичення сухої речовини відбирали зразки рослин у різні фенологічні фази їхнього розвитку з площі 0,25 м2 по діагоналі ділянки у чотирьох місцях з двох суміжних рядків і несуміжних повторень на закріплених ділянках, які були найбільш типовими за густотою стеблостою. Надземну масу рослинних зразків висушували при температурі 105°С, зважували і перераховували на абсолютно суху масу 100 рослин.

Виклад основного матеріалу. Біометричні показники рослин пшениці озимої були неоднаковими в різні за погодними умовами роки. У посушливому 2012 р. середня висота рослин сортів у період відновлення весняної вегетації становила 15,9-19,5 см. У сприятливому за зволоженням 2013 р. аналогічні показники змінювалися в межах 20,3-23,7 см. Кількість стебел та коренів на одну рослину в роки досліджень була найбільшою у сорту Литанівка: в 2012 р. у цього сорту відмічалося 3,9 шт. стебел та 7,2 шт. коренів. У 2013 р. кількість стебел становила 4,2 шт., коренів - 9,3 шт. (табл.1).

Біометричні показники рослин пшениці озимої залежно від сорту в різні фази розвитку

Таблиця 1

Сорт

Висота рослин, см

Кількість на 1 рослину, шт.

стебел

коренів

листків

2012 р.

2013 р.

2012 р.

2013 р.

2012 р.

2013 р.

2012 р.

2013 р.

Відновлення весняної вегетації

Литанівка

17,4

23,7

3,9

4,2

7,2

9,3

5,7

5,9

Заможність

17,8

22,1

3,1

3,7

4,7

7,9

5,5

6,9

Антонівка

19,5

21,6

3,0

3,2

5,4

7,5

5,0

4,9

Сонечко

15,9

22,9

3,1

3,8

7,2

7,2

4,1

5,7

Розкішна

16,5

20,3

3,4

3,5

6,0

8,0

4,2

5,6

Середнє

17,4

22,1

3,3

3,7

6,1

8,0

4,9

5,8

Вихід у трубку

Литанівка

46,5

50,8

2,9

3,2

10,9

16,9

7,2

8,4

Заможність

42,9

47,9

2,3

2,8

12,2

12,7

7,6

9,2

Антонівка

43,3

52,3

2,2

3,1

11,4

15,5

6,6

8,9

Сонечко

49,8

59,2

2,7

3,0

10,8

12,1

6,8

9,7

Розкішна

50,2

51,5

3,0

3,2

11,7

15,8

8,2

8,6

Середнє

46,5

52,3

2,6

3,1

11,4

14,6

7,3

8,9

Колосіння

Литанівка

59,7

79,9

2,0

2,9

11,2

18,4

7,0

8,4

Заможність

57,5

66,6

1,9

2,7

14,2

15,1

6,7

8,1

Антонівка

61,1

64,7

1,9

2,6

11,4

16,4

5,2

7,7

Сонечко

74,1

84,8

1,8

2,7

14,2

17,0

6,5

7,8

Розкішна

68,3

68,9

1,5

3,2

10,0

17,6

5,5

8,9

Середнє

64,1

72,9

1,8

2,8

12,2

16,9

6,2

8,2

У фазі виходу рослин в трубку в 2012 р. вищими були рослини сортів пшениці озимої Сонечко та Розкішна (відповідно і 50,2 см), у 2013 р. - сорти Антонівка (52,3 см) та Сонечко (59,2 см). Загальна кількість стебел на одну рослину в цю фазу розвитку порівняно з періодом відновлення вегетації зменшувалася і становила в середньому за сортами у 2012 р.2,6 шт., а у 2013 р. - 3,1 шт. Кількість вузлових коренів та листків у всіх сортів зростала.

У фазі колосіння рослини сорту Сонечко відзначалися найбільшою висотою серед п'яти сортів - 74,1 см (2012 р.) та см (2013 р.). Кількість вузлових коренів та листків на одну рослину в цій фазі порівняно з фазою виходу рослин у трубку дещо зменшувалася.

Відомо, що на початку вегетації площа листкової поверхні зростає повільно, досягає свого максимуму в період "вихід в трубку - колосіння", а потім площа листків знову зменшується.

За результатами нашого дослідження, площа листкової поверхні однієї рослини різних сортів пшениці озимої зростала по мірі росту та розвитку. В період відновлення весняної вегетації площа листкової поверхні в середньому за сортами у 2012 р. становила 17,8 см2, 2013 р. - 26,5 см2. У фазі виходу рослин в трубку відповідні показники дорівнювали 104,9 та 126,6 см2, а у фазу колосіння - 111,7 та 164,7 см2/рослину (табл.2).

Накопичення сухої речовини пов'язане із забезпеченням рослин вологою, елементами живлення та залежить від агротехнічних заходів вирощування. Але за однакових умов вирощування динаміка накопичення сухої речовини у різних сортів залежить від індивідуальних особливостей кожного сорту.

Надземна маса 100 сухих рослин пшениці озимої в усі фази розвитку в середньому за сортами у 2012 р. була меншою, ніж в 2013 р. Це пояснюється тим, що за посушливих умов вегетації формується менша висота рослин, кількість стебел та листків на одну рослину. Так, на час відновлення весняної вегетації в 2012 р. маса 100 рослин в середньому за сортами становила 52,4 г., а у 2013 році - 69,4 г. У фазу виходу рослин у трубку відповідні показники дорівнювали 158,9 та 170,1 г, а у фазу колосіння - 345,9 та 426,4 г.

Площа листкової поверхні та маса сухих рослин пшениці озимої залежно від сорту в різні фази розвитку

Таблиця 2

Сорт

Площа листкової поверхні на

1 рослину, см2

Маса 100 сухих рослин, г

2012 р.

2013 р.

2012 р.

2013 р.

Відновлення весняної вегетації (кущіння)

Литанівка

20,6

28,0

60,3

74,1

Заможність

22,5

30,4

53,3

67,5

Антонівка

18,8

20,5

53,7

66,6

Сонечко

14,9

28,3

53,2

73,9

Розкішна

12,4

25,3

41,7

64,8

Середнє

17,8

26,5

52,4

69,4

Вихід у трубку

Литанівка

91,6

118,1

141,6

174,1

Заможність

111,4

124,4

160,1

168,4

Антонівка

87,6

136,7

139,8

168,1

Сонечко

100,8

136,8

180,6

198,2

Розкішна

133,3

117,0

172,7

141,5

Середнє

104,9

126,6

158,9

170,1

Колосіння

Литанівка

93,4

157,1

313,2

465,9

Заможність

116,9

174,2

353,9

406,3

Антонівка

139,2

161,3

380,6

387,2

Сонечко

107,6

144,8

383,9

428,9

Розкішна

101,3

186,0

298,1

443,8

Середнє

111,7

164,7

345,9

426,4

У фазу виходу рослин у трубку більші показники надземної маси рослин у роки досліджень спостерігали у сорту Сонечко, а у фазі колосіння: у 2012 р. - у сорту Сонечко, а у 2013 р. - Литанівка.

весняна літня вегетація пшениця озима

Висновки

Таким чином, біометричні показники рослин пшениці озимої в різні фази її розвитку в умовах північного Степу залежали як від погодних умов вегетації, так і від сортових особливостей. Максимальні значення висоти рослин, кількості вузлових коренів, площі листкової поверхні та надземної маси 100 сухих рослин формувалися у фазі колосіння. Кількість листків була більшою у фазі виходу рослин пшениці озимої в трубку.

Список використаних джерел

1. Носатовский А.И. Пшеница (биология) / А.И. Носатовский. - М.: Колос, 1965. - 568 с.

2. Лебедев С.И. Физиология растений / С.И. Лебедев. - Изд.2. - К.: Вища школа, 1972. - 415 с.

3. Дудкіна О. Урожай формує листя / Олена Дудкіна, Анна Каплун // Пропозиція. - 2010. - № 6. - С. 20-22.

4. Ничипорович A. A. Пути управления фотосинтетической деятельностью растений с целью повышения их продуктивности / A. A. Ничипорович // Физиология с. - х. растений. - 1967. - Т.1. - С.309-353.

5. Конопльова Є.Л. Особливості росту та розвитку рослин пшениці озимої протягом весняно-літньої вегетації в північному Степу України / Є.Л. Конопльова // Бюлетень ДУ ІСГ СЗ НААНУ. - 2013. - № 4. - С.116-120.

6. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта / Б.А. Доспехов. - М.: Агропромиздат, 1985. - 351 с.

7. И.И. Гасанова, Н.Л. Ноздрина. Рост и развитие растений пшеницы озимой в период весенне-летней вегетации в Северной степи.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.