Структурна організація печеристої пазухи твердої оболони головного мозку основи черепа собаки

Постановка проблеми. Серед захворювань органів голови з ураженням судин головного мозку на першому місці виступають черепно-мозкові травми, що часто супроводжуються ушкодженням пазух з подальшим крововиливом, який нерідко закінчується летальним наслідком. Тому оперативні втручання на цій ділянці потребують постійного вдосконалення і вирішення проблем пов'язаних з зупинкою кровотечі. Як відомо для розробки методів та удосконалення операційної техніки в експерименті використовують лабораторних тварин. Ці організми залучають і для вивчення дії різних хімічних речовин, в тому числі і лікарських. Це відбувається з одною метою: впровадження отриманих результатів на благо людини. Тому вивчення фізіологічних відправлень та морфологічних особливостей тих чи інших систем лабораторних тварин в нормі набуває суттєвого значення.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Вивченню цієї проблеми було присвячено багато досліджень ХХ та ХХІ століття. Індивідуальну мінливість пазух твердої оболони головного мозку (ТОГМ) було висвітлено в роботах Бекова Д. Б. [1]. Структурна організація стінок пазух ТОГМ у дорослих людей була детально досліджена такими вченими як Сре- селі М. А. і Большаков О. П. [8]. Вовк Ю. М. [2, 3] та співавтори вивчали морфометрію і краніо-топографічні відносини пазух ТОГМ. Індивідуальну анатомічну мінливість пазушного стоку та великих пазух твердої мозкової оболони потиличного відділу голови людини, а також морфологічні особливості пазух ТОГМ людини у віковому аспекті досліджувала Фоміних Т. А. [9, 10, 11]. Розвиток та становлення в пренатальному та постнатальному періодах онтогенезу набуло відображення у дослідженнях професора Хилька Ю. К. [12]. Порівняльну морфофункціональну характеристику конвенсиктальної ТОГМ онтогенеза лабора- торнх тварин від макро- до мікроструктур шарів провів Куліков В. В. [4]. Красніков Ю. О. [5] в своїх дослідженнях вивчав порівняльну морфологію венозних колекторів ТОГМ хребетних, де приділив основну увагу просторовій організації окремих видів тварин. В роботах Лебедєва С. В. [6] проводилась порівняльна морфофункціональна характеристика венозних колекторів центральної нервової системи хребетних. Таким чином аналіз сучасних літературних джерел свідчить про відсутність комплексних досліджень з вивчення структурної та морфологічної організації пазух ТОГМ собаки.

Постановка завдання: Вивчити структурну організацію печеристої пазухи ТОГМ основи черепа собаки.

Досягнення цієї мети зводиться до рішень наступних задач дослідження:

1. Вивчити гістологічну структуру організації стінок пазухи.

2. Вивчити люменальну поверхню стінок пазухи.

3. Вивчити цитоархітектоніку і різноманітність клітинних елементів гістологічних шарів стінок печеристої пазухи.

4. Дати морфофункціональну характеристику пазухи.

Матеріали і методика досліджень. Матеріалом для досліджень служили печеристі пазухи ТОГМ, взяті у безпородних собак вагою від 5 до 10 кг. за всіма біотичними міжнародними вимогами без захворювань органів голови. Для досліджень було взято 10 препаратів печеристих пазух ТОГМ основи черепа собаки.

Після взяття матеріал фіксували у 12% розчині формаліну, потім виготовляли серійні парафінові зрізи за загально прийнятою методикою [7] з подальшим фарбуванням гематоксиліном і еозином.

Результати досліджень та їх обговорення. На поперечних зрізах печеристої пазухи можна розрізнити наступні шари стінки:

1. Ендотелій, представлений тонким шаром, товщина якого неоднакова, в основному складає 2 клітини, а в місцях потовщення 3 клітини.

Ендотеліоцити полігональної форми, витягнуті у довжину клітини. Ядра ендотеліоцитів видовжено-овальної форми, розміром 1014 мкм., розташовані в кілька шарів, накопичують гематоксилін. Люменальна поверхня стінки представлена поверхневим шаром ендотеліоцитів, які значно більші за розмірами від наступних шарів цих клітин. Ендотеліоцити люменальної поверхні інтенсивніше накопичують гематоксилін, порівняно з наступними шарами ендотеліоцитів.

2. Під ендотелієм чітко розрізняється шар пухкої сполучної тканини, представлений пучками еластичних волокон, який займає більшу частину товщини стінок печеристої пазухи. Також можна розрізнити в цьому шарі клітини фібробластичного ряду з витягнутими ядрами, які накопичують еозин.

Серед пучків еластичних волокон та клітин фібробластичного ряду спостерігаються гладко-м'язові клітини, які мають повздовжньої звитості хід і такими ж довгими ядра, що інтенсивно забарвлюються.

При чому спостерігається певна послідовність знаходження клітинних елементів. Шар гладко-м'язових клітин змінюється шаром фібробластичних клітин. Також виявляється наявність гладко-м'язових елементів між пучками еластичних волокон, що змінюють хід напрямку з горизонтального у нисхідний, що можна спостерігати на рис. 2.

головний кровоток собака пазух

Даний шар еластичних волокон з елементами гладко-м'язових структур може свідчити про достатньо потужні механізми скорочення гладко-м'язових елементів з подальшою функцією протискання крові з заходом тока крові в просвіті пазухи, так і зворотній механізм у разі наповнення та переповнення пазухи стінка розтягуючись збільшує об'єм просвіту крові, що вступила в об'єм пазухи. Дана структура організації свідчить про виражені механізми адаптації пазушних структур до зміни тиску, об'єму та швидкості кровотоку. Скоротливий ефект активно впливає і у здійсненні напряму руху відтікаючої крові.

3. Зовнішній шар стінки - щільна сполучна тканина, представлена пучками колагенових волокон, між якими в невеликій кількості розташовані еластичні волокна. В цьому шарі спостерігається поперечний хід колагенових волокон. Функціонально колагенові волокна надають даній структурі міцність. Між окремими пучками спостерігається повздовжній хід колагенових волокон, що формує єдиний каркас переплетіння повздовжнього та поперечного ходу волокон, які інтенсивніше забарвлюються еозином порівняно з еластичними.

В участі кровотоку приймають всі шари стінки. У печеристій пазухі відбуваються великі функціональні зміни у кровотоці. По боках печеристої пазухи внутрішні сонні артерії потрапляють до порожнини черепа і функціональний стан цих структур впливає один на одного, тому можна припустити, що пульсова хвиля, яка розповсюджується по стінці внутрішньої сонної артерії впливає на функціональний стан стінки печеристої пазухи змінюючи її форму, тиск крові всередині пазухи та об'єм внутрішнього простору. Саме такі коливання функціонального стану відображаються на цитоархітектоніці між печеристих анастомозів, які за рахунок наявності еластичних та м'язових елементів здатні гасити пульсові коливання та гемокомпресіонні впливи на внутрішні стінки пазухи.

Висновки і перспективи подальших досліджень:

1. Провівши експериментальне дослідження ми виявили, що стінки печеристої пазухи складаються з 3 шарів, а саме внутрішня поверхня стінки представлена ендотеліальною вистелкою, товщина якої нерівномірна; середній шар - пухка сполучна тканина, представлена еластичними волокнами, між якими виявляється наявність елементів гладко - м'язових структур; зовнішній шар стінки - щільна сполучна тканина, представлена пучками колагенових волокон, між якими в невеликій кількості розташовані еластичні волокна.

2. Люменальна поверхня стінки представлена поверхневим шаром ендотеліоцитів, які значно більші за розмірами від наступних шарів цих клітин. Ендотеліоцити люменальної поверхні інтенсивніше накопичують гематоксилін, порівняно з наступними шарами ендотеліоцитів.

3. У внутрішньому шарі стінки, ендотеліоцити полігональної форми, витягнуті у довжину клітини. Ядра ендотеліоцитів видовжено-овальної форми, розміром 10-14 мкм., розташовані в кілька шарів, накопичують гематоксилін. В середньому шарі спостерігаються клітини фібробластичного ряду з витягнутими ядрами, які накопичують еозин і гладко- м'язові клітини, які мають повздовжньої зви- тості хід і такими ж довгими ядра, що інтенсивно забарвлюються. При чому спостерігається певна послідовність знаходження клітинних елементів. Шар гладко-м'язових клітин змінюється шаром фібробластичних клітин. На зовні стінка вкрита великими клітинами, розміри яких більші ніж у клітин у середньому та внутрішньому шарі. Вони мають великі шароподібні ядра, що помірно накопичують основний барвник.

4. В участі кровотоку приймають всі шари стінки пазухи. Середній шар свідчить про достатньо потужні механізми скорочення гладко-м'язових елементів з подальшою функцією протискання крові з заходом тока крові в просвіті пазухи, так і зворотній механізм у разі наповнення та переповнення пазухи стінка розтягуючись збільшує об'єм просвіту крові, що вступила в об'єм пазухи. Дана структура організації свідчить про виражені механізми адаптації пазушних структур до зміни тиску, об'єму та швидкості кровотоку. Скоротливий ефект активно впливає і у здійсненні напряму руху відтікаючої крові.

В перспективі подальших досліджень є доповнення морфологічних уявлень щодо структурної організації тої чи іншої пазухи.

Список використаних джерел

1. Беков Д. Б. Атлас артерий и вен головного мозга человека / Д. Б. Беков, С. С. Михайлов. -- М.: Медицина, 1979. -- 288 с.

2. Вовк Ю. М. Морфологія пазух твердої мозкової оболонки людини / Ю. М. Вовк, Т. А. Фоміних, В. В. Спригін // Український медичний альманах. -- 2002. -- № 3. -- С. 25--28.

3. Вовк Ю. Н. Морфологические и краниометрические особенности синусов твердой оболочки головного мозга собаки / Ю. Н. Вовк, В. С. Черно, А. Чалый // Вісник проблем біології і медицини. -- 2011, № 3. -- С. 20--23.

4. Куликов В. В. Функциональная морфология твёрдой оболочки головного мозга / автореф. дис. на получение науч. степени доктора мед. наук: спец. 14.03.01. / нормальная анатомия / В. В. Куликов. -- М., 1995. -- 23 с.

5. Красников Ю. А. Сравнительная морфология венозних коллекторов головного мозга позвоночных / автореф. дис. на получение науч. степени доктора мед. наук: спец. 14.03.01. / нормальная анатомия / Ю. А. Красников. -- М., 1992. -- 27 с.

6. Лебедєв С. В. порівняльна морфофункціональна характеристика венозних колекторів центральної нервової системи хребетних / автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора мед. наук: спец. 14.03.01. / нормальна анатомія / В. Лебедєв. -- Харків, 2003. -- 28 с.

7. Меркулов Г. А. Курс патологогистологической техники / Г. А. Меркулов. -- Л.: Медицина, 1969. -- 5-е изд. -- 645 с.

8. Сресели М. А. Клинико-физиологические аспекты морфологии синусов твёрдой мозговой оболочки / М. А. Сресели, О. П. Большаков. -- Л.: Медицина, 1977. -- 174 с.

9. Фоминых Т. А. Индивидуальная анатомическая изменчивость синусного стока. / автореф. дис. канд. мед. наук. / Т. А. Фоминых. -- Харків, 1997. -- 25с.

10. Фоминых Т. А. Особенности строения синусов твёрдой мозговой оболочки человека в возрастном аспекте / Т. А. Фоминых // Український медичний альманах. -- 2001. -- Т. 4, № 5. -- С. 161--163.

11. Фоміних Т. А. Індивідуальна анатомічна мінливість великих синусів твердої мозкової оболонки потиличного відділу голови людини / Т. А. Фоміних // Український медичний альманах. -- 2000. -- Т. 3, № 3. -- С. 166--168

12. Хилько Ю. К. Розвиток, становлення та відмінності в будові стінок пазух твердої оболонки головного мозку людини в онтогенезі / автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора мед. наук: спец. 14.03.01. / нормальна анатомія / Ю. К. Хилько. -- Харків, 2003. -- 28 с.

Размещено на Allbest.ru