Главная Коллекция "Revolution" Сельское, лесное хозяйство и землепользование Видовий склад патогенної мікофлори садивного матеріалу лісових розсадників

Видовий склад патогенної мікофлори садивного матеріалу лісових розсадників

Захворювання асиміляційного апарату як особливо небезпечні для молодих рослин як хвойних, так і листяних порід. Проведення дослідження та діагностування основних грибних патогенів, які спричиняють хвороби садивного матеріалу головних лісотвірних порід.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 05.02.2019
Размер файла 23,6 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Видовий склад патогенної мікофлори садивного матеріалу лісових розсадників

Аспір. Г.О. Бойко; доц. Н.В. Пузріна, канд. с.-г. наук

НУ біоресурсів і природокористування України, м. Київ

Особливо небезпечними для молодих рослин як хвойних, так і листяних порід є захворювання асиміляційного апарату. Гриби - патогени цього типу можуть розвиватись на деревах різного віку, але найбільшої фізіологічної шкоди завдають молодим рослинам. Визначено видовий склад патогенної мікрофлори в лісових розсадниках, зокрема виявлено збудників хвороб хвої Lophodermium pinastri, Rhizosphaera kalkhoffii, Merita laricis та збудників хвороб листя Microsphaera alphitoides, Cercospora microsora. Проаналізовано інтенсивність та розповсюдження патогенної мікрофлори у лісових розсадниках.

Проведені дослідження та діагностування грибних патогенів, які спричиняють хвороби садивного матеріалу головних лісотвірних порід, дадуть змогу сформувати ефективну систему захисту розсадників від поширення грибкових хвороб та одержувати садивний матеріал, який відповідає усім вимогам лісокультурної практики.

Ключові слова: хвороби асиміляційного апарату, сіянці, збудники хвороб.

рослина грибний патоген хвороба

Грибні та бактеріальні паразити трапляються у всіх фітоценозах, уражуючи як надземні, так і підземні органи автотрофних рослин (корені, стебла, листя, генеративні органи та ін. ) [1].

Відмінності в ураженні автотрофних рослин грибними паразитами залежать від низки причин, насамперед від морфолого-анатомічних і біохімічних властивостей автотрофів. У автотрофних рослин можна розрізнити три "лінії захисту" від грибних і бактеріальних паразитів: виділення фунгіцидних і бактероцидних речовин, особливості зовнішніх покривів органів, хімічний склад і особливості метаболізму клітин, які зумовлюють інфекції при проникненні її в тканини рослин.

Відмінності в ураженні рослин патогенною мікрофлорою залежать також від загального стану рослини та умов середовища: вологості повітря і ґрунту, температури, освітлення, реакції ґрунту, аерації, забезпеченості елементами мінерального живлення. Зазвичай, гриби, які паразитують на підземних органах рослин найбільш розповсюджені в поверхневому шарі ґрунту. Наприклад, ураження іржастими грибами найбільш виражено в умовах вологих середовищ існування й у вологі роки, ураження борошнисто-росяними грибами, зазвичай зростає при скороченні фотоперіоду наприкінці літа.

Ослаблені рослини більшою мірою уражаються грибами-паразитами, ніж нормально розвинені. Добре виражена також сезонна мінливість заселення автотрофів грибними паразитами, ураженість рослин зростає з весни до кінця літа; вона також може значно варіювати в одних і тих же місцях з року в рік. Загалом, грибні паразити істотно впливають на життєвий стан рослин, знижуючи фотосинтезаційну поверхню, виділяючи в тканини рослин токсичні метаболіти, підвищуючи смертність сходів і молодих рослин, а в деяких випадках - до відмирання дорослих особин [2].

Серед численних хвороб, які трапляються на сіянцях деревних порід у лісових розсадниках, найбільш шкідливими і небезпечними є: інфекційне вилягання сіянців, шютте, випрівання сіянців та ін. [4].

Актуальність теми. Найбільш сприятливі умови для розвитку і розповсюдження фітопатогенних грибів створюються в лісових розсадниках, за тривалого вирощування садивного матеріалу поступово відбувається накопичення інфекційного мінімуму, що призводить в окремі роки до виникнення спалаху масового розвитку небезпечних захворювань, тому дослідження, які охоплюють проведення фітопатологічних обстежень, виявлення і знищення патогенів, є досить актуальними.

Мета досліджень - вивчення та виявлення видового складу фітопато- генних грибів збудників хвороб сіянців у лісових розсадниках.

Матеріали і методика досліджень. Вивчення видового складу фітопа- тогенних грибів проведено впродовж 2013-2014 рр. на території лісових розсадників ДП "Городницьке ЛГ". На першому етапі здійснено рекогносцирувальне обстеження розсадників з метою виявлення пошкоджень асиміляційного апарату рослин. Візуально визначено ступінь відпаду й ослаблення сіянців на посівних майданчиках. Зразки органів з ознаками пошкодження збирали для визначення збудників хвороб. Видовий склад патогенних грибів визначено за рекомендаціями Е. Соколової та Т. Галасьєвої [3].

На ділянках, де спостерігалося істотне ураження сіянців та саджанців, проведено детальне обстеження. З цією метою закладали облікові ділянки розміром 1м2, загальна їх площа становить не менше 0,3 % від площі, зайнятої сіянцями однієї породи. На кожній з облікових ділянок обстежували всі рослини та визначали їх стан. Для визначення ступеня ураження сіянців та саджанців використано бальну шкалу А. Воронцова: 0 - рослина здорова (без ознак ураження); 1 - уражено до 10 % поверхні асиміляційного апарату рослин; 2 - уражено 11-25 %; 3 - уражено 26-50 %; 4 - уражено більше 50 %. Розрахунок роз- повсюдженості та інтенсивності розвитку хвороб проводили за цією ж методикою [1]. Розповсюдження хвороби визначено за формулою

S = -- х100, (1)

V

де: S - кількість хворих рослин у відсотках (розповсюдженість хвороби); n - наявна кількість хворих рослин; V - загальна кількість урахованих рослин.

Крім розповсюдженості хвороби, визначено ступінь розвитку хвороби.

P = ?(n х c) (2)

a xV

де: P - ступінь розвитку хвороби, %; 2(и х c) - сума добутків кількості урахованих хворих рослин (n) на відповідний їм бал ураження (с); V - загальна кількість урахованих рослин; а - найвищий бал прийнятої шкали [1].

Результати досліджень. Внаслідок проведених досліджень було встановлено видовий склад збудників хвороб сіянців деревних видів, які вирощують у розсадниках ДП "Городницьке ЛГ". Характеристику обстежених розсадників наведено в табл. 1.

Табл. 1. Характеристика досліджуваних розсадників

Лісництво

Розташування розсадника

Коротка характеристика розсадника

Породи, які вирощують у розсаднику

Броницьке

Квартал 35 вид. 16

Функціонує 10 років. Створений на багатих ґрунтах. Базовий лісовий розсадник площею 1,5 га.

Дуб звичайний, ялина звичайна, ясен звичайний, вільха чорна, липа дрібнолиста, модрина європейська.

Городницьке

Садиба лісництва

Функціонує близько 7 років. Розташований на території лісництва. Загальна площа 0,30 га.

Сосна звичайна, ялина звичайна, ясен звичайний, горіх чорний.

Дзержинське

Квартал 15 вид. 13

Функціонує 3 роки. Віддалений від лісових масивів. Загальна площа 0,18 га.

Сосна звичайна, ялина звичайна, дуб черешковий.

Липинське

Квартал 22 вид. 18

Тимчасовий лісовий розсадник. Розташований між деревостана- ми. Загальна площа 0,07 га.

Ялина звичайна, дуб звичайний.

Здійснено дослідження у чотирьох розсадниках, кожен з яких різний за асортиментом деревних порід, площею та місцем розташування. Найстаршим і найбільшим за площею є розсадник Броницького лісництва, відповідно, він і має найбільший асортимент деревних порід (дуб звичайний, ялина звичайна, ясен звичайний, вільха чорна, липа дрібнолиста, модрина європейська). Найменшим (за роками функціонування, і за площею) є тимчасовий розсадник Липинського лісництва, в ньому вирощують одно-дворічні сіянці сосни звичайної та дуба звичайного.

Табл. 2. Видовий склад збудників хвороб сіянців та саджанців у розсадниках ДП

Тип хвороби

Збудник хвороби

Розсадники лісництв

Броницьке

Город ницьке

Дзержинське

Липинське

Звичайне шютте сосни

Lophodermium seditiosum Mintre.

+

+

-

-

Побуріння хвої ялини

Rhizosphaera kalkhoffii Bub.

+

+

-

+

Шютте хвої модрини

Meria laricis Vuill.

-

-

+

-

Борошниста роса дуба

Microsphaera alphitoides Grif. Et Maubl.

-

-

+

+

Церкоспороз сіянців липи

Cercospora microsora Sacc.

-

-

+

-

Як видно з табл. 2, хвороби типу шютте і близьке до них побуріння хвої траплялось практично у всіх розсадниках (Броницьке, Городницьке, Липинсь- ке). Збудником звичайного шютте віднедавна вважався один вид - гриб Lopho- dermium pinastri Ghev, але детальні дослідження цього виду, проведені за останні роки, дозволили виділити ще два близьких види, які можуть також уражати хвою сосни. Це сумчасті гриби Lophodermium seditiosum Mintre Staley et Miller і Lophodermium conigenum Hilitz. Патогенність їх відносно хвої різна. Найбільшою патогенністю характеризується Lophodermium seditiosum, на сьогодні його вважають основним збудником шютте хвої сіянців у розсадниках, ураження сіянців у розсадниках може досягати 60-70 %.

На хвої ялини у розсадниках було діагностовано Rhizosphaera kalkhoffii Bub. Збудник уражує сіянці і молоді культури ялини. На хвої наступного року наприкінці літа - восени з'являються світло-жовті плями, які з часом збільшуються у розмірах і набувають бурого кольору. Гриб зимує в ураженій хвої, яка тривалий час не опадає. Особливістю цієї хвороби є наявність перетяжок на уражених хвоїнках.

Хвою модрини у розсаднику Дзержинського лісництва уражує гриб Me- ria laricis, який призводить до його швидкого відмирання та опадання. Найбільшої шкоди патоген завдає одно-дворічним сіянцям, однорічні сіянці уражаються менше. Протягом літа кілька разів формується конідіальне спороношення, яке сприяє швидкому поширенню хвороби, а на опалій хвої нагромаджується значний запас цього патогену. Конідії, які перезимували в ґрунті, навесні спричиняють первинне ураження хвої модрини.

На обстежених розсадниках (Дзержинське, Липинське лісництво) виявлено ураження сіянців дуба борошнистою росою, яке спричиняється сумчастим грибом Microsphaera alphitoides Griff. Et Maubl. Первинне ураження листків відбувається на початку літа сумко спорами і формуються у плодових тілах - клейстотеціях. Дозрівання і розсіювання спор відбувається за температури повітря 8-10°С. Сумкоспори потрапляють на поверхню листків першого приросту і формують епіфітний міцелій. Гіфи міцелію, щільно прилягаючи до листка, утворюють плоскі видозміни у вигляді апресоріїв, з допомогою яких гриб утримується на листках. З часом грибний наліт розростається і при інтенсивному розвитку покриває не тільки всю верхню частину листка, а переходить на нижню і на молоді пагони.

В одному з лісництв (Дзержинське) було виявлено церкоспороз липи, викликаний анаморфним грибом Cercospora microsora Sacc. Уражені листки передчасно засихають й опадають. На листках на початку липня з'являються багаточисельні темно-бурі плями із світлим центром, у літній період на плямах формується спороношення гриба. На опалому листі навесні формується телеоморфа гриба (Mycosphaerella microsora Syd). Дозрілі у перитеціях сумкоспори здійснюють первинне зараження листків [4]. Для проведення детального обстеження було закладено облікові ділянки у розсадниках, де вирощуються сіянці різних деревних порід, обліки були проведені наприкінці серпня 2014 р. Середні значення розповсюдженості та інтенсивності розвитку хвороб в розсадниках наведено в табл. 3.

Табл. 3. Розповсюдженість та інтенсивність розвитку хвороб у розсадниках ДП "Городницьке ЛГ" по лісництвах

Тип хвороби та збудник

Розсадники лісництв

Вік сіян-ців, років

Розповсюд-женість, %

Інтенсив-ність, %

Звичайне шютте сосни Lophodermium pinastri Ghev.

Броницьке

2

24,2

15,3

Городницьке

2

19,8,

8,4

Побуріння хвої ялини Rhizosphaera kalkhoffii Bub.

Броницьке

2

6,8

1,4

Городницьке

2

9,4

2,5

Липинське

1

1,3

0,3

Шютте хвої модрини Meria laricis Vuill.

Дзержинське

1

7,4

2,1

Борошниста роса дуба Microsphaera alphitoides Grif. Et Maubl.

Дзержинське

2

28,5

9,2

Липинське

3

24,3

5,7

Церкоспороз липи Cercospora microsora Sacc.

Дзержинське

2

9,7

3,4

Як видно з табл. 3, найбільшу небезпеку для садивного матеріалу хвойних порід становлять Lophodermium pinastri (у розсадниках Броницького 24,2 %, Городницького лісництва - 19,8 %) та Rhizosphaera kalkhoffii (пошкоджує хвою ялини у розсадниках Броницького - 6,8 %, Городницького 9,8 %, Липинського - 1,3 % лісництв). На сіянцях листяних порід найбільш поширеним є Microsphaera alphitoides (пошкоджує листки дуба звичайного у розсадниках Дзержинського - 28,5 % та Липинського - 24,3 % лісництв), Cercospora microsora Sacc пошкоджує липу дрібнолисту в розсаднику Дзержинського лісництва - 9,7 %).

Найвищий рівень розповсюдженості хвороб виявлено у розсаднику Дзержинського лісництва - це найстарший розсадник серед досліджених. Ураження сіянців та саджанців хворобами асиміляційного апарату є нерівномірним - проявляється у вигляді окремих куртин. Боротьбу з цими патогенами в обстежених розсадниках на цей час не проводять.

Найбільшу небезпеку для садивного матеріалу сосни звичайної становить Lophodermium pinastri з часткою розповсюдженості 11,9 % та інтенсивністю розвитку 22,0 %, що свідчить про швидкий розвиток хвороби. Якщо не вживати необхідних заходів боротьби зі збудником, то хвороба буде прогресувати з року в рік, що завдасть великих збитків господарству.

Збудник хвороби Microsphaera alphitoides, який уражує сіянці дуба звичайного, прогресує досить швидко і розповсюдженість становить 26,4 %, інтенсивність проявлення хвороби становить 7,5 %, це свідчить про тривалий період експлуатації розсадників, недостатній рівень обстеження садивного матеріалу дуба звичайного та недоліки у діагностуванні грибкових хвороб, сприятливі умови для розвитку збудника. Інші патогени є менш поширеними та не призводять до відмирання сіянців.

Висновки

На території розсадників ДП "Городницьке ЛГ" патогенні гриби - збудники хвороб призводять до втрати значної частини садивного матеріалу.

Цьому сприяють тривалий період експлуатації розсадників, недостатній рівень обстеження садивного матеріалу та недоліки у діагностуванні грибкових хвороб, відсутність заходів боротьби з цією групою патогенів. Встановлено, що найбільш небезпечними патогенами садивного матеріалу хвойних порід у розсадниках ДП "Городницьке ЛГ" є Lophodermium pinastri Ghev та Rhizosphaera kalkhoffii Bub. Сіянцям листяних порід найбільшої шкоди завдають Microsphaera alphitoides Grif. Et Maubl та Cercospora microsora Sacc. Проведені дослідження та діагностування грибних патогенів, які спричиняють хвороби садивного матеріалу головних лісотвірних порід, дадуть змогу сформувати ефективну систему захисту розсадників від поширення грибкових хвороб та отримувати садивний матеріал, який відповідає усім вимогам лісокультурної практики.

Література

1. Воронцов А.И. Технология защиты леса / А.И. Воронцов, Е.Г. Мозолевская, Э.С. Соколова. - М. : Изд-во "Экология", 1991. - 304 с.

2. Работнов Т.А. Фитоценология / Т.А. Работнов. - М. : Изд-во Моск. гос. ун-та, 1983. - 296 с.

3. Соколова Э.С. Грибные болезни хвойных пород в питомниках и молодняках / Э.С. Соколова, T. В. Галасьева. - М. : Изд-во Моск. гос. ун-та леса, 2005. - 43 с.

4. Федоров Н.И. Лесная фитопатология : учебник [для студ. спец. "Лесное хозяйство"] / Н.И. Федоров. - Мн. : Изд-во БГТУ, 2004. - 462 с.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены