Особливості культивування протиерозійних соснових насаджень Придніпровського Правобережного лісостепу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості культивування протиерозійних соснових насаджень Придніпровського Правобережного лісостепу

Доц. В.М. Хрик, канд. с.-г. наук -

Білоцерківський НА У

Досліджено ріст і продуктивність соснових насаджень на еродованих землях Придніпровського Правобережного Лісостепу залежно від способу основної підготовки ґрунту та схем зміщування. Підтверджено ефективність агротехнічного прийому передсадивного обробітку ґрунту шляхом наорювання терас, який забезпечує накопичення вологи, збереження родючості ґрунту, створює сприятливі умови для садіння культур і росту молодняків на еродованих землях. Протиерозійні насадження, створені чергуванням 3 рядів сосни з одним рядом клена гостролистого, характеризуються найкращим ростом.

Ключові слова: сосна звичайна, протиерозійні насадження, обробіток ґрунту, схеми змішування, ріст, продуктивність.

еродований насадження ґрунт обробіток

Масове винищення лісів України в ХІХ-ХХ ст., розорювання степів і схилів балкових систем, надмірний випас худоби на крутосхилах сприяли розвитку водної ерозії ґрунтів, утворенню ярів, змиву верхніх родючих шарів ґрунту. У Правобережному Придніпров'ї поширені процеси водної ерозії, яка має наслідком скорочення площ і родючості орних і лучних земель, замулення русел річок, погіршення умов судноплавання і стану найважливішої водної артерії України р. Дніпра і його приток. Найбільш радикальним заходом відвернення негативного впливу ерозії є залісення еродованих площ.

Формуванням систем лісомеліоративних насаджень в регіоні частково вирішена проблема підвищення родючості ґрунтів та одержання сталих врожаїв сільськогосподарських культур. Найпоширенішою породою для залісення еродованих яружно-балкових земель виявилась сосна звичайна, яка невибаглива до різних умов зростання, має високопластичну кореневу систему, яка змінює структуру і будову ґрунту залежно від лісорослинних і гідрологічних умов.

Саме тому вивчення особливостей створення штучних насаджень сосни у Придніпров'ї та її протиерозійних властивостей має важливе значення для вибору найбільш ефективних технологій вирощування цієї породи, спрямованих на поліпшення екологічної ситуації в регіоні.

Метою роботи є вивчення впливу різних способів і технології створення культур на ріст і продуктивність деревостанів сосни звичайної на еродованих землях.

Об'єкт дослідження - захисні насадження сосни звичайної на еродованих яружно-балкових землях Правобережного Придніпров'я.

Методика дослідження. Захисні соснові культури створені шляхом садіння 1 -2-річних сіянців рядами під меч Колесова та з допомогою садильної машини СЛЧН-1. Первинний обробіток ґрунту на лісокультурних площах проводився механізований, борознами (смугами), контурним наораним і врізним терасуванням, причому нарізання борозен виконувало на пологих і похилих схилах для створення культур на землях, які сьогодні знаходяться у складі лісового фонду Миронівського агролісництва, а врізне терасування - на похилих і крутих схилах Ржищівського, Стайківського і Ходорівського лісництв. Основна ж частина первинного обробітку ґрунту (71,0 %) велася шляхом наорювання терас. На жаль, попереднє нівелювання останніх виконувалось не завжди.

Розташування лісокультурних площ на відносно багатих, хоч і еродованих, землях привело до того, що лісорослинні умови тут характерні перевагою сугрудків (найбільша питома частка належить екотопу С2-55,4 % вкритої лісом ділянок), найбільш сприятливих для вирощування культур сосни звичайної. Вивчення особливостей створення та росту молодняків і середньовікових культур сосни, після обстеження і вибору типових ділянок у штучних соснових насадженнях ІІІ-У класів віку, було проведене на 31 тимчасовій пробній площі.

Результати дослідження. Аналіз відомчих матеріалів і обстеження в натурі штучних насаджень сосни, в яких закладені пробні площі, показали, що практично всі лісові культури створені на еродованих землях колишнього сільськогосподарського користування. Рельєф лісокультурних площ характеризується схилами різних експозицій, переважно похилими (стрімкість - 5-20 °), З різними способами передпосадкового обробітку ґрунт рідше пологими (до 5 °) чи крутими (21-45 °). Темно-сірі чи сірі лісові ґрунти відносяться до сильно- або середньозмитих. Підстилка здебільшого середньо-, рідше - слабкорозкладена.

Лісові культури сосни створювали за різноманітними схемами змішування (табл. 1). Найпоширенішими серед них виявилась схема змішування 3 рядів сосни з 1 рядом клена гостролистого, акації білої чи ясена зеленого, а найбільш поширеною супутньою породою - клен гостролистий, крім якого використовувались клен-явір, ясен зелений, акація біла, граб звичайний.

Табл.1.розподшпробнихп.лощукультурахсоснизасхемамизмішуеання

Чисті соснові культури були створені лише на території теперішнього Миронівського агролісництва. Однак у цьому випадку, як і в багатьох інших, у ряди сосни і супутніх порід нерівномірно висаджувались групами чи поодинці наявні в розсадниках сіянці листяних порід - берези повислої, береста, акації білої, липи серцелистої, шовковиці чорної, різних чагарників тощо.

Залежність успішності росту лісових культур від способу підготовки ґрунту на еродованих землях в Україні свого часу відзначали Ю.К. Телешек [5], М.Д. Кобезський [3], П.І. Герасименко [1] та інші дослідники. Пошуку найбільш ефективних у протиерозійному відношенні способів обробітку ґрунту залежно від змитості і стрімкості схилів були стосувалися роботи Ю.К. Телешека і О.С. Ольховського [5], М. П. Калініченка та І. Г. Зикова [2]. За наслідками пошуків було виділено 5 категорій лісомеліоративних площ, для кожної з яких рекомендувались різні способи - від суцільної оранки і часткової смугами з певною відстанню між ними на пологих слабоеродованих площах до наораного і врізного терасування схилів і підготовки ґрунту площадками різних розмірів - на найстрімкіших схилах.

Проводячи в Канівській ГЛМС на берегах гідрографічної мережі ґрунтовне дослідження впливу різних способів підготовки ґрунту на ріст штучних захисних лісових насаджень з чистої сосни, В.М. Малюга [4] відзначив, що у культурах сосни до 15-річного віку істотної різниці росту у висоту на смугах і врізних терасах не виявилось, а найкраща енергія росту зазначена при підготовці ґрунту наораними терасами. Наші дослідження на пробних площах показали, що ці висновки підтверджені також і для чистих та змішаних середньовікових штучних насаджень сосни. Вище зазначено, що в умовах ДП "Ржищівське ЛГ" передпосадковий обробіток ґрунту проводився переважно наораними терасами, у меншому об'ємі - врізними терасами, а на землях теперішнього Миронівсько- го агролісництва - борознами (смугами).

Як і в попередніх випадках, використаємо для порівняння найбільш показові показники - середній діаметр і середню висоту штучних соснових насаджень, вік яких та інші таксаційні елементи істотно не відрізняються, на пробних площах із близькими лісорослинними умовами, особливостями лісокуль- турних площ, способами створення і вирощування (табл. 2). На пробній площі 19, закладеній у 41-річних культурах на врізних терасах, середній діаметр менший на 13,0 %, а середня висота - на 7,3 %, ніж відповідні показники культур такого ж віку, створених на наораних терасах (пробна площа № 18). Таке ж співвідношення показників характерне і для ПП 35 і 36, закладених у культурах, вік яких різниться лише на 1 рік.

Ще нижчі показники штучних насаджень, створених на ґрунті, обробленому смугами. Так, у 38-39-річних культурах (пробні площі 29 і 31), де первинний обробіток ґрунту проводився смугами, середній діаметр на 10,5-23,2 % менший, ніж у молодших 34-37-річних штучних насадженнях (пробні площі 22 і 23), створених після обробітку ґрунту наораними терасами. Дещо менша, хоч теж досить значна, перевага зазначена для середньої висоти (6,9-10,9 %). У 47-річному насадженні, де сіянці висаджувались у борозни (пробна площа № 27), середній діаметр нижчий на 11,5 % від відповідного показника у 44-річних культур на наораних терасах.

Табл. 2. Показники росту сосни е культурах, створених на площах

За енергією росту штучні насадження, створені на площах з проведеними борознами, програють і порівняння з культурами на врізних терасах. Так, середній діаметр 38-річних культур (пробна площа № 29) на 18,9 % менший від діаметра 35-річних культур (пробна площа № 20) на врізних терасах, а середня висота - на 5,1 %.

Отже, зіставлення (табл. 2) підтвердило перевагу для садіння культур і росту молодняків та середньовікових деревостанів сосни передпосадкового обробітку ґрунту шляхом наорювання терас. Це пояснюється тим, що на наораних терасах завдяки зворотному ухилу створюється сприятливий режим вологості ґрунту, а його трофність зростає завдяки додатковому надходженню під час наорювання верхнього родючого шару ґрунту. На врізних терасах теж може бути створений сприятливий режим вологості, але трофність ґрунту погіршується частковим виносом гумусового горизонту тераси на відкоси.

Залежність енергії росту сосни в середньовікових штучних деревостанах від початкового розміщення і кількості садивних місць на одиниці площі достовірно не визначилась, оскільки вже в молодняках лісівничий догляд спрямовувався на рівномірність розташування дерев і збереження достатньої повноти, якщо, звичайно, цей принцип не порушувався необхідністю поліпшення санітарного стану лісових культур. Порівняння енергії росту сосни за діаметром і висотою в культурах, створених за найбільш розповсюдженими схемами змішування 2-3 рядів сосни з 1-2 рядами супутніх чи чагарникових порід (табл. 3), дає змогу знайти певні зв'язки таксаційних показників головної породи з початковою схемою змішування.

Табл. 3. Показники росту та продуктивності сосни в культурах, творенихзарізнимисхемамизмішуванн

У 41-43-річних культурах, в яких через 3 ряди сосни висаджувався один ряд супутніх листяних чи чагарникових порід, останні тепер представлені у складі лише поодинокими деревами під пологом головної породи. Найкращий ріст сосни зазначений у 41-річних насадженнях на пробних площах № 18 і № 24, де вона спочатку була змішана з кленом гостролистим. Нижчі показники росту сосни отримані при змішуванні із грабом звичайним (пробна площа № 17). У 42- річних культурах сосни з грабом середній діаметр сосни, порівняно зі згаданими 41-річними, менший на 3,4 і 0,1 %, а середня висота, відповідно, на 0,3 і 13,3 %. Найгірший ріст головної породи зазначений у 43-річному штучному насадженні, де сосна змішана з акацією білою. Порівняно зі згаданими вище 41-річними культурами сосни з кленом гостролистим, середній діаметр сосни на пробній площі № 16 нижчий на 15,0 і 11,5 %, а середня висота - на 7,9 і 17,9 %. Ці величини збігаються з показниками росту сосни на пробній площі № 19, де три ряди сосни чергувалися з рядом чагарникової породи - свидини криваво-червоної. Оскільки культури тут молодші на 2 роки, у цьому випадку акація біла виявилася гіршим компонентом змішаного насадження, ніж чагарникова порода.

У культурах ІУ-V класів віку, де висаджувались два ряди сосни і один ряд супутніх порід, домішка останніх часто залишається досить високою, оскільки вирубка кожного 3 ряду й одночасна селекційна рубка в рядах сосни з санітарним ухилом може призвести до різкого зниження повноти і втрати захисних властивостей штучного насадження. Найгірший ріст сосни за такої схеми змішування відзначений у 34-річних культурах цієї породи з ясенем зеленим на пробних площах № 8 і № 23. Середній діаметр сосни в них нижчий, ніж у 32- річних культурах сосни з кленом-явором (пробна площа № 3), на 7,8 і 10,5 %, а середня висота - на 15,5 і 7,5 %. У 43-річних культурах (пробна площа № 15) сосни з акацією білою і березою повислою (остання - природного походження) середній діаметр головної породи на 5,0 % нижчий, ніж цей показник на пробній площі № 9 у 36-річному деревостані сосни з кленом гостролистим.

Висновки

Внаслідок досліджень підтверджено перевагу способу передсадивного обробітку ґрунту шляхом наорювання терас, який забезпечує накопичення вологи, збереження родючості ґрунту, створює сприятливі умови для садіння культур і росту молодняків на еродованих землях. Цей висновок залишається правильним і для періоду росту середньовікових насаджень. У 41-річ- них культурах на врізних терасах середній діаметр менший на 13,0 %, а середня висота - на 7,3 %, ніж відповідні показники культур такого ж віку, створених на наораних терасах.

За енергією росту насадження, створені на площах, де ґрунт оброблений борознами, програють, порівняно з культурами на врізних терасах. Середній діаметр 38-річних культур, створених по борознах, на 18,9 % менший від діаметра 35-річних культур на врізних терасах, а середня висота - на 5,1 %.

З погляду збереження листяних порід у середньовікових насадженнях певну перевагу мають початкові схеми змішування, в яких сосна вводиться двома рядами. Найкращою домішкою супутніх порід виявились клени гостролистий і явір, дещо гіршою підгінною породою - граб звичайний. Найменш придатні в цій ролі ясен зелений і особливо акація біла, яку можна вводити у змішані з сосною культури лише в умовах інсольованих схилів південних експозицій.

Література

Герасименко П.И. Лесная мелиорация / П.И. Герасименко. - К. : Вид-во "Вища шк.", 1990. - 279 с.

Калиниченко Н.П. Противоэрозионная лесомелиорация / Н.П. Калиниченко, И.Г. Зыков. - М. : Изд-во "Агропомиздат", 1986. - 280 с.

Кобезський М.Д. Значення деревної і трав'яної рослинності в боротьбі з ерозією ґрунту / М.Д. Кобезський // Сільське господарство України. - К.-Х. [б. в.], 1948. - № 5. - С. 56-62.

Малюга В.М. Вплив різних способів підготовки ґрунту на ріст захисних лісових насаджень / В.М. Малюга // Науковий вісник НАУ : зб. наук. праць. - Сер.: Лісівництво. - К. : Вид-во НАУ. - 1999. - № 17. - С. 208-215.

Телешек Ю.К. Особенности виращивания лесных насажений на эродованых землях / Ю.К. Телешек, А.Ф. Ольховский // Лесоводство и агролесомелиорация : респ. межвед. темат. на- уч. сб. - К. : Изд-во "Урожай". - 1972. - Вып. 29. - С. 122-124.

Размещено на Allbest.ru