Постановка проблеми. Олійні культури мають важливе господарське значення завдяки різноманітному та широкому використанню продуктів їх переробки в різних галузях народного господарства [1]. Однією з перспективних олійних культур для вирощування в посушливих умовах півдня України є сафлор красильний, морфо-біологічні особливості якого адаптовані до екстремальних умов південного Степу України [2, 3]. Актуальними питаннями є встановлення економічної ефективності вирощування сафлору з урахуванням найбільш вагомих елементів технології вирощування в умовах зрошення півдня України.

Стан вивчення проблеми. В Україні у теперішній час вирощується понад 50 видів лікарських і ароматичних рослин, також їх кількість продовжує збільшуватися за рахунок інтродукованих об'єктів. Медичній промисловості нашої держави необхідно понад 15 тис. т на рік сухої рослинної лікарської сировини, проте за рахунок вітчизняних агровиробників вона забезпечена ними лише на 20-30%. Чинниками такого негативного становища є відсутність державної підтримки вирощування лікарських культур, застарілі технології їх виробництва та переробки, розпаювання спеціалізованих господарств, що займаються цим питанням, по їх вирощуванню тощо. Існує нагальна потреба розширення посівних площ під лікарськими культурами, підвищення їх урожайності та якості за рахунок розроблення й удосконалення технологій вирощування, а також економічного їх обґрунтування [4-6].

Завдання і методика досліджень. Завданням досліджень було встановити економічні показники технології виро - шування насіння сафлору красильного сорту Сонячний.

Польові і лабораторні дослідження з сафлором красильним проведено впродовж 2010-2012 рр. в умовах ДП ДГ Інституту рису НААН України (с. Антонівка Скадовського району Херсонської області). Вивчали різні елементи технології, у тому числі: строки сівби, ширина міжрядь, дози добрив, способи обробітку ґрунту, що впливали на продуктивність культури.

Економічну ефективність встановлювали за розробленими технологічними картами, а також іншими показниками, які передбачені методикою [7].

Результаті досліджень. Економічними розрахунками встановлено, що вартість валової продукції істотно змінювалася в розрізі факторів, що вивчалися. Найменші значення цього показника (3350 грн/га) встановлено за сполучення таких варіантів: мілкий обробіток ґрунту на глибину 14 см, ширина міжряддя 60 см, пізній строк сівби, без внесення мінеральних добрив. Максимальної величини (10550 грн/га) вартість валової продукції досягнула при проведенні оранки на глибину 20-22 см, міжрядді 30 см, ранньому строці сівби та внесенні мінеральних добрив дозою N_g0P_g0.

За фактором А була доведена перевага формування вартості валової продукції оранки над мілким дисковим обробітком ґрунту. Так, при мілкому обробітку ґрунту на глибину 14-16 см даний показник у середньому становив 6474 грн/га, а при використанні оранки на глибину 20-22 см відмічено його зростання до 7115 грн/га, або на 9,0%.

Зміна ширини міжряддя значною мірою вплинула на вартість валової продукції. Найбільшого рівня цей показник досягнув при мінімальному міжрядді 30 см, де він становив 7996-8667 грн/га. Слід зауважити, що під час розширення міжрядь до 45 і, особливо, 60 см вартість валової продукції істотно зменшилася відповідно до 6158-6879 та 52675800 грн/га, або на 20,6-23,0 та 33,1-34,1%.

Строки сівби різною мірою впливали на вартість валової продукції. Наприклад, встановлено тенденцію до зниження даного показника при переході від раннього строку сівби до середнього та пізнього. Так, за умов проведення дискування відмічено зниження даного показника порівняно з раннім строком сівби, який зменшився за середнього строку сівби на 5,4-17,3%, а на ділянках з оранкою відповідно на 8,2-17,5%. Таке зниження на пізньому строці сівби було більш суттєвим і становило 22,6-31,9 та 19,9-33,9% відповідно.

Внесення мінеральних добрив різними нормами обумовило стале збільшення вартості валової продукції. Так, на неудо - брених ділянках у середньому по фактору цей показник дорівнював 5833 грн/га, а при застосуванні азотних і фосфорних добрив різними дозами він збільшився до 6989-7906 грн/га, або на 16,5-26,2%. Підвищення вартості валової продукції між варіантами з внесенням було несуттєвим і становило лише 173 грн/га, або 1,6%.

Виробничі витрати, які розраховували за технологічними картами, коливалися меншою мірою порівняно з вартістю валової продукції. Різниця між варіантом з максимальним значенням цього показника - 2566 грн/га (мілкий обробіток, міжряддя 60 см, пізній строк сівби, без добрив) та його найвищим рівнем - 5565 грн/га (оранка, міжряддя 30 см, ранній строк сівби, доза добрив N₉₀P₉₀) становила 2,2 рази.

Спосіб основного обробітку ґрунту несуттєво вплинув на зміну величини виробничих витрат. Дещо меншими вони були у варіанті з мілким обробітком на глибину 14-16 см і дорівнювали, в середньому за фактором, 4034 грн/га. При заміні дис - кування на оранку спостерігалося зростання цього показника до 4205 грн/га, або на 4,1%.

За фактором В встановлено, що максимальні виробничі витрати були при міжрядді 30 см - 4263-4411 грн/га. Під час розширення міжрядь до 45 і 60 см спостерігалося зменшення цього економічного показника відповідно до 3960-4143 та 3878-4061 грн/га, або на 6,1-7,1 і 7,9-9,0%.

Строки сівби дуже слабко вплинули на виробничі витрати. Встановлено лише слабку тенденцію до зниження цього показника на 0,4-3,3% при переході від раннього строку сівби до середнього та пізнього.

Внесення мінеральних добрив викликало істотне зростання (на 23,9-44,5%) виробничих витрат з 2964 грн/га у контрольному варіанті до 3897-5341 грн/га при застосуванні різних доз азотних і фосфорних добрив.

За умов ринкової економіки чистий прибуток належить до найважливіших економічних показників виробництва сільськогосподарських культур, у тому числі, й сафлору красильного. Нашими дослідженнями зафіксовано дуже істотні коливання чистого прибутку в розрізі факторів і варіантів, що вивчалися, від від'ємного значення (тобто збитків) мінус 43 грн/га у варіантах з мілким обробітком, міжряддям 60 см, пізнім строком сівби, внесенням мінеральних добрив дозою N₉₀P₉₀ до 5329 грн/га - при проведенні оранки, міжрядді 30 см, ранньому строці сівби та застосуванні добрив дозою ^N60^P60 (р^ис.)^.

У середньому за різних способів обробітку ґрунту проявилась перевага оранки (чистий прибуток становив 2910 грн/га) над мілким дисковим обробітком грунту (2440 грн/га). Отже, різниця між цими варіантами становила 470 грн/га, або 16,2%.

Ширина міжрядь істотно впливала на чистий прибуток. Слід підкреслити, що найбільшим він був при міжрядді 30 см і коливався, в середньому за фактором, в межах від 3732 (мілкий обробіток) до 4255 грн/га (оранка). У варіантах з міжряддями 45 і 60 см даний економічний показник істотно зменшився до 2736-2198 та 1388-1739 грн/га, або відповідно на 35,7-41,1 і 59,1-62,8%

Запізнення з сівбою викликало суттєве зниження чистого прибутку вирощування насіння сафлору красильного. Найвищі його значення в діапазоні від 2362 до 5133 грн/га одержали за раннього строку сівби. При проведенні сівби в середні строки чистий прибуток зменшився на 10,1-44,0%, а при пізньому строці ще більше - на 36,2-79,7%.

сафлор красильний зрошення південь україна

D найменший чистий прибуток 2564 грн/га отримали у варіанті з внесенням максимальної дози мінеральних добрив - N₉₀P₉₀, що пояснюється незначним зростанням урожайності насіння сафлору та, навпаки, великими витратами на внесення підвищених доз азотних і фосфорних добрив. На інших варіантах фону мінерального живлення цей показник збільшився до 2869-3114 грн/га, або на 17,1-17,7%.

Рентабельність виробництва насіння сафлору красильного, як і чистий прибуток, змінювалася у дуже широкому діапазоні в розрізі досліджуваних факторів. Мінімальні значення цього показника (-0,9%) сформувалися у варіанті з мілким обробітком ґрунту на глибину 14-16 см, міжрядді 60 см, пізньому строці сівби та внесенні добрив дозою N_g0P_g0. Зауважимо, що найвища рентабельність виробництва на рівні 155,6% проявилася за проведення оранки на глибину 2022 см, міжрядді 30 см, ранньому строці сівби та без внесення мінеральних добрив.

Стосовно фактора А - зберігалася перевага оранки (71,8%) над мілким дисковим обробітком (63,1%). Розширення міжрядь (фактор В) негативно вплинуло на рентабельність виробництва насіння сафлору красильного. Так, за міжряддя 30 см цей показник становив, у середньому, 91,2-100,3%. У варіантах з міжряддями 45 см відмічено його зниження до 59,069,5%, при сівбі з міжряддям 60 см - до 39,0-45,7%. Отже сівба з міжряддям понад 30 см викликає зниження рентабельності в 1,4-2,3 рази.

Строки сівби значною мірою вплинули на формування рентабельності виробництва сафлору красильного. Аналізом даних доведено, що найкращі результати можна отримати за сівби в ранні строки, оскільки рентабельність в цьому варіанті була максимальною і коливалася, в середньому за фактором С, в межах від 64,0 до 120,8%.

Використання мінеральних добрив різними дозами обумовило стале зниження рентабельності виробництва насіння сафлору красильного. Так, мінімальним даний показник був у контрольному варіанті (без добрив) і становив, у середньому, 95,2%. В удобрених варіантах рентабельність зменшилася до 47,3-78,2%, причому найгірший показник отримано при внесенні максимальної дози добрив N₉₀P₉₀.

Висновки