Особливості ходу росту модальних соснових деревостанів Подільської височини

За верифікацію отриманих результатів, порівнюючи вихідні емпіричні дані із змодельованими, встановлено, що середня квадратична різниця між ними не перевищувала ±3 %. Крім цього, за критерієм Ст'юдента встановлено значущість на 5 %-му рівні коефіцієнтів, що характеризують незалежні змінні.

Аналізуючи динаміку росту у висоту, встановлено, що значення середньої висоти для модальних соснових деревостанів І класу бонітету у різних типах лісорослинних умов та типах лісу відрізняються незначно. Базові середні висоти у віці 100 років, визначені для деревостанів у різних ТЛУ за результатами опрацювання польових даних пробних площ та матеріалів повидільної реляційної бази даних, такі: 28,2 м - для деревостанів у типі лісу В2 д-С, 27,8 м - для В3 д-С, 28,0 м - для С2 гд-С та 28,4 м - для С3 гд-С. Таким чином, максимальні значення цієї таксаційної ознаки характерні для соснових деревостанів у С3 гд- С, а мінімальні - у В3 д-С. Пояснити це явище можна динамікою відносної повноти та часткою головної породи у складі деревостану.

У деревостанах, які ростуть у типі лісу В2 д-С, за рахунок незначної частки супутніх порід, яка змінюється в межах 2,7 одиниці у віці 20 років до 0,1 - у віці 120 років, відзначено активний ріст у висоту та, починаючи від віку 51 року, найвище значення відносної повноти. Причиною такого явища є, передусім, внутрішньовидова конкуренція та, порівняно, незначний відпад дерев головної породи. Дерева відпаду сосни характеризуються найнижчими значеннями як висоти, так і діаметра стовбура, тому, незважаючи на найгірші, порівняно із рештою досліджуваних деревостанів, ґрунтові та гідрологічні умови, формується доволі продуктивний деревостан з незначною часткою супутніх порід, значною як відносною, так і абсолютною повнотами, та загальним запасом.

Для деревостанів, які ростуть у типі лісу В3 д-С, частка супутніх порід істотно зменшується, зокрема у віці 21-50 років змінюється від 2,6 до 1,6 одиниці. Таким чином, за відносно сприятливих ґрунтово-гідрологічних умов у таких деревостанах дерева сосни звичайної зазнають крім внутрішньовидової конкуренції, ще й доволі істотної міжвидової. Наслідком цього є відпад дерев сосни звичайної, які не витримують конкурентної боротьби з дубом, грабом або березою, та мають середні значення висоти та діаметра стовбура близькі, або неістотно нижчі від середніх у деревостані. Таким чином відбувається істотне зменшення відносної та абсолютної повнот, а загальний запас є фактично найнижчим серед досліджуваних деревостанів, крім деревостанів у типі лісу С2 гд-С.

Для соснових деревостанів у типі лісу С2 гд-С характерним є порівняно невисока інтенсивність росту у висоту, нижчі значення притаманні тільки модальним сосновим деревостанами в типі лісу В3 дС. Це призводить до збільшення значень середнього діаметра стовбура. Зважаючи на порівняно значну частку супутніх порід, яка впродовж вікового діапазону 41-120 років зменшувалася від 2,7 до 1,4 одиниці, та практично найнижчу відносну повноту з-поміж деревостанів усіх досліджуваних типів лісу, соснові деревостан у типі лісу С2 гд-С відзначаються найнижчими значеннями абсолютної повноти та загального запасу деревостану. У зв'язку із значним зменшенням частки супутніх порід у деревостанах цього типу лісу підвищується внутрішньовидова конкуренція між деревами сосни звичайної, що призводить до збільшення частки у відпаді дерев із достатньо високими значеннями висоти та діаметра стовбура, що і призводить до зменшення відносної і абсолютної повнот та загального запасу, порівняно із деревостанами решти досліджуваних типів лісу.

В умовах С3, зважаючи на оптимальні умови за трофністю та вологістю ґрунту, дерева сосни звичайної переважають супутні породи за ростом у висоту. Частка сосни звичайної збільшується, а частка супутніх порід - істотно зменшується. Таким чином, дерева супутніх порід, які виступають як "підгін" для дерев сосни, випадають зі складу деревостану. Відповідно, відносна повнота соснових деревостанах у цьому ТЛУ знижується від віку 50 років від 0,77 до 0,71 у віці 120 років.

Разом з тим, у віці 31-90 років середні діаметри дерев сосни звичайної в цьому ТЛУ є найнижчі, порівняно із деревостанами решти досліджуваних типів лісу, оскільки відбувається максимальний ріст у висоту. Як наслідок, абсолютна повнота в таких деревостанах є найнижчою, порівняно із рештою деревостанів, за винятком деревостанів у ТЛУ С2. За загальним запасом деревостани в цьому типі лісу переважають тільки деревостани в типі лісу В2 дС, оскільки дерева сосни звичайної формують стовбури значного об'єму, а у деревах відпаду переважають дерева супутніх порід та відсталі у рості соснові дерева.

Висновки

За результатами здійсненого регресійного аналізу підібрано адекватні моделі для опису динаміки основних таксаційних ознак досліджуваних деревостанів. Адекватність отриманих моделей характеризується достатньо високими коефіцієнтами детермінації та рештою статистичних показниками. За результатами аналізу основних таксаційних ознак модальних соснових деревостанів у суборових та сугрудових типах лісу виявлено та пояснено особливості динаміки цих ознак.

Отримані результати моделювання таксаційних ознак модальних соснових деревостанів І класу бонітету будуть використані для складання відповідних таблиць ходу росту, які доцільно використовувати під час лісотаксаційних та лісовпорядних робіт, а також для їхнього використання у лісогосподарському виробництві в регіоні дослідження.

Література

1. Вентцель О.Н. Изучение производительности и товарной структуры древостоев у зависимости от их строения и условий произростания / О.Н. Вентцель, В.С. Моисеев, И.А. Нахабцев // Лесная таксация и лесоустройство: межвуз. сб. науч. тр. - Красноярск : КПИ, 1982. - С. 86-91.

2. Горошко М.П. Біометрія : навч. посібн. / М.П. Горошко, С.І. Миклуш, П.Г. Хомюк. - Львів : Вид-во "Камула", 2004. - 236 с.

3. Гриник Г.Г. Моделювання росту букових деревостанів Українських Карпат із врахування особливостей рельєфу місцевості / Г.Г. Гриник // Наукові праці ЛАНУ. - 2012. - Вип. 10. - С. 126-130.

4. Громяк О.Ю. Дослідження особливостей морфолого-таксаційної будови соснових деревостанів у суборових умовах / О.Ю. Громяк, Г.Г. Гриник, М.І. Ярош // Науковий вісник НЛТУ України. - 2013. - Вип. 23.1. - С. 84-89.

5. Громяк О.Ю. Дослідження та статистичний аналіз морфолого-таксаційної будови соснових деревостанів у сугрудових умовах / О.Ю. Громяк, Г.Г. Гриник, П.П. Мосейчук, А.В. Шишкін // Науковий вісник НЛТУ України. - 2014. - Вип. 24.1. - С. 39-44.

Размещено на Allbest.ru