Постановка проблеми. Тенденція розвитку галузі птахівництва в Україні на сучасному етапі переконливо свідчить, що Україна входить в число провідних країн-експортерів м'яса птиці в різні країни світу, особливо Європу. Загальновідомо, що м'ясо птиці хоча й дещо відрізняється від інших видів м'яса, але вважається дієтичним і рекомендується для харчування різним віковим групам населення, включаючи дітей. Враховуючи ціну на м'ясо птиці, особливо бройлерів, яка є більш привабливою порівняно із свининою і яловичиною, стає зрозумілою провідна позиція птиці в загальному м'ясному балансі. Крім того, птиця, особливо кури, вигідні ще й тим, що крім м'яса виробляють яйця - харчовий продукт високої енергетичної і біологічної цінності.

На переконання фахівців ринку курятини, через декілька років м'ясо птиці у загальному м'ясному балансі світу займатиме перше місце. Одночасно з цим дефіцит м'яса у світі, включаючи й м'ясо птиці, не зменшиться, що зумовлюватиме інтенсивний розвиток птахівництва [6].

Але така ситуація може змінитися з огляду на вимоги споживачів, яких уже не цікавить швидко вирощене м'ясо птиці й вони вимагають вирощувати бройлерів більш повільно й забивати їх не в 42-45 днів, в 73-84 днів. Змінюються й вимоги до якості харчових яєць. Не додає оптимізму й той факт, що більша частина виробників яєць і м'яса від курей використовує імпортовану птицю.

Враховуючи, що технологія виробництва продукції птахівництва неможлива без племінної бази, вважаємо за актуальне висвітлення дійсного стану племінного птахівництва України з характеристикою наявних порід і кросів курей.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми. Переважна більшість м'яса птиці і харчових яєць в Україні виробляється в спеціалізованих підприємствах, але певний внесок роблять і господарства населення. Проте незалежно від потужності виробника, основним засобом виробництва продукції визнано породу. Птахівництво, яке характеризується значною різноманітністю видів, має свою унікальність, яка полягає не лише в диференціації порід і ліній за напрямом продуктивності, але й створенні кросів. Такі методи досить інтенсивно застосовуються у курівництві, особливо при виробництві м'яса і харчових яєць, а також у качківництві.

Вітчизняне птахівництво, особливо курівництво, давно почало застосовувати кроси зарубіжного походження, які вважаються більш продуктивними, порівняно з вітчизняними породами. З урахування чого вже на початку третього тисячоліття серед наявного генофонду курей яєчного й м'ясного, а також комбінованого напрямів продуктивності в Україні було лише три породи: адлерська срібляста, полтавська глиняста і кучинська ювілейна. Решта курей відносилася до кросів за переваги поголів'я кросів "Білорусь - 9" та "Ломан - Браун". Позитивним для галузі на той час була робота по створенню курей вітчизняних кросів, таких як Борки-Колор, Борки - 17, Борки - 2М, Прогрес та інші [1,4].

Тенденція розвитку птахівництва за останні роки різко змінилася і наразі птахівництво, особливо курівництво, практично повністю залежить від імпорту племінних ресурсів. Доведено, що виробництво м'яса курей на промисловій основі повністю залежить від зарубіжного селекційного матеріалу, а виробництво яєць на 84% [5].

З урахуванням чого доречним вбачається моніторинг стану курівництва на племінній основі.

Мета досліджень - оцінити стан племінного курівництва України та надати коротку характеристику фактичної продуктивності птиці.

Завдання досліджень - визначити породи і кроси курей, які є основою сучасного виробництва яєць та м'яса птиці в Україні.

Матеріал і методи досліджень. Аналіз стану галузі птахівництва в суб'єктах племінної справи України проводили за використання інформативної бази даних - Державного реєстру суб'єктів племінної справи у тваринництві за 2017 рік [2]. Визначено кількість племінних стад та їх статус, продуктивність курей, а також наявність селекційних гнізд в лініях.

Результати досліджень. В племінних стадах України кури представлені породами і кросами яєчного, м'ясного та комбінованого яєчно - м'ясного і м'ясо - яєчного напрямів продуктивності. Вони відносяться до порід бірківська барвиста та білий плімутрок, а також кросів Кобб - 500, Росс - 308, Ломанн, Ломан Браун - Лайт, Ломан ЛСЛ - Класік і Хай - Лайн W-36. У 2017 році до Державного реєстру суб'єктів племінної справи у тваринництві не надійшло інформації про адлерську сріблясту породу курей, яку в попередні роки розводили в одному племінному птахорепродукторі Харківської області, а також полтавську глинясту породу, яку розводили теж в одному господарстві Полтавської області, що можна розцінювати як зникнення стад.

Аналіз племінного птахівництва, безпосередньою курей, дозволив визначити, що на початку 2018 року окремі породи і кроси були представлені лише одиничними стадами з мінімальною кількістю селекційних гнізд у лініях, в той час як інші мали розгалужену мережу племінних господарств та численне поголів'я птиці в них, але не мали можливості займатися селекцією. Серед 14 дієвих суб'єктів племінної справи по розведенню курей було лише два племінних заводів, які розводили курей порід бірківська барвиста і білий плімутрок та 12 племінних птахоплемрепродукторів другого порядку, в яких відсутні лінії та селекційні гнізда у них, тобто дана категорія господарств має лише батьківські стада або взагалі працює з гібридною птицею.

Перелік порід і кросів курей, їх поголів'я та продуктивність подані в таблиці 1.

1. Поголів'я та продуктивність курей в племінних стадах

Бірківську барвисту породу курей яєчного напряму продуктивності, яка була створена науковцями Інституту птахівництва УААН шляхом складного відтворного схрещування білого та кольорового леггорнів вітчизняної селекції, зараз розводять лише в одному племінному заводі Державної дослідної станції птахівництва НААН. Середнє поголів'я курей цієї породи станом на 01.01.2018 року налічувало 0,7 тис. голів за середньої несучості однієї несучки в рік - 131 яйце. В стаді є селекційні гнізда в лініях, але їх не багато, що ускладнює селекцію з породою. Крім того немає племінних птахорепродукторів, які б підпорядковувалися даному племінному заводу та працювали за єдиною селекційною програмою. Дану породу не реалізують на племінні цілі ні у вигляді яєць, ні племінного молодняку.

Білий плімутрок - порода курей м'ясо-яєчного напряму продуктивності, яка була виведена більше 100 років в США шляхом схрещування порід кохінхін, брама, лангшан, чорна іспанська, яванска, полосата домініканська і леггорн в Україні на початку 2018 року розводилася лише в одному племінному заводі Державної дослідної станції НААН в кількості 0,7 тисяч голів за середньої несучості однієї несучки за рік 103 яйця. В умовах племінного заводу виділені окремі лінії та селекційні гнізда в них, тобто проводиться племінна робота по створенню нових ліній [3], але немає відповідної структурної ієрархії, тобто підпорядкованих племінному заводу племінних птахорепродукторів, що ускладнює селекцію з породою.

Крос Росс-308, який виведений у Великобританії компанією "Ross" за схрещування декількох порід курей м'ясного напряму продуктивності, на початку 2018 року в Україні розводився в трьох племінних птахорепродукторах другого порядку загальною чисельність 316,9 тисяч голів і характеризувався не високою середньою несучістю однієї несучки на рік - 146 яєць. Безперечно, в цих суб'єктах племінної справи немає прабатьківських ліній та селекційних гнізд в лініях, а лише батьківські, щоправда теж без селекційних гнізд, що не заважає реалізації на племінні цілі яєць та добового молодняка в значних об'ємах, відповідно, 25116,3 тис. штук яєць та 9042,2 тис голів добового молодняка.

Кури кросу Кобб-500 належать до птиці м'ясного напряму продуктивності, який створила американська компанія "Cobb". На початку 2018 року птицю цього кросу в Україні розводили 6 племінних птахорепродукторів другого порядку Донецької, Запорізької, Київської, Харківської і Черкаської областей за загального поголів'я птиці - 2458 тис. голів. Середня несучість однієї несучки в рік становить 228 яєць. Більшість племінних стад реалізують яйця на племінні цілі і лише одне племінне господарство реалізує племінний молодняк. При цьому в жодному із племінних стад немає селекційних гнізд.

Кури кросу Ломан теж відносяться до генотипів зарубіжної селекції, оскільки створені німецькою компанією Lohmann Tierzucht GmbH шляхом схрещування вихідних порід, переважно род-айленд та білого плімутрока і їх гібридів у першому поколінні. На початку 2018 року птицю цього кросу в Україні розводили лише в умовах одного птахорепродуктора другого порядку в Полтавській області за загальної численності поголів'я птиці - 87,1 тисяч голів. Середня несучість однієї несучки в рік становить 267 яєць. 92% одержаних яєць реалізуються на племінні цілі. В племінному стаді немає селекційних гнізд, оскільки утримується лише фінальний гібрид птиці.

Кури кросу Ломанн Браун - Лайт належать німецькій компанії Lohmann Tierzucht ї аналогічні за походженням із кросом Ломанн Браун, але мають дещо меншу масу яйця та характеризується низькими витратами кормів на виробництво продукції. Станом на перше січня поточного року птицю цього кросу в Україні розводили лише в одному племінному птахорепродукторі другого порядку в Київській області. При загальному поголів'ї курей 89,4 тисячі голів середня несучість однієї несучки в рік становила 238 яєць. За 2017 рік реалізовано 3321,7 тисяч добового молодняка.

Крос Ломанн ЛСЛ - Класік відносить курей до яєчного напряму продуктивності і створений німецькою компанією Lohmann Tierzucht на основі поєднання птиці декількох ліній порід род-айленд та білий плімутрок, але його відмінністю від інших селекційних досягнень групи Ломанн є біла шкаралупа яєць. В Україні наразі птицю цього кросу розводять лише в одному племінному птахорепродукторі другого порядку в Київській області. При загальному поголів'ї курей 47,2 тисячі голів середня несучість однієї несучки в рік становила 244 яєць. За рік господарство реалізувало 4308,5 тисяч добового молодняка.

Кури кросу "Хай-Лайн" W-36 теж відносяться до птиці яєчного напрямку продуктивності, яка створена в США. На початку 2018 року птиця кросу "Хай-Лайн" W-36 утримувалася лише в одному племінному птахорепродукторі другого порядку в Київській області, налічуючи 57,7 тисяч голів із середньою несучістю однієї несучки в рік - 242 яйця. Яйця реалізують як харчові, не залишаючи нічого для виведення молодняка та реалізації в інкубатори.

Таким чином, оцінка генофонду курей України дозволяє зробити висновок про те, що на початку 2018 року в суб'єктах племінної справи в птахівництві розводили лише дві породи курей - бірківську барвисту та білий плімутрок, хоча в попередні роки в Державному реєстрі суб'єктів племінної справи у тваринництві була ще інформація про адлерську сріблясту породу та полтавську глинясту. Але наразі слід визнати їх зникнення, що свідчить не лише про втрату генофонду, але й звуження біорізноманітності пташиного світу.

Негативним моментом в курівництві є те, що в будь-якій породі чи кросі немає чітко визначеної підпорядкованості племінних стад, що вказує на неможливість селекційної роботи з ними. Навіть за наявності двох племінних заводів по розведенню курей бірківської барвистої та білого плімутрока немає підпорядкованих їм племінних птахорепродукторів, а функції селекційного центру та контрольно-випробувальної станції виконує по-суті одна й та ж установа. З точки зору продуктивності курей цих кросів, тобто середньої несучості однієї несучки в рік, відповідно, 131 яйце і 103 яйця, вони значно поступаються кросованій імпортованій птиці.

Серед різноманітності курей яєчного напряму продуктивності найбільш численними та продуктивними є кроси "Ломанн", "Ломанн ЛСЛ - Класік" та "Хайл-Лайн" W36, в яких від однієї середньої несучки в рік одержано 242-267 яєць. Але діяльність племінних репродукторів по їх розведенню повністю залежить від імпорту птиці, скільки в стадах немає вихідних ліній та селекційних гнізд в них, а в Україні - племінних заводів і птахорепродукторів першого порядку, де б утримувалися прапрабатьківські та прабатьківські стада. Окремі племінні стада реалізують добовий молодняк фінальних гібридів, але більшість господарств реалізує лише харчові яйця.

До курей виключно м'ясного напряму продуктивності, які розводяться в племінних птахорепродукторах України, відносяться кроси "Кобб-500" і "Росс - 308". Племінні стада реалізують на племінні цілі як яйця, так і добовий молодняк цих кросів, хоча самі працюють лише з зарубіжними компаніями і не мають прабатьківських стад.

українське птахівництво курівництво селекційна робота

Висновки