Прооксидантно-антиоксидантий гомеостаз у м’язах свиней порід велика біла та ландрас
Встановлення ключових особливостей формування прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу в м’язах свиней порід велика біла та ландрас. З’ясування тканинних закономірностей, які є основою для розроблення ефективних методів ведення промислового свинарства.
| Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 02.04.2019 |
| Размер файла | 45,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Полтавська державна аграрна академія
Прооксидантно-антиоксидантий гомеостаз у м'язах свиней порід велика біла та ландрас
Шостя А.М., доктор с. - г. наук,
Канюка О.Ю. аспірант,
Усено С.О., кандидат біологічних наук,
Цибенко В.Г., кандидат с. - г. наук,
Березницький В.І., старший викладач
Анотації
Встановлення особливостей формування прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу в м'язах свиней порід велика біла та ландрас дасть змогу з'ясувати тканинні закономірності, що є основою для розроблення ефективних методів ведення промислового свинарства. Тому метою роботи було встановити особливості прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу у різних м'язах свиней порід великої біла та ландрас. Експеримент було проведено в умовах промислового підприємства "Таврійський бекон" ЗАТ "Фридом Фарм Бекон". Забій свиней (кастрати) порід ландрас та велика біла проводили по досягненні ними живої маси до 95-110 кг. Із парних туш свиней відбирали зразки різних м'язів - найдовший м'яз спини (m. Longisimus dorsi), вентрально-зубчатий (m. Serratus ventralis), прямий м'яз живота (m. Rectus abdominis), реберна частина діафрагми (parscostalis diafragmatis), трапецієподібний (m. trapezius (pars cervicalis)), напівперетинчастий (m. semimembranosus). Компоненти прооксидантно - антиоксидантного гомеостазу у м'язах досліджували за такими показникам: активність ксантиноксидази, каталази і цитохромоксидази, вміст малонового діальдегіду; окисної модифікації білків, аскорбінової кислоти та дієнових кон'югатів. В результаті проведеного експерименту встановлено, що у кожного досліджуваного виду м'яза наявний специфічний прооксидантно-антиоксидантний гомеостаз. Інтенсивність перебігу процесів пероксидації ліпідів у трапецієподібному та напівперетинчастому м'язах є значно вищою у порівнянні з іншими видами м'язів. Це обумовлюється більшим вмістом дієнових кон'югатів, що викликано високим рівнем генерування ксантиноксидазою активних форм оксигену. Ці зміни не супроводжуються підвищенням кількості малонового діальдегіду та окисної модифікації білків, через високу активність каталази та концентрацію аскорбінової кислоти. Найдовший м'яз спини та вентрально-зубчастий м'яз характеризуються високим рівнем активності цитохромоксидази, що супроводжується окисненням білкових структур та інтенсивним використанням аскорбінової кислоти на фоні невисокого рівня перебігу пероксидації ліпідів. Встановлено, що фактор породи впливає (р=0,001) на величини прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу, зокрема на вміст аскорбінової кислоти та активність каталази. Виявлено, що фактор виду м'яза статистично значимо впливає на активність каталази у свиней великої білої породи на 51% та ландрас на 73%.
Ключові слова: прооксидантно-антиоксидантний гомеостаз, м?язи свиней, велика біла порода, ландрас
Выявление особенностей прооксидантно-антиоксидантного гомеостаза в мышцах свиней пород крупная белая и ландрас позволит выяснить тканевые закономерности, которые являются основой для разработки эффективных методов ведения промышленного свиноводства. Поэтому целью работы было установить особенности прооксидантно-антиоксидантного гомеостаза в мышцах различных типов свиней пород крупной белой и ландрас. Эксперимент был проведен в условиях промышленного предприятия "Таврический бекон" ЗАО "Фридом Фарм Бекон". Убой свиней (кастраты) ландрас и крупной белой породы проводили по достижении ими живой массы до 95-110 кг. Из парных туш свиней отбирали образцы различных мышц - длиннейшая мышца спины (m. Longisimus dorsi), вентрально-зубчатую (m. Serratus ventralis), прямую мышцу живота (m. Rectus abdominis), реберную часть диафрагмы (parscostalis diafragmatis), трапециевидную (m. trapezius (pars cervicalis)), полуперепончатая (m. semimembranosus). Компоненты прооксидантно - антиоксидантного гомеостаза в мышцах исследовали по таким показателям: активность ксантиноксидазы, каталазы и цитохромоксидазы, содержание малонового диальдегида; окислительной модификации белков, аскорбиновой кислоты и диеновых конъюгатов. В результате проведенного эксперимента установлено, что у каждого исследуемого типа мышцы имеющийся специфический прооксидантно-антиоксидантный гомеостаз. Интенсивность протекания процессов перекисного окисления липидов в трапециевидной и полуперепончатой мышцах значительно выше по сравнению с другими типами мышц. Это объясняется высоким содержанием диеновых конъюгатов, что обусловлено высоким уровнем генерации ксантиноксидазы активных форм кислорода. Эти изменения не сопровождаются увеличением количества малонового диальдегида и окислительной модификации белков, из-за высокой активности каталазы и концентрацию аскорбиновой кислоты. Длиннейшая мышца спины и вентрально-зубчатая мышца характеризуются высоким уровнем активности цитохромоксидазы, что сопровождается окислением белковых структур и интенсивным использованием аскорбиновой кислоты на фоне невысокого уровня течения перекисного окисления липидов. Установлено, что фактор породы влияет (р = 0,001) на величины прооксидантно-антиоксидантного гомеостаза в таких случаях - аскорбиновая кислота и каталаза. Выявлено, что фактор типа мышцы статистически значимо влияет на исследуемые компоненты прооксидантно-антиоксидантного гомеостаза. А именно на активность каталазы фактор типа мышцы влияет у свиней крупной белой породы на 51%, а у свиней породы ландрас на 73%.
Ключевые слова: прооксидантно-антиоксидантный гомеостаз, мышцы свиней, крупная белая порода, ландрас
свиня антиоксидантний гомеостаз м'яз
Основний зміст роботи
Однією з особливостей ведення свинарства на промисловій основі є рівномірне цілорічне одержання продукції при максимальній інтенсивності використання тварин. Такий підхід в деякій мірі вступає в протиріччя з біологічною природою тварин, що призводить до виникнення нових стрес-факторів, так званих технологічних. У зв'язку з цим посилюється актуальність вивчення метаболічних та фізіологічних процесів важливих компонентів скелетних м'язів тварин, зокрема свиней [1,2,3,4].
Встановлено, що м'язи свиней, дуже різняться між собою за своїм функціональним призначенням та хімічним складом. Оскільки рівень продуктивності свиней обумовлюється інтенсивністю обміну речовин, то передбачається, що перебіг процесів пероксидного окиснення відіграє важливу роль у формуванні їх м'ясних якостей [5, 6].
Перебіг процесів пероксидного окиснення супроводжується утворенням активних форм Оксигену та оксидативною модифікацією макромолекул. Проте генерація надлишкових кількостей радикалів Оксигену може пошкоджувати різні компоненти клітини та сприяти розвитку багатьох хвороб. При цьому антиоксидантна система захищає клітини від пошкоджень. Таким чином створюється прооксидантно - антиоксидантний гомеостаз в організмі свиней [7, 8]. Дія реакційних метаболітів Оксигену в тканинах неоднозначна та визначається станом організму, впливом різних факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, таких як ступінь насичення тканин Оксигеном, наявністю токсичних сполук, антигенної та неантигенної природи, розвитком запальних процесів. До найбільш вірогідних мішеней цитотоксичної окиснювальної атаки активних форм Оксигену відноситься: пошкодження мембраних білків та ДНК клітин, інактивація ензимів та активація процесів пероксидного окиснення ліпідів у біологічних мембранах [9].
При різнобічному дослідженні м'язової тканини свиней суттєва увага приділяється вивченню найдовшого м'яза спини, як найменш залежного від функціональних змін та детерміновані породою, статтю, фізіологічним станом та іншими факторами [10]. Про те залишається мало вивченими інші групи м'язів свиней. Виявлення особливостей формування прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу в різних м'язах свиней порід велика біла та ландрас дасть змогу з'ясувати між тканинні закономірності, що стануть основою для розроблення ефективних методів ведення промислового свинарства.
Метою роботи було встановити особливості формування прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу у різних видів м'язів свиней порід велика біла та ландрас.
Матеріали і методи. Експеримент було проведено в умовах промислового підприємства "Таврійський бекон" ЗАТ "Фридом Фарм Бекон". Забій свиней (кастрати) порід ландрас (Л) та великої білої (ВБ) проводили по досягненні ними живої маси до 95-110 кг. Із парних туш свиней відбирали зразки м'язів: найдовший м'яз спини (m. Longisimus dorsi), вентрально-зубчатий (m. Serratus ventralis), прямий м'яз живота (m. Rectus abdominis), реберна частина діафрагми (parscostalis diafragmatis), трапецієвидний (m. trapezius (pars cervicalis)), напівперетинчастий (m. Semimembranosus).
Для оцінки стану прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу у м'язах досліджували активність ксантиноксидази [11], каталази [12], цитохромоксидази [13], вміст малонового діальдегіду [14], аскорбінової кислоти [14], дієнових кон'югатів [15], окисну модифікацію білків [16]. Статистичну обробку даних проводили в розрахунковому середовищі табличного процесора Excel. Розраховували середнє значення (М) та стандартну помилку середнього арифметичного (m) для видів м'язів. За допомогою однофакторного дисперсійного аналізу визначали фактор впливу виду м'язів і породи на досліджувані показники та розраховували його силу впливу [17].
Результати й обговорення. Дані біохімічного аналізу окремих м'язів свідчать про нерівномірний розподіл досліджуваних показників у м'язовій тканині свиней (табл.1).
У свиней порід велика біла та ландрас активність цитохромоксидази була мінімальною в напівперетинчастому м'язі, будучи меншою майже у 4 рази (р=0,05). порівняно з найдовшим м'язом спини. Максимальну величину ензиму встановлено у вентрально-зубчастому м'язі свиней досліджуваних порід, що на 12% більше ніж у НМС свиней великої білої породи та на 7% більше ніж у тварин породи ландрас. У свиней великої білої породи близькими значеннями досліджуваного ензиму характеризувались найдовший м'яз спини, реберна частина діафрагми та трапецієвидний м'яз. Таким чином, активність цитохромоксидази є залежить від виду м'язів на 87% у свиней великої білої, та 71% у тварин породи ландрас. Вища активність цитохромоксидази в окремих видів м'язів свідчить про підвищений синтез в них макроергів та посилення в них енергетичних перетворень.
1. Активність антиоксидантних ензимів та вміст аскорбінової кислоти в різних видах м'язів свиней, М+m (n=5)
|
Порода |
Типи м'язів |
Дисперсій-ний аналіз, сила впливу |
||||||
|
Найдовший м'яз спини |
Вентрально-зубчатий |
Прямий м'яз живота |
Реберна частина діафрагми |
Трапеціє-видний |
Напівпере-тинчастий |
|||
|
Активність цитохромоксидази, індофенольних одиниць |
||||||||
|
Велика біла |
0,93 ± 0,08 |
1,04 ± 0,08 |
0,37 ± 0,04 |
0,95 ± 0,074 |
0,84 ± 0,019 |
0,23 ± 0,031 |
р<0,001 87% |
|
|
Ландрас |
0,95 ± 0,09 |
1,02 ± 0, 20 |
0,38 ± 0,032 |
0,70 ± 0,037 |
1,00 ± 0,106 |
0, 19 ± 0,010 |
р<0,001 71% |
|
|
Ксантиноксидаза, мккат/кг·сек |
||||||||
|
Велика біла |
43,92 ± 5,135 |
40,88 ± 6,94 |
48,44 ± 7,25 |
45,33 ± 7, 19 |
50,57 ± 3,67 |
51,55 ± 4,52 |
- |
|
|
Ландрас |
36,44 ± 3,69 |
37,77 ± 4,16 |
46,07 ± 4,467 |
41,33 ± 4,59 |
58,66 ± 6,03 |
60,44 ± 6,56 |
р=0,006 47% |
|
|
Каталаза, моль Н2О2/хв/л |
||||||||
|
Велика біла |
51,03 ± 3,08 |
47,38 ± 3,69 |
64,51 ± 1,91 |
64,83 ± 5,84 |
73,97 ± 4,93 |
69,56 ± 6,68 |
р=0,003 51% |
|
|
Ландрас |
27,97 ± 3,23 |
38,65 ± 3,06 |
45,73 ± 4,48 |
40,33 ± 3,93 |
58,91 ± 3,06 |
61,92 ± 3,43 |
р<0,001 73% |
|
|
Аскорбінова кислота, ммоль/кг |
||||||||
|
Велика біла |
0,374 ± 0,04 |
0,266 ± 0,011 |
0,250 ± 0,015 |
0,247 ± 0,018 |
0,505 ± 0,037 |
0,423 ± 0,049 |
р<0,001 70% |
|
|
Ландрас |
0, 199 ± 0,024 |
0,224 ± 0,029 |
0,174 ± 0,019 |
0, 193 ± 0,012 |
0,457 ± 0,03 |
0, 191 ± 0,013 |
р<0,001 83% |
Активність ксантиноксидази у найдовшому м'язі спини та вентрально-зубчастому м'язі свиней обох порід була найнижчою та знаходилась в межах 36,44 - 43,92 мккат/кг·сек. У м'язах реберної частини діафрагми, найдовшому м'язі спини та прямому м'язі живота свиней великої білої породи активність даного ензиму суттєво не відрізнялась. Вищою на 15% активністю ксантиноксидази порівняно з НМС характеризувались трапецієподібний м'яз та на 17% напівперетинчастий м'яз. За допомогою однофакторного аналізу статистично значимої різниці між видами м'язів у свиней великої білої породи не було виявлено.
У свиней породи ландрас мінімальна активність ксантиноксидази встановлена у найдовшому м'язі спини - 36,44 мккат/кгсек, максимальна в напівперетинчастому - 60,44 мккат/кгсек. Різниця між зазначеними показниками у м'язах становила 40% (р=0,05). В цілому співвідношення між активністю даного ензиму у різних м'язах свиней цієї породи було подібним до представників великої білої породи. Вища активність ксантиноксидази (р=0,006) в трапецієповидному та напівперетинчастому м'язах відносно інших типів свідчить про їх функціональне навантаження. Сила впливу виду м'язу на активність даного ензиму становила 47%.
Встановлено, що активність каталази у різних м'язах свиней великої білої породи коливалась в межах від 47,4 до 74 моль Н2О2/хв/л, де перший показник був характерним для вентрально-зубчастого м'язу, другий трапецевидного. Порівняльний аналіз свідчить, що активність даного ензиму у прямому м'язі живота і реберної частини діафрагми відносно найдовшого м'язу спини була вірогідно вищою на 25% (р=0,05). Сила впливу виду м'язу на активність даного ензиму склала 51%.
У свиней породи ландрас було зафіксовано значно нижчу активність каталази проти встановленої у тварин великої білої породи, яка коливалась в межах від 27,97 (найдовший м'яз спини) до 61,92 моль Н2О2/хв/л (напівперетинчастий м'яз). При цьому різниця між даними м'язами за активністю каталази, становила 55% (р<0,001), сила впливу фактор виду м'яза досягала 73%.
Кількість аскорбінової кислоти у м'язах свиней великої білої породи була в діапазоні від 0,247 до 0,505 ммоль/кг. Мінімальною насиченістю цією кислотою характеризувались вентрально-зубчастий, діафрагмальний та прямий м'яз живота. Концентрація аскорбінової кислоти у НМС була вищою за встановлену у реберній частині діафрагми та прямому м'язі живота на 34%. Найвищим вмістом даного метаболіту характеризувався трапецієподібний м'яз, де його рівень був вищим у 1,35 рази (р=0,05) відносно НМС. Така особливість перерозподілу концентрації аскорбінової кислоти виявлена і в аналогічних м'язах свиней породи ландрас. Важливо зазначити, що на насиченість м'язів аскорбіновою кислотою суттєво впливав їх вид складаючи у свиней порід велика біла - 51% (р=0,003) та ландрас - 73% (р<0,001).
Вміст малонового діальдегіду в різних видах м'язів свиней порід великої білої і ландрас коливався в досить широких межах, будучи максимальним у найдовшому м'язі спини, а мінімальним - вентрально-зубчатому м'язі, де різниця становила 3,4-3,5 рази (р < 0,001) (табл.2). Сила впливу виду м'язів на кількість малонового діальдегіду складала для свиней великої білої породи - 80% та для породи ландрас - 84%.
2. Вміст продуктів пероксидного окиснення в м'язах свиней, М+m (n=5)
|
Порода |
Види м'язів |
Дисперсій-ний аналіз, сила впливу |
||||||
|
Найдовший м'яз спини |
Вентрально-зубчатий |
Прямий м'яз живота |
Реберна частина діафрагми |
Трапеціє-видний |
Напівпере-тинчастий |
|||
|
Малоновий діальдегід, мкмоль/кг |
||||||||
|
Велика біла |
32,69 ± 2,36 |
9,22 ± 0,74 |
17,79 ± 1,23 |
28,85 ± 2,74 |
21,64 ± 2,01 |
19,23 ± 1,70 |
р<0,001 80% |
|
|
Ландрас |
29,81 ± 2,59 |
8,86 ± 0,92 |
9,94 ± 0,59 |
30,53 ± 2,93 |
23,08 ± 1,23 |
14,42 ± 2,01 |
р<0,001 84% |
|
|
Дієнові кон'югати, мкмоль/кг |
||||||||
|
Велика біла |
8,57 ± 0,700 |
7,38 ± 0,620 |
8,14 ± 0,351 |
8,26 ± 0,725 |
11,21 ± 0,74 |
11,25 ± 1,117 |
р=0,003 51% |
|
|
Ландрас |
7,61 ± 0,80 |
6,23 ± 0,66 |
6,94 ± 0,80 |
7,10 ± 0,60 |
9,32 ± 0,56 |
12,05 ± 0,85 |
р<0,001 64% |
|
|
Окисна модифікація білків, мкмоль/кг |
||||||||
|
Велика біла |
35,13 ± 4,46 |
73,30 ± 4,84 |
12,85 ± 1,438 |
77,59 ± 7,92 |
57,31 ± 5,53 |
16,66 ± 1,064 |
р<0,001 87% |
|
|
Ландрас |
38,94 ± 3,66 |
59,12 ± 3,42 |
17,14 ± 1,17 |
72,35 ± 5,03 |
49,31 ± 3,65 |
13,86 ± 1,17 |
р<0,001 91% |
Концентрація дієнових кон'югатів в м'язах свиней великої білої породи знаходилась в межах 7,38 … 11,25 мкмоль/кг, де перший показник зареєстровано у вентрально-зубчастому м'язі, другий - напівперетнчастому. Встановлено, таке ранжування видів м'язів в порядку збільшення концентрації цих метаболітів - вентрально-зубчастий, найдовший м'яз спини, прямий м'яз живота, реберна частина діафрагми, трапецієвидний та напівперетинчастий. Такий порядок, очевидно обумовлений збільшенням функціонального навантаженням на окремі види м'язів.
Порівняльний аналіз отриманих даних свідчить, що відносно найбільш статичного найдовшого м'язу спини, вміст дієнових кон'югатів у вентрально-зубчастому м'язі свиней великої білої породи був меншим на 14%, а у ландрас на 18%. При цьому кількість цих метаболітів відносно найдовшого м'язу спини була вищою у напівперетинчастому м'язі тварин великої білої породи на 30% та у ландрасів на 60%. Статистично значиму різницю (р=0,003) встановлено між вмістом дієнових кон'югатів у всіх досліджуваних видів м'язів. При цьому сила впливу виду м'яза на концентрацію діє нових кон'югатів склала 51%.
Виявлено, що процес окисної модифікації білків у різних м'язах свиней великої білої породи відбувається із різною інтенсивністю, коливаючись в межах від 12,85 мкмоль/л (прямий м'яз живота) до 77,59 мкмоль/л (реберна частина діафрагми), що становило різницю у 83%. Інтенсивність цього процесу відносно найдовшого м'язу спини свиней обох порід була майже у двічі вищою у реберній частині діафрагми, та істотно меншою у прямому м'язі живота (велика біла) та напівперетинчастому м'язі (ландрас). Однофакторний дисперсійний аналіз показав, що є статистично значима (р < 0,001) різниця між видами м'язів свиней в обох породах. Сила впливу виду м'яза на процес окиснювальної модифікації білків досягала 87,6% у свиней великої білої породи та 91,0% у ландрас.
Висновки
1. У кожного досліджуваного типу м'яза наявний властивий йому стан прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу. Так, інтенсивність перебігу процесів пероксидації ліпідів у трапецієвидному та напівперетинчастому м'язах є значно вищою у порівнянні з іншими типами м'язів. Це обумовлюється вищим вмістом дієнових кон'югатів, що спричиняється високим рівнем генерування ксантиноксидазою активних форм Оксигену. Ці зміни не супроводжуються підвищенням кількості малонового діальдегіду та окисної модифікації білків, через високу активність каталази та концентрацію аскорбінової кислоти. Найдовший м'яз спини та вентрально-зубчастий м'яз характеризуються високим рівнем активності цитохромоксидази, що супроводжується окисненням білкових структур та інтенсивним використанням аскорбінової кислоти на фоні невисокого рівня перебігу пероксидації ліпідів.
2. Встановлено, що фактор породи впливає (р=0,001) на стан прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу, зокрема на кількість аскорбінової кислоти та активність каталази.
3. Виявлено, що фактор виду м'яза статистично значимо впливає на досліджувані компоненти прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу. А саме на активність каталази фактор виду м'яза впливає у свиней великої білої породи на 51%, а у свиней породи ландрас на 73%.
Перспективи подальших досліджень. Подальші дослідження буде проведено у напрямку встановлення особливостей формування прооксиданто - антиоксидантного гомеостазу у свиней за різних технологій утримання.
Бібліографія
1. Войтеха М.А. Иммунный и тиол-дисульфидный статус свиней, содержащихся на низкопротеиновых рационах с различной обменной энергией и аминокислотами / М.А. Войтеха, А.А. Гаглошвили // Сельскохозяйственная биология. - 2010. - Т.4. - С.66-72
2. Шаповалов С.О. 2011. "Тканиноспецифічність та антиоксидантна активність у місячних поросят при введенні комплексних сполук мікроелементів" Український біофармацевтичний журнал.5 (16): 9-13.
3. Koch R.E., Hill G.E. 2017. "An assessment of techniques to manipulate oxidative stress in animals" Functional Ecology. - Т.31. №.1.: 9-21.
4. Salami S.A., Guinguina A., Agboola J.O., Omede A.A., Agbonlahor E.M., Tayyab U. 2016. "Review: In vivo and postmortem effects of feed antioxidants in livestock: a review of the implications on authorization of antioxidant feed additives" Аnimal. - Т.10. - 08: 1375-90.
5. Шостя А.М. 2015. "Прооксидантно-антиоксидантний гомеостаз у свиней" Дис. докт. с. - г. наук Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнології ім. С.З. Гжицького
6. Wei Chen, Xianyong Ma, Yingcai Lin, Yunxia Xiong, Chuntian Zheng, Youjun Hu, Deqian Yu and Zongyong Jiang 2016. "Dietary supplementation with a high dose of daidzein enhances the antioxidant capacity in swine muscle but experts pro-oxidant function in liver and fat tissues" Journal of Animal Science and Biotechnology. - Т.7. №.1: 43.
7. Кулинский В.И. 1999. "Активные формы кислорода и оксидативная модификация макромолекул: польза, вред, защита" Соровский образовательный журнал 1: 2-7.
8. Іванків Я.І., Олещук О.М. 2015. "Показники прооксидантного-антиоксидантного гомеостазу здорових тварин за ведення мелатоніну" Медична та клінічна хімія. - Т.17, №2: 39-42.
9. Антонова Е.П. 2016. "Антиоксидантные ферменты у природно-адаптированых к гипоксии-реоксигенации млекопитающих" Дис. к. б. н. Институт физиологии Коми научного центра Уральского отделения Российской академии наук
10. Молянова Г.В. 2012 "Аминокислотный и жирнокислотный состав мышечной породы и жировой тканей у свиней разных пород" Известия Самарской государственной сельськохозяйственной академии 1: 155-8.
11. Westerfeld W.W. 1950. "Dietary factors related to liver xantine oхidase" Cancer Res. - V.10. - №8. - P. 1961-66.
12. Архипова О.Г., ред. 1988. Методы исследования в профпатологии (биохимические). - М.: Медицина: 208.
13. Straus W. 1954. "Colorimetric microdetermination of cytochromoxydase" The Journal of Biological Chemistry. - V. 207, N2. - P.733-43.
14. Кайдашев І.П., Катрушов О.В., Соколенко В.М. 1996. Посібник з експериментально-клінічних досліджень в біології та медицині. - Полтава.
15. Гаврилов В.Б., Мелкорудная М.И. 1983. "Спектрофотометрическое определение содержания гидроперекисей липидов в плазме крови" Лаб. дело.3. - С.33-6.
16. Дубинина Е.Е., Бурмистрова С.О., Ходов Д.А., Поретов И.Г. 1995. "Окислительная модификация белков сыворотки крови человека, метод ее определения" Вопросы мед. химии 1. - С.24-6.
17. Лакин Г.Ф. 1990. Биометрия М.: "Высшая школа", - С.155-178.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Преимущество селекции и скрещивания для улучшения мясных качеств свиней. Морфологический состав туш. Мясная продуктивность помесных свиней, полученных на основе скрещивания пород СМ–1 и Ландрас. Мясные, откормочные и убойные качества чистопородных свиней.
курсовая работа [43,6 K], добавлен 25.01.2015Теоретические основы создания и совершенствования линий и внутрипородных типов свиней. Факторы, влияющие на воспроизводительные качества свиней и методы их повышения. Наличие и использование основных ресурсов производства. Технология производства свинины.
дипломная работа [65,6 K], добавлен 18.05.2009Биологические и хозяйственные особенности свиней. Питательные качества и энергетическая ценность свинины. Физиология размножения животных. Продуктивность хряков и маток. Мясные качества свиней. Порода ландрас: особенности ухода, страна выведения.
реферат [161,3 K], добавлен 19.06.2014Види і породи забійних тварин Велика рогата худоба. Історія одомашнення. Створення порід. Основні породи корів, свиней. Вівці, кози, коні, кролі, свійська птиця, кури, качки, гуски, індики. Характеристика м’яса забійних тварин.
курсовая работа [1,8 M], добавлен 04.06.2008Велика рогата худоба на домашній фермі. Особливості порід молочного, м'ясного та комбінованого напряму продуктивності. Отримання молочної продукції. Свинарство в особистому господарстві. Породи свиней, їх м'ясна, беконна, напівсальна, сальна відгодівля.
реферат [7,4 M], добавлен 14.10.2010Особливості розведення свиней за лініями, тривалість продуктивного використання кнурів різних ліній, вдосконалення порід. Утримання і годівля різних виробничо-господарських груп. Селекційно-племінна робота з стадом. Товарна ферма з поточним виробництвом.
курсовая работа [455,8 K], добавлен 26.11.2011Характеристика свиноводческого хозяйства: организационно-экономический анализ, состояние кормовой базы, зоотехническая оценка отраслей животноводства. Племенная база свиноводства. Характеристика породы ландрас. Организация охраны труда животноводов.
дипломная работа [308,4 K], добавлен 25.11.2010Сущность аскаридоза свиней, его этиология, патогенез, клинические признаки, патологические изменения, диагностика, профилактика и методика лечения. Общая характеристика дегельминтизации свиней. Анализ особенностей иммунизации свиней антигеном из аскарид.
реферат [48,7 K], добавлен 24.12.2010Характеристика крупной белой породы; эффективность ее скрещивания с породами Йоркшир, Ландрас и Дюрок. Откормочные качества свиней, критерии определения их продуктивности. Расчет технологических параметров перевода свинофермы на поточную технологию.
курсовая работа [42,8 K], добавлен 31.03.2011Биологические особенности свиней. Кормление и содержание свиноматок разного физиологического состояния, хряков-производителей, ремонтного молодняка, взрослых выбракованных свиней. Рационы и техника кормления. План случек, опоросов и реализации свиней.
курсовая работа [31,0 K], добавлен 21.05.2014Изучение особенностей роста и развития свиней. Современные методы их кормления. Состав полноценного протеинового питания. Использование хлореллы в кормлении свиней. Обобщение основных видов и преимуществ минеральных кормов. Корма, вредные для свиней.
курсовая работа [118,1 K], добавлен 23.11.2012Рассмотрение биологических особенностей свиней. Изучение качественных показателей свиного мяса. Оценка общего вида животного, пропорциональности его телосложения, развития костяка и мускулатуры. История выведения туклинской породы свиней П. Кудрявцевым.
реферат [621,1 K], добавлен 21.01.2012Аналіз господарської діяльності підприємства і технології та заходів по утриманню, годівлі та відтворенню свиней. Глибокий аналіз штучного осіменіння свиней, особливості методів підвищення здатності свиноматок до отримання більшої кількості приплоду.
дипломная работа [87,4 K], добавлен 26.09.2013Загальні відомості про походження свиней, класифікація їх сучасних порід за напрямом продуктивності. Визначення валового виробництва м'яса і необхідної кількості молодняку для постановки в цех дорощування. Розрахунок поголів'я свиноматок, кнурів, поросят.
курсовая работа [39,5 K], добавлен 16.03.2013Историческая справка, распространение, степень опасности гриппа свиней. Клиническое проявление болезни. Патологоанатомические признаки гриппа свиней. Особенности дифференциальной диагностики болезни. Основа профилактики, средства лечения гриппа свиней.
реферат [18,7 K], добавлен 24.09.2009Епізоотологія глистних інвазій свиней, їх вплив на організм господаря. Біологія деяких збудників гельмінтозів свиней, їх діагностування та лікування. Ефективність препарату інтермектин при асоціативних нематодозах свиней, мутагенний вплив на організм.
дипломная работа [101,1 K], добавлен 25.10.2009Характеристика технологий выращивания, кормления и систем содержания свиней. Анализ преимуществ и недостатков новой технологии содержания откормочных свиней, влияния условий выращивания, уровня механизации на эффективность откорма молодняка свиней.
дипломная работа [73,3 K], добавлен 22.04.2011Характеристика микроклимата помещений для содержания свиней. Клинические проявления инфекционных и незаразных болезней свиней и поросят, оказание помощи и профилактика. План мероприятий по профилактике и ликвидации болезней свиней на разных участках.
курсовая работа [103,8 K], добавлен 29.03.2014Разработка плана воспроизводства свиней, помесного оборота стада, плана постановки и снятия свиней с откорма. Система содержания свиней. Рационы кормления свиней различных групп и расчет потребности в кормах для комплекса. Племенная работа на малой ферме.
курсовая работа [60,7 K], добавлен 17.11.2011Виявлення можливості зменшення ризиків від падежу свиней шляхом здійснення страхування поголів’я тварин в свинарських фірмах. Порядок облікового відображення втрат від смерті довгострокових та поточних біологічних активів свинарства внаслідок епізоотії.
статья [157,2 K], добавлен 05.10.2017
