Морфологічна та хімічна диференціація ґрунтового покриву рекреаційного компоненту Криворізької урбоекосистеми

Размещено на http://www.allbest.ru/

Криворізький ботанічний сад НАН України

Морфологічна та хімічна диференціація грунтового покриву рекреаційного компоненту криворізької урбоекосистеми

О.М. Сметана

Описан состав почвенного покрова парков и рекреационных участков специального назначения (стадионов) г. Кривой Рог. Выявлено, что почвенный покров рекреационного компонента Криворожской урбоэкосистемы образован в основном ристоземами. Определена ступень засоления почв, выявлено, что основным фактором засоления почвы рекреационных участком является техногенное внесение солесодержащих субстанций.

Почвенный покров, рекреационные участки, засоление почвы.

Сучасна функціонально-типологічна організація ландшафтів багатьох міст пов'язана з формуванням типів місцевості із вираженими селітебними, промисловими, сільськогосподарськими та рекреаційними ландшафтними комплексами. Кожний тип місцевості відрізняється специфікою сукцесійної перебудови екологічних режимів. Здійснюється як горизонтальне, так і вертикальне планування форм, передусім природні ґрунтові горизонти заміняються штучними з порушенням природних режимів підземних і поверхневих вод, зміною рослинного покриву.

Міська індустріальна агломерація Кривого Рогу приурочена до Криворізького залізорудного басейну. Особливістю розвитку Криворізької урбоекосистеми є дифузний характер забудови, який з часом перетворився у зімкнену міську агломерацію, яка має площу 430 км2.

Рослинні угруповання міста представлені переважно «культурними зеленими» насадженнями (парки, сквери), розташованими на рекреаційних ділянках та в селітебних зонах. Парки та сквери міст являються місцями короткочасного відпочинку людей. Рослинний покрив цих ділянок приймає участь в покращенні мікроклімату міста, захисті ґрунтів від ерозії та забруднень, тощо. Своєрідним типом зон спеціалізованого оздоровчого призначення є стадіони. Більшість територій рекреаційних ділянок в Кривому Розі мають спонтанно сформований трав'янистий покрив. Рослинний покрив цих територій зазнає впливу різноманітних чинників, одним з основних є витоптування.

Вивченням рослинності і ґрунтового покриву регіону присвячені роботи Сметани М.Г. [10], Сметани О.М. та Перерви В.В. [11], дослідженням флори регіону займався Кучеревський В.В. [4, 5]. Вивченню едафотопів в межах урбоекосистеми до цього часу не приділялось значної уваги. На диференціацію ґрунтів природних екосистем в першу чергу впливає різниця в підстилаючих породах, на яких відбувається процес ґрунтоутворення та кліматичні умови. На відміну від них едафотопи міста характеризуються строкатістю та неоднорідністю умов через особливості їх формування і являють собою штучно, цілеспрямовано створені ґрунтоподібні тіла, що складаються із серії шарів різного гранулометричного складу та походження, а також насипного гумусованого шару. Рекреаційні ландшафти утворюються як наслідок антропогенного перетворення ґрунтового покриву під час створення міських екосистем з неоднорідними едафічними умовами, які впливають на формування спонтанного компоненту рослинного покриву рекреаційних ділянок, а відповідно і на диференціацію рослинності.

Метою даної роботи є виявлення основних характеристик морфологічної та хімічної диференціації ґрунтового покриву рекреаційного компоненту Криворізької урбоекосистеми, як одного з чинників диференціації рослинних угруповань.

УМОВИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводилось на 12 пробних ділянках. Для цього були закладені розрізи які приурочені до контурів геоботанічних досліджень в межах 8 парків і 4 стадіонів біля загальноосвітніх шкіл в південній, центральній та північній частині міста Кривого Рогу, а також в районах міста з різним екологічним станом (рис.1).

На півдні міста дослідження проводилось в парку мікрорайону Інгулець, який знаходиться у заплаві річки Інгулець. В центральній частині закладені розрізи в парку «ім. Газети Правди», який розташований в заплаві річки Саксагань та парку «ім. Б.Хмельницького» на вододілі. У північній частині міста досліджені вододільний парк «ім. Комсомолу України» та заплавний «Веселі Терни». Місто характеризується різним рівнем забруднення, тому порівнювались парки у відносно “чистій” частині - заплавний парк «ім. 50 річчя Радянської України», та “забрудненій” - вододільні парки дендропарк «Долгінцево» та парк «Залізничників».

Рекреаційні ділянки оздоровчого призначення розташовуються на півдні міста стадіон ЗОШ №102, півночі - стадіон ЗОШ № 116, в районі з низьким рівнем забруднення - стадіон ЗОШ №33, та районі з високим рівнем забруднення - стадіон ЗОШ №88.

Відомо, що інтегральним показником генезису ґрунтового тіла є морфологічна диференціація профілю. Макроморфологічний опис розрізів виконано згідно рекомендацій наведених в літературі [2, 3, 9] з урахуванням зауважень О. В. Медведєвої (О. В. Мірзак) [6, 7, 8] індексація горизонтів наведена за І.І. Назаренко. Визначення вмісту органічної речовини виконане методом «мокрого спалювання» зі спектрофотометричним закінченням [10]. Запаси гумусу розраховані з урахуванням вмісту гумусу, щільності ґрунту та його кам'янистості. Дані параметри є показником реалізації потенціалу ґрунтоутворення в умовах відповідних субстратів. Вміст катіонів і аніонів у водній витяжці ґрунту, рівень та тип засолення було встановлено за стандартними методиками [1].

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

З метою виявлення однорідності ґрунтового покриву, та встановлення причин його диференціації було закладено 12 розрізів, які розташовані в найтиповіших фітоценозах пробних ділянок. В кінці описів ґрунтових розрізів наведено діагноз ґрунту.

Розріз 1. Розташований в районі маловисотної забудови (вік мікрорайону 40 років) на стадіоні школи № 102.

Трав'янистий покрив має загальне проективне покриття 35-50%, утворений Capsella bursa-pastoris (L.) Medik, Convolvulus arvensis L., Lolium perenne, Trifolium pratense L., Plantago major L., Poligonum aviculare L., Elytrigia repens L., Taraxacum officinale Webb ex Wigg. тощо.

Наg 0-15 см - темно-сірий до чорного, дернистий, суглинистий, пористий зі значними домішками гранітної жорстви (відсів гранітного щебеню).

Нраg 15-22 см - сірий суглинистий насипний, пронизаний корінням злаків, змішаний зі щебенем та відсівом, перехід чіткий у горизонт D за кольором та мінеральним складом.

D з 22 см - суміш гранітної жорстви та гравію (простежений до 60 см).

Ристозем на урбаноземі.

Розріз 2. Розташований в районі багатоповерхової забудови на стадіоні школи № 33.

Трав'янистий покрив має загальне проективне покриття 30-50%, види _ Poligonum aviculare L., Elytrigia repens L., Lolium perenne L., Ambrosia artemisifolia L., Malva neglecta Wallr., Artemisia austriaca Jacq. L., Bromus tectorum L., Potentilla argentea L., Achillea submellifolium Klokov et Krejtzka, Convolvulus arvensis L. тощо.

Наg 0-8 см - темно-сірий, безструктурний, щільний, у нижній частині грудкуватий, переходить в Нр.

Нр 8-18 см - глинистий, палевий з гострогранними агрегатами, грудкуватий, місцями брилистий, нижче розташований глибистий U.

U 18-44 см - суміш будівельного сміття, залишки бетону, щебінь.

Ристозем на урбаноземі.

Розріз 3. Розташований в районі приватної забудови, який потерпає від викидів промислових підприємств і має підвищене забруднення на стадіоні школи № 88.

Трав'янистий покрив має загально проективне покриття 60-80%, види - Elytrigia repens L., Poa angustifolia L., Convolvulus arvensis L., Taraxacum officinale Webb ex Wigg., Poligonum aviculare L, Potentilla argentea L., Hordeum leporinum Link., Bromus tectorum L., Ambrosia artemisifolia L., Achillea submellifolium Klokov et Krejtzka тощо.

Н 0-17 см - зернисто-грудкуватий, насипний, щільно пронизаний корінням, агрегати фіто- та зоогенні, водощільні, добре виражені. У горизонті відмічається багато чисельні гнізда комах роду Myrmica, перехід чітких за мінеральним складом, суглинистий.

Нpu 17-21 cм - сирий, грудкуватий, зустрічаються частинки бетону, гранітна галька в суміші з карбонатним суглинком.

Нpu 21 см та глибше - уламки бетону, граніту з невеликою кількістю суглинку.

Ристозем суглинистий, всі горизонти скіпають з поверхні.

Розріз 4. Розташований в районі багатоповерхової забудови, стадіон школи № 116.

Трав'янистий покрив має загальне проективне покриття 50-70%, види - Elytrigia repens L., Lolium perenne L., Poligonum aviculare L., Capsella bursa-pastoris (L.) Medik, Ambrosia artemisifolia L. Plantago lanceolata L., Falcaria vulgaris Bernh., Trifolium repens L., Echium vulgare L., Hordeum leporium Link., Melilotus officinalis L. Erigeron canadensis L., тощо.

Н 0-20 см - чорний, рихлий, зернисто-порошистий суглинок, сухий, густо пронизаний корінням. Відмічена значна кількість мурах (Mirmicinae та Formicinae). Перехід за кольором, щільністю та складом.

НР 20-25 см - сірий з бурим відтінком, свіжий, щільніший, ніж попередній, грудкуватий суглинок. Кількість коріння зменшується. Перехід поступовий.

Р від 25 см - світло-сірий з переходом в брудно-бурий з плямами білозірки, свіжий, майже безструктурний, ущільнений карбонатний суглинок.

Ритозем малопотужний на палевих суглинках. Слабкі ознаки солонцювання.

Розріз 5. Парк «ім. Газети Правди» (вхід, біля стадіону).

Деревний ярус представлений Ulmus laevis Pall., Acer platanoides L., Acer negundo L., зімкнутість крон 0,6.

Трав'яний ярус представлений Taraxacum оfficinale Wigg., Festuсa pratensis, Geum urbanum L., Glechoma hederaceae L., Dactylis glomerata L. тощо.

На поверхні ґрунту фрагментарна підстилка, детрит не виражений. Всі горизонти суглинисті.

Н 0-20 см. - чорний, зернисто-грудкуватий, свіжий, суглинистий, щільно пронизаний корінням трав, спостерігаються ходи дощових червив, перехід чіткий за кольором, плямами, язиками.

Нр 20-35 см. - темно-сірий горизонт з бурими та палевими плямами, свіжий, слабо скипає від 10% HCl, темне забарвлювання по ходам червив та тріщинам. Безструктурний, зустрічаються грудки, включення - лемонітизований залізистий кварцит.

Рh 35-40 см - палевий безструктурний ущільнений лес з сірими прожилками по тріщинам.

Р з 40 см - палевий ущільнений безструктурний карбонатний лес.

Чорнозем звичайний, коротко профільний, староеродований.

Розріз 6. Парк « ім. Богдана Хмельницького», привододіл.

Деревний ярус представлений Fraxinus excelsior L., Асеr platanoides L., зімкнутість крон 0,5.

Травянистий ярус представлений переважно Festuсa pratensis.

Н 0-35 см. - свіжуватий від сірого до чорного, суглинистий, призматично-порохуватий, дернистий. З 30 см зустрічаються скелетні корені дерев, ходи дощових червив, перехід поступовий за кольором структурою, щільністю.

Нр 35-50 см - світліший попереднього, грудкуватий, спостерігається скелетне коріння дерев, перехід до наступного горизонту за кольором.

Ph 50-60 см - палевий лес з сірим відтінком, безструктурний.

Р з 60 см та глибше - палево-білясний карбонатний лес. Скипає з 45 см, бурно з 55 см.

Чорнозем вторинносолонцюватий, суглинистий.

Розріз 7. Парк «Веселі Терни».

Деревний ярус представлений Betula pendula Roth, зімкнутість крон 0,6.

Трав'яний ярус представлений Lolium perenne L., Ambrosia artemisifolia L., Hordeum leporium Link., Achillea submellifolium Klokov et Krejtzka, Cichorium intybus L. тощо.

Н0 фрагментарна підстилка потужністю 3см з напівгуміфікованого та скелетованого листя деревних рослин. Значна частка трав'янистого опаду. Біомаса підстилки досягає 745,06±11,23 г/м2.

Н(е) 0-30 см - дернина зі скелетним корінням дерев, горизонт свіжий, чорний, зернисто-грудкуватий, важкосуглинистий, значна частка водотривких агрегатів, відмічені кристали сульфатів, перехід в наступний горизонт за кольором, вмістом солей та структурою. На глибині 10-20 см - слабке вскіпання від 10% HCl.

Н(і) 30-52 см - вологий, чорний з бурим відтінком, відмічається активні та провідні корені частка яких візуально сягає 10% від фону, грудкуватий, виражені вицвіти солей - гіпсу, горизонт поступово переходить в горизонт І за коліром. ґрунтовий рекреаційний солевмісний чорнозем

І(н) 52-92 см - мокрий чорний з вираженим бурим відтінком, безструктурний, липкий. Відмічені прожилки бурого кольору.

Нр 92-120 см - безструктурний, чорними з вираженим бурим відтінком, липка суглиниста маса. Зі 120 см - ґрунтові води.

Лугово-солонцюваті суглинисті ґрунти.

Розріз 8. Парк «ім. Комсомолу України ».

Деревний ярус представлений Acer platanoides L., Aesculus hippocastanum L., зімкнутість крон 0,7.

Трав'яний ярус представлений Dactylis glomerata L., Medicago lupulina L., Trifolium pratense L., Elytrigia repens (L.) Nevski тощо.

H0 - калдан виражений, його біомаса досягає 194,08±12,55 г/м2.

Нk 0-35 см - чорний, рихлий, зернисто-порошистий суглинок, сухий, густо пронизаний корінням. Перехід за кольором, щільністю та складом. Скипає від 10% HCl з 25 см.

Нрk 35-55 см - сірий з бурим відтінком, щільніший, ніж попередній, грудкуватий суглинок, свіжий. Кількість коріння зменшується. Перехід поступовий.

hPk 55-80 cм - світло-сірий з тьмяними жовтими плямами ущільнений суглинок, свіжий, майже безструктурний, насиченість корінням слабка Брудно-жовтий з плямами білозерки, безструктурний ущільнений суглинок. Насиченість корінням слабка переходить в Р k.

Рk глибше 80 см -жовтий лесовий безструктурний карбонатний суглинок.

Чорнозем звичайний середньо потужний суглинистий.

Розріз 9. Парк «ім. 50 річчя Радянської України».

Рослинний покрив: деревний ярус представлений Robinia pseudoacacia L., Асеr platanoides L., Fraxinus excelsior L. зімкнутість крон 0,5-0,7. Трав'янистий покрив має загальне проективне покриття 60-70%, види _., Elytrigia repens (L.) Nevski), Dactylis glomerata L., Taraxacum оfficinale Wigg., Geum urbanum L., тощо.

H 0-40 см - верхні шари староорній чорнозем зернистий, грудкуватий, порошистий, фракції виражені слабо, зоогенні агрегати, перехід в Нр по кольору та щільності. Ярко виражені зо огні пори, можлива диференціація двох підгоризонтів.

Hp 40-53 см - щільніший за попередній, сіро-палевий відтінок, слабо пронизаний коріннями трав, дерев, суглинистий, зернувато-грудкуватий. Відбувається скипання.

hP 53-65 см - палево-сірий з чорними примазками по ходах дощових червів, переходить поступово в Р.

Р від 65 см - палево-карбонатний суглинистий.

Чорнозем звичайний, коротко профільний, промитий, глибоко вскипаючий.

Розріз 10. Розташований в старому парку мікрорайону Інгулець.

Рослинний покрив: деревний ярус представлений Robinia pseudoacacia L., Styphnolobium japonicum (L.) Schott, Tilia cordata Mill. віком 40-45 р. Зімкненість 0,6-0,7. Трав'янистий покрив має загальне проективне покриття 65-80%, види _ Festuсa pratensis Huds. Dactylis glomerata L., Plantago lanceolata L., Capsella bursa-pastoris (L.) Medik, Convolvulus arvensis L., Lolium perenne, Trifolium pratense L., Plantago major L., Poligonum aviculare L. тощо.

H 0-24 см - гумусовий темно-сірий до чорного, грудковато-зернистої структури. Перехід до горизонту Hpk поступовий Скипання від 10 % розчину HCl починається на нижній межі горизонту.

Hpk 24-40 см - перехідний карбонатний горизонт темно-сірий з бурим відтінком, з темними гумусовими затьоками, поступово світлішає до низу, структура зернисто-грудкувата. Він значно щільніший, ніж попередній горизонт. Перехід до наступного горизонту поступовий.

Phk 40-55 см. - перехідний карбонатний горизонт бурувато-палевого кольору, горіхувато-призматичної структури, карбонати виділяються у вигляді білозірки, у вигляді окремих плям, нижня межа горизонту із затьоками та язиками.

Pk глибше 55 см. - карбонатна материнська порода палевого або сірувато-палевого кольору лесовидні суглинки. Відмічаються окремі плями білозерки, карбонатний міцелій та трубочки (журавчики) карбонатів.

Чорнозем південний еродований, карбонатноміцелярний.

Розріз 11. Парк «Залізничників».

Рослинний покрив: деревний ярус представлений Robinia pseudoacacia L., Aesculus hippocastanum L., Fraxinus excelsior L.. Зімкненість 0,5-0,6. Трав'янистий покрив має загальне проективне покриття 60-80%, види - Elytrigia repens (L.) Nevski), Taraxacum оfficinale Wigg., Lapsana communis L..

Наg 0-22 см - чорний, зернисто-грудкуватий, корені трав, активні корені дерев, рихлий, суглинистий, скипає, плавно переходить в U за мінеральним складом.

U 22-30 см - залишки будівельного вапна, дрібнозем, який потрапив з верхнього горизонту, бурно скипає.

[H] 30-60 см - чорний порошистий, в нижній та верхній частині грудкувато-гострогранний, зустрічаються хемогенні агрегати, щільний перехід в [Hp] за кольором та щільністю не скипає від НCL.

[Hp] 60-78 см - порошистий, місцями грудкуватий, не скипає від НCL, переходить в [hP] за кольором.

[hP] 78-85 см - сірий з палевим відтінком, зернистий (вторинна структура), перхід в Р за карбонатом.

Ристозем з реліктовими чорноземними горизонтами.

Розріз 12. Дендропарк «Долгінцево».

Рослинний покрив: деревний ярус представлений Betula pendula Roth Трав'янистий покрив має загальне проективне покриття 60-80%, види - Taraxacum оfficinale Wigg., Plantago lanceolata L., Ambrosia artemisifolia L., Poa compressa L., Daucus carota L., Picris hieracioides L..

Н 0-35 см, - чорний, зернисто-грудкуватий, дернина, ходи, гнізда муравїв, гарна структура, суглинистий, свіжуватий, перехід поступовий в Нр.

Нр 35-48 см - темно-сірий з палевим відтінком, грудкуватий, суглинистий, пронизаний коріннями.

hP 48-59 см - палевий з сірим відтінком, безструктурний, переходить в Р за кольором, скипає з 40 см.

Чорнозем звичайний, малопотужній, староорний.

Ґрунтовий покрив рекреаційних ділянок характеризується неоднорідністю та строкатістю, які обумовлені потужністю родючого шару та вмістом солей. Сучасні грунти - ристоземи, які відзначаються різним ступенем диференціації горизонтів з вираженим горизонтом urbic розвиваються на скальпованих зональних ґрунтах ділянок. Дані грунти характеризуються доброю оструктуреністю верхніх горизонтів, насиченістю коренями.

Для уточнення галохімічної диференціації ґрунтового покриву були встановлені загальний запас солей, межі варіювання іонного складу з урахуванням потужності ґрунтового профілю, скелетності ґрунтів. В якості показника реалізації ґрунтотворного потенціалу використані вміст і запаси гумусу. Очевидно, що загальний вміст солей є обмежуючим параметром гумусонагромадження.

Для паркової частини міста характерними є зональний тип ґрунтів із незначним вмістом солей (табл.1 та табл.2).

Лише на ділянках розташованих в парках «ім. Б.Хмельницького», «Веселі Терни»), та дендропарку «Долгінцево»), спостерігався підвищений вміст солей які нагромаджені внаслідок переущільнення ґрунту та штучного привнесення солей. В першому та третьому випадках засолення сульфатно-хлоридного натрієвого типу, а в другому - хлоридного натрієвого типу.

За реалізацією ґрунтотворного потенціалу виділяються ґрунти парку «мікрорайону Інгулець», які мають значні запаси гумусу (185,81 т/га) у шарі на глибині 0-24 см, де спостерігається виражений вплив лісових культур. На цій ділянці чітко виражений карбонатно-сульфатний тип засолення на всіх горизонтах за аніонним складом та кальцієво-натрієвий за катіонним складом. В парку «Залізничників» зустрічаються залишки будівельного вапна, та незначний відсоток скелетності на горизонтах глибиною 10-30 см. Відзначається засолення ґрунту хлоридного типу за аніонним складом та натрієвого типу засолення за катіонним складом. В парку «ім. Газети Правди» на глибині 20-40 см містяться залізисті кварцити, хлоридно-сульфатний тип засолення за аніонним складом та натрієвий за катіонним.

Едафічні умови розвитку рослинності пришкільних стадіонів відзначаються примітивними насипними ґрунтами, середнім вмістом солей, найбільша кількість у південній частині міста з високим вмістом іонів Cl- - до 37,5 мг*екв у верхньому горизонті (хлоридний за аніонним складом та натрієвий тип за катіонним складом), а найменша - у північній Cl- до 3,55 мг*екв у верхньому горизонті (хлоридний за аніонним складом та натрієвий тип за катіонним складом), що пояснюється насипним типом грунтів з нерівномірним розподілом солей галітів та сильвину (табл.3). Найбільший запас гумусу 77,28 т/га на стадіоні ЗОШ № 116, а найменший - на стадіоні ЗОШ № 33. в ґрунтовому покриві стадіонів ЗОШ № 102 та №88 відмічається вміст різноманітних домішок техногенного походження, штучно привнесених. На стадіонах (крім стадіону ЗОШ № 116) чітко прослідковується скелетність горизонтів.

Отже, ґрунтовий покрив на рекреаційних ділянках утворений ристоземами з різним ступенем диференціації горизонтів і, зокрема, вираженим горизонту urbic, які утворені на скальпованих зональних ґрунтах. Рослинні угруповання сформовані на ристоземах утворених з різним ступенем диференціації горизонтів.

ВИСНОВКИ

Ґрунтовий покрив рекреаційних ділянок утворений переважно ристоземами з різним ступенем диференціації горизонтів і зокрема вираження горизонту urbic, який утворений на скальпованих зональних ґрунтах. Найголовнішими чинниками диференціації рослинності є урбаністична трансформація ґрунтів, яка діагностується за потужністю горизонту urbic та галітове засолення ґрунтів. Основним чинником засолення ґрунтів є техногенне привнесення солевмісних субстанцій (стічні води, засолені субстрати, будівельне сміття).

Література

Аринушкина Е.В. Руководство по химическому анализу почв. - М.: Изд-во МГУ, 1970. - 388 с.

Ковда В.А. Основы учения о почвах: в 2х т. М.: Наука, 1973. Т.1. - 447с.

Ковда В.А. Основы учения о почвах: в 2х т. М.: Наука, 1973. Т.2. - 447с.

Кучеревський В.В. До проблеми збереження біологічного різноманіття на регіональному рівні. - Запоріжжя: Фітоіндикація та екологія, 1998. - с. 41.

Кучеревський В.В. Конспект флори Правобережного степового Придніпров'я. - Д.: Проспект, 2004. - 292 с.+вклад.

Медведєва О.В. Досвід класифікації міських ґрунтів степової зони України. // Ґрунтознавство, т. 5, № 1-2. - Дніпропетровськ, 2004. - С. 34-39.

Мірзак О.В. Досвід дослідження грунтів великих промислових центрів степової зони України (на прикладі м. Дніпропетровська). // Ґрунтознавство, т. 1, № 1-2. - Дніпропетровськ, 2001. - С. 87-92.

Мірзак О.В. Екологічні особливості едафотопів урбанізованих територій стапової зони України (на прикладі міста Дніпропетровська) // Автореф. дисс… канд. біол. наук, спец. 06.00.16. - Екологія - Дніпропетровськ, 2002. - 19 с.

Назаренко І.І., Польчина С.М., Нікорич В.А. Ґрунтознавство. - Чернівці: Книги-ХХІ, 2004. - 400 с.

Орлов Д.С., Гришина Л.А., Ерошичева Н.Л.Практикум по биохимии гумуса. - М.: Изд-во МГУ,1969. - 159 с.

Сметана М.Г. Синтаксономія степової та рудеральної рослинності Криворіжжя. Кривий Ріг “І. В. І.,” 2002. - 132с.

О.М. Сметана, М.Г. Сметана , О.О. Красова. Закономірності просторового розподілу грунтів та рослинного покриву балкових систем басейну р.Інгулець, балка «Зелена». // Інтродукція рослин, № 1, 2009. - С.80-90.

Приложение

Рисунок 1. Розташування пробних ділянок з урахуванням екологічного стану території м. Кривого Рогу

Примітка:

А) Екологічний стан:

фоновий		помірний		напружений		кризовий		катастрофічний

Б) Пробні ділянки: 1 - стадіон ЗОШ № 116; 2 - парк «ім. Комсомолу України»; 3 - парк «Веселі Терни»; 4 - парк «ім. 50 річчя Радянської України»; 5 - стадіон ЗШ № 33; 6 - «ім. Б.Хмельницького»; 7 - парк «ім. Газети Правди»; 8 - парк «Залізничників»; 9 - стадіон ЗОШ № 88; 10 - дендропарк «Долгінцево»; 11 - парк мікрорайону Інгулець; 12 - стадіон ЗОШ № 102.

Таблиця 1.--Характеристика едафічних умов розвитку спонтанної трав'яної рослинності парків в залежності від географічного розташування

Генетичний горизонт	Потужність, см	Скелетність, %	Вміст гумусу, %	Запаси гумусу, т/га	Загальний вміст солей, мг.экв.	Примітка
парк м-ну Інгулець
Н	0-24	-	5,53	185,81	0,77
НР	30-40	-	3,19	44,66	0,99
P	від 55	-	1,02	21,42	1,91
парк ім.Б.Хмельницького
Н	0-10	-	4,78	66,92	24,90
	10-20	-	3,78	52,92	13,64
	20-30	-	3,43	48,02	12,50
	30-40	-	3,26	45,64	12,24
Нр	40-50	-	2,47	34,58	8,87
hP	50-60	-	2,03	28,42	9,39
P	60-70	-	1,01	14,14	11,14
парк ім.Газети Правди
Н	0-10	-	3,53	49,42	9,76
	10-20	-	2,46	34,44	12,34
Нр	20-35	10	1,73	36,33	12,38	залізисті кварцити
Ph	35-40	15	0,98	6,86	9,48
P	40-50	-	0,43	6,02	10,54
парк Веселі Терни
Н	0-10	-	4,19	58,66	22,78
	10-20	-	3,57	49,98	23,68
	20-30	-	3,16	44,24	27,28
Hi	30-40	-	2,41	33,74	23,52
	40-50	-	2,13	29,82	27,64
Hp	50-60	-	1,58	22,12	34,20
	60-70	-	1,35	18,90	22,36
	70-80	-	1,18	24,78	22,66
	80-90	-	1,11	15,54	26,98
hP	90-100	-	1,14	15,96	31,54
	100-110	-	1,09	15,26	21,36
	110-120	-	1,02	14,28	25,00
парк «ім. Комсомолу України»
Н	0-10	5	4,48	62,72	19,28
	10-20	-	3,34	46,76	28,16
	20-30	-	3,42	47,88	42,30
	30-40	-	2,84	39,76	23,38
Нр	40-50	-	2,14	29,96	22,34
hP	50-60	-	1,36	19,04	22,96
Р	60-70	-	1,21	25,41	22,44

Таблиця 2.-- Характеристика едафічних умов розвитку спонтанної трав'яної рослинності парків в залежності від рівня промислового забруднення

Генетичний горизонт	Потужність (см)	Скелетність %	Вміст гумусу %	Запаси гумусу, т/га	Загальний вміст солей, мг.экв.	Примітка
парк «ім. 50 річчя Радянської України»
H	0-10	-	5,13	71,82	17,06
	10-20	-	3,17	44,38	22,22
	20-30	-	3,26	45,64	12,28
	30-40	-	2,37	33,18	9,02
Hp	40-50	-	1,72	24,08	24,80
hP	50-60	-	1,54	21,56	11,92
P	60-70	-	1,21	16,94	8,32
Дендропарк «Долгінцево»
Н	0-10	-	4,15	58,10	18,56
	10-20	-	3,53	49,42	9,64
	20-30	-	2,89	40,46	6,68
Нр	30-40	-	2,63	36,82	7,74
	40-50	-	1,84	25,76	1,71
hP	50-60	-	1,32	18,48	3,88
парк Залізничників
Hag	0-10	-	3,70	51,80	7,42
	10-20	5	3,67	51,38	3,86
U	20-30	25	5,56	77,84	2,44	залишки будівельного вапна
[H]	30-40	-	4,69	65,66	2,19
	40-50	-	3,33	46,62	1,47
	50-60	-	2,76	38,64	3,66
[Hp]	60-70	-	1,62	22,68	1,45
	70-80	-	1,40	19,60	3,25
[hP]	80-90	-	1,24	17,36	6,82
	90-100	-	1,02	14,28	7,96

Таблиця 3. - Характеристика едафічних умов розвитку спонтанної трав'яної рослинності пришкільних стадіонів

Генетичний горизонт	Потужність (см)	Скелетність, %	Вміст гумусу, %	Запаси гумусу, т/га	Загальний вміст солей, мг.экв.	Примітка
стад.ЗОШ№116
Н	0-10	-	5,52	77,28	19,5
	10-20	-	3,14	43,96	15,0
НР	20-30	-	1,66	23,24	39,2
Р	30-40	-	0,25	3,50	23,4
стад.ЗОШ№102
Наg	0-15	40	4,07	85,47	8,7	Домішки кварцитової жорстви
Нраg	15-22	55	1,6	38,08	6,4	Суміш щебеню та відсіву
D	від 22 і глибше	100	-	-	-	Суміш відсіву, щебеню та гравію
стад. ЗОШ №88
Н	0-10	-	4,28	59,92	6,41	-
	10-20	25	3,21	44,94	7,43	Залишки бетону, гранітна галька
Нрu	20-25	35	2,45	17,15	10,02	Залишки бетону, граніту
DU	-	97-100	-	-	-
стад. ЗОШ №33
Наg	0-10	-	2,60	36,40	14,4
НР	10-20	-	0,91	12,74	11,2
U	20-30	35-40	1,01	14,14	11,8
	30-40	75-80	1,11	15,54	7,1

Размещено на Allbest.ru

...