Оцінювання структури лісового фонду та господарської діяльності на рівні державного підприємства

Оцінювання структури лісового фонду інтерпретовано як передумову переходу на модель стійкого розвитку суб'єкта господарської діяльності, виконання екологічних імперативів та принципів наближеного до природи лісівництва. Рівень господарської діяльності в експлуатаційних лісах державного підприємства "Турійське лісове господарство" здійснено шляхом визначення системи лісівничо-таксаційних характеристик обліково-розрахункових одиниць методами математичної статистики та вибіркової лісової інвентаризації. Розглянуто особливості структури лісового фонду об'єкта дослідження, визначено ймовірні шляхи інтенсифікації ведення лісового господарства на рівні підприємства.

Ключові слова: лісовий фонд, експлуатаційні ліси, структура, господарство, індекс, показник, розподіл площі і запасу, оцінка, аналіз.

Вступ

Пошук способів раціонального використання лісових ресурсів вважають домінантою теорії сталого розвитку лісових підприємств та галузі загалом [7, 9, 11]. Важливим компонентом при цьому є лісовий фонд об'єкта оцінки. Його кількісна та якісна характеристика, певною мірою, визначає ефективність трансформації господарської діяльності згідно з принципами конкурентоспроможної "зеленої" економіки, а також успішність реалізації основних положень державної лісової політики [6, 10, 11].

Сьогодні опрацьовані індекси, показники, критерії, котрі в своїй сукупності надають інформацію про стан лісових ресурсів, земельного фонду та структуру лісового фонду на різних рівнях територіально-адміністративного агрегування, а непрямо - служать підставою для визначення рівня ведення господарства на лісовому підприємстві [1, 5].

З метою вивчення особливостей структури лісового фонду та встановлення рівня ведення господарства відібрано для прикладу державне підприємство "Турійське лісове господарство". Передбачається встановити тотожність стану лісових ресурсів та лісового фонду підприємства теорії нормального лісу та принципам наближеного до природи лісівництва.

лісівництво фонд природа оцінювання

Об'єкт, методи, вихідні дані

Об'єктом дослідження є лісовий фонд державного підприємства " Турійське лісове господарство", зокрема, експлуатаційні ліси. Ця категорія лісів є домінуючою на підприємстві (59,1 % території) і визначає рівень рентабельності господарства.

Предметом дослідження є оцінка структури лісового фонду об'єкта, визначення рівня ведення господарства в ньому. Для оцінювання масивів інформації застосовано методи математичної статистики, вибіркової лісової інвентаризації [3, 5], а також методи перетворення вихідних даних на MS SQL Server у формат Microsoft Office Excel. Для аналізу із повидільного банку даних "Лісовий фонд" відібрано 145 кварталів, 4810 таксаційних виділів загальною площею 14669 га. Площа виділу, в середньому для експлуатаційних лісів, становить 3 га. Усі кількісні та якісні характеристики таксаційних виділів актуалізовано станом на 2012 р.

Передбачено дослідити: вікову структуру експлуатаційних лісів; розподіл земель, вкритих лісовою рослинністю за переважаючими деревними породами, типами лісу, класами бонітету, повнотами; структуру запасу деревостанів; середню зміну запасу. Аналіз та оцінку структури лісового фонду об'єкта здійснено за таким алгоритмом. Середні таксаційні характеристики в межах господарських секцій або переважаючих деревних порід визначено за загальновідомими у лісовпорядній практиці формулами.

Оцінювати стан і структуру лісового фонду зручно індексами, які змінюються від "0" до "1". Індекси І1-І4 стосуються всього лісового фонду об'єкта. Індекс лісових земель розраховують за формулою

I = 1-U-S1) .*, (1)

V so so) so

де: s1 - максимально можлива площа лісових земель (зараховують наявні площі лісових земель та нелісові землі, які можуть бути залісненими і не використовуються у господарській діяльності з іншою метою), га; s2 - фактична площа лісових земель, га; s0 - загальна площа, га. Індекс земель, вкритих лісовою рослинністю, розраховують за формулою

І2 = 1 - , (2)

S3

де: s3 - максимально можлива площа земель, вкритих лісовою рослинністю (сума площ земель фактично вкритих лісовою рослинністю, незімкнених лісових культур, рідколісся, галявин, загиблих насаджень і зрубів, за винятком площ суцільних зрубів останнього року), га; s4 - фактична площа земель, вкритих лісовою рослинністю, га.

Індекс загиблих насаджень розраховують за формулою

Іі = 1 --- (3)

S4

де s6 - площа згарищ, вітровалів, відмерлих насаджень від шкідників, хвороб, техногенного забруднення та інших причин, га.

Індекс породної структури розраховують за формулою

і m

15 = 1 S7i - S8,|, (4)

s3 i=1

де: s7i - площа земель, яка повинна бути зайнятою деревостанами і-тої породи (встановлюють на підставі аналізу даних розподілу переважаючих порід за типами лісу, враховуючи її продуктивність на не своїх типах лісу та потребу у відповідних сортиментах), га; sst - фактична площа деревостану з переважанням і-тої породи, га.

Якість відтворення насаджень оцінено виходячи із припущення впливу на породний склад лісів двох взаємопов'язаних процесів - лісовикористання та лісовідтворення. Особливості лісовикористання та лісовідтворення позначаються на покращенні або погіршенні породного складу лісів. Розрізняють три види співвідношень: 1) лісовідтворення перевищує лісовикористання; 2) процеси взаємоврівноважені; 3) лісовикористання перевищує лісовідтворення. У першому випадку спостерігається ймовірне прогнозоване зростання частки м'яколистяних деревних порід у молодняках. В останньому, внаслідок дотримання нормативів, частка м'яколистяних порід у молодняках зменшується.

Синіцин С.Г. запропонував об'єктивну кількісну оцінку зміни деревних порід - критерій зміни порід. Цей показник розраховують за такими формулами:

Р

Кзп = , (5)

Smm1 + S.

S м1 + Smm2

SCM

Sc де: Кзп - критерій зміни порід; SCM (Sc) - площа стиглих насаджень м'яколистя- них порід (загалом), га; Smm1 (Smm2) - площа молодняків 1 -2 класів для м'яколис- тяних порід, га; Sm1 - площа молодняків 1 класу (загалом), га.

За формулою (6) зважується частка площі молодняків 1 класу щодо площі молодняків 1 і 2 класів м'яколистяних деревних порід. У формулі (7) здійснюють зважування частки площі стиглого лісу м'яколистяних деревних порід. Якщо Кзп менше від одиниці, відбувається покращання породного складу лісів. Частка м'яколистяних деревних порід зменшується. Якщо величина критерію 1 -0,9, тоді покращання відбувається повільно; 0,8-0,6 - помірно; 0,5 і менше - швидко. Якщо Кзп більше 1, тоді відбувається погіршення породного складу лісів. Якщо величина критерію 1,-1,2, тоді погіршення відбувається повільно; 1,3-2,0 - помірно; 2,0 і більше - швидко.

Для визначення критерію оцінки вікової структури враховують такі вимоги. За допомогою критерію оцінювання нормальності вікової структури лісу можна обґрунтувати доцільність заходів із покращання розподілу площі насаджень за класами віку. С.Г. Синіцин пропонує відхилення фактичного розподілу площі насаджень за класами віку від рівномірного оцінити за критерієм ?. Максимальна величина С нормується віком стиглості лісу щодо його рівномірного розподілу. Якщо насадження господарської секції зараховані до одного класу віку, то С є максимальним. За рівномірного розподілу С є мінімальним. Нормовану величину (хн2) вираховують за формулою

С2 = Хф2, Хм

фактичне (максимальне) значення критерію.

Об'єктивну оцінку відхилення фактичного розподілу для господарської одиниці вищого порядку надає його величина, обчислена як середньозважена за окремими господарськими одиницями з врахуванням питомої частки їхньої площі. Зважування критеріїв Хні2 здійснено на основі формули

X Кі Хі=12 2* ... ...

де: Хна, Хні - відхилення від рівномірного розподілу відповідно для господарства загалом, та для кожної господарської секції зокрема; к - питома частка окремої господарської секції в загальній площі господарства.

Результати оцінки структури лісового фонду. Середні лісівничо-таксаційні показники експлуатаційних лісів за переважаючими деревними породами подано в табл. 1.

Табл. 1. Середні лісівничо-таксаційні показники експлуатаційних лісів за переважаючими деревними породами