Проведено дослідження ефективності електрометричного методу діагностики статевої охоти у корів у порівнянні із візуально-клінічним. Встановлено, що при застосуванні електрометричного методу після першого та другого осіменіння запліднилося 72,2% корів, візуально-клінічного - 61%. Грошові витрати на осіменіння запліднених корів дослідної групи склали 5516 грн., контрольної - 9715 грн. Економічні збитки від недоотримання телят і молока в дослідній групі - 4500 грн. та 20580 грн., відповідно, контрольній - 6300 грн. та 29460 грн.

Ключові слова: корови, діагностика статевої охоти, електрометричний метод.

Основний зміст роботи

На підставі детального вивчення змін, що відбуваються під час стадії збудження статевого циклу та їх зв'язку з овуляцією, науковцями запропоновано для використання цілий ряд методів вибору оптимального часу осіменіння корів. Це: діагностика охоти за допомогою пробників, визначення ступеня зрілості фолікула шляхом трансректальної пальпації або сонографії статевих органів, використання детекторів рухової активності, визначення змін електричного опору тічкового слизу, відеоспостереження за поведінкою тварин, маркування кореня хвоста, як удосконалення візуально-клінічного методу, лабораторні методи дослідження молока, крові, цервікального чи вагінального слизу, зіскрібків із слизової оболонки піхви та інші методи [6 - 8].

Проте, найбільш популярним в господарствах залишається клініко-візуальний метод, який базується на виявлені клінічних змін у статевих органах та поведінці тварин, характерних для стадії збудження статевого циклу. Популярність цього методу обумовлена його простотою та виключенням використання складного обладнання чи реактивів, часто дорогих. До недоліків методу слід віднести: вибір тварин у стані тічки, статевого збудження, але поза охотою, пропуски корів в охоті, в наслідок невчасного спостереження, неможливість вибору тварин з ареактивним циклом.

Так, встановлено, що ефективність відбору корів і телиць в охоті збільшується до 90% при спостереженні за тваринами, починаючи з 6 години ранку і закінчуючи 22 годиною, через кожні 5 годин. Проте, в деяких господарствах це неможливо із-за технологічних процесів: годівля, доїння, тощо, а також графіку роботи техніка штучного осіменіння, який не співпадає з оптимальними годинами для спостереження за коровами. Крім того, у господарствах з прив'язним типом утримання, коли тварин випускають у вигульні дворики вдень на декілька годин, період виявлення тварин в охоті іще коротший. Таким чином ефективність клініко-візуального методу знижується до 50-70% [9, 10].

Але не дивлячись на безліч запропонованих методів діагностики еструсу сперму вводять поза статевої охотою у 20-60% корів, що сприяє зниженню заплідненості на 30-40%. Крім того, помилково осіменяють від 8 до 12% тільних корів, що часто призводить до аборту, підвищення частоти неплідності та значних економічних збитків [11]. Тому існує необхідність подальшого пошуку та застосування методів вибору оптимального часу штучного осіменіння корів, ефективних для кожного конкретного господарства.

Мета статті. Визначити економічну ефективність електрометричного методу діагностики еструсу у корів у порівнянні із візуально-клінічним. Розрахувати ефективність обох методів.

Виклад основного матеріалу. Дослідження проводилися на молочно-товарній фермі, що належить СТОВ "Воскобійники" Шишацького р-ну Полтавської обл. Для визначення ефективності електрометричного методу було сформовано 2 групи корів по 18 голів, у яких діагностували статеву охоту. В дослідній групи визначення охоти проводили електрометричним способом за допомогою детектора тічки та ранньої вагітності "Драмінскі". Коровам контрольної групи статеву охоту визначали клініко-візуальним методом. Дослідженню підлягали корови, починаючи з 19 дня статевого циклу до виявлення у них ознак статевої охоти, з урахуванням індивідуальних особливостей стадії збудження статевого циклу.

Так, виявлення змін електричного опору тічкового слизу кожної корови дослідної групи проводили 1 раз на добу протягом 2-3-х днів до очікуваної статевої охоти, згідно інструкції до приладу. Після санітарної обробки зовнішніх статевих органів великим і вказівним пальцями лівої руки розводили статеві губи і обережно вводили зонд приладу по верхній стінці піхви до упору. Після цього дистальний кінець зонда опускали вентрально і злегка провертали вправо-вліво відносно повздовжньої осі. Результат вимірювання реєстрували через 1,5-2 с після вмикання приладу за стійкими показниками на екрані. Перед наступним дослідженням зонд ретельно мили теплою водою з додаванням мийного засобу. Потім висушували одноразовими серветками і протирали 70% етиловим спиртом ректифікатом.

Мінімальні показники детектора електропровідності тічкового слизу 160-200 у. о. були характерні для початку стадії збудження, а саме феномену тічки, і означали, що корова ще не перебуває у стадії статевої охоти, і її осіменіння зараннє. Коли у наступних дослідженнях електроопірність тічкового слизу збільшувалась до показників 220-230 у. о., що співпадало із проявом "рефлексу нерухомості", було притаманно ознакам статевої охоти. Це зростання електричного опору означало, що овуляція у корови відбудеться через декілька годин. При показниках 300-360 у. о. у тварини відбувається овуляція, при таких показниках проведення штучного осіменіння запізніле.

При застосуванні клініко-візуального методу виявляли зміни у статевих органах корів та поведінки, притаманні ознакам стадії збудження статевого циклу. Так, статеві органи тварин були набряклі, гіперемовані, з них виділявся рідкий прозорий слиз. Зміни поведінки корів встановлювали шляхом спостереження за ними тричі на день: вранці у 8.00., вдень - 14.00. та ввечері у 18.00. Характерними ознаками статевої охоти був прояв коровами "рефлексу нерухомості". При цьому, тварина в охоті стояла нерухомо і біля неї знаходилися кілька інших корів (часто дві-три), які безперешкодно багаторазово заплигували на неї, проявляючи обіймальний рефлекс.

Осіменіння корів дослідної групи проводили одноразово, коли електроопірність тічкового слизу їх збільшувалась до 230-230 у. о., корів контрольної - двічі протягом статевої охоти: одразу після виявлення "рефлексу нерухомості" і повторно через 12 годин. Корів осіменяли розмороженою спермою в формі паєт ректоцервікальним способом.

електрометричний метод запліднена корова

Вагітність у корів обох груп виявляли за допомогою ультразвукового сканеру FUTURE-1. Діагностиці підлягали корови, що не проявили стадію збудження статевого циклу протягом 25-30 днів після осіменіння. Коровам обох груп діагностику проводили на 30-й день після останнього осіменіння. Дійсною ознакою вагітності було наявність ембріона довжиною 0,9-1,2 см, оточеного амніотичною рідиною.

Після діагностики вагітності нами був проведений аналіз ефективності обох методів виявлення статевої охоти у корів за результатами заплідненості від першого та другого осіменіння (Табл.1).

Таблиця 1. Ефективність методів виявлення еструсу у корів обох груп

Аналізуючи дані таблиці можна зробити висновок, що у корів дослідної групи вагітність після першого осіменіння настала у 8 голів - 44,4%, після другого осіменіння - у 5 голів, що склало 27,7%, неплідними залишилися 5 голів, тобто 27,7%. Такі результати, на нашу думку, пов'язані із тим фактом, що електрометричний метод виявлення статевої охоти дозволяє більш точно встановити зміни у статевих органах тварин, характерних для феномену статевої охоти, а саме тічкового слизу, який під час еструсу стає найбільш сприятливим для просування сперміїв до місця запліднення.

У контрольній групі, після першого осіменіння, запліднилися 7 голів корів, що склало 38,9%, другого осіменіння вагітність настала у 4 корів, що становило 22,2%. Але були тварини, що не запліднилися під час нашого досліду - 7 голів (38,8%). Це, на нашу думку, пов'язано, в тому числі, й з недостатньою ефективністю візуально-клінічного методу виявлення статевої охоти, коли багато корів проявляло "рефлекс нерухомості" не в момент спостереження за твариною. Крім того, статевий цикл деяких корів міг бути неповноцінним - алібідним - без статевої охоти або, так звана, "тиха" охота.

Таким чином, ефективність електрометричного методу виявлення статевої охоти була на 11% вища ефективності візуально-клінічного.

На наступному етапі ми визначали економічну ефективність обох методів діагностики статевої охоти шляхом підрахунку загальної суми витрат на осіменіння всіх корів обох груп (Табл.2,3) а також визначення економічних збитків від неплідності корів, що складалися із збитків від недоотримання приплоду та молока.

Таблиця 2. Витрати на осіменіння 1 корови

* - одне осіменіння; ** - два осіменіння.

Таким чином, загальні грошові витрати на осіменінням 18 корів контрольної групи склали 6030 грн., а 18 корів дослідної групи - 3546 грн.

Таблиця 3. Витрати на осіменіння корів обох груп

Отже, загальні грошові витрати на запліднення корів дослідної групи були на 4199 грн. менше, ніж корів контрольної.

Розрахунок економічних збитків від недоотримання телят проводили за формулою:

З= (КзЧРв-Нф) ЧВп, де:

Кз - коефіцієнт визначення охоти - 1;

Рв - контингент маток для розплоду: в обох групах по 18 корів.

Нф - кількість народжених телят: у дослідній групі 13, контрольній - 11.

Вп - умовна вартість 1 теляти - 900 грн.

Таким чином, збитки від недоотримання телят:

в дослідній групі - З= (1Ч18-13) Ч900= 4500 грн.,

контрольній групі - З= (1Ч18-11) Ч900= 6300 грн.

Планова вигода від запліднення корів в обох групах розраховувалася по формулі:

Пв=КнЧВп, де:

Кн - планова кількість народжених телят (по 18 в обох групах);

Вп - вартість приплоду.

В обох групах вона склала 16200 грн.

Різниця між збитками від недоотримання приплоду та плановою вигодою від запліднення корів обох груп представлена у Таблиці 4.

Таблиця 4. Економічні збитки від недоотримання приплоду

Таким чином, різниця між збитками та плановою вигодою в дослідній групі була на 16% більша, ніж у контрольній.

Економічний ефект на 1 гривню витрат на виробництво одного теляти вираховували по формулі: Ее=Вп: Гв, де:

Вп - вартість приплоду

Гв - грошові витрати на запліднення однієї корови

Так, у дослідній групі він склав 900: 197= 4,57 грн.,

контрольній - 900: 335=2,68 грн.

Економічні збитки від недоотримання молока вираховували, враховуючи той факт, що за кожен день неплідності на кожні 1000 кг молока втрачається 3 літри молока. Так, умовно при надої 3000 кг і ринковій ціні молока 10 грн. за літр в день недотримується 30 грн.

Так, кількість днів неплідності 5 незапліднених корів дослідної групи в середньому 686 днів, і збиток від недоотримання молока склав 20580 грн. В контрольній групі середня тривалість перегулів 7 незапліднених корів була 982 дні, і збитки від недоотримання молока склали 29460 грн.

Отже, разом економічні збитки від недотримання телят і молока у дослідній групі склали 25080 грн., в контрольній - 35760 грн., що майже на 30% більше.

Висновки і перспективи подальших досліджень