Оцінка мортмаси деревної ламані березняків Українського Полісся
Теоретичні та прикладні результати дослідження компонентів надземної мортмаси деревної ламані в березових насадженнях. Методичні основи дослідження деревної ламані та здійснення її експериментальної оцінки в березових насадженнях Українського Полісся.
| Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 09.01.2019 |
| Размер файла | 139,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Оцінка мортмаси деревної ламані березняків Українського Полісся
Доц. А.М. Білоус, канд. с.-г. наук -
НУ біоресурсів і природокористування України, м. Київ
Представлено теоретичні та прикладні результати дослідження компонентів надземної мортмаси деревної ламані в березових насадженнях. Розроблено методичні основи дослідження деревної ламані та здійснено її експериментальну оцінку в березових насадженнях Українського Полісся. Висвітлено особливості поділу мортмаси деревної ламані на компоненти та класи деструкції. Встановлено базисну щільність компонентів мортмаси деревної ламані І-V класів деструкції. Розроблено математичні моделі та створено нормативно-довідкові матеріали для оцінки мортмаси деревної ламані в абсолютно сухому стані.
Ключові слова: береза, мортмаса, деревна ламань, стовбур, гілки, пень, щільність, Українське Полісся.
Белоус А.М. Оценка мортмассы валежа березняков Украинского Полесья
Представлены теоретические и прикладные результаты исследования компонентов надземной мортмассы валежа в березовых насаждениях. Разработаны методические основы исследования валежа и осуществлена его экспериментальная оценка в березовых насаждениях Украинского Полесья. Приведены особенности разделения мортмас- сы валежа на компоненты и классы деструкции. Определена базисная плотность компонентов мортмассы валежа I-V классов деструкции. Разработаны математические модели и созданы нормативно-справочные материалы для оценки мортмассы валежа в абсолютно сухом состоянии.
Ключевые слова: береза, мортмасса, валеж, ствол, ветви, пень, плотность, углерод, Украинское Полесье.
Bilous A.M. The Assessment of Coarse Woody Debris in Birch Forests of Ukrainian Polissia
The theoretical and applied research results of aboveground coarse woody debris (logs) components in birch forests are presented. Some aspects of the coarse woody debris (logs) separation into components and I -V class destruction are described. The methodical bases of coarse woody debris (logs) research are offered and its experimental evaluation in birch stands of Ukrainian Pohssm is completed. The basic density of mortmass coarse woody debris components of I -V degradation classes is determined. Mathematical models and standard tables for coarse woody debris (logs) evaluation in a completely dry state are provided.
Key words: birch, mortmass, coarse woody debris (logs), trunk, branches, stump, density, carbon, Ukrainian Polissia.
Вступ
Мортмаса лісів є невід'ємним та надзвичайно важливим компонентом лісових екосистем. Накопичення органічної речовини у процесі росту дерев у лісових фітоценозах завжди супроводжуються процесом утворення мортмаси та її розкладанням. Процес накопичення мортмаси в лісах залежить від багатьох біотичних, абіотичних та антропогенних факторів, але фактичний запас мортмаси переважно залежить від інтенсивності господарської діяльності. В окремих пралісах, у яких не проводились господарські заходи, обсяг мортмаси може становити до 50 % запасу деревостану. Разом із тим, у лісах, де систематично здійснюється лісогосподарська діяльність, запаси мортмаси можуть становити 10-20 % запасу [8, 9].
У контексті дослідження змін клімату та інвентаризації парникових газів, мортмаса лісів має важливе значення як окремий резервуар вуглецю, а тривалість процесу деструкції мортмаси визначає її фактичну роль. Мортмаса як середовище для існування живих організмів відіграє ключову роль у забезпеченні біорізноманіття лісових екосистем. За таких умов, кількість і якісний стан мортмаси лісів визначає можливість існування більшої частини лісової біоти [6, 9]. Мортмаса є потенційним горючим матеріалом у лісових насадженнях, а її кількісна оцінка має ключове інформаційне значення для моделювання ризиків пожеж та їх можливий перебіг.
Системні наукові дослідження кількісних і якісних показників мортмаси лісів України, практично, відсутні. У виробничих умовах під час лісовпорядкування може здійснюватися окомірна таксація сухостою та деревної ламані за наявності їх запасу понад 5 м3та-1. Така оцінка не може задовольнити потребу в комплексній інформації про кількісні параметри мортмаси лісів та, на думку науковців, є неефективною [6]. Через значну різноманітність підходів до застосування термінології та класифікації компонентів мортмаси [1, 4-6, 8, 10] важливо викласти теоретичні основи проведених досліджень.
Мортмаса лісів - органічна речовина мертвих деревних рослин, їх фрагментів та окремих мертвих компонентів живих рослин. До мортмаси лісів належать: сухостій, деревна ламань, мертві корені, грубі гілки, опадання дрібних гілок і листя (хвої) у підстилці та сухі гілки живих дерев. До мортмаси відносяться фрагменти органічної речовини мертвих рослин, які можна візуально ідентифікувати. Усі дрібні органічні рештки, які утворились у процесі розкладання рослинних організмів і втратили ознаки, за якими можна візуально ідентифікувати їх походження, не відносяться до мортмаси. Вимірюється мортмаса насадження у т- га-1 абсолютно сухої речовини.
Мортмаса деревної ламані включає мортмасу цілих дерев або їх частин, які утворилися внаслідок дії несприятливих факторів на живі дерева (рис., А) або за результатами деструкції деревини сухостійних дерев (рис., В). До мор- тмаси деревної ламані відноситься мортмаса пнів висотою до 1,3 м (рис., С) та залишків (втрат) неліквідної деревини після господарських заходів (рис., D). Останні компоненти мортмаси не характерні для всіх лісових ділянок та не значні за обсягом, проте їх запас може складати істотну частку в структурі мор- тмаси окремих лісових ділянок.
мортмаса деревна ламань березняк
Рис. Деревна ламань берези повислої: A - деревна ламань утворена від зламу живого дерева; B - деревна ламань утворена внаслідок деструкції сухостійного дерева; C - мортмаса пня; D - залишки неліквідної деревини після лісокористування
Дослідження мортмаси лісів первинно спирається на особливості її утворення. Мортмаса деревної ламані розглядається як похідна від фітомаси або від мортмаси сухостою. Третину лісів Українського Полісся утворюють березові насадження, площа яких найближчим часом буде збільшуватись завдяки залісненню березою повислою староорних земель. Дослідження мортмаси березняків дасть змогу розширити знання про їх екосистемну роль та потенційні можливості використання лісової біомаси для енергетики.
Мета дослідження - розробити математичні моделі та нормативи для оцінювання мортмаси деревної ламані в березняках Українського Полісся.
Методика та матеріали дослідження
Для оцінювання мортмаси було розроблено і застосовано методику досліджень та спосіб оцінювання мортмаси деревної ламані [2], уніфіковано та гармонізовано за методикою оцінювання фі- томаси лісів проф. П.І. Лакиди [3] для забезпечення комплексної оцінки біопро- дуктивності лісів. В основу розробки методики для оцінювання мортмаси дере- востану покладено принцип органічного зв'язку основних компонентів біопро- дуктивності: фітомаси і мортмаси.
Для дослідження мортмаси деревної ламані березових насаджень в Українському Поліссі було закладено 32 тимчасові пробні площі (ТПП). Оцінку мортмаси здійснювали відповідно до стандартизованих норм [7] на ТПП у модальних березових насадженнях Українського Полісся, в яких протягом останніх 5 років не проводились рубання, не відбувалися пожежі, а також не було виявлено шкідників та хвороб. Дослідні лісові ділянки були віддалені від населених пунктів. На ТПП проводився суцільний перелік дерев та рубання 3-10 модельних дерев для встановлення таксаційної характеристики деревостану.
Для оцінювання мортмаси, з урахуванням особливостей стану деструкції, здійснювався поділ мортмаси деревної ламані берези повислої за класами розкладання:
I) Дерево або фрагмент його стовбура з усіма гілками (зокрема дрібними, діаметр яких менший або дорівнює 1 см) майже не ушкодженою корою та твердою деревиною.
II) Дерево або фрагмент його стовбура з грубими гілками (діаметр більший 1 см) з твердою деревиною та поодиноко ушкодженою корою. Можуть бути розміщені свіжі плодові тіла грибів.
III) Дерево або фрагменти його стовбура без гілок. Зберігають форму і твердість. Кора має тріщини, часто бувають ушкодження та втрати кори від життєдіяльності біоти. Можуть бути розміщені плодові тіла грибів.
IV) Дерево або фрагменти його стовбура без гілок. Деревина стовбура деформована по довжині, повторюючи мікрорельєф. Форма поперечного перетину деформована та нагадує овал. Під час натискання деревина прогинається, стискається та розламується. Кора має тріщини та ушкодження від життєдіяльності біоти. Можуть бути залишки плодових тіл грибів.
V) Фрагменти стовбура без гілок. Дуже деформовані по довжині, повторюючи мікрорельєф, у просторі частково інтегровані до підстилки та ґрунту. Форма поперечного перерізу дуже деформована, при будь-якій фізичній дії деревина стовбура розсипається на дрібні частин. Кора може зберігати певну цілісність, має тріщини та наявні ушкодження від біоти. Можуть бути залишки плодових тіл грибів.
Особливість деструкції мортмаси берези повислої полягає в тому, що кора берези може тривало залишатися неушкодженою і цілісною при повністю розкладеній деревині. Для дослідження запасів органічної речовини на всій площі ТПП проводився комплекс робіт, який включав оцінювання мортмаси деревної ламані з диференціацією на І-V класи розкладання та I-VI групи за наявності компонентів мортмаси (дрібних і грубих гілок) і їх цілісності. За можливості встановлювалась причина (фактор) утворення мортмаси деревної ламані.
Найчастіше деревна ламань відносилась до ІІІ-V класів розкладання. Мортмаса І-ІІ класів розкладання представлена цілими деревами або їх фрагментами, що були раптово утворені за наслідком дії абіотичних факторів (наприклад: вітровал, бурелом, сніголам) на живі дерева. З метою врахування всіх компонентів мортмаси під час обліку деревну ламань розподілено за І-V! групами: І - цілісне дерево з дрібними і грубими гілками; ІІ - частина дерева з дрібними і грубими гілками крони; ІІІ - дерево з грубими гілками; W - частина дерева з грубими гілками; V - стовбур без гілок; V - частина стовбура без гілок та пні. Під час обліку повалених дерев, що зберегли цілісність стовбура, виміряно діаметр на довжині 1,3 м від основи та довжину. У дерев, які були зламані на висоті до 1,3 м, виміряно діаметр на довжині, яка дорівнювала різниці 1,3 м і висоти пня. Відзначено наявність дрібних і грубих гілок та можливий час утворення деревної ламані.
У деревної ламані, яка утворена внаслідок розламування стовбура (розпилювання) дерева, виміряно довжину, діаметр на середині довжини частин стовбура, а також відзначено належність до І-V класу розкладання, наявність і стан дрібних та грубих гілок. Крім цього, для деревної ламані частини дерева з гілками визначено діаметр на висоті 1,3 м у того зламаного дерева, від якого вона відламалась. Для визначення базисної щільності мортмаси деревної ламані відпиляно по 3 зразки деревини в корі стовбурів і гілок кожного класу розкладання на ТПП та проведено зважування їх у свіжо відібраному стані й обмір. Після висушування до абсолютно сухого стану ще раз зважено.
Результати дослідження
За результатами експериментальної роботи на ТПП та камеральної оброблення дослідних матеріалів було сформовано базу даних оцінки кількісних і якісних показників мортмаси деревної ламані.
Встановлено середню базисну щільність компонентів мортмаси деревної ламані І-V класів розкладання (табл. 1). Зважаючи на середню базисну щільність фітомаси стовбурів (513 кг(м3)-1) та гілок (506 кг(м3)-1) у корі берези повислої, необхідно зауважити, що базисна щільність мортмаси І класу розкладання практично не відрізняється від щільності фітомаси. Особливо різке зменшення щільності мортмаси деревної ламані спостерігається в ІІ-ІІІ класах деструкції, що пояснюється впливом особливо активної життєдіяльності мікобіоти. Базисна щільність мортмаси V класу деструкції - дуже усереднений показник, оскільки його визначення досить складне через нестабільність структури деревини. Важливо усвідомлювати, що V клас деструкції мортмаси є останнім, а отже, її показник щільності прямує до мінімального значення.
Табл. 1. Базисна щільність компонентів мортмаси деревної ламані
|
Клас деструкції |
Базисна щільність стовбура в корі, кг-(м3)-1 |
Базисна щільність гілок у корі, кг-(м) |
|
|
І |
485 |
471 |
|
|
ІІ |
441 |
427 |
|
|
ІІІ |
260 |
231 |
|
|
IV |
157 |
132 |
|
|
V |
95 |
70 |
Усі результати оцінювання мортмаси деревної ламані в природному стані в польових умовах перераховано в абсолютно сухий стан на основі показників базисної щільності. З метою недопущення помилок та невідповідностей в організації дослідних даних здійснено їх статистичний, аналітичний та графічний аналіз. Загалом дослідні дані охоплюють необхідний для моделювання мортмаси деревної ламані (Мдл) діапазон віку (А), середній діаметр (D), середню висоту (H), відносну повноту (P), бонітет (В), запас (М) модальних березняків, а основні описові статистики дали змогу здійснити адекватне моделювання морт- маси (табл. 2).
Табл. 2. Статистики розподілу таксаційних показників деревостанів
|
Показник |
Мінімальне значення |
Максимальне значення |
Середнє арифметичне значення |
Середнє відхилення |
Аси метрія |
Ексцес |
|
|
А, років |
10,0 |
81,0 |
31,0 |
13,8 |
0,811 |
0,760 |
|
|
D, см |
2,5 |
23,2 |
12,4 |
5,4 |
-0,091 |
-1,055 |
|
|
H, м |
5,8 |
24,1 |
15,7 |
4,6 |
-0,370 |
-0,766 |
|
|
P |
0,35 |
1,11 |
0,71 |
0,13 |
0,400 |
0,762 |
|
|
В |
ІІІ |
If |
Ib,3 |
1,43 |
-0,916 |
0,418 |
|
|
М, м3га-1 |
34 |
285 |
132 |
58,8 |
0,354 |
-0,753 |
|
|
Мдл, тла-1 |
0,11 |
4,5 |
1,35 |
0,98 |
1,121 |
0,559 |
Кореляційний аналіз дослідних даних вказав на тісний зв'язок між мортмасою деревної ламані та середнім діаметром, середньою висотою і віком насадження, а також на значно слабший зв'язок з бонітетом і дуже слабкий з відносною повнотою (табл. 3). Аналіз зв'язків мортмаси деревної ламані I-V класів розкладання (МдлІ, МдлІІ... Мдлу) вказав на досить слабку кореляцію мортмаси І- ІІ класів розкладання з основними таксаційними показниками.
Табл. 3. Кореляційна матриця таксаційних показників та мортмаси деревної ламані березових насаджень
|
Показник |
D, см |
H, м |
М, м3га-1 |
P |
В |
А, років |
|
|
МЙЛ, тла-1 |
0,80 |
0,68 |
0,75 |
0,09 |
0,33 |
0,79 |
|
|
Мд„,, тла-1 |
0,10 |
0,17 |
0,17 |
0,08 |
0,12 |
0,12 |
|
|
Мдлії, тла-1 |
0,05 |
0,16 |
0,07 |
-0,03 |
-0,07 |
-0,01 |
|
|
Мдл„г, тла-1 |
0,64 |
0,55 |
0,65 |
0,13 |
0,16 |
0,64 |
|
|
Мдліу, тла-1 |
0,79 |
0,66 |
0,72 |
0,01 |
0,42 |
0,81 |
|
|
Мдлу, тла-1 |
0,71 |
0,51 |
0,60 |
0,12 |
0,28 |
0,70 |
За результатами аналізу структури мортмаси деревної ламані за класами розкладання встановлено, що в середньому частка деревної ламані І класу деструкції становить 13 %, ІІ класу деструкції - 25 %, ІІІ класу деструкції - 31 %, IV класу деструкції - 26 % та V класу деструкції - 6 %. За результатами математичного моделювання розроблено моделі (1-3) з високими коефіцієнтами детермінації для оцінювання мортмаси деревної ламані (табл. 4). Зважаючи на досвід моделювання фітомаси деревостанів та необхідність в уніфікації нормативів, особливе практичне значення має модель (2).
Табл. 4 Математичні моделі для оцінювання мортмаси деревної ламані
|
№ з/п |
Модель |
Коефіцієнт детермінації |
|
|
1 |
МДл = 0,010 ¦ А0,904 ¦ D и-'89 ¦ Р 1,и' |
0,90 |
|
|
2 |
Мдл = 0,015 ¦ D1,38'- H 0,449 ¦ P 1,151 |
0,85 |
|
|
3 |
Мдл = 2,637 ¦ 10-3' А2'ии5 ¦ В -и'083 |
0,80 |
На основі моделі (2) для оцінювання мортмаси деревної ламані сформовано нормативні таблиці для модальних насаджень з повнотою 0,7-0,8. Показники мортмаси, наведені, в нормативах вказують на фактично наявний обсяг мортмаси в березових насадженнях. Фрагмент таблиці для оцінювання мортмаси деревної ламані в абсолютно сухому стані в березняках із повнотою 0,7 наведено в табл. 5.
Табл.5.Мортмасадеревноїламанінасадженьберезиповислої,т-га^
|
Середній діаметр, см |
Середня висота, м |
||||||||||
|
6 |
8 |
10 |
12 |
14 |
16 |
18 |
20 |
22 |
24 |
||
|
4 |
0,2 |
0,2 |
0,2 |
||||||||
|
6 |
0,3 |
0,4 |
0,4 |
||||||||
|
8 |
0,5 |
0,5 |
0,6 |
0,6 |
|||||||
|
10 |
0,7 |
0,8 |
0,8 |
0,9 |
|||||||
|
12 |
1,0 |
1,1 |
1,1 |
1,2 |
|||||||
|
14 |
1,2 |
1,3 |
1,4 |
1,5 |
1,5 |
||||||
|
16 |
1,6 |
1,7 |
1,8 |
1,8 |
|||||||
|
18 |
1,9 |
2,1 |
2,2 |
2,3 |
|||||||
|
20 |
2,2 |
2,4 |
2,5 |
2,6 |
|||||||
|
22 |
2,7 |
2,8 |
2,9 |
3,1 |
Мортмаса деревної ламані включає фракцію гілок, які не відокремились від стовбура або його частини. Частка мортмаси пнів і залишків (втрат) неліквідної деревини в загальній мортмасі деревної ламані становила менше 1,0 %.
Висновки
За результатами експериментальних робіт здійснено дослідження базисної щільності компонентів мортмаси деревної ламані. Встановлено, що базисна щільність деревної ламані стовбурів у корі I-V класів деструкції зменшується відповідно від 485 до 95 кг-(м3)-1, а щільність мортмаси гілок - від 471 до 70 кг-(м3)-1.
Мортмаса деревної ламані поступово збільшується з віком насадження, її обсяги в березових молодняках Iа бонітету з відносною повнотою 0,7 можуть становити 0,1 -0,2 т-га"1 та збільшитись у віці стиглості до 1,6 т-га"1.
Застосування розроблених математичних моделей та нормативних таблиць дає змогу здійснювати комплексну оцінку запасу мортмаси деревної ламані березняків, а в поєднанні з моделями інших компонентів мортмаси та фітомаси дає змогу здійснити комплексну оцінку біопродуктивності, екологічного та енергетичного потенціалу лісів України.
Література
1. Воробьев О.Н. Методика сбора и обработки данных по древесному детриту сосновых насаждений Марий Эл / О.Н. Воробьев // Материалы научно-технической конференции МарГТУ в 2003 г.: сб. статей "Студентов, аспирантов и докторантов". - Йошкар-Ола: Изд-во МарГТУ, 2004. - С. 13-16.
2. КМ Спосіб оцінки мортмаси деревної ламані (u201406106 від 03.06.2014 р.).
3. Лакида П.І. Біопродуктивність та енергетичний потенціал м'яколистяних деревостанів Українського Полісся: монографія / П.І. Лакида, А.М. Білоус, Р.Д. Василишин, Л.М. Матуше- вич, Я.І. Макарчук. - Корсунь-Шевченківський: Вид-во ФОП Гавришенко В.М., 2012. - 454 с.
4. Трейфельд Р.Ф. Методика определения запасов и массы древесного детрита на основе данных лесоустройства / Р.Ф. Трейфельд, О.Н. Кранкина, Е.Д. Поваров. - Пушкино: Изд-во ВНИИЛМ, 2002. - 44 с.
5. Тарасов М.Е. Оценка запаса и динамики детрита в лесах Ленинградской области / Тарасов М.Е., Алексеев В. А., Рябинин Б.Н. // Труды Санкт-Петербургского Национального института лесного хозяйства. - СПб.: Изд-во СПНИЛХ. - 2000. - Вып. 1(2). - С. 46-61.
6. Трейфельд Р.Ф. Запасы и масса крупного древесного детрита: дис.... канд. с.-г. наук: спец. 06.03.02 - "Лесоведение, лесоводство, лесоустройство и лесная таксация" / Трейфельд Рудольф Фрицевич. - Санкт-Петербург, 2001. - 152 с.
7. СОУ 02.02-37-476: 2006. Площі пробні лісовпорядні. Метод закладання. - Введ. 26.12.2006. - К.: Мінагрополітики України, 2006. - 32 с.
8. Швиденко А.З. Оценка запасов древесного детрита в лесах России / А.З. Швиденко, Д.Г. Щепащенко, С. Нильссон // Лесная таксация и лесоустройство. - Сибирь: Изд-во СГТУ, 2009. - Вып. 1 (41). - С. 133-147.
9. Dudley N. Мертва деревина - живі ліси / N. Dudley, E. Vallauri, D. Vallauri // WWF Report, 2004. - 16 с.
10. Harmon M.E. Guidelines for measurements of woody debris in forest ecosystems / M.E. Harmon, J. Sexton // Washington, Seattle, publication, LTER Network Office, 1996. - No 20. - 73 p.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
- Аналіз еколого-біологічних особливостей ехінацеї пурпурової, інтродукованої в умовах Полісся України
Вивчення біометричних показників ехінацеї пурпурової залежно від густоти посіву. Динаміка ростових процесів ехінацеї пурпурової протягом вегетації. Встановлення врожайності надземної маси та кореневищ залежно від густоти посіву в умовах Полісся України.
курсовая работа [132,3 K], добавлен 04.10.2014 Клімат району Жовтневого лісгоспу та його особливості. Фактори, що негативно впливають на ріст і розвиток деревної рослинності. Особливості рослинництва, критерії відбору посадкового матеріалу. Шляхи та напрямки підвищення життєздатності рослин в місті.
контрольная работа [31,8 K], добавлен 16.02.2011Хімічний склад ґрунту і його практичне значення. Генетико-морфологічна будова і властивості дерново-підзолитистих ґрунтів Українського Полісся. Кислотна деградація (декальцинація) ґрунтів: причини та масштаби. Агрофізична деградація ґрунтів, її види.
контрольная работа [26,4 K], добавлен 16.01.2008Відомості про ерозію ґрунтів. Боротьба з водною ерозією. Лісоутворюючі породи у протиерозійних насадженнях. Рекультивація земель та їх сільськогосподарське використання. Аналіз стану еродованості ґрунтів Новгород-Сіверського району Чернігівської області.
курсовая работа [667,4 K], добавлен 21.09.2010Дослідження сортів гарбуза, вирощених в умовах Західного Полісся України. Аналіз морфологічних складових, стійкості гарбузів до механічних пошкоджень, виходу соку та олії. Виявлення сортів гарбузів, найбільш ефективних для використання у харчуванні.
статья [38,0 K], добавлен 09.03.2013Кислотність ґрунту і заходи докорінного підвищення родючості землі. Результати господарської діяльності підприємств і ефективність виробництва рослинницької продукції. Кошторисно-фінансові розрахунки на хімічну меліорацію ґрунтів на прикладі АФ "Полісся".
курсовая работа [136,8 K], добавлен 17.02.2014Місце знаходження і підпорядкованість Закревського лісництва. Короткий опис кліматичних і ґрунтових умов та оцінка їхньої придатності для вирощування хвойних. Видовий склад та обґрунтування перспективності для лісових насаджень нових хвойних рослин.
курсовая работа [60,1 K], добавлен 20.05.2015Розробка сучасної концепції ресурсозберігаючих і екологічно безпечних способів хімічної меліорації кислих і солонцевих ґрунтів. Окультурення солонцевих ґрунтів України, дослідження шляхів підвищення їх родючості. Аерогенна еволюції солонцевих ґрунтів.
научная работа [160,3 K], добавлен 08.10.2009Місцезнаходження і природно-кліматичні умови території розміщення лісництва. Етапи природного поновлення лісу. Ріст і розвиток самосіву та підросту. Насіннєношення дерев у лісових насадженнях. Природне поновлення під наметом материнських деревостанів.
дипломная работа [1,4 M], добавлен 07.10.2013Експертна оцінка земель несільськогосподарського та сільськогосподарського призначення. Методичні та практичні аспекти експертної грошової оцінки земельних ділянок в Україні. Економічне регулювання земельних відносин.
курсовая работа [55,6 K], добавлен 11.03.2004Видовий склад, біологічні та екологічні особливості, лісівнича і господарська цінність голонасінних деревних видів у насадженнях Полицівського лісництва ДП "Камінь-Каширське лісове господарсво". Асортимент нових деревних видів для лісових насаджень.
курсовая работа [39,1 K], добавлен 22.11.2013Анамнез про життя тварини. Дослідження загального стану тварини. Визначення габітусу, дослідження волосяного покриву, шкіри, її похідних та підшкірної клітковини, видимих слизових оболонок, поверхневих лімфатичних вузлів, окремих органів і систем.
курсовая работа [459,7 K], добавлен 24.01.2012Теоретичні основи оптимізації структури і використання машино-транспортного парку в сільськогосподарському підприємстві. Організаційно-економічна характеристика об`єкту дослідження. Рівень і ефективність використання машино-транспортного парку.
курсовая работа [44,1 K], добавлен 28.08.2008Дослідження локалізації, величини і сил серцевого поштовху. Методика перкусії серця. Аускультація ділянки і шуми серця. Функціональна діагностика стану серцево-судинної системи. Попереднє ознайомлення з твариною, її загальні і лабораторні дослідження.
курсовая работа [112,8 K], добавлен 01.11.2015Місце дорадчих служб в системі управління агропромисловим виробництвом. Завдання дорадчої служби та принципи її діяльності. Приклад дорадчого контракту для озимої пшениці. Прикладні дослідження відповідно до потреб сільськогосподарських товаровиробників.
презентация [3,1 M], добавлен 12.12.2013Дослідження стійкості сільськогосподарських рослин до шкідників. Методика польової оцінки рівня стійкості селекційного матеріалу. Застосування мікробіологічних препаратів в інтегрованих системах захисту сільськогосподарських культур від шкідників.
отчет по практике [36,3 K], добавлен 11.05.2015Підготовчі роботи. Земельно-оціночна структуризація населених пунктів. Грошова оцінка земель населених пунктів. Розгляд, погодження та затвердження матеріалів грошової оцінки земель с. Новомихайлівка і Григорівка. Індексація матеріалів грошової оцінки зем
курсовая работа [23,2 K], добавлен 26.10.2002Теоретичні основи інтенсифікації сільськогосподарського виробництва. Особливості, умови та результати виробництва зерна. Характеристика КГ "Зоря", рекомендації щодо підвищення його економічної ефективності інтенсифікації виробництва і переробки зерна.
курсовая работа [93,1 K], добавлен 12.07.2010Система спостереження за станом земель з метою своєчасного виявлення змін, їх оцінки, відвернення та ліквідації наслідків негативних процесів. Структура, зміст, функції та принципи моніторингу земель, законодавче регулювання порядку його проведення.
презентация [2,9 M], добавлен 18.04.2015Законодавча та нормативна база земельного кадастру. Статистична обробка даних земельного кадастру. Методика проведення бонітування, економічної та грошової оцінки земель. Нормативна грошова оцінка земель водного, лісового фондів та земель запасу.
дипломная работа [168,0 K], добавлен 18.03.2012
