Логістична система агропродовольчого сектора економіки: формування та розвиток

Размещено на http://www.allbest.ru/

Логістична система агропродовольчого сектора економіки: формування та розвиток

Л.М. Болдирева, кандидат економічних наук, доцент кафедри менеджменту та адміністрування. Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка.

Болдирева Людмила Миколаївна, кандидат економічних наук, доцент кафедри менеджменту та адміністрування

Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка.

Логістична система агропродовольчого сектора економіки: формування та розвиток

Проаналізовано стан логістичної інфраструктури агропродовольчого сектора, встановлено нестійкі тенденції її функціонування. Обґрунтовано доцільність формування державної програми розвитку макрологістичної агропродовольчої системи.

Ключові слова: агропродовольчий сектор економіки, макрологістична агропродовольча система, логістична інфраструктура.

Болдырева Людмила Николаевна, кандидат экономических наук, доцент кафедры менеджмента и администрирования.

Полтавский национальный технический университет имени Юрия Кондратюка

Логистическая система агропродовольственного сектора экономики: формирование и развитие

Проанализировано состояние логистической инфраструктуры агропродовольственного сектора, установлены неустойчивые тенденции ее функционирования. Обоснована целесообразность формирования государственной программы развития макрологистической агропродовольственной системы.

Ключевые слова: агропродовольственный сектор экономики, макро- логистическая агропродовольственная система, логистическая инфраструктура.

Boldyrieva Liudmyla N., PhD, Associate Professor of the Management and Administration Departmenr,

Poltava National Technical Yuriy Kondratyuk University.

Logistic system of the agricultural food sector: formation and development

The paper analyzes the situation in logistics infrastructure of agro-food sector: unsustainable trends in its operation were established. The expediency of the state program formation for the development of macro logistical agro-food system was substantiated.

Keywords: agro-food sector, macro logistical agro-food system, logistics infrastructure.

Вступ

Логістика як мистецтво управління і як відповідний тип мислення відіграє роль навіть важливішу, ніж маркетинг та менеджмент. Логістика як наука і практика в сучасних ринкових умовах господарювання є інструментом оптимізації ресурсозабезпечення, ресурсовикористанн та реалізації продукції, зокрема й в агропродовольчому секторі економіки України.

Огляд останніх джерел досліджень і публікацій

Питання формування логістичних систем в агропродовольчому секторі на макрорівні залишаються малодослідженими. Дослідники вивчають логістичні системи сільського господарства й агропромислового комплексу. Зокрема, Н.А. Потапова і С.В. Качуровський розглядають поняття «аграрна логістична система» як логістичну систему, що функціонує в аграрному секторі економіки [6].

При формуванні логістичних систем АПК у регіоні С.О. Бєлих [1, с. 115-117] пропонує наступну субординацію логістичних систем: макрологістична система АПК регіону; мезологістичні системи АПК адміністративних районів; мікрологістичні системи підприємств АПК регіону. Макрологістична система АПК регіону, на його думку, - це системна організація матеріально-технічного забезпечення сільгоспвиробників і збуту сільгосппродукції, що ґрунтується на інтеграції всіх ланок логістичного ланцюга товароруху (від закупівель матеріально-технічних ресурсів до збуту сільгосппродукції) й субординації всіх рівнів АПК регіону.

Макрологістична система АПК регіону, як вважає цей дослідник [1, с. 118-120] має включати такі підсистеми: функціональну підсистему (система закупівельної логістики та система розподільної логістики); галузеву підсистему (логістична система рослинництва й логістична система тваринництва); територіальну підсистему (мезологістичні системи АПК адміністративних районів та мікрологістичні системи підприємств постачальників і сільськогосподарські підприємства); забезпечуючу підсистему (ресурсне забезпечення та інституціональне забезпечення).

Мезологістична система АПК району, на думку С.О. Бєлих [1, с. 136], - сукупність взаємопов'язаних і взаємозалежних учасників процесу матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарського району і збуту сільськогосподарської продукції, об'єднаних спільністю цілей, завдань та економічних інтересів у підвищенні продуктивності й ефективності сільськогосподарського виробництва.

На думку В.Я. Лимарева [4, с. 21], необхідне оптимальне поєднання макрологістичної системи агропостачання з гнучкою бізнес-логістикою на регіональному та мікрорівнях, що забезпечують ефективне функціонування системи в цілому на принципах логістики й маркетингу.

Питанням формування логістичних систем сільськогосподарських підприємств присвячена монографія О.І. Гуторова, Н.В. Прозорової, Р.Г. Прозорова [2].

Постановка завдання

логістичний агропродовольчий транснаціональний державний

Галузі (комплекс галузей) економіки країни, на нашу думку, доцільно розглядати як макрологістичні системи, які мають відповідні завдання.

Зважаючи на перспективність логістичних підходів для розвитку агропродовольчого сектора, варто виділити такі види логістичних систем:

а) макрологістична агропродовольча система, представлена агропродовольчим сектором економіки України та його складовими: сільським господарством, харчовою промисловістю, сферою торгівлі продовольством;

б) мезологістичні агропродовольчі системи, що утворюються регіональними (міжрегіональними) агропродовольчими компаніями;

в) мікрологістичні агропродовольчі системи, представлені окремими підприємствами сільського господарства, харчової промисловості, сфери торгівлі продуктами харчування.

Варто виокремити також мегалогістичні агропродовольчі системи, які утворюються транснаціональними агропродовольчими компаніями.

Метою статті є обґрунтування сутності логістичної системи агропродовольчого сектора економіки, її мети та завдань функціонування, аналіз стану логістичного забезпечення зазначеного сектора економіки.

Основний матеріал і результати

Зважаючи на концептуальні підходи до ідентифікації агропродовольчого сектора економіки, ми сформулювали основні вимоги до сутності поняття «логістична система агропродовольчого сектора економіки»:

зазначена логістична система є адаптивною системою зі зворотним зв'язком, що являє впорядковану множину структурних складових її логістичних функціональних елементів (цим підкреслюється, що логістична система є різновидом систем і відповідає основним вимогам до них);

зазначена логістична система є соціально-економічною системою, що включає не лише техніко-технологічні елементи, але й персонал і, що важливо, й сільську місцевість, не тільки як простір (земельні угіддя) для вирощування сільськогосподарських культур, але і як ареал проживання працівників сільського господарства, інших галузей агропродовольчого сектора;

як соціально-економічна система логістична система агропродовольчого сектора економіки включає логістичні підсистеми сільського господарства, харчової (переробної) промисловості та сфери торгівлі продовольством;

логістична система агропродовольчого сектора економіки держави, на наш погляд, з одного боку, є одним із видів мегалогістичних систем, оскільки потоки продовольства не обмежуються кордонами держави, але за допомогою транснаціональних компаній функціонують за кордоном. З іншого боку, якщо не враховувати міжнародну торгівлю продовольством, логістичну систему агропродовольчого сектора можна віднести до класу макрологістичних систем.

Тому логістичну систему агропродовольчого сектора економіки, на нашу думку, можна визначити як соціально-економічну мегалогістичну (макрологістичну) адаптивну систему зі зворотним зв'язком, упорядковану множину структурних складових її логістичних функціональних елементів, що включає логістичні підсистеми сільського господарства, харчової (переробної) промисловості та сфери торгівлі продовольством.

Користуючись методичними підходами М.С. Можарова та Г.Н. Бойченко [5], ми виділили чотири рівні аналізу логістичних агропродовольчих систем:

морфологічний рівень - виокремлення елементів, із яких складається логістична агропродовольча система;

структурний рівень - з'ясування внутрішньої організації логістичної агропродовольчої системи, характеру зв'язків і підсистем, системоутворюючих зв'язків та відносин;

функціональний рівень - розкриття функції логістичної агропродовольчої системи в цілому та її елементів, вивчення механізму функціонування системи;

генетичний рівень - дослідження становлення, подальшого розвитку й перетворення логістичної агропродовольчої системи.

Біфуркаційний вплив зовнішнього середовища, на нашу думку, здійснює певні логістичні обмеження функціонування логістичної системи агропродовольчого сектора, що лімітує їх діяльність. До таких обмежень можна віднести:

- ресурсні - недостатня кількість матеріальних, фінансових, трудових, енергетичних, інформаційних ресурсів чи частини їх;

- обмеження за логістичною інфраструктурою - нестача тих або інших елементів логістичної інфраструктури (доріг, складів, сховищ та ін.);

- збутові обмеження, обумовлені кон'юнктурою ринків збуту сільськогосподарської сировини й продовольства;

- інституціональні обмеження, обумовлені чинною нормативно-правовою базою, що регулює логістичну діяльність суб'єктів господарювання агропродовольчого сектора.

Метою логістичної системи агропродовольчого сектора, на нашу думку, є забезпечення функціонування потоків робочої сили, матеріальних, енергетичних, фінансових, інформаційних ресурсів для сільського господарства, харчової (переробної) промисловості, сфери торгівлі продовольством.

Для реалізації зазначеної мети формування логістичної системи агропродовольчого сектора економіки має передбачати такі завдання:

- формування міжгалузевих балансів продовольства, що обумовлюється потребою забезпечення продовольчої безпеки країни;

- проектування та формування необхідної логістичної інфраструктури в регіонах країни й за її межами (за необхідності), зокрема складських комплексів (елеваторів, овочесховищ та ін.);

- оптимізація транспортно-логістичного забезпечення функціонування агропродовольчого сектора й ін.

Одним із важливих завдань логістичної системи агропродовольчого сектора економіки (макрологістичної агропродовольчої системи) є забезпечення галузей, зокрема сільського господарства необхідними матеріально-технічними ресурсами.

Як відомо, основою технічного потенціалу сільського господарства є машинно- тракторний парк. Аналіз динаміки складу машинно-тракторного парку сільськогосподарських підприємств України (табл. 1) свідчить про зменшення в досліджуваному періоді кількості тракторів на 10,7%, зернозбиральних комбайнів - на 15,8%. Утім статистичні дані не дозволяють проаналізувати якісний склад технічного потенціалу, адже списуються, як правило, застарілі морально і фізично зношені сільськогосподарські машини, а на їх місце приходить техніка нового покоління - з кращими техніко-економічними параметрами експлуатації.

Таблиця 1. Парк тракторів і зернозбиральних комбайнів сільськогосподарських підприємств України за 2009 - 2013 рр. (на кінець року), тис. шт.