Фізіологічний вплив хлориду натрію на організм молодняка свиней

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Фізіологічний вплив хлориду натрію на організм молодняка свиней

Добробут населення й економіка нашої країни значною мірою залежить від розвитку тваринництва. Одною з ефективних галузей тваринництва є свинарство. Ця галузь забезпечує населення цінними продуктами харчування, такими як м'ясо, сало. Після забою свиней залишаються побічні продукти - шкура, щетина, кишки, кров тощо, які використовують як сировину для наступної переробки Цінним органічним добривом є гній свиней. Для свиней характерні скороспілість, висока адаптаційна здатність, молочність, забійний вихід, витрати кормів, якість м'яса, багатоплідність, які дають можливість за короткий період одержати від них значно більше м'яса, ніж від інших видів сільськогосподарських тварин. Тому не випадково свинарство вважають за галузь великих можливостей. Академік М.Ф.Іванов ще в 1927 році стверджував, що коли в країні виникає необхідність збільшити виробництво м'яса і жирів, то населення в першу чергу посилює розведення свиней. Виробництву свинини завжди приділяли значну увагу як у всьому світі, так і Україні зокрема. [3, 9] Наукові досягнення та практика ведення галузі свинарства вказують на великі біологічні можливості тварин порівняно з фактичним рівнем продуктивності. В сучасних умовах розвитку тваринництва України є необхідність виробництва м'яса та підвищення рівня рентабельності свинарства. Однією з головних умов вирішення цієї проблеми є інтенсивне використання маточного поголів'я свиней..Тому воно повинне постійно комплектуватися здоровим конституційно міцним ремонтним молодняком. Цього можна досягти лише в умовах повноціного збалансування годівлі, особливо за мінеральними речовинами, які суттєво впливають на формування кістяка та загального стану здоров'я тварини. Але в більшості господарств раціон свиней недостатньо балансується саме по мінеральному складу. Більше того, на тих фермах, де ця робота виконується, задоволення потреб свиней в макро - та мікроелементах проводиться без урахування їх використання в організмі. Але відомо, що багато з них використовуються організмом обмежено. Дефіцит макроелементів та недосконалість їх нормування не дозволяють реалізувати генетичний потенціал продуктивності, біологічних та господарських якостей свиней. Повноцінна годівля свиней залежить від хімічного складу та якості кормів, які обумовлені навколишнім середовищем біогеохімічних зон.

Важливим є те, що ріст тварин пов'язаний з відкладанням у тілі мінеральних речовин. Із зовнішнього середовища живий організм одержує необхідні поживні речовини, з яких в його тілі синтезуються складні органічні сполуки. Існування живого організму, у тому числі й продуктивних сільськогосподарських тварин, нерозривно пов'язане з обміном речовин і енергії (метаболізм). У процесах перетворення речовин у клітинах організму тварин беруть участь ферменти, вітаміни, вода й мінеральні солі (особливо хлорид натрію). [10] Завдяки розвитку науки, стало очевидним, що в організмі не має ні одного біохімічного процесу, в якому не приймали б участь мінеральні елементи, і що розробка системи годівлі тварин можлива лише з урахуванням досягнень в сфері теорії мінерального обміну. Відомо, що організм володіє високою регуляціїєю гомеостазу мінеральних речовин. [1] Не дивлячись на широке коливання вмісту макро- і мікроелементів у кормах, мінеральний склад тканин залишається постійним. Однак ці регуляторні механізми не безмежні, і при інтенсивному використанні тварин порушення мінерального обміну може стати серйозним фактором виробництва продукції. Нестача макроелементів у молодих тварин (особливо свиней) призводить до затримки їх росту, розвитку, виникненню рахіту та розвитку хвороб, особливо у новонароджених і молодняку свиней. [1, 11] Порушення умов годівлі та утримання також ведуть до патологічних змін в процесах обміну речовин, особливо поросят до 4-місячного віку. В організмі тварин натрій приймає участь в складних процесах обміну речовин, регенерації клітин і тканин. Він належить до біологічно активних елементів та суттєво впливає на ріст і розвиток молодняка свиней [1, 4, 8].

Метою наших досліджень було вивчення фізіологічного впливу на організм молодняка свиней. Для фізіологічного досліду було підібрано клінічно здорових віднятих поросят великої білої породи з урахуванням живої маси і віку. Сформовано три групи свиней-аналогів: 2 дослідні, 1 контрольна. Фізіологічний балансовий дослід здійснено на експериментальній базі інституту свинарства ім. О.В. Квасницького. Дослідні тварини утримувалися в спеціальних оцинкованих індивідуальних клітках, пристосованих для цілодобового збирання екскрементів. [6] Оскільки в практичних умовах хлорид натрію не додають в раціон віднятим поросятам, із-за побоювання сольового отруєння, тому ми за контроль взяли тварин третьої групи, які утримувались за раціоном без додавання мінеральної підкормки - хлориду натрію. Тваринам першої групи до основного раціону (ОР) додавали денну норму хлориду натрію, а другої - 2 денних норми. Після закінчення досліду був проведений прижиттєвий відбір тканин для гістологічних досліджень по загально прийнятим методикам. [2, 7] Отримані результати обробляли статистично. [4, 5]

В результаті проведених наукових досліджень установлено такі показники приросту живої маси тіла молодняка свиней за період досліду на 1 голову складав в першій групі 22,09 кг, в другій групі 20,05 кг, в третій групі 10,44 кг (р<0,001); затрати корму на 1 кг приросту складали відповідно - 4,14; 4,56; 8,76 кормових одиниць. Відомо, що хлорид натрію попадаючи в організм, дисоціює з утворенням іонів, що являють фізіологічну дію на органи і насамперед на функцію нервової системи. Це підтверджується даними наших досліджень: рівень активних іонів натрію в головному мозку поросят першої групи, яка одержувала в раціоні норму хлориду натрію складав в середньому 175,87 мг%, а в третій групі, де з раціону він був виключений - 51,12 мг%; в легенях відповідно - 82,42 і 42,52 мг% (р<0,05). Іони натрію діють специфічно на скоротливість і подразливість м'язів. У нашому випадку найдовший м'яз спини поросят має рівень активних іонів натрію в першій групі 77,51 мг%, а в третій відповідно - 32,83 мг% (р<0,001). Зменшення рівня іонів натрію в м'язах призвело до уповільнення росту і розвитку організму молодняка свиней.

При гістологічних дослідженнях печінки поросят першої групи видимих змін не виявили. Часточки печінки, центральна вена, міжчасточкова артерія, жовчні протоки, міжчасточкова сполучна тканина не мали патологічних відхилень.В печінці поросят другої групи спостерігали незначні порушення в будові строми органу: часточки розведені і оточені широкими прошарками фуксинофільної сполучної тканини; навколо судин слабо виражена круглоклітинна реакція, деякі судини розширені. Місцями добре видно ендотеліоцити, лімфо-лейкоцитарна інфільтрація судин в зоні тріад, набряк та гідропічна вакуолізація гепатоцитів, зажатість синусоїд. У трабекулах слаба інфільтрація міжчасточкової сполучної тканини клітинами гістіоцитарного ряду, переважно лімфоцитами. У поросят третьої групи відмічали виражену гідропічну та мікрожирову вакуолізацію гепатоцитів, зернистість їхньої цитоплазми; чіткість трабекулярних структур з переважно лімфоцитарною інфільтрацією. Прояви білкової та жирової дистрофії печінки, а також просвітлення частини гепатоцитів за рахунок гідропічної та мікрожирової вакуолізації і збіднення глікогеном, синусоїди зажаті, чітка структура міжчасточкових трабекул без особливої круглоклітинної реакції.

У печінці поросят другої і третьої груп спостерігали просвітлення частини гепатоцитів за рахунок гідропічної та мікрожирової вакуолізації, збіднення їх глікогеном, зажаті синусоїди. Наявність круглоклітинних інфільтратів та вакуолізації гепатоцитів свідчить про порушення у них внутріклітинного обміну речовин.

При дослідженні гістологічних структур нирок і легень не спостерігали у поросят 1-ї групи зміни в клубочках; капсула, прямі і звивисті канальці збережені добре. У поросят 2-ї групи в нирках спостерігали розширені звивисті канальці, епітелій їх набряклий, цитоплазма зерниста, просвіт канальців заповнений зернистою масою блідо-рожевого кольору. В цитоплазмі епітелію канальців спостерігаються вакуолі (вакуольна дистрофія), в порожнині клубочкової капсули знаходиться ексудат. У поросят 3-ї групи епітелій канальців нирок має дистрофічні ознаки. Він набряклий, межі між клітинами не ясні, просвіт канальців звужений, місцями повністю заповнений білковою масою розпавшого епітелію, мальпігієві тільця частково звужені.

Гістологічні дослідження показали, що у молодняка свиней 2-ї групи паренхіма легень в більшості випадків набрякла, є ділянки, в яких було потовщення альвеол, наявність звужених альвеол, в бронхах накопичення ексудату. У поросят 3-ї групи спостерігаються тромби в малих судинах, альвеолярні перетинки потовщені за рахунок інфільтрації, є розтягнуті альвеоли з тонкими перетинками.

В основу досліду поставлено завдання розробити спосіб прижиттєвого визначення забезпеченості молодняка свиней хлоридом натрію, шляхом удосконалення відомих даних, досягти збільшення точності та інформативності визначення і забезпечити підвищення ступеню ефективності. Поставлене завдання вирішили створенням способу прижиттєвого визначення забезпеченості поросят хлоридом натрію, що включає забір досліджуваного матеріалу та його дослідження, який відрізняється тим, що в якості досліджуваного матеріалу використовували 2-3 останніх хвостових хребців, їх обробку та фіксацію, виготовлення гістологічних препаратів, їх візуалізацію та морфологічну оцінку за співвідношенням виявлених елементів гістологічної будови хвостових хребців, товщиною складових частин кісткової тканини, компактного шару кісткових балок, діаметру кісткових канальців у кістковому шарі, проводили визначення ступеню забезпеченості молодняка свиней хлоридом натрію. У першій дослідній групі спостерігали тріост тонкий, місцями розрихлений, звичайного вигляду; компактна частина кістки з достатньою кількістю клітин, остеоцити чітко контурні з поліморфними ядрами, розташованими концентрично. В губчастій речовині помірна кількість клітин, волокна межуточної речовини розташовані тангенціально. В основі кісткових балок клітини чітко контурні з концентричними ядрами; ендост тонкий, добре виражений, компактний, місцями розрихлений. У другій дослідній групі спостерігали тріост більше розрихлений, волокна його розташовані тангеціально, остеоцити компактної речовини у недостатній кількості, чітко контурні з центральним розташуванням ядер; губчаста субстанція з тангеціальним розташуванням шарів основи тканини і великою кількістю монополярних клітин, клітинні елементи з деякими порушеннями полярності; ендост тонкий, лінійний, місцями розрихлений. У третій конрольній групі спостерігали тріост розрихлений; компактна частина насичена клітинами з концентричними ядрами. В тонких балках губчастої тканини значно знижена кількість волокон межуточної речовини, причому їх розташування і тангенціальне і радіальне; кількість клітин елементів зменшено, мультіполярне розташування волокон основи тканини; ендост тонкий, місцями відшарований.

Таким чином, одержані нами результати дослідження свідчать про позитивний вплив на організм тварин і сприяє кращому його розвитку, а зменшення рівня іонів натрію в м'язах призвело до уповільнення росту і розвитку організму молодняка свиней. Подвійна норма або виключення із раціону хлориду натрію приводить до часткових патологічних змін гістологічної структури клітин печінки молодняку свиней у вигляді білкової (гідропічної), жирової і вуглеводної дистрофії гепатоцитів; в нирках спостерігали дистрофічні процеси в епітелії канальців, зернистість цитоплазми окремих клітин. У поросят 2-ї і 3-ї груп в легенях спостерігали потовщення альвеолярних перетинок за рахунок інфільтрації, наявність звужених видовжених альвеол; розрихлену паренхіму легень в більшості випадків у молодняка свиней, в раціон яких добавляли подвійну норму хлориду натрію; тромби в малих судинах легень поросят, в раціоні яких він був виключений. Представлені результати досліджень гістологічної структури хвостових хребців проведених запропонованим способом, дозволяють зробити висновок, що він забезпечує високу інформативність дослідження на глибокому структурному рівні. Подвійна норма чи виключення з раціону хлориду натрію призводить до часткових патологічних змін гістологічної структури хвостових хребців. Таким чином, результати досліджень забезпеченості молодняка свиней хлоридом натрію запропонованим методом, свідчать що співвідношення виявлених елементів гістологічної будови хвостових хребців, товщиною складових частин кісткової тканини, компактного шару кісткових балок, діаметру кісткових канальців у кістковому шарі, залежать від ступеню забезпеченості поросят хлоридом натрію. Використання запропонованого способу дозволить своєчасно розпізнати забезпеченість молодняка свиней хлоридом натрію й підвищити ступінь його ефективності.

Бібліографія

хлорид натрій молодняк свиня

Вишняков С.И. Обмен макроэлементов у сельскохозяйственных животных / С.И. Вишняков. - М.: Колос, 1967. - 256 с.

Волкова О.В., Елецкий Ю.К. Гистология с гистологической практикой. 2-е изд. / О.В. Волкова, Ю.К. Елецкий. - М.: Медицина, 1982. - 304 с.

Довідник з виробництва свинини /За ред. В.П. Рибалко. - Х.: Еспада, 2001.

Кокорев В.А. Биологическое обоснование потребности супоросных свиноматок в макроэлементах / под ред. С.А. Лапшина. - Саранск: Изд-во Сарат. Ун-та Саран. Фил. - 1990. - 172 с.

Лакин Г.Ф. Биометрия: Учеб.пособ. для биологич. спец. вузов. - 3-е изд., перераб. и доп. / Г.Ф. Лакин. - М.: Высшая школа, 1980. - 293 с.

Методики исследования по свиноводству / ВАСХНИЛ, ПНИИС. - Харьков, 1977. - 152 с.

Методические указания по гистологии и гистохимии / ВАСХНИЛ, отдел животноводства. - М., 1974. - 24 с.

Новые аспекты участия биологически активных веществ в регуляции метаболизма и продуктивности сельскохозяйственных животных: Тезисы докладов / ВНИИ физиологии, биохимии и питания с.-х. животных. - Боровск, 1999. - 145 с.

Технологія виробництва продукції тваринництва/ О.Т. Бусенко,

В.Д. Столюк, М.В. Штомпель та ін.; За ред. О.Т. Бусенка. - К.: Аграрна освіта, 2001. - 432 с.

Фізіологія тварин / За ред. А.Й. Мазуркевича і В.І. Карповського. Підручник. - Вінниця: Нова Книга, 2008. - 424 с.

Цвіліховський М.І., Береза В.І. Природні мінерали та здоров'я тварин / М.І. Цвіліховський, В.І. Береза // Здоровье животных и лекарства. - 2002, №2. - С. 7.

Размещено на Allbest.ru