Постановка проблеми. Сучасна галузь свинарства України і більшості країн світу не обходиться без використання свиней породи ландрас. Історична довідка про яких вказує, що вони походять від місцевих ютландських свиней Данії, які в подальшому удосконалювалися завезеними тваринами з Англії, Португалії, Індії, Китаю [8]. Тварини в більшості мають ніжну щільну конституцію, довгий тулуб, не велику голову із великими, звисаючими вухами, міцні та не високі ноги, масивну задню частину тулубу. Свині білої масті. В Україну свиней породи ландрас в 60-х роках минулого століття завозили із Канади, Англії і Швеції для створення нових порід м'ясного напряму продуктивності чи для одержання відгодівельного молодняку [6,7]. Свині цієї породи характеризуються досить високою багатоплідністю (10-12 голів на опорос), хоча й відносяться до батьківських порід, мають високі інтенсивність росту та середньодобові прирости під час вирощування і відгодівлі, вихід м'яса в туші. Низькими, порівняно із більшістю порід свиней, у цієї породи є вміст жиру в туші та м'ясі, витрати корму на одиницю приросту. Ці біологічні особливості породи зробили її бажаною не лише при чистопородному розведенні, але й незамінною у більшості варіантів схрещування.

Проте порода ландрас, як і більшість сучасних порід свиней, постійно вдосконалюється не лише в країні, звідки вона походить, але й країнах, де її інтенсивно використовують. Не виняток і Україна, де вона за кількістю поголів'я займає друге місце серед наявних порід в суб'єктах племінної справи у свинарстві. Крім того, порода досить успішно використовується для одержання відгодівельного молодняка в усіх областях України та категоріях господарств. Слід також згадати, що свині породи ландрас були використанні при створені полтавської м'ясної породи свиней [1], української м'ясної породи [2], червоної білопоясої [10], лінії Граніта в миргородській породі свиней [3], ліній Арсенала, Аспекта і Крона української степової білої породи свиней [12] тощо.

Підтверджують доцільність використання свиней цієї породи і багаточисленні результати досліджень як вітчизняних, так і зарубіжних вчених. Встановлено, що при двохпородному схрещуванні маток великої білої породи з кнурами породи ландрас української селекції продуктивність маток за різними ознаками підвищується від 5,3 до 29,6 %. Молодняк, одержаний у результаті трьохпородного схрещування свиноматок + (велика біла х уельська) з кнурами породи ландрас, а також + (велика біла Ч миргородська) Ч > ландрас і + (велика біла Ч дюрок) Ч > ландрас мали вищі на 11,4-17,9 % середньодобові приростами та швидше на 16-21 діб досягали живої маси 100 кг, порівняно із чистопородними тваринами великої білої породи. В тушах помісних тварин містилося на 6,4-8,15 більше м'язової тканини, ніж у свиней великої білої породи [5].

На перевагу чистопородних свиней породи ландрас за відгодівельними ознаками вказано в роботі [4]. Авторами виявлено, що молодняк різних варіантів міжпородного схрещування свиноматок великої білої породи та ландрас французького походження з кнурами великої білої породи, дюрок, ландрас і п'єтрен німецької селекції поступався чистопородним свиням породи ландрас за віком досягнення живої маси 100 кг та середньодобовими приростами.

Помісні тварини, одержані при схрещуванні свиноматок породи дюрок української селекції з кнурами породи ландрас мали на 4,7-0,8 % вищий вихід м'яса в туші, порівняно із молодняком, одержаним при міжпородному підборі свиноматок породи дюрок української селекції з кнурами великої білої породи і червоної білопоясої та внутрішньопородним підбором свиней породи дюрок [11].

Використання свиней породи ландрас французького походження при чистопородному розведенні і двохпородному схрещуванні вказує на кращі показники відтворних якостей, відгодівельних і м'ясних ознак у двохпородних тварин ВБ Ч Л і Л Ч ВБ порівняно із чистопородними тваринами великої білої породи. Серед чистопородного розведення свиней великої білої породи і ландрас кращими показниками характеризувалися свині породи ландрас [9].

Підтверджена значущість породи ландрас при виробництві свинини, особливо за необхідності підвищення м'ясних ознак у тварин.

Враховуючи, що свині породи ландрас мають значний попит і ефективність використання, нами був зроблений аналіз їх стану та продуктивності в умовах племінних заводів та племінних репродукторів, тих суб'єктів господарювання, від яких залежить якість тварин, прибутковість та конкурентоздатність галузі свинарства.

Мета досліджень - вивчити сучасний стан, а також відгодівельні і м'ясні ознаки свиней породи ландрас.

Матеріали і методика. Аналіз поголів'я свиней породи ландрас та показників їх продуктивності зроблено за даними зведених звітів по бонітуванню, а також Державного племінного реєстру за 2017 рік. Відгодівельні й м'ясні ознаки свиней породи ландрас подані в розрізі племінних заводів і племінних репродукторів, а також загалом по породі. Матеріали опрацьовані методами варіаційної статистики.

Результати досліджень. Встановлено, що на початку 2017 року свиней породи ландрас розводили у 12 племінних заводах та 9 племінних репродукторах різних областей України за загальної кількості основних свиноматок 14828 голів, а основних кнурів - 264 голів. При цьому найбільше основних маток утримувалося в ПАП"Агропродсервіс" Тернопільської області, ПАТ"Агропромислова компанія цех №4" Запорізької області, ТОВ "НВП"Глобинський свинокомплекс" Полтавської області, СТОВ "Котелеве" Чернівецької області.

Жива маса кнурів сучасної породи ландрас у віці 24 місяці в середньому становить 309 кг (lim 400 - 280 кг), довжина тулубу в цьому ж віці - 186 см (lim 203 - 180 см). Свиноматки після першого опоросу в середньому по породі мають живу масу 207 кг (lim 235 - 178 кг) та довжину тулубу - 163 см (lim 184-150 см). Тобто, з огляду на показники живої маси й довжини тулубу кнурів і маток можна зробити висновок про не консолідованість стад та породи в цілому. Значна мінливість показників розвитку кнурів і маток обумовлена належністю їх до різної категорії господарств, де не завжди приділяється увага рівню годівлі свиней у зв'язку із напрямом їх продуктивності та спеціалізацією, походженням тварин (англійське, данське, французьке тощо), а отже й спадковістю, належністю до певної лінії чи родини, а також постійним завезенням тварин з різних країн за різноспрямованої селекції.

Аналіз свиней породи ландрас за відгодівельними і м'ясними ознаками вказує на їх високий генетичний потенціал за даними ознаками й можливість швидкого поліпшення продуктивності помісних чи гібридних свиней за участі цієї породи у якості однієї із батьківських форм за промислової технології. Як свідчать дані таблиці 1, свині породи ландрас живої маси 100 кг під час відгодівлі досягають за 168 днів, при цьому в умовах племінних заводів показник варіює на рівні 150-175 днів, а племінних репродукторів - 150-189 днів.

1. Відгодівельні та м'ясні ознаки свиней породи ландрас у залежності від статусу племінного господарства

Витрати корму на 1 кг приросту живої маси під час відгодівлі у свиней даної породи становлять 3,0 кормових одиниці, а в умовах племінних господарств різних категорій змінюються від 2,7 до 3,9 кормових одиниць. Підтверджують біологічну особливість породи до високого виходу м'яса в туші та низького вмісту жиру в туші такі показники м'ясних ознак, як довжина півтуші та товщина шпику на рівні 6-7 грудних хребців, виміряні після забою. В середньому по породі товщина шпику свиней в племінних господарствах становить 17мм (lim в племінних заводах 13-20мм, а в племінних репродукторах - 10-31мм). Аналогічну тенденцію до значної мінливості між тваринами різних господарств має й довжина півтуші за середнього показнику по породі 98 см.

Висновки і перспективи подальших досліджень. У підсумку можна сказати, що не дивлячись на високі показники продуктивності свиней породи ландрас, їх можна ще поліпшувати, консолідувавши породу за основними ознаками. Але для цього слід чітко визначитися із чистопородністю тварин в стадах, ієрархічністю (підпорядкованістю племінних репродукторів племінним заводам) та зупинити постійний імпорт тварин цієї породи чи гібридного молодняка F₁ за її участі.

свиня порода ландрас

Список використаних джерел

1. Баньковский Б.В. Направление и результаты селекции при создании полтавской породы мясных свиней / Н.Н. Середа, Г.А. Лубенец, Г.И. Поддубный // Межвед. научно-темат. сб. "Свиноводство". - К.: Урожай, 1984. - Вып.40. - С.3-7.

2. Баньковський Б.В. Українська м'ясна порода свиней / Б.В. Баньковський, В. А Медведєв, I. B. Соловйов. - Київ, 1994. - С.50-54.

3. Варян Р.С. Нова лінія миргородської породи / Р.С. Варян // Тваринництво України. - 1969. - С.31-34.

4. Войтенко С.Л. Генотип свиней і його вплив на відгодівельні ознаки / Войтенко С.Л., Шаферівський Б.С. // Вісник Сумського національного аграрного університету. - 2013. - № 1 (22). - С.26-27.

5. Герасимов В.И. Гетерозис в товарном свиноводстве / В.И. Герасимов, Е.В. Пронь, Д.И. Барановский и др. // Аграрний вісник Причорномор'я. - 2005. - Вип.31. - С.69-71.

6. Ландраси української селекції / А.І. Хватов, І.Г. Федотов [та ін.]. - В кн.: Племінні ресурси України / за ред. М.В. Зубца, В.П. Бурката. - К.: Аграрна наука, 1998. - С.160 - 162.

7. Медведєв В.О. Ландраси і племінна робота з ними / В.О. Медведєв // Тваринництво України. - 1995. - № 6. - С.12-14.

8. Свинарство України: навч. посібник. - За ред.В.І. Герасимова, В.М. Нагаєвича, Д.І. Барановського. - Х.: Еспада, 2008. - 480с.

9. Сусол Р.Л. Продуктивні якості свиней сучасних генотипів зарубіжної селекції за різних методів розведення в умовах Одеської області / Р.Л. Сусол // Вісник Сумського національного аграрного університету. - 2014. - Вип.2/2 (25). - С.92-98.

10. Рибалко В.П. Тридцатилетний селекционный процесс завершился апробацией породы / В.П. Рыбалко, О.Г. Фесенко, В.М. Нагаевич [и др.] // Свиноводство. - 2007. - № 5. - С.24-31.

11. Топіха В.С. Вивчення м'ясних якостей свиней вітчизняного та імпортного генофонду в умовах промислової технології / В.С. Топіха // Міжвід. темат. наук. зб. "Свинарство". - Полтава, 2014. - Вип.65. - С.59-64.

12. Шульга Ю. Генотипи свиней асканійської селекції: минуле та сьогодення / Ю. Шульга, О. Дудка, А. Маслюк, А. Івін // Тваринництво України. - 2012. - № 8. - С.76-79.

Размещено на Allbest.ru