Лісовідновлення та трансформація природних фітоценозів на ділянках, що вийшли із сільськогосподарського користування

Визначення та аналіз особливостей формування лісової рослинності та трансформації природних фітоценозів на забруднених радіонуклідами сільськогосподарських землях. Дослідження та характеристика процесу заростання деревно-чагарниковою рослинністю.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 09.01.2019
Размер файла 59,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Житомирський національний агроекологічний університет

Лісовідновлення та трансформація природних фітоценозів на ділянках, що вийшли із сільськогосподарського користування

УДК 630*23:504.73.05 Доц. А.В. Вишневський, канд. с.-г. наук

Анотації

Розглянуто особливості формування лісової рослинності та трансформацію природних фітоценозів на забруднених радіонуклідами сільськогосподарських землях у ДП "Народицький спецлісгосп" Житомирської області. Показано динаміку лісовідновних процесів на ділянках, що вийшли із сільськогосподарського користування.

На ділянках, що вийшли із сільськогосподарського користування, в зоні радіоактивного забруднення, відбувається задовільний процес заростання деревно-чагарниковою рослинністю і динамічні зміни рослинності, які обумовлені діями зовнішніх факторів і не зв'язані з загальними тенденціями розвитку ландшафту.

Ключові слова: сосна звичайна, лісові культури, лісовідновлення, радіоактивне забруднення, сільськогосподарські землі.

Вишневский А.В. Лесовосстановление и трансформация природных фитоценозов на сельскохозяйственных территориях

Рассмотрены особенности формирования лесной растительности и трансформация природных фитоценозов на загрязненных радионуклидами сельскохозяйственных территориях в ГП "Народицкий спецлесхоз" Житомирской области. Указана динамика лесовосстановительных процессов на сельскохозяйственных территориях.

На участках, изъятых из сельскохозяйственного использования, в зоне радиоактивного загрязнения, проходят динамические изменения растительности, которые обусловлены действиями внешних факторов и не связаны с общими тенденциями развития ландшафта. На этих территориях после снятия антропогенного пресса проходит развитие других видов растительности. Для перспективных целей ведения лесного хозяйства в будущем необходимо знать процессы, которые проходят при трансформировании природных фитоценозов на загрязненных радионуклидами территориях, изменении луговой растительности на лесную, которая обладает высокой радиорезистентностью.

Ключевые слова: сосна обыкновенная, лесные культуры, лесовосстановление, радиационное загрязнение, сельскохозяйственные территории.

VishnevskyA.V. Reforestation and Transformation of Natural Vegetation on the Areas Withdrawn from Agricultural Use

The peculiarities of the forming forest vegetation and transforming of natural vegetation on the areas that are withdrawn from agricultural use due to nuclear contamination in Na- rodytskiy Special Forestry of Zhytomyr Region are considered. The dynamics of reforestation processes on the areas withdrawn from agricultural use is shown. The process of trees and shrubs reforestation is continuing at a satisfactory rate on the contaminated areas withdrawn from agricultural use. Dynamic changes in vegetation caused by external factors and that are not associated with the general trends of the landscape are estimated to take place. The other types of vegetation are developing on these areas after removal of anthropogenic pressure. It is important to know the processes that take place during transformation of natural plant communities in contaminated areas, changing meadow vegetation on the forest one that has a high radioactive resistance in order to achieve long-term objectives of forest management in the future.

Key words: Pinus sylvestris, forest cultures, reforestation, nuclear contamination, agricultural areas, former agricultural lands.

Вступ

Внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС практично вся площа соснових насаджень Полісся забруднена радіонуклідами, що позначилося на лісокультурній і лісогосподарській діяльності підприємств регіону. Результати проведеного тут дослідження [3, 7, 8] свідчать, що радіоактивне забруднення деревостанів практично не зменшують енергію росту основних лісоутворюючих порід (зокрема й сосни звичайної), яким притаманні високі адаптивні властивості.

Проте вся система формування високопродуктивних та біологічно стійких штучних соснових деревостанів у цих умовах повинна враховувати необхідність посилення їх захисної ролі проти виносу радіоактивного пилу, зменшення часу перебування на забруднених площах працівників лісу, можливість отримання деревини й недеревної продукції лісу, придатної за чинними нормативами до вживання [9].

Ще недостатньо досліджені важливі аспекти формування високопродуктивних штучних та природних насаджень сосни звичайної, особливо в сучасних умовах негативних змін навколишнього середовища і зростання антропогенного впливу, тому необхідно проводити системні дослідження, щоб ліквідувати прогалини й невідповідності в наявних технологіях створення і вирощування стійких насаджень, а також природного відновлення із врахуванням впливу комплексу шкодочинних факторів [1]. лісовий сільськогосподарський радіонуклід фітоценоз

Об'єкти і методика досліджень. Об'єктом досліджень були лісові культури, створені у 1988-1993 рр. на землях, що вийшли з сільськогосподарського використання. Обстеження проведено відповідно до загальноприйнятих у лісівництві та лісовій таксації методик [2, 4, 5]. Лісівничо-таксаційні показники деревостанів визначено за нормативно-довідковими матеріалами [6].

Результати досліджень та їх аналіз

Внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС значна частина території, що забруднена радіонуклідами, була вилучена із сільськогосподарського виробництва і передана лісогосподарським підприємствам під залісення (табл. 1). Так, організованому в 1993 р. Овруцько-Народицькому держспецлісгоспу було передано близько 14,0 тис. га земель.

За 10 років після аварії на ЧАЕС площа сільськогосподарських угідь, за даними лісовпорядкування 1995-1996 рр., зменшилась на 2491,3 га (31 %) внаслідок їх залісення шляхом посадки і посіву лісових культур, а також природного поновлення. Склад культур представлений переважно сосною звичайною, березою повислою та вільхою сірою. Густота садіння лісових культур змінюється у межах 4000-7200 шт/га. Усі закультивовані площі забруднені радіонуклідами. Величина забруднення ділянок Радчанського і Ситовецького лісництв не перевищує 3,0 Кі/км2, Кліщівського - в межах 20-35 Кі/км2. Особливо висока радіо-забрудненість в межах 70-90 Кі/км2 на ділянках Заліського лісництва.

Збереженість культур, створених посадкою сіянців сосни звичайної, берези повислої, вільхи сірої, в перші 6-10 років після створення змінювалася в межах 25-98 %. Причому краща збереженість культур була відзначена на староорних землях, і значення її на всіх обстежених ділянках становило більше 50 %. Низьку збереженість і незадовільний стан обстежених культур відзначено на ділянках, які створені на староорних землях, пасовищах і сінокосах. Найвища збереженість сіянців на окремих ділянках не перевищувала 38 %, причому на всіх ділянках спостережено нерівномірне розміщення сіянців по площі.

У Кліщівському, Заліському і Радчанському лісництвах у 1988-1992 рр. по підготовленому ґрунту створювались культури, шляхом аеросіву насіння сосни звичайної. Результати аеросіву насіння сосни звичайної на закультивованих площах були незадовільними. На ділянках трапляються поодинокі екземпляри сосни звичайної, які за віком збігаються з часом висіву насіння. Проте на невеликих площах відбувається, хоча не завжди задовільно, природне заростання угідь. Природне заростання на сільськогосподарських землях краще відбувається на площах, які примикають до стіни лісу, а на відстані 50-70 м - майже відсутнє, за винятком самосіву верби ламкої та берези повислої (табл. 2).

На обстежених площах, кількість підросту не перевищує на окремих ділянках 2000 шт./га, переважно за рахунок значної густоти сходів (до 10-15 тис. шт./га) на стрічках шириною до 50 м, які прилягають до стіни лісу.

Найкраще відновилася сосна звичайна на ділянках, що вийшли із сільськогосподарського користування в Радчанському лісництві (4751 шт./га), а найгірше осика 6 шт./га в Кліщівському лісництві. Природне поновлення було обліковано на площі 686,9 га. Найкраще процес природного лісопоновлення проходив на площі 5,6 га, у кварталі 21, виділі 6 Виступовицького лісництва (20706 шт./га), а найгірше в кварталі 121 на староорних землях в Кліщівському лісництві - 60 шт./га.

Минуло більше 20 років з часу створення лісових культур на забруднених радіонуклідами ділянках, що вийшли із сільськогосподарського користування. За цей період на радіоактивно забруднених ділянках сформувалася лісова рослинність, яка пізніше трансформувалася у природні фітоценози з утворенням вихідного лугового фітоценозу. Вихідний луговий фітоценоз сформувався на торф'яних та мінеральних ґрунтах. На торф'яних ґрунтах внаслідок трансформації сформувався деревний фітоценоз із переважанням верби ламкої. А на мінеральних ґрунтах, внаслідок трансформації лугового фітоценозу утворився осиково-березово-сосновий фітоценоз.

Висновки

На колишніх сільськогосподарських землях, які розташовані в середині лісових масивів, особливо на невеликих площах відбувається задовільний процес заростання деревно-чагарниковою рослинністю. На землях, вилучених із сільськогосподарського використання, в зоні радіоактивного забруднення, відбуваються динамічні зміни рослинності, які обумовлені діями зовнішніх факторів і не зв'язані з загальними тенденціями розвитку ландшафту. На цих територіях після зняття антропогенного навантаження розвиваються інші види рослинності. Для перспективних цілей ведення лісового господарства в майбутньому необхідно знати процеси, які відбуваються під час трансформування природних фітоценозів на забруднених радіонуклідами територіях, зміни лугової рослинності на лісову, яка має високу радіорезистентність.

Література

1. Вишневський А.В. Лісовідновлення соснових деревостанів у борах Рівненського Полісся / А.В. Вишневський // Лісова типологія в Україні: сучасний стан, перспективи розвитку : матер. XI Погребняківських читань (10-12 жовтня 2007 р. м. Харків) : тези доп. - Харків : Вид-во УкрНДІЛГА.

2. Гордиенко М.И. Методические указания по изучению иисследованию лесных культур / М.И. Гордиенко. - К. : Вид-во УСХА, 1979. - 90 с.

3. Гордиенко М.И. Культуры сосны обыкновенной и радиоактивное загрязнение / М.И. Гордиенко, Е.А. Савицкий, С.Б. Ковалевский. - К. : Вид-во "Либра", 1996. - 198 с.

4. ГОСТ 16128-70. Площади пробные лесоустроительные. Метод закладки. - М. : Изд-во 1971. - 25 с.

5. ОСТ 56-92-87. Культуры лесные. Оценка качества. - М. : Изд-во ЦБНТИ; Лесн. хоз-во, 1987. - 33 с.

6. Швиденко А.З. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии / А.З. Швиденко, Ю.Н. Савич, А. А. Строгинский и др. - К. : Изд-во "Урожай", 1987. - 559 с.

7. Пастернак П.С. Досвід наукового забезпечення ведення лісового господарства в умовах радіоактивного забруднення / П.С. Пастернак, Р.Г. Кіселевський, М.М. Калетник, В.П. Ландін // Лісівни цтво і агролісомеліорація : зб. наук. праць. - Харків : Вид-во УкрНДІЛГА. - 1994. - № 88. - С. 3-5.

8. Пастернак П.С. Влияние ионизирующего излучения на состояние сосновых насаждений / П.С. Пастернак, Н.Д. Кучма, Г. А. Шлончак и др. // Лесоводство и агролесомелиорация : респ. межвед. темат. науч. сб. - К. : Изд-во "Урожай". - 1990. - Вып. 80. - С. 50-53.

9. Рекомендації з ведення лісового господарства в умовах радіоактивного забруднення. - К. : Вид-во "Держкомлісгосп України", 1998. - 86 с.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.