Главная Коллекция "Revolution" Сельское, лесное хозяйство и землепользование Особливості пошкодження сосняків пожежами в Поліссі

Особливості пошкодження сосняків пожежами в Поліссі

Визначення особливостей після пожежного розвитку сосняків Рівненщини у різних едатопах, з різним періодом після пожежі та типом пошкодження. Роль величини пошкодження сосняків внаслідок низових пожеж на їх санітарний стан. Інтенсивність усихання дерев.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 05.02.2019
Размер файла 24,4 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості пошкодження сосняків пожежами в Поліссі

Ст. наук. співроб. В.П. Ворон, канд. с.-г. наук

здобувач ОМ. Ткач; аспір. С.Г. Сидоренко

УкрНДІЛГА ім. В.В. Висоцького

Зроблено спробу довести, що домінування типу пошкодження, залежить не тільки від виду пожежі, але і від сезону пожежі, характеристик деревостану, едатопу. Визначено особливості після пожежного розвитку сосняків Рівненщини у різних едатопах, з різним періодом після пожежі та типом пошкодження. Досліджено роль різної величини пошкодження сосняків внаслідок низових пожеж на їх санітарний стан. Виявлено кореляційні залежності у після пожежному розвитку деревостанів, що різняться за едатопами. Визначено інтенсивність усихання дерев в насадженні залежно від тривалості після пожежного періоду та гігротопу. Доведено, що для насаджень з вологими гігротопами (індекс 3-4) вплив пожежі буде більш катастрофічним.

Ключові слова: низові пожежі, висота нагару, типи пошкоджень вогнем.

Вступ

Тривалість та інтенсивність погіршення стану сосняків після пожежі залежать від типів тепла та зумовлених пошкодженнями і мають регіональні особливості [3]. Під час низової пожежі конвективним потоком (8082 % вивільненого тепла) пошкоджуються бруньки і хвоя, тепловим випромінюванням (14-17) - стовбур, теплопровідністю (3-4 %) - коріння дерев [1, 7, 10]. Домінування типу пошкодження залежить не тільки від виду пожежі, але і сезону пожежі, характеристик деревостану та едатопу [1, 7, 10].

Пошкодження кореневих систем внаслідок теплопровідності визначається особливостями їх формування. Тонкі всмоктувальні корені густою мережею пронизують нижні шари підстилки та ґрунту [5]. Калінін [6] встановив, що якщо рівень ґрунтових вод знаходиться біля земної поверхні, формується поверхнева коренева система, коли основна маса коріння формуються між поверхнею ґрунту і рівнем ґрунтових вод. Оскільки багато сосняків Рівненщини зростає у вологих та сирих гігротопах, де формується поверхнева коренева система з кореневими лапами, пошкодження дерев внаслідок теплопровідності буде впливати на їх подальший розвиток.

Мета роботи. Визначити особливості після пожежного розвитку сосняків Рівненщини у різних едатопах, з різним періодом після пожежі та типом пошкодження.

пожежний сосняк пошкодження усихання

Методи та об'єкти досліджень

Об'єктом дослідження були сосняки, пошкоджені низовими пожежами у ДП "Клесівське, Остківське, Рокитнівське, та Сарненське ЛГ" на Рівненщині. За період 2012-2013 рр., згідно зі загальноприйнятими у лісівництві та лісовій таксації методиками, було закладено 24 пробних площі (ПП) [2, 4]. ПП (табл. 1) різняться за таксаційними показниками, віком, едатопом, тривалістю періоду після пожежі, величиною та особливостями пошкодження, порою року, коли відбулася пожежа.

Під час діагностики пошкодження, поряд із висотою нагару, запропоновано використовувати показник " Ступінь опіку тонкої кори":

Нопік (Нсер.наг Нгр.к)

де: Нопік - ступінь опіку тонкої кори, м; Нгр.к. - висота грубої кори, м; Нсер.наг - середня висота нагару на стовбурі, м.Пошкодження кореневих систем визначено за такою шкалою: 1 - без пошкоджень; 2 - пошкоджено одну кореневу лапу, ґрунт слабко прогорів; 3 - пошкоджено до 75 % по периметру, як правило дві і більше кореневих лап, на лапах добре помітний нагар; 4 - пошкоджено 75 % і більше кореневих лап, кора на лапах частково обпала, ґрунт сильно сів чи вигорів.

Застосовано кореляційний та регресійний аналіз. Зв'язок вважався функціональним при коефіцієнті кореляції - 1,00, дуже сильним - 0,90-0,99, сильним - 0,70-0,89, значним - 0,50-0,69, помірним - 0,30-0,49, слабким - 0,10-0,29 [8]. Розрахунок помилок середніх арифметичних та точності досліду проведено за усталеними методиками [9]. Точність визначення середніх арифметичних висоти нагару та індексу стану змінюється у межах 1,3-9 %.

Результати досліджень. У табл. 1 показано характеристики дослідних пробних площ (ПП). Середня висота нагару змінюється від 0,54 до 2,5 м. За індексом стану сосняки відносять до ослаблих, сильно ослаблих та всихаючих, одна до сухостійних.

Табл. 1. Характеристика ПП та пошкодження пожежами сосняків

ПП

Діаметр, см

Вік, років

ТЛУ, тип лісу

Дата пожежі

Нагар, м

Опік т. ко-ри, м

Іс

1

8,3

20

А,, С

2011

1,26±0,°4

-0,42±0'06

4,20±0'12

2

18,5

45

а2, с

2010 червень

1,37±0'04

-1 92±0,07

4,20і0'10

3

21,6

48

а2, с

25 березня 2012

1,44і0'05

-2,45±0'09

2 97і0,08

4

18,8

50

А2, С

2012 квітень

0,99±0'0/

-2 97±0'12

2,50і0'06

5

15,4

52

а2, с

2011

2 14±0'07

-0,82±0'0/

4 43і0,08

6

15,4

52

А2, С

2011 та 2012

2 4±0'0У

-0,4±и'0У

4 33±0'08

7

20,8

55

В4, ДС

весна 2011

175^

-1,33±0,1

4,08і0'12

8

24

60

В3, ДС

2011

1 25±0,04

-3 59±0,12

3 73±°,°У

9

24,9

61

В3, ДС

25 березня 2012 р.

2,41±0,11

-2 47і0'17

4,00і0'05

10

27,9

71

В2, ДС

літо 2010

0,54і0'04

-4,77±0,22

4,63і0'21

11

37,2

85

В2, ДС

Лип.05

0,78±0,04

-5,38і0'16

3,48і0'14

12

35,7

85

В3, ДС

25 березня 2012 р.

-4 12±0'16

2 94±0,0/

13

16,8

34

В3, ДС

2012 травень

2 1 ±0,06

-1 6±0'16

4,20і0'16

14

19,7

34

В3, ДС

2012 травень

1 3±0,0У

-2,5±0'14

2,80і0'16

15

17,5

34

В3, ДС

2012 травень

1 3±0,0 7

-2,8±0'14

2,90і0'11

16

16,5

34

В3, ДС

травень 2012

1 3±0,0 7

-2,7і0'

2,70і0'15

17

8,2

17

В3, ДС

травень 2012

1,4±0,03

-0,37±0'05

4,10±0,1/

18

33

85

В3-4, ДС

березень 2012

рщга

-5,1±0'3У

4,50і0'15

19

25

61

В3, ДС

березень 2012

1 ±0,03

-2,8±0'15

3,70і0'14

20

27,4

60

В2-3

травень-червень 2013

0,6±0,05

-3,4і0'1

2,20±0,0У

21

24

60

В2-3

травень-червень 2013

1 ±0,07

-2,6±0,1

2,60±0,1/

22

9,5

32

А2, С

10.05.2013

2,5±0,17

-0,2±0,1/

4,10і0'05

23

17,7

55

А2-3, С

10.05.2013

0 9±0,04

-2 9±0,21

2,60±0'1У

24

21,3

69

В3, ДС

10.05.2013

2 2±0,12

-2,6±0'1У

3,90±0'0У

Найбільша кількість сухостійних дерев спостерігається на ППП з після пожежним розвитком рік і більше. У насадженнях з тривалістю після пожежного розвитку 3-5 місяців основна маса дерев належить до ослаблих і сильно ослаблих, тобто ймовірно, що велика їх частина після зими перейде до всихаючих чи сухостійних. Між тривалістю після пожежного періоду і відсотками сухостою встановлено помірну достовірну кореляційну залежність. Найбільша частка відпаду (табл. 2) спостерігається на ПП: з після пожежним періодом більше року та у вологих та сирих у гігротопах 3-4 Н.

Табл. 2. Розподіл дерев за категоріями стану у сосняках, пошкоджених пожежами

ПП

Після пожежний період

Розподіл за категоріями стану, %

Іс

1

2

3

4

5

6

1

24

-

3,4

41,9

6,0

28,2

20,5

4,20і0'12

2

24

-

1,0

20,2

52,9

5,8

20,2

4,20і0'10

3

24

-

22,9

66,7

4,2

3,1

3,1

2 97і0,08

4

12

-

55,4

42,9

1,8

-

-

2,50і0'06

5

12

-

-

29,3

24,2

20,9

25,6

4 43і0,08

6

12

-

-

17,1

39,3

37,6

6,0

4 33і0'08

7

12

-

1,0

47,1

8,8

28,4

14,7

4,08і0'12

8

12

-

7,6

51,3

4,2

34,5

2,5

9

4

-

-

18,6

61,8

19,6

-

4,00і0'05

10

4

-

2,8

27,8

-

41,7

27,8

4,63і0'21

11

4

-

9,1

57,6

3,0

30,3

-

3,48і0'14

12

4

-

24,8

62,4

7,9

4,0

1,0

2 94±0>0/

13

14

-

15,0

16,7

13,3

48,3

6,7

4,20і0'16

14

14

-

37,7

45,9

9,8

4,9

1,6

2,80і0'16

15

14

1,6

38,7

41,9

8,1

4,8

4,8

2,90і0'11

16

14

2

46,0

44,0

2,0

-

6,0

2,70і0'15

17

14

-

7,8

25,0

35,9

10,9

20,3

4,10і0'17

18

16

-

5,8

27,9

10,3

17,6

38,2

4,50і0'15

19

16

-

20,0

35,0

5,0

28,0

10,0

3,70і0'14

20

2

6,7

76,7

10,0

-

-

-

2,20і0'09

21

2

50,0

20,0

3,3

3,3

-

22

3

-

-

5,8

81,2

13,0

-

4,10і0'05

23

3

3,1

59,4

21,9

9,4

3,1

3,1

24

3

-

-

19,2

55,8

25,0

-

3,90±0'0У

Найбільший відпад на ПП з сухих і свіжих гігротопах спостерігається у перший рік після пошкодження (до 20,4 %). У сосняках з гігротопом 3-4 частка сухостою збільшується пропорційно тривалості періоду після пожежі і через 2 роки становить 48,7 %. Частка всихаючих дерев у гігротопі 1-2 збільшується пропорційно часу (найменша в рік пожежі - 16,15 %, найбільша через 2 роки - 28,55 %). Абсолютно протилежну тенденцію відзначаємо в групі з гігротопами 3-4, тут навпаки найбільше всихаючи дерев у рік пожежі 41,83 %, через рік - 10,82 %, через 2 роки - тільки 6 %. Тобто процеси всихання поступово припиняються.

Для ПП зі свіжим гігротопом 2 між показниками стану та висотою нагару встановлено сильну (r=0,81) пряму достовірну залежність, а для ПП з гігротопом 3-4 - тільки слабку (r=0,25). Схожу залежність встановлено між станом та "опіком тонкої кори". Слабкий кореляційний зв'язок (r=0,23) характерний для сосняків у вологому та сирому гігротопах, а для ПП із свіжим гігротопом виявлено дуже сильну (r=0,91), пряму достовірну залежність.

Табл. 3. Розподіл дерев за категоріми стану та ступенем пошкодження кореневих систем

Пошкодження кореневих систем, бали

Розподіл дерев за категоріями стану, %

Всього

3

4

5

1

8,8

2,9

11,8

2

2,9

7,8

5,9

16,7

3

6,9

20,6

7,8

35,3

4

6,9

26,5

2,9

36,3

Всього:

16,7

63,7

19,6

100

Те що в сосняках вологого та сирого гігротопів між станом та опіком тонкої кори відзначається тільки слабкий кореляційний зв'язок свідчить про зменшення впливу теплового випромінювання на стовбур. Водночас зростає вплив теплопровідності, тобто пошкодження коріння дерев. Цьому сприяє те, що в таких умовах у сосни утворюються кореневі лапи.

Як видно з табл. 3, у сосновому деревостані, який за величиною індексу стану (4,03) відносять до усихаючих деревостанів, майже 90 % дерев мають пошкоджені кореневі лапи. Особливо відчутним є значення цього фактора при аналізі категорії усихаючих дерев. Як бачимо, дерева із відсотком пошкодження коріння 75 % становлять більше 70 %.

Водночас навіть без видимого пошкодження кореневих систем більшість дерев відносять до усихаючих і всохлих. Тобто запропонований метод є недостатньо точним і потребує модернізацій. Крім пошкодження кореневих лап, на нашу думку, варто звернути особливу увагу на ступінь вигорання підстилки. Також потрібно розробити методи діагностики як на рівні насадження, так і на рівні дерева.

Висновки

Погіршення стану сосняків внаслідок пожежі залежить від величини пошкодження та тривалості після пожежного періоду. У разі тривалості періоду після пожежі більше року, практично всі сосняки у регіоні дослідження відносять до категорії всохлих та усихаючих.

Для дуже сухих, сухих і свіжих гігротопів основними будуть пошкодження стовбура тепловипромінюванням, а у вологих - кореневих систем.

Після пожежні наслідки для насаджень з різними гігротопами будуть істотно відрізнятися. Для гігротопів 1-2 - менш серйозні; для гігротопів 3-4 - катастрофічні.

У сосняках вологого та сирого гігротопів зменшується вплив теплового випромінювання на стовбур і зростає вплив теплопровідності, в наслідок дії якої пошкоджується коріння дерев.

За пошкодження кореневих систем можлива загибель дерева навіть у разі незначного пошкодження стовбура.

Література

1. Амосов Г.А. Некоторые особенности горения при лесных пожарах / Г.А. Амосов. - Л. : Изд-во ЛенНИИЛХ, 1958. - 29 с.

2. Анучин Н.П. Лесная таксация / Н.П. Анучин. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1977. - 512 с.

3. Ворон В.П. Залежність виникнення пожеж від типів лісу і деревостанів та їх розвиток після пожеж / В.П. Ворон, В.О. Лещенко, Є.Є. Мельник // Науковий вісник НЛТУ України : зб. наук.-техн. праць. - Львів : РВВ НЛТУ України. - 2010. - Вип. 20.8. - С. 64-71.

4. ГОСТ 16128-70. Площади пробные лесоустроительные. Метод закладки. - введ.

5. Калинин М.И. Моделирование лесных насаждений (биометрия и стереометрия) / М.И. Калинин. - Львов : Изд-во "Вища шк.", изд-во при Львов. Ун-те, 1978. - 207 с.

6. Калинин М.И. Формирование корневой системы деревьев / М.И. Калинин. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть" 1983. - 152 с.

7. Конев Э.В. Математическая модель горения лишайникового напочвенного покрова / Э.В. Конев // В сб.: Вопросы лесной пирологии. - Красноярск, 1972. - С. 52-76.

8. Купалова Г.І. Теорія економічного аналізу : навч. посібн. / Г.І. Купалова. - К. : Вид-во "Знання", 2008. - 639 с.

9. Лакин Г.Ф. Биометрия : учебн. пособ. [для студ. педагогич. ВУЗов] / Г.Ф. Лакин. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1973. - 343 с.

10. Сухинин А.И. О механизме горения сосновой хвои / А.И. Сухинин, Э.В. Конев // В сб.: Вопросы лесной пирологии. - Красноярск, 1972. - С. 7-51.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены