Перспективи використання представників роду Primula l. у квітникарстві лісостепу України

Порівняльний аналіз сучасного світового і вітчизняного асортименту квітниково-декоративних рослин роду Primula. Результати оцінки перспективності їх інтродукції в умови Лісостепу України та розробка рекомендацій відносно їх подальшої інтродукції.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 09.01.2019
Размер файла 27,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Перспективи використання представників роду Primula l. у квітникарстві лісостепу України

Невід'ємною складовою ландшафтних композицій є квітниково-декоративні трав'яні багаторічники, асортимент яких в Україні не лише не змінюється в останні десятиріччя, а й має тенденцію до значного скорочення. Основними його характеристиками залишаються - одноманітність за флористичним складом, незначна диференціація за біологічними та екологічними особливостями й відповідно низька адаптативна здатність рослин до кліматичних факторів і несприятливих умов урбанізованого середовища. Залучення нових видів декоративних трав'яних багаторічників з різних флористичних областей Земної кулі дасть змогу створювати високодекоративні композиції, стійкі до широкої амплітуди екологічних чинників, та розширить тривалість піку їх декоративності, оскільки період цвітіння рослин багатьох видів припадає на різні строки. Особливо це важливо для ранньовесняного та весняного періодів, оскільки в цей час цвіте дуже мало рослин, здебільшого деякі дворічники і цибулинні культури. Ранньовес - няноквітучі багаторічники, на жаль, залишаються поза увагою науковців, селекціонерів та виробників посадкового матеріалу України. В той же час їх світовий асортимент вражає своїм різноманіттям видів, форм та культиварів. Вагоме місце серед них займають представники роду Primula L. [8-10, 12, 15, 18].

Рід Primula є найчисельнішим і найпоширенішим у родині Primulaceae Vent. За даними різних авторів, до його складу входить від 425 [14, 18] до 500600 видів [1, 3, 9, 16], які віднесені до 37 секцій залежно від їх місцезростання, форми квітки, суцвіття та листків. У природній флорі рослини поширені переважно в помірних гірських, передгірних і рівнинних ландшафтах північної півкулі. Центр їх видового різноманіття - Гімалаї та західний Китай, звідки походить близько 334 видів із 24 секцій. В Європі налічується 34 види з 4 секцій, у Північній Америці - 20 видів із 5 секцій. Поодинокі види трапляються у гірських масивах Південної Америки й Африки [12, 14, 18]. У флорі України зростає шість видів: P. veris L., P. vulgaris Huds., P. elatior (L.) Hill., P. farinosa L., P. hal - leri J. Gmel., Р. minima L. [3], три з них занесено до Червоної книги України [6].

У квітникарстві світовий асортимент рослин роду Primula багатий видовим різноманіттям і є одним з найбільших серед інших квітниково-декоративних культур. Першими центрами їх окультурення стали країни Західної Європи, Японія і Китай. У Центральній Європі, починаючи з XVI ст., інтродуковано види місцевої флори та створено перші міжвидові гібриди. Популярним дотепер залишається P. Чpubescens Jacq. (P. auricula L. Ч P. hirsuta All.) [18]. У селекції високодекоративних культиварів використовують мутації, які зустрічаються і в природних популяціях [13]. Так, у 1857 р., у садах з'являються примули з подвійною оцвітиною [7]. У цей же час, а можливо й значно раніше, садівники Китаю та Японії вводять у культуру й збагачують культиварами види роду Primula азійської флори, найпопулярнішими серед яких стають P. sinensis Sab. ex Lindl., P. sieboldii E. Morr. [18].

Наступний етап інтродукції представників роду Primula припадає на першу половину XIX ст. і тісно пов'язаний з ботанічними дослідженнями флори Гімалаїв. Її в перше вивчали та збирали колекційні зразки, зокрема й рослини роду Primula N. Wallich (1786-1854), J.F. Royle (1779-1858), D. Don (1799-1841). Значну кількість різновидів передав у Королівські ботанічні сади К'ю (Royal Botanic Gardens, Kew) J.D. Hooker (1817-1911), найпоширенішими серед яких стали P. sikkimensis Hook. f. та P. capitata Hook. f. [18].

На початку XX ст. проявляється комерційна зацікавленість у розвитку і поширенні рідкісних декоративних рослин, що дає новий поштовх інтродукційним дослідженням. У розповсюдженні Primula велике значення має А.К. Bulley (1861-1942). Він відкриває фірму з продажу насіння і прагне, щоб завезені місіонерами рослини інтенсивно поширювались і вводились в культуру. З цією ж метою А.К. Bulley споряджує в експедицію до Китаю мандрівника і колекціонера рослин G. Forest (1873-1932) [18]. Серед значного різноманіття інтродукованих ними видів Primula азійського флористичного центру були відкриті для європейських садів рослини з канделяброподібними суцвіттями (Candelabra) - P. aurantiaca W.W. Sm. & Forrest, P. bulleyana Forrest, P. beesiana Forrest, які в подальшому стають вихідними батьківськими формами під час створення міжвидових гібридів.

Протягом останнього століття інтерес до представників роду Primula, як квітниково-декоративних рослин, залишається достатньо високим. Якщо наприкінці XIX ст. в садах розвинених європейських країн траплялось близько 30 видів, то на початку XX ст. їх асортимент розширився до 60 видів, не враховуючи міжвидових гібридів та сотні культиварів [18,19]. На початок XXI ст. світовий асортимент рекомендованих для використання в декоративному садівництві налічує вже близько 140 видів [8, 12, 15, 18].

У культурній флорі України рослини роду Primula присутні фрагментарно, найчастіше у колекціях ботанічних садів та у квітникарів-любителів. Однак провідне місце, яке вони займають у світовому квітникарстві, висока декоративність та незначний позитивний досвід їх інтродукції у наших кліматичних умовах вказує на перспективність їх інтродукції з метою розширення вітчизняного асортименту декоративних трав'яних рослин.

Мета роботи - прогностична оцінка перспективності інтродукції квітниково-декоративних рослин роду Primula та використання їх в озелененні в умовах Лісостепу України. Матеріалом для досліджень слугував аналітичний огляд літератури стосовно аутекології квітниково-декоративні рослини роду Primula культурної флори світу та 12 таксонів, які вирощуються на дослідній ділянці відділу квітнико-декоративних рослин Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України (НБС НАНУ).

Основними методами досліджень були аналіз та синтез інформації, порівняльний аналіз. Обсяг роду Primula прийнято з урахуванням результатів сучасних досліджень [14, 17, 18]. Оцінку перспективності інтродукції та проведення інтродукційних досліджень проведено згідно з методами родових комплеків [5] кліматичних та агрокліматичних аналогів [2]. Екоморфи визначені відповідно до системи екоморф рослин О.Л. Бельгарда, оптимізованої М.М. Матвєєвим [4]. Із причини відсутності в доступній науковій літературі інформації стосовно оптимуму й норми реакції на кислотний режим ґрунту для більшості видів досліджуваного роду, ці відомості отримані на основі аналізу даних про умови місцезростання кожного з них у природі, а також із рекомендацій щодо їх вирощування [11, 15, 16, 18].

Аналіз світового асортименту квітниково-декоративних рослин роду Primula показав два основні шляхи їх культивування, один з яких - вирощування примул як контейнерної культури. Їх асортимент представлений переважно сортосеріями гібридів F1 P. vulgaris ('Corona', 'Evie', 'Lira', 'Peseta', 'Pioner', 'Poni', 'Rosanna', 'Rubens Double', та ін.). Основні напрями їх селекції: компактний габітус, великі яскраві квітки, масове раннє цвітіння, короткий термін вирощування до початку цвітіння, незначне реагування на довжину світлового дня. Більшість із цих культиварів при вирощуванні у відкритому ґрунті в умовах Лісостепу України не довговічні й відрізняються незначною зимостійкістю.

Інша спрямованість - культивування квітниково-декоративних рослин роду Primula у відкритому ґрунті. Їх світовий асортимент вирізняється широким біорізноманіттям і налічує близько 140 видів, та 23 міжвидових гібридів, 9% таксонів урізноманітнені культиварами (від одного до декількох десятків). Найпопулярнішими у квітникарстві стали P. auricula, P. bulleyana, P. denticula - ta Sm., P. elatior, P. japonica A. Gray, P. juliae Kusn., P. saxatilis Kom., P. siebol - dii, P. veris, P. vialii Delavay ex Franch., P. vulgaris.

Результати аналізу природних умов зростання та екологічних особливостей видів роду Primula показали, що основним лімітуючим фактором поширення рослин є низькі температури в зимовий період. Трофність, вологість та кислотність ґрунту, світловий режим вирощування в умовах культури регулюються за допомогою агротехнічних заходів. За морозостійкістю близько 55% від світового асортименту культивованої флори придатні для озеленення населених пунктів у лісостеповій зоні України. Близько 31% із них є перспективними для подальшого інтродукційного вивчення. В Україні рослини роду Primula поширені переважно як контейнерної культури, зазвичай, імпортуються комерційними фірмами з інших країн, часто без зазначення таксономічної приналежності. У промисловому виробництві ці рослини майже не вирощуються, іноді трапляються лише в квітникарів-любителів.

Щодо наукових досліджень з представниками роду Primula, то окремі за нашими даними фрагментарні інтродукційні дослідження проводяться в 22 ботанічних садах України. Тут вони представлені одним-трьома, рідше 4-6 видами. Найчисленнішими колекції Primula є в НДЛ «Ботанічний сад» навчально - наукового центру «Інститут біології» Київського національного університету ім. Тараса Шевченка (7 таксонів, 2 культиварів, 1 міжвидовий гібрид), ботанічному саду Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна (10 таксонів, 5 культиварів, 1 міжвидовий гібрид) та в НБС НАНУ (12 таксонів, 6 культиварів, 2 міжвидових гібриди). Загальна кількість таксонів інтродукованих у ботанічних садах України, становить 15% від їх світового асортименту.

Результати інтродукційних досліджень рослин таксонів роду Primula, які відносяться до різних флористичних зон та екотопів (табл.), проведені в НБС НАНУ, підтверджують перспективність їх використання в озелененні населених пунктів в умовах Лісостепу України. Вони є достатньо морозо- і зимостійкими, проте різняться за відношенням до вологості. Десять із них (P. auricula, P. denticulate, P. elatior subsp. pallasii W.W. Sm. & Forrest, P. juliae, P. saxatilis, P. siebol - dii, P. veris, P. veris subsp. macrocalyx (Bunge) Ludi, P. vulgaris, P. woronowi Losinsk.) пристосовані до едафон-кліматичних умов місця інтродукції і потребують стандартних для цієї культури агротехнічних прийомів догляду. Вразливішими в культурі виявились P. japonica та P. rosea, які негативно реагують не лише на знижену вологість ґрунту, а й повітря, і потребують уточнюючих досліджень для вибору оптимального варіанта агротехніки в новому місці вирощування.

Ареал та екологічні особливості інтродукованих у НБС НАНУ таксонів роду Primula

Назва

виду

Ареал

Висота н.р.м., м

Місце зростання

Морозостійкість,

і°С

і СЗ

о - еч а

D О

u s

1 c3

2-6-

u°- * - О

U s

о JL

tf

H s

I

g Ј H в

S|

P. auricula

гори Центральної і Південної Європи (Альпи, Балкани, Вогези, Татри, Шварцвальд, Юра)

200

2500

вапнякові гори, альпійські луки, схили

-37°С

HeSc,

ScHe

HgrMs

MgTr

Н,

Сл

P. denticulate

Гіндукуш, Гімалаї, південно - східний Тібет

1300

4500

вологі високогірні райони Азії (лісові галявини, вологі луки, трав'яні схили чагарники)

-29°С

HeSc,

ScHe

HgrMs

MgTr

H,

Сл

P. elatior subsp.

pallasii

Східна Європа, Закавказзя, Сибір, Північно-Західна Азія

1000

3200

високогір'я, верхня частина лісового поясу, альпійські, субальпійські луки, береги гірських струмків

-34°С

HeSc,

ScHe

HgrMs

MgTr

Ск,

H,

Сл

P. japonica

Японія, південні Курильські острови, схід Китаю

800

1800

вологі болотисті гірські луки, світлі ліси

-39°С

HeSc,

ScHe

HgrMs,

Hgr

MgTr

К,

Ск,

H

P. juliae

Кавказ

1000

2500

на вологих сланцевих скелях лісового, рідше субальпійського поясу, біля гірських струмків, водопадів

-34°С

HeSc,

Sc

HgrMs

MgTr

Ск,

H,

Сл

P. rosea

східний Гіндукуш, північно-західні та західні Гімалаї,

2600

4300

заболочені та торф'янисті ділянки альпійських луків, береги струмків

-23°С

HeSc,

Sc

HgrMs

MgTr

H,

Сл

P. saxatilis

Північний Китай

800

1140

ліс, субальпійський пояс, ущелини вапнякових скал

-34°С

HeSc,

ScHe

HgrMs

MgTr

H,

Сл

P. sieboldii

Японія, Східна Азія (Сибір східна частина, північ Кореї, Північно - Східний Китай)

вологі луки, рідколісся

-34°С

HeSc,

ScHe

HgrMs

MgTr

Ск,

H

primula квітниковий декоративний

Таким чином, ураховуючи незначне використання декоративних рослин роду Primula у квітникарстві України, їх велике природне та штучно створене (міжвидові гібриди та культивари) різноманіття й важливе місце, яке вони займають у світовому садівництві, а також позитивний досвід їх інтродукції в НБС НАНУ, вважаємо, що ці рослини є потенційно важливим джерелом для збагачення вітчизняного асортименту квітниково-декоративних рослин відкритого ґрунту для ранньовесняного та весняного періодів вегетації.

Переважна більшість (86%) видів роду Primula культивованої флори світу за еколого-біологічними особливостями мають потенційно високу здатність успішно зростати в умовах Лісостепу України. Інтродуковані види P. auricula, P. denticulate, P. elatior subsp. pallasii, P. juliae, P. saxatilis, P. sieboldii, P. veris, P. veris subsp. macrocalyx, P. vulgaris, P. woronowi перспективні для використання в озелененні як ранньовесняні - та весняноквітуючі культури.

Першочерговим напрямом інтродукції, для прискорення формування вітчизняного асортименту високодекоративних і стійких у культурі представників роду Primula - створення первинної колекції із провідних видів та їх культиварів з обов'язковим включенням європейських видів з високим адаптаційним потенціалом та видів місцевої флори. Паралельно з формуванням колекційних фондів розвивати власні селекційні напрямки та створювати вітчизняні культивари.

Література

1. Астамирова М.А. Инвентаризация и анализ рода Primula L. (Primulaceae Vent.) Терского Кавказа и Дагестана: автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. биол. наук: спец. 03.02.01 / Астамирова Маржан Абдул-Межидовна. - Астрахань, 2010. - 28 с.

2. Базилевская Н.А. Теории и методы интродукции растений / Н.А. Базилевская. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1964. - 129 с.

3. Грицак Л.Р. Рід Primula L. (Primulaceae) у флорі України (систематика, фітохорологія, еволюція): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. біол. наук: спец. 03.00.05 / Грицак Людмила Русланівна. - К., 2000. - 20 с.

4. Матвеев Н.М. Оптимизация системы экоморф А.Л. Бельгарда в целях фитоиндикации экотопа и биотопа / Н.М. Матвеев // Вестник Днепропетровского университета. Биология. Экология. - 2003. - Вып. 1, т. 2. - С. 105-113.

5. Русанов Ф.Н. Метод родовых комплексов в интродукции растений / Ф.Н. Русанов // Бюллетень ГБС АН СССР. - 1977. - Вып. 81. - С. 15-20.

6. Червона книга України. Рослинний світ / за ред. Я.П. Дідуха. - К.: Вид-во «Глобалкон - салтинг», 2009. - 900 с.

7. A Catalogue of Plants Cultivated in the Garden of John Gerard, in the Years 1596-1599 / Edited Benjamin Daydon Jackson. - London: Privatety Prindet, 1876. - 65 p.

8. A-Z Encyclopedia of Garden Plants / Editor-in-chif Christopher Brickell. - London, New York, Stuttgart, Moskow: Dorling Kindersley, 1996. - Vol. 1: A-J. - 576 p.

9. B^mig F. Die Gattung Primula / Franz Bцhmig // Gдrtnerische Kultuerpraxis. - Radebeul und Berlin: Neumann Verlag, 1954. - S. 194.

10. Grunert C. Garten Blumen von A bis Z: ein Handbuch fur freunde der Stauden / Christian Grunert. - Leipzig: Neumann Verlag, 1972. - 620 p.

11. Flora Europaea / Editor T.G. Tutin, V.H. Heywood. - Cambridge: Cambridge University Press, 1992. - Vol. 3. - 399 p.

12. Index of garden plants / Editor Mark Griffits. - Portland: Timber Press, 1994. - 1234 p.

13. Jinhong L. Hose in Hose, an S Locus-linked Mutant of Primula Vulgaris, is Caused by an Unstable Mutation at the Globosa Locus / Jinhong Li, Brigitta Dudas, Margaret A. Webster, Holly E. Cook, Brendan H. Davies, Philip M. Gilmartin, Steve A. Kay // Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. - 2010. - Vol. 107 (12). - 5664-5668 p.

14. Mast A.R. Phylogenetic Relationships in Primula L. and Related Genera (Primulaceae) Based on Noncoding Chloroplast DNA / Austin R. Mast, Sylvia Kelso, A. John Richards, Daniela J. Lang, Danielle M.S. Feller, Elena Conti // International Journal of Plant Sciences. - 2001. - Vol. 162, №6. - Pp. 1381-1400.

15. Primula L. // Dave's Garden. [Electronic resource]. - Mode of access http://guides/pf,b/Primu - laceae/Primula/none/cultivar/0/.

16. Primula L. // Flora of China. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.eflo - ras.org/florataxon.aspx? flora_id=2&taxon_id=126719#KEY -11.

17. Primula L. // Tropicos. Missouri Botanical Garden. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.tropicos.org/NameSearch.aspx? name=Primula.

18. Richards A.J. Primula / A.J. Richards. - Timber Press, 2003. - 346 p.

19. Smith W.W. The Fourth Primula Conference Report, 1928 / Smith W.W. & Forrest G. (et al.) // Journal of the Royal Horticultural Society. - 1929. - Vol. 54, pt. 1. - 106 p.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.