Рекреаційні навантаження на лісові екосистеми та шляхи їх оптимізації (на прикладі рекреаційного комплексу "Буковель")

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника

Рекреаційні навантаження на лісові екосистеми та шляхи їх оптимізації (на прикладі рекреаційного комплексу «Буковель»)

І.Ф. Калуцький

Л.В. Ковальська

А.Ю. Рак

Стрімкий розвиток туризму як в світі, так і в Україні призводить до інтенсивного росту рекреаційних навантажень на природні ландшафти, це висуває на чільне місце вимогу комплексного вирішення проблеми співіснування суспільства і природи. Першочерговим її завданням є збереження та раціональне використання лісів, як найпотужнішого фактора, що сприяє стабілізації та посиленню стійкості природних екосистем до різнобічного антропогенного впливу. На противагу ресурсному значенню лісових екосистем, останнім часом все більше уваги приділяється їх рекреаційному використанню. В цьому аспекті неоцінену вартість мають гірські ліси Карпат.

Постановка проблеми. Аналіз існуючих даних з оптимізації та стабілізації екологічних процесів у довкіллі вказує на те, що вирішення цієї проблеми можливе лише при комплексному дослідженні впливу на стан середовища всіх компонентів ландшафту та визначенні на підставі цього оптимального співвідношення їх параметрів. Розробка заходів оптимізації рекреаційного лісокористування, які б передбачали збереження екологічно стійких ландшафтів внаслідок раціонального використання лісів для рекреації та посилення їх позитивного впливу на навколишнє середовище є надзвичайно важливою та актуальною проблемою.

Мета роботи. Проаналізувати результати впливу створення великих рекреаційних комплексів на лісові біогеоценози як наслідок значних рекреаційних навантажень. Запропонувати заходи для пом'якшення такого впливу при створенні в Карпатах подібних рекреаційних комплексів. Збереження при цьому атрактивних ландшафтів не зменшуючи при цьому площі лісів.

Аналіз публікацій і досліджень.

Дослідження ряду вчених, зокрема Голубця М.А. (2001), Стойка С.М. 1977), Середіна В.І., Парпана В.І. (1988), Фурдичка О.І. (2002), Боброва Р.В. (1977), Тарасова А.І. (1986), Бондаренка В.Д. (1994), Гаврусевича А.М. (1980) засвідчують, що при надмірному впливу рекреаційного лісокористування на природні комплекси, призводить до порушення процесів обміну речовин і енергії, порушення взаємозв'язків між компонентами середовища. Відбувається так звана рекреаційна дигресія.

При тому змінюється не тільки характер фітоценозу, його склад і будова, але і напрямок його розвитку. Будь який рослинний комплекс, який один раз виведений з свого природного, корінного стану під дією зовнішніх чинників, як відомо, старається повернутися до попереднього стану. Постійна дія рекреаційних навантажень міняє цю тенденцію на протилежну.

Безперервно зростаючий процес залучення все більшої кількості людей в рекреаційне лісокористування обумовлює постійне розширення території, що охоплена рекреаційною діяльністю. Інтенсифікація використання території веде до підвищення рівня впливу рекреантів на довкілля. Тому виникла необхідність оптимізації рекреаційних навантажень на природні комплекси з метою попередження їх деградації і збереження комфортних умов рекреаційної діяльності.

Суттєвий вплив на довкілля створюють великі рекреаційні комплекси, які останнім часом будуються у Карпатах і за прогнозами фахівців в недалекому майбутньому найдуть поширення.

Результати досліджень. У 2001 р. на території Поляницького лісництва розпочато спорудження великого сучасного рекреаційно-спортивного комплексу «Буковель». Проектом його розвитку передбачено будівництво житлово-комерційної інфраструктури для розміщення 20 тис. чоловік, 22-х пасажирсько-транспортних канатних доріг загальною довжиною близько 55 км та гірськолижних трас протяжністю близько 118 км., під розміщення комплексу передбачено зайняти 570 га земель лісового фонду лісництва.

Прорубка трас шириною 15-110 м порушило цілісність лісових масивів, зумовило появу оголених стін лісу великої протяжності, підвищило вітровалонебезпечність деревостанів, зростаючих на міжтрасових територіях, створило потенційну загрозу виникнення площинної, лінійної і внутрішньоґрунтової ерозії.

Виникла необхідність вивчення та проведення аналізу впливу інфраструктури рекреаційного комплексу «Буковель» на ліси Поляницького лісництва і розробити заходи щодо пом'якшення, мінімізації або попередження у їх функціонуванні негативних змін.

Завдання досліджень включало цілий комплекс проблем в тому числі:

вивчення лісівничо-таксаційних показників деревостанів;

визначення впливу прорубки трас під витяги і лижні спуски на вітровалостійкість та вітровалонебезпечність окремих деревостанів і лісових масивів;

прогнозування імовірності наступних вітровалів;

дослідження процесів природного відновлення насаджень;

вивчення стану і життєвості деревостанів;

дослідження впливу гірськолижних трас та трас під крісельно-бугельні витяги на компоненти лісових насаджень та процеси в них;

розробка лісівничо-технологічних заходів із збереження та відтворення лісових насаджень, зменшення негативних впливів на лісове середовище.

В ході досліджень детально вивчались лісівничо-таксаційні характеристики деревостанів, розвиток підліску, природного поновлення та трав'яного покриву, поширення фі- тохвороб та ентомошкідників, вітровальність деревостанів та вплив на ці компоненти і процеси прорубаних гірськолижних трас і трас для канатних витягів.

Тимчасові пробні площі закладали за загальноприйнятими у лісівництві методиками (ОСТ 59-69-83). У відповідності з ними відбирали модельні дерева і здійснювали аналіз їх росту, за винятком обчислення об'єму окремих секцій стовбурів. Його визначали за складною формулою Губерта, тобто на основі обчислення об'єму усіченого конуса.

Визначення вітровалонебезпеч- ності лісових ділянок, проявів вітровальності деревостанів та імовірності виникнення вітровалів визначали за методиками І.Ф. Калуцького [3].

Для вивчення природного поновлення деревних порід на пробних площах закладали в геометричному порядку серію площадок розміром 4м2. На них за методикою М.М. Горшеніна вивчали склад, вік, стан, кількість самосіву і підросту. На цих же площадках виявляли видовий склад і проективне вкриття трав'яного покриву.

Діелектричні показники тканин дерев (імпеданс і поляризаційну ємність) визначали приладом Ф 4320, використовуючи методичні рекомендації Г.Т. Криницького.

Комп'ютерна обробка даних здійснювалася із застосуванням оригінального програмного забезпечення.

Створення потужної інфраструктури гірськолижного комплексу буде мати вплив в тій чи іншій мірі на лісові природні комплекси всієї території верхньої частини р. Прутець Поляницький, орієнтовна площа якої складає 2 тис. га.

У даний час в Поляницькому лісництві основною лісоутворюючою породою є смерека. Яка займає площу 3816 га або 96,6 %, і представлена, головним чином, молодняками і середньовіковими насадженнями переважно штучного походження. В межах лісництва смерека, займаючи домінуюче положення, на основній частині території повністю відповідає типам лісорослинних умов - в основному вологим сусмеречинам і смеречинам та найбільш поширеним типам лісу - вологій буково-ялицевій сусмеречині та вологій буково-ялицевій смеречині.

В межах задіяної під комплекс території переважають лісові насадження створені штучним шляхом в повоєнні роки, у вигляді монодомінантних культур на зрубах і місцях сильних вітровалів. Такі монодомінантні смерекові деревостани мають понижену життєвість і можуть масово уражатися опеньком осіннім, кореневою губкою та іншими фітохворобами, а також ентомошкідниками. Для попередження та уникнення негативних процесів у смеречниках, зростаючих на території комплексу, необхідно їх поступово переформувати у мішані різновікові насадження з участю ялиці та листяних порід - бука, явора, в'яза тощо.

Нами проаналізовано велику кількість літературних джерел щодо розвитку та використання гірськолижних курортів за майже 100-літ- ній період в Альпах та Кордильєрах (США), а також Польщі (Татранського парку народового). Дослідженням впливу гірськолижних трас на прилеглі ліси займалися багато дослідників з різних країн.

Прокладання крізь лісові масиви широких безлісних лижних трас створюють сприятливу ситуацію для виникнення вітровалів лісу, негативний також вплив гірськолижних курортів на довкілля проявляється у посиленні ерозійних процесів, деградації рослинного покриву та тваринного світу.

Негативний вплив на довкілля має також використання штучного снігу. Шум снігових гармат відлякує багатьох представників фауни, скорочує строк вегетації рослин, посилює водну ерозію ґрунту, особливо на схилах, де було проведено планування поверхні ґрунту.

Аналіз вітровальності деревостанів. Вивчення вітровалів лісу як природного стихійного лиха базується на визнанні в якості першопричинних основних вітровалотвірних факторів, фізико-географічної природи в їх макрометеорологічному вияві. Вияв будь якого вітровалу відбувається після створення певної вітровалоне- безпечної ситуації як і її подальший екстремальний розвиток. Ступінь вітровалонебезпечності ситуації зумовлюється комплексом абіотичних, біотичних і антропогенних факторів середовища. Провідними серед абіотичних факторів є вітровий режим, характер випадання і кількість атмосферних опадів.

У групі біотичних факторів, що зумовлюють вітровалонебезпечність ситуації провідне місце займають особливості лісівничо-таксаційних аспектів деревостанів, які є похідними від ґрунтово-кліматичних умов і формуються в даному природно-історичному аспекті під впливом потужної антропопресії. Кожний конкретний випадок вітровалу, поруч і в поєднані з абіотичними факторами, зумовлює лісівничо-біологічний стан відповідної лісопокритої площі або даного окремого деревостану.

Вплив господарської діяльності, особливо будівництво доріг, трас газо- і нафтопроводів, ліній електропередач та прорубка трас під рекреаційні споруди підвищує вітровалонебезпечність деревостанів.

Суцільні рубки повністю нищать даний деревостан, руйнуючи тим самим цілісність лісового покриття місцевості. Утворена вирубка є фактором, який впливає на концентрацію вітрових потоків повітря, що негативно відбивається на сусідніх деревостанах. Проведені без врахування особливостей і ступеня вітровалонебезпечних ситуацій суцільні рубки можуть істотно сприяти вияву вітровалів [4].

Як вважає проф. Руднєв, раптове збільшення освітленості дерев великого віку, що виникає в результаті рубки лісу, приводить до різкого ослаблення дерев на узліссях. Зміна при вирубуванні освітленості, вологості, температури повітря і ґрунтів в деяких місцях є причиною розмноження короїдів (особливо при накоплені вітровальної неприбраної деревини). Дуже важливо враховувати місцеві кліматичні і орографічні особливості кожного лісового господарства. В суцільних лісових насадженнях вітер швидко затухає, не проникаючи в них глибше, ніж на 100-200 м, або обходить його [3].

Негативний вплив вітру на деревостан проявляється при швидкості 15 м/с і більше. Для району Ворохтянського держлісгоспу характерні вітри значно більшої сили (до 35 м/с), особливо в зимово-весняний (січень-березень) і пізньоосінній (листопад) періоди. Вітровал стається в тому випадку, коли сила вітру, що діє на крону перевищує силу щеплення коренів з ґрунтом. Найбільше піддаються вітровалу дерева з поверхневою кореневою системою.

В умовах багатих свіжих і вологих ґрунтів Карпат смерека створює дуже поверхневу систему, основна кількість коренів сконцентрована в 20-сантиметровому шарі ґрунту, в підстилаючих каменистих шарах ріст їх різко скорочується (на території Поляницького лісництва буро гірсько-лісові ґрунти складають 90 %).

Поверхнева коренева система мало сприяє вітростійкості смерекових насаджень на пологих схилах і підніжжях гір, особливо враховуючи велику парусність густо шпилькових крон дерев. В горах на каменистих схилах і вершинах хребтів смерека частіше піддається вітровалу та бурелому в наслідок розвитку стовбурних гнилей від кореневої губки і більш міцного щеплення коренів смереки з каменистими гірськими ґрунтами [4].

Вітровали 1965 і 1966 рр. спостерігалися в тих же районах де вони були в 1964 р. (тоді в Карпатах було звалено 3,8 млн. м3). У Ворохтянському лісокомбінаті одна третя вітровалів мали місце на північних схилах і майже четверта частина - на західних схилах. У межах лісництва можуть бути як вітронебезпечні, так і затишні схили.

На північно-східних схилах основного вододільного хребта. У верхів'ях Прута (приток Прутець), обох Бистриць 3-4 липня 1964 р. були суцільно вивалені з корінням смерекові і букові насадження віком 80-120 років; ділянки суцільного вітровалу місцями перевищували 40 га (Поляницьке лісництво). Ліс був повалений на висотах 900-1000 м переважно на східних схилах стрімкістю 16-25° [5].

Вивчаючи прояви вітровальності на території Поляницького лісництва Ворохтянського держлісгоспу за останні 50 років виявлено, що значні площі лісових насаджень неодноразово піддавалися негативній дії сильних вітрів і наводнень, які в більшості випадків приводили до появи суцільних і часткових вітровалів.

Явище вітровальності, ще більше підсилюється в зв'язку з прорубкою трас, створенням відкритих місць, що сприяють вільному переміщенню повітряних мас, які при цьому розвивають велику швидкість. Це ще більше ускладнюється тим, що значні площі лісництва зайняті смерековими лісами.

Спеціалісти, які проводили ґрунтово-лісотипологічне обстеження встановили, що частіше вітровалам піддаються чисті смерекові насадження при відсутності в їх складі листяних (бука, явора) і більш вітростійких шпилькових порід (ялиця, кедр) [7].

Значно менше вітровалів виявлено в змішаних насадженнях, де, крім смереки, в складі деревостанів були ялиця і бук.

Районування вітровалонебезпечності. Використовуючи методику районування [3] для визначення ступеня вітровалонебезпечності ділянок, що межують з трасами прорубаними для лижних спусків та витягів рекреаційного комплексу «Буковель» ми, на підставі інтегрованих індексів висот і експозицій схилів, виявили ступінь їх вітровалонебезпечності. Із запропонованої методики де передбачено 6 районів вітровалонебезпечності (1 район - вітровалонебезпечність особливо висока, 2 район - вітровалонебезпечність дуже висока, 3 район - вітровалонебезпечність висока, 4 район - вітровалонебезпечність середня, 5 район - вітровалонебезпечність низька, 6 район - вітровалонебезпечність незначна) на території дослідження, де вже прорубано траси (дослідження проводились на ділянках на глибину 150 м від стіни траси), виявлено в основному ділянки з низькою і середньою вітровалонебезпечністю і тільки окремі ділянки з незначною та високою вітровалонебезпечністю.

Ділянок з дуже високою і особливо високою вітровалонебезпечністю не виявлено, які б знаходилися в межах досліджень.

Ділянки з високою вітровалонебезпечністю: квартал 8 - 7 ділянок, квартал 16 - дві, квартал 19 - одна, квартал 5 - п'ять, квартал 22 - три, квартал 21 - одна ділянка.

Ділянки з середньою вітровалоне- безпечністю: квартал 24 - 6 ділянок, квартал 22 - три, квартал 17 - п'ять, квартал 9 - дві, квартал 17 - дві, квартал 16 - п'ять, квартал 6 - вісім, квар

тал 8 п'ять, квартал 5 - одна, квартал 22 - дві, квартал 19 - дві, квартал 16 - дві, квартал 15 - чотири ділянки.

Всі інші ділянки лісових насаджень, що межують з трасами віднесені, відповідно з даною методикою, до районів з незначною і низькою вітровалонебезпечністю (рис. 1). Таким чином 3,9 % ділянок біогалявини і дороги де вітровалонебезпечність відсутня, 5,9 % ділянок де вітровалонебезпечність незначна, 42,5 % ділянок з низькою вітровалонебезпечністю, 31,4 % ділянок де вітровалонебезпечність середня і 16,3 % ділянок з високою вітровалонебезпечністю.

Імовірність виникнення вітровалів. Ступінь вітровалоімовірності (прогностична оцінка можливості пошкодження даного деревостану або групи деревостанів у наступному періоді підвищеної вітровалонебезпечної ситуації) визначаємо за середньозваженим показником вітровалонебезпечності деревостанів даного лісництва з відповідним виділенням ступенів вітровалоімовірності окремих ділянок.

Перманентність вітровалів локального типу зумовлює поступове нарощування інтенсивності пошкоджень лісу з кожною наступною ві- тровалонебезпечною ситуацією. Тому вітровалонебезпечність ділянок лісу, раніше пошкоджених вітровалами, буде нерівноцінна залежно від інтенсивності попереднього пошкодження. У свою чергу ця інтенсивність залежить від характеру вивалу дерев і варіює в межах від поодиноких повалених дерев до вивалів куртинами досить значних розмірів.

Для значної території лісопокритої площі (лісництва) тобто для територіальних типів перманентності, показник, що характеризує інтегрований (середньо-виважений) ступінь вітровалонебезпечності (Квн. сер. вив.), визначаємо за формулою [3]:

Рис. 1. Ступінь вітровалонебезпечності лісових ділянок в районі будівництва рекреаційного комплексу «Буковель»

Квн. сер. вив = К1 S1 + К2 S2+ К3 S3 + К4 S4/І S1-4

де:

К1-4 - відповідні індекси коефіцієнтів вітровалонебезпечності 0.5;

S1-4 - площі деревостанів з даним коефіцієнтом вітровалонебезпечності;

IS1-4 - сумарна площа лісів лісництва.

0.5x4261

Квн. сер. вив.= 0.5

4261

Отже, середньозважений ступінь вітровалонебезпечності лісових ділянок для Поляницького лісництва дорівнює 0,5.

Приймаючи до уваги попередню інформацію про вітровали які мали місце на території лісництва в попередні періоди значення Квн. сер. вив приймаємо рівним 0.7.

Враховуючи господарську діяльність на території лісництва (проведення суцільних рубок, вибіркових санітарних рубок, будівництво доріг, прорубка трас під лінії електропередач та трас рекреаційного призначення) вираховуємо ступінь вітро- валонебезпечності з врахуванням антропогенного впливу, в цілому, на лісові насадження лісництва за формулою:

_t _ і (S - S„- S„,- S_a - S.J + K, (s - Sc p Ic p - S„, , - S_a`_a - SJ„) _

'.^ідй S S

0.7(4261 -304- 293 - 251-1) 0.7(4261-304*1.3- 293*1.4- 251*2.7-1*2.7) _

4261 + 4261

де:

Квн - показник вітровалонебезпечності регіону (лісництва) - 0,7;

S - площа лісництва (покрита лісом) - 4261 га;

S^., Sв.с.р., S^, Sд. - площі на яких спостерігається вплив антропогенних факторів ^с.р.=304 га; Sв.с.р= 293 га; Sт= 251 га; Sд. =1га)

І с.р., І в.с.р., І т., І д. - табличні значення індексів вітровалонебезпечності антропогенних заходів (І с.р.=1.3; І в.с.р = 1.4; І т = 2.7; І д = 2.7.)

Підставивши значення відповідних показників вираховуємо Квн. рег=0,7. Таким чином, ступінь вітровалонебезпечності насаджень Поляницького лісництва з врахуванням антропогенної діяльності (як господарської діяльності самого лісництва так і будівництва рекреаційного комплексу «Буковель» та інших організацій, що працюють та працювали на території лісництва) дорівнює 0,7.

По шкалі визначення прогностичної оцінки ймовірності та інтенсивності наступного вітровалу [3] находимо, що при значені індексу К від 0,51-0,7 прояв наступного вітровалу майже неминучий з інтенсивністю 71-90%.

Як видно з проведених досліджень в районі Поляницького лісництва склалася складна вітровалонебезпечна ситуація. Приймаючи до уваги вітровали, які значної інтенсивності, мали місце і в попередні періоди назріла необхідність підвищення стійкості лісових насаджень до значних вітрових навантажень імовірність яких існує.

Заходи з проти вітровального захисту лісових насаджень. Інтенсивна господарська діяльність, зокрема проведення суцільних рубок, прорубування трас лижних спусків та витягів, проведення вибіркових санітарних рубань, будівництво доріг створюють вітровалонебезпечну ситуацію на багатьох ділянках лісового фонду. Водночас лісівнича наука і практика дають можливість для тих чи інших конкретних умов господарювання запропонувати ряд заходів щодо пом'якшення вітровалонебезпечної ситуації, збереження і навіть покращення вітровалостійкості лісових насаджень. Для території туристичного комплексу «Буковель» найбільш доступними будуть такі вітровалопом'якшуючі та вітровалопопереджуючі заходи:

- проведення попередньої прогностичної оцінки лісових ділянок на вітровалонебезпечність і вилучення площ насаджень для прорубування трас на схилах з високою, дуже високою та особливо високою вітровалонебезпечністю;

зменшення ширини лижних трас - вона повинна встановлюватися з урахуванням вітровалостійкості межуючих лісових масивів;

вирощування вітровалостійких мішаних деревостанів із хвойних і листяних порід;

вилучення з головного користування і заборона використання для вирубування трас лісових площ, які можуть виконувати чи виконують функції вітровалозахисних смуг;

припинення поступових та прохідних рубок у насадженнях із високою вітровалонебезпечністю та обмеження їх проведення в дерево- станах з середньою вітровалонебезпечністю;

максимальне використання природного насіннєвого поновлення для відтворення лісостанів;

створення лісових культур гніздовим способом з формуванням змішаних біогруп та рослинних угруповань з хвойно-листяних порід;

забезпечення надійного укорінення сіянців і саджанців деревних порід і формування в них добре розвинутої кореневої системи;

формування узлісь вздовж гірськолижних трас, пасажирсько- транспортних, канатних і шосейних доріг та по краях лісових насаджень, що оточують компоненти спеціальної інфраструктури туристичного комплексу;

проведення протиерозійних робіт з метою попередження площинної, лінійної і внутрішньоґрунтової ерозії, оголення кореневих систем деревних порід і зниження міцності їх зчіплювання з ґрунтом;

створення системи моніторингу вітровалів у лісостанах Поляницького лісництва.

Одним із найбільш важливих заходів попередження вітровальності деревостанів є формування узлісь вздовж їх границь із безлісими площами. Проведені нами дослідження в цьому напряму дозволили виявити характерні особливості природних процесів формування узлісь на території туристичного комплексу «Буковель».

Нами запропоновано узлісся різних форм і породного складу при формуванні їх у різних за віком деревостанах.

Висновки. Розвиток туристичних гірськолижних комплексів у Карпатах є актуальним і перспективним. З їх створенням одночасно вирішується ряд соціальних, економічних та екологічних проблем регіону.

Функціонування таких комплексів при правильній науково обґрунтованій їх організації не приносить суттєвої шкоди довкіллю чи інтересам місцевого населення та не викликає професійних захворювань. Водночас вони сприяють розвитку економічних, господарських і культурних зв'язків карпатського краю з іншими регіонами і великими містами, забезпечують надходження інвестицій, розширюють можливості працевлаштування значної кількості місцевих

жителів, створюють сприятливі умови для культурно-освітнього розвитку та оздоровлення як рекреантів, так і місцевого населення, значно покращують соціально-економічну інфраструктуру території, підвищують благополуччя і рівень життя гірських жителів.

Разом з тим прорубування трас під лижні спуски та витяги, будівництво технічних споруд, доріг і житлово-комерційної інфраструктури туристичного комплексу «Буковель» порушило цілісність лісових масивів та функціонально-структурну збалансованість території, зумовило появу оголених стін лісу великої протяжності, підвищило вітровалонебезпечність деревостанів на міжтрасових площах, створило потенційну загрозу виникнення площинної, лінійної і внутрішньоґрунтової ерозії, грибних епіфітотій та масового розмноження ентомошкідників.

Для підвищення біологічної стійкості лісових насаджень у зоні дії туристичного комплексу «Буковель», зменшення загрози виникнення в них грибних епіфітотій і масового розмноження комах-ксилофагів, покращення вітровалостійкості деревостанів і попередження всихання лісових угруповань на міжтрасових територіях, потрібно розробити і здійснити ряд комплексних лісогосподарських заходів, максимально спрямованих на підвищення саморегуляції в лісових масивах та постійне відтворення здорового молодого покоління лісу. В першу чергу, в умовах рекреаційного комплексу необхідно відмовитись від традиційних методів ведення лісового господарства і перейти на вибіркову систему господарювання, наближену до процесів, що проходять у природному лісі. Вона передбачає вирощування різновікових мішаних деревостанів з багатоярусною вертикальною структурою на основі природного насіннєвого поновлення.

Особливу увагу необхідно приділяти природному насіннєвому поновленню деревних порід у вікнах (гніздах), створюваних в процесі проведення рубок головного користування. При відсутності природного поновлення, незадовільному його проходженні або при наявності у вікнах лише самосіву і підросту смереки потрібно створювати часткові культури за участю, в першу чергу, листяних порід - бука, явора, в'яза, берези, горобини. Доцільною є також домішка ялиці білої, сосни кедрової. Участь смереки в складі підросту і майбутніх мішаних деревостанів не повинна перевищувати 30 % від загальної кількості молодих деревець або загального запасу насадження.

Здійснення запроектованого комплексу лісівничо-технологічних заходів забезпечуватиме сталий розвиток лісових екосистем і попереджуватиме виникнення критичних ситуацій в зоні дії туристичного комплексу «Буковель», максимально мінімізує, а в ряді випадків ліквідує його негативний вплив на довкілля.

Література

лісовий біогеоценоз рекреаційний

1. Бондаренко В.Д. Узлісся: Екологія, функції та формування / В.Д. Бондаренко, О.І. Фурдичко. - Львів: Астериск, 1993. -231 с.

2. Калінін М.И. Оценка ветровальной опасности в еловых лесах Карпат / М.И. Калинин // Лесоведение. - 1991. - № 2.- С. 59-66.

3. Калуцький І.Ф. Вітровали на північно-східному макросхилі в Українських Карпатах / І.Ф. Калуцький. - Львів: Манускрипт, 1998. -201 с.

4. Калуцький І.Ф. .Лісівничо-екологічна суть вітровалів та методологія її пізнання / І.Ф. Калуцький // Наукові основи ведення сталого лісового господарства: Мат. міжнар. н.-п. конф. / Укргірліс. - Івано-Франківськ, 2005. - С. 129-132.

5. Перехрест С.М. Шкідливі стихійні явища в Українських Карпатах та засоби боротьби з ними / С.М. Перехрест, С.Г. Кочубей, О.М. Печковська. - К.: Наукова думка, 1971. - 199 с.

6. Прох Л.З. Ветровалы леса и штормовые ветры в Украинских Карпатах /Л.З. Прох. - Обнинск, 1976. - 79 с.

7. Отчет по лесотипологическому обследованию Ворохтянского лесокомбината объединения «Прикарпатлес» / Московское специализированное лесоустроительное предприятие. - Москва, 1983. - 180 с.

8. Zajaczkowski Jan. Problemy nodowlanego zagospodarowania lasu w warunkach zagrozenia przez wiatr / Jan Zajaczkowski // Gospodarka lesna na obszarach kltskowych. - Szklarska Poreba, 2005. - S. 5-17.

Размещено на Allbest.ru